Харків-2005Міністерство освіти і науки України Харківський національний педагогічний університет імені г.С. Сковороди н.П. Субота, с.М. Коц валеологія

ББК 51.1 (4УКР)ОрЗО- В-4-5—

Автори: Н.П. Субота, С.М. Коц

Рецензенти:

В.Г. Самохвалов, д.м.н, проф. зав. кафедри нормальної фізіології Харківського державного медичного університету

Л.М. Малоштан, д.м.н, проф. зав. кафедри фізіології Харківського національного фармацевтичного університету

Затверджено

Редакційно-видавничою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди,

протокол №1 від 14.01.2005 року

Н.П. Субота, С.М. Коц. Валеологія. Лабораторно-практичні заняття з валеології. Навчальний посібник. Харків: ХНПУ, 2005. - 168 с.

Розробки розраховані на викладачів, аспірантів, студентів ВНЗ, викладачів загально-освітніх та спеціальних шкіл, шкіл "здоров'я".

Методичні розробки лабораторно-практичних занять містять матеріал з 13 тем, відповідно до навчального плану загального курсу «Валеологія», що викладається на всіх факультетах Харківського національного педагогічного університету. Розробки містять стисле викладання теоретичного матеріалу відповідно до напрямку лабораторних робіт, що надає можливість більш швидкого і усвідомленного виконання практичної частини та сформувати навички щодо збереження та зміцнення здоров'я та формування настанови на активне творче життя.

©Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2005

Тема 1. Фізичне здоров'я. Антропометрія

Учбова мета: оволодіти методами самооцінки деяких фізичних станів людини, навчитися визначати кількість та рівень фізичного здоров' я, проводити антропометричні вимірювання, визначати адаптаційний потенціал.

Форма заняття: лабораторне заняття (4 год)

Місце проведення: аудиторія

Матеріальне забезпечення: ваги, ростомір, тонометр, спірометр, динамометр, таблиці з даними експрес-оцінювання, показниками фізичної працездатності, секундомір.

План

1. Сучасні підходи до визначення кількісних характеристик фізичного здоров'я.

2. Експрес-оцінка фізичного здоров' я

3. Антропометричні вимірювання.

4. Визначення адаптаційних можливостей організму.

5. Функціональні проби оцінки фізичної працездатності.

Література

1. Гончаренко М.С., Голоднюк Н.В., Иванова А.М., Макеева М.В. Методическое пособие по валеологическим аспектам диагностики здоровья. X.: ХНУ.-196 с.

2. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Валеологія як наука // Валеологія: науково-практичний журнал.—№ 1.—1996.—С. 3-9.

3. Апанасенко Г.Л. Здоров'я, яке ми вибираємо. — К., 1989. - (Сер.В. "Наука і життя" №5).—48 с.

4. Белов В.И. Психология здоровья.—Спб., 1994.—272 с.

5. Лозинский В.С. Учитесь бьіть здоровьіми.—К., 1993. —160 с.

6. Хачатурян Ю.А. Самоконтроль в физической культуре // Твоє здоровье. —1991.—№ 11,—С.8-19.

7. Валеологія. Підручник для вузів. // Під редакцією Бобрицької. Полтава. -2000.-Т.1.

Теоретичний матеріал Сучасні підходи до визначення кількісних характеристик фізичного здоров'я.

Абсолютне фізичне здоров'я визначається красивою фігурою, здоровим волоссям і шкірою, гармонійним розвитком усіх фізичних якостей (швидкості, сили, витривалості, гнучкості), а також високою здатністю організму підтримувати постійність внутрішнього середовища (гомеостазу), з допомогою

З

-г^го досягається висока життєздатність основних органів та систем.

З визначення фізичного здоров'я, як стану гармонії морфологічної кіури фізичного тіла і функціонального стану систем життєзабезпечення г зсського організму, можна зробити висновок, що даний феномен - :- -дається як гармонійне поєднання фізичного (сфера фізичної культури і ) і соматичного (сфера біології та медицини).

Фізичне здоров'я за С.В.Поповим - це рівень росту і розвитку оргайів і іігг£?і організму, основу якого складають морфологічні і функціональні тгіїгзй. які забезпечують адаптаційні реакції.

Вимірювання кількості фаичного здоров'я

Рівень фізичного здоров'я чи ступінь життєздатності людини в мірі визначається розвитком якостей загальної витривалості.

Загальна витривалість - це витривалість по відношенню до -г гтатривалої (не менше 5 хв) роботи циклічного характеру (біг, плавання, їзда Н2Е2Л0СИПЄДІ) помірної сили (пульс 130-160 ударів за хвилину).

Високий рівень цієї якості обумовлюється стійкістю нервових процесів, ргзгстентністю захисних сил організму, широким резервом серцево-судинної : ~плальної систем, психологічною стійкістю до впливу різних подразників.

Опінка "кількості здоров'я" індивіда конкретизується у визначенні його гнергопотенціалу.

