- •Міністерство освіти і науки, молоді і спорту україни
- •Тема 1. Менеджмент ресторанного бізнесу на сучасному етапі розвитку ринкової економіки в Україні.
- •1.1. Сутність категорій «менеджмент», «управління» та «управлінські відносини» в ресторанному бізнесі
- •1.2.Місія, мета та завдання менеджменту підприємств ресторанного бізнесу
- •Перелік питань для дискусії
- •Тема 2.Фактори, принципи й функції менеджменту та їх розвиток в умовах ринкової економіки.
- •2.1. Основні фактори менеджменту та принципи господарського управління
- •2.2.Поняття «функцій менеджменту» та їхня роль в управлінні підприємствами ресторанного бізнесу
- •Перелік питань для дискусії
- •Тема3. Планування як функція менеджменту.
- •3.1.Сутність планування як функції управління.
- •3.2.Цілі управлінського планування.
- •3.3. Стратегічне планування
- •Стратегія Стратегія
- •Стратегія фокусування
- •Перелік питань для дискусії.
- •Тема 4. Організація як функція управління.
- •4.2.Основи теорії організації.
- •4.3. Основи організаційного проектування
- •4.4. Типи організаційних структур
- •4.5. Управління організаційними змінами
- •Перелік питань для дискусії
- •Тема 5. Мотивація.
- •5.1Поняття і сутність мотивації
- •5.2. Змістовні теорії мотивації
- •Організаційні приклади
- •Загльні приклади
- •5.3. Процесні теорії мотивації
- •Перелік питань для дискусії
- •Тема 6. Система і процес контролю.
- •6.1.Поняття та процес контролю
- •“Входи”
- •6.2. Інструменти управлінського контролю
- •Перелік питань для дискусій
- •Тема 7. Значення системи методів менеджменту в роботі підприємств ресторанного бізнесу.
- •7.1. Економічні методи менеджменту, їх значення і ефективність використання
- •7.2. Організаційно-адміністративні методи управління
- •7.3. Соціально-психологічні методи управління
- •Перелік питань для дискусії
- •Тема 8. Управлінські рішення у менеджменті підприємств ресторанного бізнесу.
- •8.1. Зміст і види управлінських рішень
- •8.2. Прийняття, реалізація та контроль виконання рішень
- •І етап. Діагностика, формулювання й обґрунтування проблеми.
- •II етап. Формулювання обмежень і критеріїв для прийняття управлінських рішень.
- •8.3. Стилі прийняття управлінських рішень і ефективність їх виконання
- •Перелік питань для дискусії
- •Тема 9. Сучасні технології управління колективами
- •9.1. Кадровий потенціал підприємств ресторанного бізнесу.
- •9.2. Добір управлінських кадрів і формування їх резерву
- •9.3. Структура особистості сучасного керівника
- •Перелік питань для дискусії
- •Тема 4. Організація як функція управління ……………………….. 41
- •Тема 5.Мотивація ……………………………………………………… 76
Перелік питань для дискусії.
1Розкрити сутність планування як функції управління.
2.Охарактеризувати плив основних ситуаційних факторів на вибір типу планів.
3.Охарактеризувати процес управління за цілями.
4.Охарактеризувати етапи стратегічного планування.
5. Сильні та слабкі сторони організації.
6. Матриця SWOT-аналізу.
7. Типи та види загальнокорпоративної стратегії.
8. Інструменти вибору загальнокорпоративної стратегії .
9. Типові стратегії бізнесу за класифікацією М.Портера.
10. Плани впровадження стратегії
Тема 4. Організація як функція управління.
План
4.1.Сутність функції організації.
4.2.Основи теорії організації.
4.3.Основи організаційного проектування.
4.4.Типи організаційних структур управління.
4.5.Управління організаційними змінами.
4.1.Сутність функції організації. В процесі вивчення цієї теми важливо, насамперед, усвідомити сутність трьох ключових категорій: "організація", "організаційний процес (діяльність)", "організаційна структура".
Організація – це функція управління, в межах якої здійснюється розподіл робіт поміж окремими робітниками та їх групами та узгодження їх діяльності.
Організаційна діяльність – це процес, за допомогою якого керівник усуває невизначеність, безладдя та конфлікти поміж людьми щодо роботи або повноважень і створює середовище придатне для їх спільної діяльності.
Основними складовими організаційного процесу (організаційної діяльності) є :
а) розподіл праці - розподіл загальної роботи в організації на окремі складові частини, достатні для виконання окремим робітником відповідно до його кваліфікації та здібностей;
б) групування робіт та видів діяльності у певні блоки (групи, відділи, сектори, цехи, виробництва тощо) - департаменталізація;
в) підпорядкування кожної такої групи керівникові, який отримує необхідні повноваження (делегування повноважень);
г) визначення кількості робітників, безпосередньо підлеглих даному менеджерові (встановлення діапазону контролю);
д) забезпечення вертикальної та горизонтальної координації робіт та видів діяльності (створення механізмів координації).
Складність організаційного процесу полягає у необхідності вибору рішення з можливих альтернатив, яка не поступається решті з точки зору раціональності прийняття організаційного рішення. Це наочно підтверджує рис.4.1.1., на якому представлено континууми можливих рішень в межах організаційної діяльності. (Континуум – це безперервна сукупність, наприклад, в математиці – це сукупність всіх точок прямої, яка еквівалентна сукупності всіх дійсних чисел). Кінцевим результатом організаційної діяльності є вибір позиції на всіх континуумах складових організаційної діяльності. Вибір у підсумку і формує організаційну структуру.
Рис.4.1.1. Континууми можливих рішень в процесі організаційної діяльності
Організаційна структура в теорії управління визначається як абстрактна категорія, що характеризується трьома організаційними параметрами: 1) ступенем складності; 2) ступенем формалізації; 3) ступенем централізації (рис.4.1.2.).
Рис.4.1.2. Основні складові категорії "організаційна структура"
Під складністю розуміється те, як багато виразних ознак має організація. Чим глибше розподіл праці, чим більше вертикальних рівнів в ієрархії управління, тим більше структурних підрозділів, тим складніше координувати діяльність людей в організації.
Ступінь, у якому організація покладається на правила та процедури, спрямовуючи поведінку своїх робітників і є ступенем формалізації. Чим більше правил та регуляторів в організації, які вказують, що можуть робити співробітники, а що - ні, тим більш формалізованою є структура організації.
Централізація визначає місце, де переважно зосереджено право прийняття рішень. Якщо всі рішення (або їх більшість) приймаються вищими керівниками, тоді організація є централізованою. Децентралізація означає, що право прийняття певних рішень передається з вищих рівнів управління на нижчі.