
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Київ нухт 2013
- •Вступна лекція, предмет, мета і завдання дисципліни
- •1. Обсяг дисципліни.
- •2. Характеристика навчальної програми.
- •3. Зв'язок з фундаментальними та інженерними дисциплінами.
- •4. Форми контролю знань.
- •5. Рекомендована література.
- •2. Історичні аспекти розвитку та формування молекулярної гастрономії.
- •3. Основні напрями, завдання та принципи молекулярних технологій продукції ресторанного господарства.
- •4. Контрольні запитання.
- •5. Список рекомендованої літератури.
- •2. Метод желатинової фільтрації – фільтроване желатином консоме .
- •3. Спагеті з агар-агару.
- •5. Croquanter техніка приготування хрустких листків із фруктів та овочів.
- •6. Карбонізовані шипучі фрукти.
- •7. Диспергування аромату «парами» сухого льоду .
- •Безпечне поводження з сухим льодом
- •8. Контрольні запитання.
- •1. Метод «зникаючих» прозорих равіолей
- •3. Метод швидкого екстрагування (настоювання) з isi Whip.
- •5. «Холодна сковорідка» Anti-Griddle
- •6. Контрольні запитання.
- •7. Список рекомендованої літератури.
- •Тема № 4 Молекулярна мікологія
- •1. Особливості розвитку молекулярної міксології.
- •2. Завдання та напрями молекулярної мікології.
- •3. Недоліки молекулярної міксології.
- •4. Різновиди молекулярних коктейлів.
- •4.1. Пароподібні коктейлі.
- •4.2. Коктейлі у крижаній сфері.
- •Для створення крижаної сфери, в порожнину якої можна помістити коктейль, необхідно:
- •4.3 Коктейлі-сфери.
- •4.4 Шаруваті коктейлі.
- •4.5 Коктейлі-желе.
- •4.5.1 Згущувачі для желейних коктейлів.
- •4.5.2 Форми для коктейлів-желе.
- •4.5.3 Нарізання ідеальних желейних коктейлів.
- •4.5.4 Подача коктейлів-желе.
- •5. Інші приклади молекулярних коктейлів.
- •6. Контрольні запитання.
- •7. Список рекомендованої літератури.
- •1. Стан і перспективи розвитку інноваційного методу кулінарного обробляння продукції ресторанного господарства.
- •2. Види сферифікації.
- •2.1.1. Одержання штучної ікри методом основної сферифікації.
- •2.2. Зворотна сферифікація
- •2.2.1. Зворотна сферифікація із елементами заморожування.
- •3. Спосіб створення ідеальної сфери
- •4. Властивості харчових добавок як основних інгредієнтів у молекулярних технологіях.
- •4.1 Технологічні властивості альгінату натрію.
- •4.2 Технологічні властивості хлориду кальцію.
- •4.3 Технологічні властивості суміші лактату і глюконату кальцію
- •4.4 Технологічні властивості лактату кальцію.
- •4.5 Технологічні властивості цитрату натрію.
- •5. Лабораторне устаткування.
- •6. Контрольні запитання.
- •7. Список рекомендованої літератури:
- •Тема № 6 «Sous Vide» технологія
- •1. Історичні аспекти розвитку та сутності «Sous Vide» технології.
- •2. Переваги та недоліки «Sous Vide» технології.
- •3. Види «Sous Vide» технології.
- •3.1. Експериментування з вибором методу та тривалістю приготування стейку.
- •4. Температурні режими пастеризації для різних видів сировини.
- •Таблиця 6.1 – Час нагріву за температури від (5°c) до (0.5°c) менший, ніж температура водяної бані
- •Таблиця 6.2 – Тривалість пастеризації для птиці (від 5°c до 57…65 °c водяної бані)
- •5. Обладнання для «Sous Vide» технології.
- •5. Безпека «Sous Vide» технології.
- •7. Контрольні запитання.
- •8. Список рекомендованої література.
5. Рекомендована література.
Після кожної теми наведено список джерел, рекомендованих для вивчення цієї теми.
