- •Нуклеїнові кислоти
- •2. . З азотистих основ до складу нуклеїнових кислот входять два похідних пурину – аденін та гуанін та три похідних піримідину – урацил, тимін та цитозин.
- •1. В якості пентози до складу рнк входить рибоза, до днк – дезоксирибоза.
- •3. Третім компонентом нуклеїнових кислот є фосфорна кислота:
- •1. Первинна структура днк – це порядок з’єднання мононуклеотидів в полінуклеотидний ланцюг за рахунок утворення 3,5-фосфодіефірного зв’язку.
- •2. Вторинна структура днк (запропонована Уотсоном та Кріком в 1953 році).
- •Структура днк та типи водневих зв’язків між азотистими основами
- •2. Транспортна рнк (т рнк)
- •3) Сильно варіююча (за розміром і складом) додаткова петля;
- •4) Антикодонова петля, що містить сім залишків, включаючи комплементарну кодону послідовність;
- •3. Рибосомна рнк (р-рнк).
Нуклеїнові кислоти
Нуклеїнові кислоти були відкриті швейцарським вченим Мішером у 1869 р. в ядрах лейкоцитів. У зв’язку з цим їх назвали нуклеїновими від nucleus – ядро.
Нуклеїнові кислоти, це біополімери з молекулярною масою 2,5104 – 1,2108, мономерами яких є нуклеотиди. Існує два типи нуклеїнових кислот: рибонуклеїнова (РНК) та дезоксирибонуклеїнова (ДНК) кислоти.
Нуклеотид – це сполука, що складається із залишків азотистої основи, пентози та фосфорної кислоти.
1. В якості пентози до складу РНК входить рибоза, до ДНК – дезоксирибоза.
β-D-рибоза β
-D-дезоксирибоза
2. . З азотистих основ до складу нуклеїнових кислот входять два похідних пурину – аденін та гуанін та три похідних піримідину – урацил, тимін та цитозин.
Пуринові основи:
Піримідинові основи:
-
До складу РНК входять: аденін, урацил, гуанін, цитозин.
-
До складу ДНК входять: аденін, тимін, гуанін, цитозин.
Всі азотисті основи мають таутомерні форми. Із-за наявності гідроксильної групи всі вони, окрім аденіну, можуть бути як в енольній, так і в кетонній формі. До складу нуклеїнових кислот всі азотистні основи, окрім аденіну, входять в кетонній формі.
Нуклеїнові кислоти іноді містять інші похідні пурину та піримідину, їх називають мінорними основами (це метил–, оксіметил– та інші похідні основних азотистих основ). Лише до складу т-РНК входять близько 50 мінорних основ. В ДНК та РНК знайдені метиладенін, метилгуанін, метилурацил тощо.
уклеотид – це сполука, що складається із залишків азотистої основи, пентози та фосфорної кислоти.
1. В якості пентози до складу рнк входить рибоза, до днк – дезоксирибоза.
β-D-рибоза β
-D-дезоксирибоза
3. Третім компонентом нуклеїнових кислот є фосфорна кислота:
Нуклеозиди, це N- або С-глікозидні похідні піримідинових або пуринових основ і складається лише з залишків азотистої основи та пентози.
Назви нуклеозидів та нуклеотидів
Азотиста основа |
Нуклеозид |
Нуклеотид |
Скорочена назва |
РНК |
|||
Аденін Гуанін Урацил Цитозин |
Аденозин Гуанозин Уридин Цитидин |
Аденозинмонофосфат (аденілова к-та) Гуанозинмонофосфат (гуанілова к-та) Уридинмонофосфат (уридилова к-та) Цитидинмонофосфат (цитидилова к-а) |
АМФ ГМФ УМФ ЦМФ |
ДНК |
|||
Тимін
Цитозин
Аденін
Гуанін |
Дезокситимідин
Дезоксицитидин
Дезоксиаденозин
Дезоксигуанозин |
Дезокситимідинмонофосфат (дезокситимідилова к-та) Дезоксицитидинмонофосфат (дезоксицитидилова к-та) Дезоксиаденозинмонофосфат (дезоксиаденілова к-та) Дезоксигуанозинмонофосфат (дезоксигуанілова к-та) |
дТМФ
дЦМФ
дАМФ
дГМФ |
Залежно від кількості залишків фосфорної кислоти, що приєднуються до нуклеозиду бувають моно-, ди- та трифосфати.
Властивості і будова ДНК
ДНК є носієм спадкової інформації. ДНК сконцентрована в ядрах клітин, невелика кількість ДНК міститься у мітохондріях, хлоропластах. В клітинах ДНК упаковано у вигляді компактних структур – хромосом.
ДНК має велику молекулярну масу (від 1106 до 2109); високу в’язкість розчину; високу оптичну активність (обертають площину поляризації світла); здатна до денатурації.
Денатурація ДНК полягає у розриві водневих і вандерваальсових зв’язків, в деспіралізації та розходженні полінуклеотидних ланцюгів. Денатурацію викликають кислоти, луги, спирти, температура. Ренатурація – відновлення структури ДНК.
Завдяки наявності великої кількості залишків фосфорної кислоти нуклеїнові кислоти мають яскраво виражену кислотність: легко взаємодіють з іонами металів (кальцій, магній) та з лужними білками (гістонами).
Структури ДНК.