Основа енергопотенціалу живого організму - макроерги (головним чином АТФ). При розщеплені вони забезпечують енергетичні функції клітин. Енергія для ресинтезу АТФ виникає анаеробним (безкисневим) та аеробним (з участю кисню) шляхами. Перший у 16-18 разів менш ефективний. Евергопотенціал живої системи визначається за максимальною аеробною здібністю. Вона в свою чергу може бути охарактеризована показниками максимального споживання кисню (МСК). (Стійкість організму до негативних чинників — від гіпоксії до проникаючої радіації — залежить від показників максимального споживання кисню, співіднесених до маси тіла індивіда). У спортивній медицині це найрозповсюджена процедура — для цього необхідні ергометри та газоаналізатори.

У людей з низьким рівнем аеробних можливостей частіше спостерігаються захворювання серцево-судинної системи, залізодефіцитні стани, порушення обмінних процесів і ожиріння, низький рівень сі -^'анального резерву. І, навпаки, у людей з високим рівнем аеробного н;їрд€ззщіва організму, відмічається висока фізична та психічна працездатність, х^нпнз стійкість до фізичних та психо-емоційних стресів, а також - до :н±£Зс:ЇЕ2х захворювань і "хвороб цивілізації". Звідси зрозуміло, що по рівню гг~г«ожливостей організму людини прогнозують захворюваність і

-., ~ і: г.'.гсивалістьжиття.Між результатами тестування на витривалість та максимальними аеробними можливостями організму існує прямолінійна залежність.

Функціоональний клас аеробної здатності (виміряти здоров'я) можна визначйти за часом пробігу диста нції в 3 км для чоловіків (2 км для жінок).

"Безпечний рівень здоров'я" - такий, який характеризується максимальним споживанням кисню (42 мл/кг/хв д ля чоловіків і 35 мл/кг/хв для жінок), або показником максимальної потужності навантаження на велоергометрі, що дорівнює відповідно 3 і 2 Вт/кг/хв, або часом пробігу трикілометрової дистанції за 14 хв (чоловіки) і двокілометрової дистанції за 11 хв ЗО сек (жінки). Особи, що мають "безпечний стан здоров'я", відзначаються гарним станом зовнішніх показників, а також високим коронарним, респіраторним та гормональним резервами.

Експрес-оцінка фізичного здоров'я Для експрес оцінки фізичного здоров'я школярів існують прості і інформативні показники, які доступні будь-якому вчителеві, лікареві, школяреві і т.д. Серед простих і легкодоступних показників у школярів найбільш інформативними і тісно-корелюючими з величиною МСК є "подвійний добуток" - індекс Робінсона, індекс Руфье, індекс Кетле, індекс Скібінського і індекс сили В.А. Шаповалової.

Для отримання показників і вирахування відповідних індексів необхідно виміряти за загальноприйнятими методиками - довжину і масу тіла, життєву ємкість легенів. В положенні-сидячи підраховують пульс, виміряють артеріальний тиск, визначають час затримки дихання на звичайному вдихові (проба Штагне). Після короткого перепочинку підраховують пульс за 15 сек (Р1) і пропонують виконати ЗО глибоких присідань, викидаючи руки вперед, за 45 сек. Потім школяр сідає, і в нього підраховують пульс в перші (Р2) і останні 15 сек (РЗ) першої хвилини відновлюваного періоду. Проводять також тест, який характеризує якість сили, швидкості, виносливості організму-згинання тулубу із положення лежачи на спині за 60 сек. Тобто провести антропометричні вимірювання.

Антропометричні вимірювання. Існують три способи антропометрії: соматометрія - вімірювання зросту, ваги тіла, грудної клітки, товщини підшкірно-жирової складки, визначення склепіння ступні; соматоскопія - тип конституції, розвиток мускулатури, статеве дозрівання, тип постави; фізіометрія - вимірювання функцій, визначення сили мязів кисті, пульсу, артеріального тиску, частоти дихання, життєвої ємкості легенів). Методика цих вимірювань проста, проте потребує навичок виконання, точності та акуратності в роботі. При вимірюванні слід дотримуватись певних правил:

А) користуватись лише стандартними спеціальними інструментами: ростомір, ваги, сантиметрова стрічка, спірометр, динамометр;

Б) завжди користуватись точно визначеними антропометричними точками;

В) дотримуватись однакової методики вимірювання;

Г) вимірювальні прилади повинні бути перевірені і утримуватись в порядку;

Д) повторні вимірювання повинна робити одна і та ж особа, тими ж самими приладами, що і перший раз, і по можливості в той же час.

Практична робота

Визначення маси тіла. Проводять за допомогою вагів. Ідеальна маса тіла визначається по формулам:

Для чоловіків: 50+ (зріст в см -150) х0,75 + (вік, роки—21) :4;

Для жінок: 50 +(зріст в см -150) х 0,32+(вік, роки - 21) :4;

Підрахувати масу тіла та порівняти її з практичним результатом. Зробити належний висновок.

