Темаз. Фізичне здоров'я. Валеологічш аспекти роботи з комп'ютером

Учбова мета: засвоїти вимоги до роботи з комп'ютером, оволодіти методами зняття напруження зору, застосування профілактичних вправ.

Форма заняття: лабораторне заняття (2 год)

Місце проведення: аудиторія

Матеріальне забезпечення: таблиці, диски СО, комп'ютер.

План.

.. Г :.."гГ-ні: сргззлаЕпрютуЕзння.

- .. -77 7-777- -'і. а^яі'югерів

ь і-р^^і-іктіїка пер*екеь зор»;

Література

1. Киня А.Й., Бандажевский Ю.И. Здоровьій человек: основньїе Езказатели: Справ. -М., 1997. -108с.

2 ЛозинскийВ.С.Учитесьбьітьздоровими.-К., 1993.- 160с.

3. Амосов М.М. Роздуми про здоров'я.—Киш: Здоров'я, 1989.—62 с.

4. Бабик 1.1., Царенко А.В. Черняк В.М., Яцук Г.Ф. Пізнавай себе. Тернопіль: Астон, 1996.—232 с.

5. Булич Е.Г., Муравов І.В. Валеологія. Теоретичні основи валеологіі. — Київ: ІЗМН, 1997—224 с.

6. Литвина И.Й. Три пользьі—Москва: Физкультура и спорт, 1989.—97

с.

3. Петрик О.І. Основи здорового способу життя. Львів: В-во "Світ", 1993.—117с.

Викладання теоретичного матеріалу Гігієнічні правила користування.

Встановлено оптимальний час роботи з комп'ютером на уроці: для старшокласників - 25-30 хв, для учнів 7-8 кл. -15-20 хв, для молодших школярів

• не більше 15 хв. Після цього необхідна розминка, гімнастика для очей, переведення погляду вдалину. Ці прості вправи допоможуть зняти напруження зорово-рухових м'язів, попередити втому очей.

Загалом дитина 8-10 років не повинна проводити біля дисплея більше години в день, а школяр старше 11 років - більше півтори години на день. Максимальна тривалість одноразової безперервної праці на комп'ютері для дітей 6 років не повинна перевищувати 15 хв на день, з вадами здоров'я -10 хв, а для дітей групи ризику за станом зору її слід дозувати індивідуально.

Вимоги до оснащення комп'ютерних класів.

Педагог-валеолог має знати і слідкувати за співвідношенням освітлення екрана (не більше 200 люкс) і поверхні столу з клавіатурою (не більше 300 люкс).

При формуванні комп'ютерних класів площина на одне робоче місце має бути не менше 6 м², а об'єм - не менше 24 м³. В усіх навчальних установах забороняється застосовувати для внутрішнього оздоблення комп'ютерних класів полімерні матеріали, синтетичні покриття, які виділяють в повітря шкідливі хімічні речовини.

Екран має міститися під кутом 10° на відстані 60-70 см, а робочий стілець

• мати опору для спини, рук, ніг.

При обладнанні комп'ютерних класів слід знати, що кожний відеомонітор створює електромагнітне поле, радіус якого складає 1,5 м. Джерелом випромінювання є не лише екран, а також стінки монітору. Тому розставляти монітори необхідно таким чином, щоб відстань між затиллям одного та екраном іншого монітору складала не менше 2 м, а між бічними поверхнями - не менше 1,2 м.

Спеціальними засобами захисту від електромагнітних та електростатичних випромінювань моніторів є оснащення їх екранами або фільтрами (вартість останніх велика).

Нещодавні дослідження довели, що близько 20 % порушень здоров'я пов'язані з незнанням правил праці з комп'ютером, або неправильною організацією робочого місця.

На робочому столі розміщують монітор, клавіатуру, мишу, а також документи, книги, папери. Для роботи на комп'ютері має бути стілець, який підтримує правильну позу і створює можливість змінювати її, щоб знизити напруження м'язів шиї, плечового поясу та спини. Він має регулюватися за висотою, кутами нахилу сидіння та спинки стільця, а також за відстанню спинки від переднього краю столу. Поверхні сидіння, спинка, підлокітники виготовляються з напівм'якого матеріалу, який не сковзається, не електризується і пропускає повітря.

Практична робота.

Визначте для себе підходящу висоту стільця, сядьте на нього і покладіть рукн на клавіатуру: ноги повинні торкатися підлоги або підставки, а передпліччя рс-дозуватися паралельно підлозі. Монітор розташовується на столі прямо иіергд користувачем на відстані витягнутої руки, так щоб верхня границя монітору була на рівні очей або нижче не більше як на 15 см. При роботі з мишкою та клавіатурою лікті мають розташовуватися паралельно поверхні столу та під прямим кутом до плеча, зап'ястки впираються на стрічку пенопласту. Клавіатура розташовується на 10-15 см від краю столу.

Стіл, положення монітору та клавіатури, а також вірно підібраний стілець мають забезпечувати правильну поставу працюючого. Правильна постава максимально розвантажує м'язи і дає змогу працювати довше без втоми.

Вірна постава: вуха розташовуються точно у площині плечей, плечі - точно над стегнами, а голова - рівно відносно плечей і не повинна нахилятися вперед. Якщо голова нахилена вперед, то навантаженння на м'язи основи голови та шиї' зростає приблизно у 3 рази, судини шиї стискуються, погіршуючи кровопостачання головного мозку. Крім того, людині, що сидить у такій позі, доводиться кожного разу відкидати голову назад, щоб роздивитися паперовий документ, що лежить перед ним, це посилює прогинання шийного відділу хребта. Надалі це може привести до головного болю та болям у руках.

