Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основи сценарної роботи.doc
Скачиваний:
279
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
705.02 Кб
Скачать

Найпоширеніші варіанти монтажних з’єднань

Існують різноманітні засоби з’єднань окремих елементів сценаріїв масових театралізованих заходів. Найпоширеніші з них є такі:

1. Монтаж по висхідній – це такий варіант монтажних з’єднань, коли окремі фрагменти сценарної структури розташовуються за принципом послідовного зростання їх емоційної насиченості. Наприклад, свято пісні, яке розпочинається сольними чи груповими номерами, але поступово набуває масового характеру: переходить до залучення присутніх до масового активного співу (співучасть – це найвищий емоційний момент). Умовна схема цього варіанту монтажних з’єднань може мати такий вигляд:

2. Монтаж за контрастним співставленням – це такий варіант монтажних з’єднань, коли окремі фрагменти та частини сценарної структури розташовуються в послідовності алогічній, контрастній, тобто кожний наступний фрагмент ніяк не зв’язаний з попереднім, що надає сценарію певної строкатості. Часто предмети протиставляються за формою чи кольором (людина в чорному – зло, у білому – добро). Контрастний монтаж надзвичайно загострює думку, приводить до чітких, недвозначних висновків. Умовна схема цього варіанту монтажних з’єднань може мати такий вигляд:

Послідовність окремих елементів у цьому випадку немає ніякого значення, вона може бути будь-якою, на відміну від варіантів 1 та 3.

3

.Монтаж послідовно-хронологічний. Це такий варіант монтажних з’єднань, коли окремі фрагменти сценарної структури розташовуються у хронологічній послідовності всіх подій, що відбуваються насправді. І умовна схема цього варіанту монтажних з’єднань може мати такий вигляд:

1

2

3

4

Послідовність окремих елементів у цьому випадку визначається за тією датою, коли відбувалась та чи інша подія. Ця форма монтажу використовується найчастіше у вечорі-розповіді, який має оповідну форму викладу і об’єктом розгляду якого є історія села, району, міста, підприємства, організації.

4. Монтаж паралельний – це такий варіант монтажних з’єднань, коли окремі фрагменти сценарної структури розташовуються в послідовності, якої вимагає використання водночас кількох сюжетних ліній або тем, тобто відбувається одночасна розповідь про кількох персонажів або кілька подій. Умовна схема цього варіанту монтажних з’єднань може мати такий вигляд:

Можливість демонстрації паралельного розвитку дії дає можливість демонструвати обидві дії, показати, що водночас робиться у різних місцях. Окремі частки сценарію можна розподілити на ще більшу кількість дрібних частин та поєднати таким чином, що виникає враження паралельної дії.

Наприклад, під час свята, ансамбль виконує сучасні танці, водночас серед натовпу в єдиному ритмі з танцями працюють групи циркачів-жонглерів, акробатів, еквілібристів, а у височині на трапеції – повітряні акробати. Ця дія може виконуватися одночасно, але акценти переносяться з одних на інших виконавців, які разом створюють картину єдиного масового дійства.

5. Монтаж з деформацією часу - форма, що базується на зміні послідовності подій у часі. Наприклад, прийом ретроспекції (ретроспективи) – використання сценаристом спогадів про минуле, або ж коли минулі події розглядаються сучасником, котрий не брав участі в тих чи інших подіях.

6. Монтаж-рефрен - періодичне повторення засобу чи прийому, який виявляє смислову і формальну організацію матеріалу. Найчастіше це трапляється тоді, коли знайдений сценарно-режисерський хід (музичний твір, танець тощо) є водночас межею між епізодами і зв’язками між ними. Такий лейтмотив, проходячи крізь увесь сценарій, виконує саме таку функцію. Наприклад, лейтмотивом вечора присвяченого Дню Перемоги може бути пісня «Где же вы, друзья-однополчане?».

У тих випадках, коли це дозволяє сценарний матеріал, можливо використання в одному сценарії кількох різних варіантів монтажних з’єднань, але можливо і використання тільки одного з вказаних вище варіантів монтажу.

Отже монтаж, як засіб організації сценарного матеріалу в єдине ціле, є невід'ємною частиною роботи над сценарієм театралізованого масового дійства.

Узагальнений образ цілісного видовища оригінально виклав Д.В. Тихомиров у своїх бесідах про режисуру театралізованих видовищ. Художню цілісність вистави, вважав він, наочно можна уявити собі так: поїзди різних призначень, що проходять повз нас, не викликають у нас жодних негативних естетичних реакцій – ось пройшов швидкий поїзд далекого прямування, далі приміський, товарний потяг, фірмові поїзди і т.п.

Та уявіть собі потяг, сформованих з різних за стилем і призначенням вагонів: пасажирські вагони упереміж з нафтовими цистернами, приміський вагон поряд з платформою, завантаженою лісом, далі – міжнародний вагон. Ми з вами відреагуємо як на неподобство. «Неподобство» - точна назва для відсутності образу, єдиного стилю, єдиної форми.

Проте, у створенні театралізованого дійства монтаж є не стільки технічним прийомом, скільки творчо осмисленим процесом, коли критично, аналітично й водночас синтетично сприймається весь матеріал для вистави.