- •Міністерство освіти і науки, молоді і спорту україни
- •Тема 1. Менеджмент ресторанного бізнесу на сучасному етапі розвитку ринкової економіки в Україні.
- •1.1. Сутність категорій «менеджмент», «управління» та «управлінські відносини» в ресторанному бізнесі
- •1.2.Місія, мета та завдання менеджменту підприємств ресторанного бізнесу
- •Перелік питань для дискусії
- •Тема 2.Фактори, принципи й функції менеджменту та їх розвиток в умовах ринкової економіки.
- •2.1. Основні фактори менеджменту та принципи господарського управління
- •2.2.Поняття «функцій менеджменту» та їхня роль в управлінні підприємствами ресторанного бізнесу
- •Перелік питань для дискусії
- •Тема3. Планування як функція менеджменту.
- •3.1.Сутність планування як функції управління.
- •3.2.Цілі управлінського планування.
- •3.3. Стратегічне планування
- •Стратегія Стратегія
- •Стратегія фокусування
- •Перелік питань для дискусії.
- •Тема 4. Організація як функція управління.
- •4.2.Основи теорії організації.
- •4.3. Основи організаційного проектування
- •4.4. Типи організаційних структур
- •4.5. Управління організаційними змінами
- •Перелік питань для дискусії
- •Тема 5. Мотивація.
- •5.1Поняття і сутність мотивації
- •5.2. Змістовні теорії мотивації
- •Організаційні приклади
- •Загльні приклади
- •5.3. Процесні теорії мотивації
- •Перелік питань для дискусії
- •Тема 6. Система і процес контролю.
- •6.1.Поняття та процес контролю
- •“Входи”
- •6.2. Інструменти управлінського контролю
- •Перелік питань для дискусій
- •Тема 7. Значення системи методів менеджменту в роботі підприємств ресторанного бізнесу.
- •7.1. Економічні методи менеджменту, їх значення і ефективність використання
- •7.2. Організаційно-адміністративні методи управління
- •7.3. Соціально-психологічні методи управління
- •Перелік питань для дискусії
- •Тема 8. Управлінські рішення у менеджменті підприємств ресторанного бізнесу.
- •8.1. Зміст і види управлінських рішень
- •8.2. Прийняття, реалізація та контроль виконання рішень
- •І етап. Діагностика, формулювання й обґрунтування проблеми.
- •II етап. Формулювання обмежень і критеріїв для прийняття управлінських рішень.
- •8.3. Стилі прийняття управлінських рішень і ефективність їх виконання
- •Перелік питань для дискусії
- •Тема 9. Сучасні технології управління колективами
- •9.1. Кадровий потенціал підприємств ресторанного бізнесу.
- •9.2. Добір управлінських кадрів і формування їх резерву
- •9.3. Структура особистості сучасного керівника
- •Перелік питань для дискусії
- •Тема 4. Організація як функція управління ……………………….. 41
- •Тема 5.Мотивація ……………………………………………………… 76
до
організації “Виходи”
з
організації“Входи”
Випереджаючий
контроль Поточний
контроль Заключний
контроль
Рис.6.1.2. Види управлінського контролю
Випереджаючий контроль спрямований на контроль “входів” у систему і здійснюється ще до початку трансформаційного процесу. Його завдання – відслідковувати якість та/або кількість “вхідних” ресурсів в організацію (фізичних, людських, інформаційних, фінансових тощо), перш ніж вони стануть частиною системи організації.
Метою випереджаючого контролю є запобігання ситуаціям, які здатні завдати шкоду організації, а не “лікувати” такі ситуації.
Поточний контроль здійснюється безпосередньо в ході трансформаційного процесу. Він ґрунтується на вимірюванні фактичних результатів діяльності і оперативному реагуванні керівника на відхилення, що виникають. Звичайно, існує розрив у часі між моментами виникнення відхилення від стандартів трансформаційного процесу і коригуючими діями менеджера. Проте, такий розрив є мінімальним.