Якщо сидіти в одній і тій же позі, навіть абсолютно правильна постава може викликати болі, тому що однакова поза призводить до м'язової стомленості. Якщо вам доводиться сидіти весь день, то вставайте через деякий період часу, потім намагайтесь змінювати загальне положення тіла.

Відповідно до вимог санепіднагляду для дорослих фахівців, для операторів сумарний час безпосередньої праці з комп'ютером не має перевищувати 6-ти годин. Протягом робочого дня слід влаштовувати перерви на 10-15 хв. Робота без перерви не повинна перевищувати 2-х годин. Під час перерви слід виконувати комплекс фізичних вправ.

Комп'ютер і зір.

Дослідники вважають, що після 20 хв праці за комп'ютером настає зниження видимості: збільшується поріг контрастної чутливості, а у 19 % школярів при обстеженні відзначалось зниження гостроти зору. Наприкінці занять кількість школярів зі зниженням гостроти зору досягла 35 %.

Слід також враховувати, що ми бачимо не тільки очима, але й мозком. Перенапруження очей відбивається на фізичному та інтелектуальному стані людини і може знижувати на 90 % здатність мислити та концентрувати у вагу.

Порушення зору, яке пов'язано з нечіткістю сприйняття сітчаткою, а також викривленням зображення предметів, призводить до посилення уваги, до перевантаження нервової системи і, отже, до зрушень у стані психічного здоров'я. Перевтомлення викликає розвиток короткозорості. У нашій країні кількість короткозорих складає 30%, а у ряді класів - 40-50 % випускників школи.

Психологічні наслідки інформатизації з використанням комп'ютерів

Безпосередня взаємодія з інформаційними технологіями у межах навчальної, трудової, ігрової та інших форм діяльності утворює центральну зону психологічних наслідків інформатизації

Безпосередньо до неї приєднуються деякі традиційні форми діяльності, пов'язані з взаємодією з інформаційними технологіями (наприклад, консультування користувачів з експертами в галузі інформаційних технологій). До найбільш віддалених зон можна віднести ті види активності людини, які безпосередньо та опосередковано пов'язані з використанням інформаційних технологій.

Вчені виділяють дві головні тенденції поширення новоутворень - еферентну й аферентну. Перша характеризується поширенням новоутворень, що виникають у центральній зоні, до віддалених зон. Прикладом можуть бути спроби спілкування з комп'ютером як із партнером. Дослідження засвідчують, що при цьому виникає ряд новоутворень порівняно з традиційним міжособистісним спілкуванням: значно підсилюються вимоги до точності формулювань, логічності та послідовності викладення, підвищується значення рефлексії, знижується роль афективних засобів спілкування.

Американські психологи та російські вчені з ряду науково-дослідних інститутів при обстеженні у навчальних закладах (школи, вищі навчальні заклади) відзначають нову хворобу, яка виникла нещодавно, - комп 'ютерофобію, яка виражається у несвідомому небажанні працювати з комп'ютером. Якщо такого студента або школяра все ж таки саджають за комп'ютер, його долоні вкриваються сильним потом, починається часте серцебиття, головний біль тощо.

Зустрічається прямо протилежна реакція: поряд з простими користувачами є " комп 'ютернімонстри" - люди, яким комп'ютер замінює все; вони начебто поглиблюються у себе. Комп'ютер для них стає другом і порадником, внаслідок чого людина переміщується до віртуального світу як до секти, тобто комп'ютер справляє "наркотизуючу дію".

Інтернет, переваги та недоліки.

Робота в Інтернеті дозволяє підвищити активність суб'єкта пізнання, індивідуалізувати процес навчання, переборювати стереотипи традиційного (багато у чому авторитарного) стилю взаємодії між тим, хто навчається, і педагогом, отримати доступ до різних джерел інформації, знайомитися з різними, у тому числі й дискусійними, точками зору тощо.

Розвиток навичок пізнавальної діяльності через Інтернет може стимулювати не лише розвиток пізнавальних дій у межах традиційної діяльності (реалізація принципу повернених дій), але й особистісний зріст (генералізація перетворень). Так, здійснення пошуку необхідної інформації в Інтернеті формує готовність до ознайомлення з точками зору, які не збігаються з власною, з конкуруючими теоріями з приводу різних явищ природи чи суспільного життя. Це не відповідає вихованим тоталітарним устроєм навичкам ознайомлення тільки з домінуючою (можливо, догматичною) позицією базальтернаташної згоди з прийнятою офіційною точкою зору.

В їнтернет- просторі активність виявляє сам користувач, який може сам покинути їнтернет, обмежуючись ознайомленням з точкою зору, яка найбільш відповідає конкретному випадку.

Застосування інформаційних технологій призводить до переутворення системи взаємовідносин між тим, хто навчається, і педагогом.

Названі позитивні приклади впливу інформаційних технологій на особистісний розвиток можуть сполучатися з небажаними наслідками.

Існує таке явище, як "синдром залежності еідінтернету". Він виникає внаслідок тривалого блукання в інформаційному комп'ютерному лабіринті та характеризується значною залежністю від цієї діяльності (тобто своєрідного "комп'ютерною наркоманією") та втратою контролю за своїми діями. Психологічні наслідки цього явища - соціальна ізоляція (часткова або повна відмова від спілкування з іншими людьми, розрив дружніх зв' язків, ослаблення емоційних реакцій, розвиток імпотенції, істотне звуження сфери інтересів тощо), втрата роботи, серйозні сімейні проблеми та суїцид. Недавно, що ознаки цього синдрому часто порівнюють у засобах масової інформації з симптоматикою алкогольної або наркотичної залежності.