Тема 1
Молекулярні технології продукції ресторанного
господарства в сучасних умовах
План теми:
Зв'язок молекулярної гастрономії як науки з іншими дисциплінами.
Історичні аспекти розвитку та формування молекулярної гастрономії.
Основні напрями, завдання та принципи молекулярних технологій продукції ресторанного господарства.
Контрольні запитання.
Список рекомендованої літератури.
1. Зв'язок молекулярної гастрономії як науки з іншими дисциплінами.
Здавалося б, все, що можна, вже приготовано і випробувано, але кулінарія продовжує розвиватися. На зміну стилю ф'южн у «високій кулінарії» приходить молекулярна кулінарія, що змінює консистенцію і форму продукції до невпізнання. Яйце з білком всередині і жовтком зовні, спінене м'ясо з гарніром зі спіненої картоплі, желе зі смаком маринованих огірків і редиски, сироп з крабів, тонкі пластинки свіжого молока, морозиво з тютюновим ароматом – існують не у фантастичних романах, а вже в нашому часі (рис. 1.1).
__________________________________________________________________
Ф’южн (з англ. fusion) – означає змішування, злиття. Наприклад, як це можна застосувати на кухні – з’єднання французької з азіатською, європейської з тихоокеанською.
__________________________________________________________________
У кінці 19 століття знаменитий хімік Бертло передбачив, що до 2000 року людство відмовиться від традиційної їжі і перейде на поживні таблетки. Такого не сталося, так як для людини, крім поживних речовин, важливі смак і аромат страви, краса сервірування і приємна бесіда за столом. Саме тому молекулярна гастрономія не пішла шляхом створення «поживних таблеток», якщо не брати до уваги їжу для космічних станцій.
|
Рис. 1.1 М’ясна піна |
У повноцінне мистецтво, поряд з поезією чи живописом, гастрономія перетворилася зовсім недавно – на світанку nouveau cuisine. На молекулярній кухні науковці та шеф-кухарі поєднують ноу-хау, досвід, хімію, фізику і кулінарію.
Дійсно, на перший погляд може здатися, що молекулярні страви не просто несмачні, а взагалі неїстівні. Наприклад, шоколад і чорна ікра, м'ясо «накачане» ананасовим соком і яйце, зварене в рідкому азоті. Однак, відбувається це в результаті різних маніпуляцій – кулінарного обробляння продуктів рідким азотом, емульсифікації, сферифікації, желювання і інших складних процесів (рис. 1.2).
|
Рис. 1.2 Тальятеле, приготована желюванням |
|
Рис. 1.3 Полунична піна |
Важливу роль відіграє незвичайне поєднання інгредієнтів зі схожим хімічним складом, наприклад, з однаковим вмістом альдегідів або амінокислот. Прикладом, можуть бути такі страви, як: хліб із спецій; морозиво із сиропом з краба; устриці з желе із маракуї тощо.
Молекулярна гастрономія вивчає і, практично, виконує фізико-хімічні перетворення інгредієнтів, що відбувається під час приготування їжі, а також соціальні, художні і технічні складові кулінарних і гастрономічних явищ в цілому з точки зору наукового погляду. Це сучасний стиль приготування їжі, який практикується як вченими, так і фахівцями харчової промисловості на всіх професійних кухнях і в лабораторіях, які використовують інновації на практиці.
«Молекулярна кухня» або «молекулярна гастрономія» – напрям досліджень, пов'язаний з вивченням фізико-хімічних процесів, які відбуваються при приготуванні їжі.
Існує багато галузей харчової науки, які вивчають різноманітні аспекти харчування, такі як, безпека, мікробіологія, умови зберігання харчових продуктів, гігієна та санітарія, хімія, інженерія, фізика тощо. До появи молекулярної гастрономії не було офіційної наукової дисципліни, призначеної для вивчення процесів у повсякденному приготуванні їжі. Фігурували, в основному, показники, пов’язані із промисловим виробництвом продуктів харчування.