Поточний контроль дозволяє з’ясувати причини відхилень і тому широко використовується в процесі управління.
Заключний контроль проводиться вже після завершення трансформаційного процесу. Його об’єктом є “виходи” з організації. Основний недолік заключного контролю – це констатація відхилень від стандартів на завершальному етапі, коли збитки вже наявні. Разом з тим, для багатьох видів діяльності – це єдиний можливий вид контролю. Отже, ефективність заключного контролю нижча проти випереджаючого та поточного.
Заключний контроль виконує дві важливі функції:
забезпечує отримання інформації для удосконалення планування у майбутньому;
дозволяє побудувати ефективну систему мотивації
Параметри ефективної системи контролю. Ефективна система контролю має відповідати певному набору критеріїв, з-поміж яких можна виділити такі основні:
Точність. Система контролю, яка генерує неточну інформацію, призводить до управлінських помилок і витрати зусиль на вирішення проблем, які взагалі не існують. Точність означає, що система контролю повинна бути достовірною, такою, що продукує реальні дані.
Своєчасність. Найкраща інформація мало чого варта, якщо вона не надійшла своєчасно. Тобто система контролю повинна вчасно забезпечувати менеджера інформацією, скорочувати часовий інтервал між подією і її відображенням у контролюючих інформаційних потоках.
Економічність. Означає, що результати здійснення контролю повинні бути більшими за витрати, пов’язані з його впровадженням. З метою мінімізації витрат менеджерові слід порівнювати (зіставляти) витрати на контроль з вигодами, що від нього очікуються.
Гнучкість. Система контролю повинна бути “спроможною” враховувати зміни та “вміти” пристосовуватися до них.
Зрозумілість. Система контролю, яку важко зрозуміти (усвідомити) може бути причиною помилок підлеглих і, навіть, ігнорування ними самого контролю.
Обґрунтованість критеріїв. Стандарти в системі контролю мають бути обґрунтованими (виваженими). Завищені стандарти знижують мотивацію. Більшість людей не бажає отримати "ярлик некомпетентності”, говорячи начальнику, що він вимагає забагато. Стандарти повинні підтягувати виконавців до вищих показників діяльності, але не демотивувати робітників.
Стратегічна спрямованість. Менеджмент не здатний контролювати все, що робиться в організації. Навіть, якщо б і міг, то витрати на контроль перевищували б вигоди від нього. Отже, менеджери мають вибирати для контролю фактори діяльності, які є стратегічними. З цієї точки зору контроль має концентруватися:
на відхиленнях, що трапляються найчастіше;
на відхиленнях, що завдають найбільшої шкоди;
на факторах, які піддаються впливу менеджера (які менеджер спроможний змінювати, коригувати).
Особлива увага виняткам!
Численність критеріїв. Як менеджери, так і підлеглі бажають виглядати кращими за критеріями, які контролюються. Якщо контроль здійснюється з використанням одного єдиного критерію, то зусилля підлеглого будуть спрямовані на намагання виглядати краще саме за цим стандартом. Використання кількох критеріїв контролю забезпечує подвійний позитивний результат:
кількома критеріями важче маніпулювати;
наявність кількох критеріїв руйнує прагнення виглядати краще за одним з них.
Повинна бути такою, що підтримує коригуючі дії. Система контролю має не лише сигналізувати про відхилення, але і підказувати, які саме коригуючі дії можна запровадити для виправлення ситуації. Це досягається, наприклад, встановленням стандарту типу “якщо…- тоді…”
Дисфункціональний ефект системи контролю. В процесі створення і використання системи контролю в будь-якій організації слід пам’ятати про виникнення так званого дисфункціонального ефекту системи контролю, який знаходить своє відображення:
у намаганні підлеглих “виглядати краще” за критерієм, що контролюється;
у маніпулюванні даними контролю.