Визначення зросту. Проводиться за допомогою ростоміру. Дані фіксуються в зошит.

Життєва ємкість легенів (ЖЄЛ). Визначається за допомогою спірометра. Для цього треба досліджуваному після глибокого вдиху і видиху зробити максимальний вдих і рівномірно видихнути у трубку спірометра, яку він тримає в руках. Вимірювання провести тричі, зафіксувати найкращий результат. Для жінки норма 2000-2500мл, для чоловіків - 3000-3500мл.

Чоловіки: ЖЄЛ=(7,63-0,122 х Вік х Зріст)

Жінки: ЖЄЛ=(21,76-0,101 х Вік х Зріст) або

Чоловіки: ЖЄЛ = 40 х Зріст (см) + 30 х маса тіла (кг) - 4400

Жінки: ЖЄЛ=40 х Зріст (см)+10 х масу тіла (кг) - 3800

Силу м'язів кисті визначити при допомозі динамометра. Для цього треба взяти динамометр у руку стрілкою до долоні, витягнути руку вбік і стиснути кисть.

Провести вимірювання окружності шиї, грудної клітки, живота, плеча, стегна, гомілки.

Вимірювання пульсу.

Пульс (П) - (удар, поштовх), синхронне скорочення серця і періодичне розширення кровоносних судин, видиме оком і яке можна відчути на дотик.

Пульсація артерії дозволяє встановити частоту, ритмічність, напругу і інші властивості артеріального пульсу.

У дорослої людини частота П (ЧП), в умовах спокою 60-80 захв з рівними інтервалами між ударами. Ці співвідношення порушуються при аритміях: проміжки між окремими ударами стають неодинаковими, число пульсових ударів може бути менше, ніж серцевих скорочень.

Пульсова хвиля артерії - 500-1000 см/сек.

Чим менш щільніші еластичні стінки судин (атеросклероз), тим швидше розповсюджується пульсова хвиля (визначають при сфигмографії)

Ритм серця забезпечується його провідною системою. Синусо- передсердний вузол у передсердях виробляє імпульси певної частоти (60-80 за 1 хв.). Вони поширюються на все серце. Внаслідок цього міокард скорочується.

Серце здорової людини під час великих навантажень може прискорити частоту скорочень до 150 за хвилину і вище - тахікардія. Зменшення частоти П нижче норми - брадикардія.

У новонароджених частота пульсу 200 ударів за хв. З віком вона зменшується.

Вимірювання артеріального тиску.

Артеріальний тиск вважається нормальним, коли він в стані спокою нижчий за 140/90. Постійне або періодичне підвищення тиску крові називається гіпертонією, зниження -гіпотонією. Роботу серця оцінюють за допомогою визначення хвилинного об 'ему крові—це кількість крові у літрах, що проходить через шлуночки серця за одну хвилину.

ХОК=СОКхЧП

Визначають також систолічний об'єм крові (СОК) - кількість, яка виштовхується лівим або правим шлуночком за 1 скорочення, тобто за 1 систолу

СОК = 40 + 0,5 Атп - 0,6 Атд- 3,2 х Вік

У стані спокою серце перекачує 4 літри крові за хвилину, і цього цілком достатньо, щоб забезпечити організм киснем. При інтенсивній м'язовій роботі серце тренованої людини може перекачати і 20 літрів крові за хвилину, щоб забезпечити киснем м'язи. Отже "коефіцієнт резерву" потужності серця людини, яка систематично має фізичні навантаження, складає 5 (20л: 4л = 5). Через детреноване серце у стані спокою проходить також 4 літри крові на хвилину, але його максимальна потужність всього 6 літрів на хвилину. За умов фізичного навантаження, може виникнути кисневе голодування організму і сприяти розвитку гіподинамічної хвороби.

Провівши ці дослідження, вираховують всі п'ять показників (індексів):

1. Масо-ростовий індекс Кетле=Маса тіла (г): зріст (см)

2. Подвійний добуток- індекс Робінсона=ЧСС (уд/хв) х АТ сист: 100

3. Індекс Скибинського=ЖЕЛ (мл) х час затримки дихання на вдосі :ЧСС (уд/хв)

4. Індекс Шаповалової= маса тіла (г) : зріст (см)х кількісне нахилів за 1 хв: 60

5. Індекс Руф'е = 4 (Р1+Р2=РЗ) - 200:10

Далі по таблицям кожному показникові дають оцінку в балах.

Після оцінки кожного показника по таблицям в балах, розраховують рівень фізичного здоров'я школяра:

2-7 балів - низький; 8-10 балів - нижче середнього; 11-15 балів - середній;

16-20 балів вище середнього; 21-25 балів—високий.

Крім загальної оцінки рівня фізичного здоров'я, необхідно враховувати і оцінки кожного показника, так як це дає можливість визначити " слабкі місця" організму кожного школяра. Так, низька оцінка індексу Кетле може свідчити про недостатнє харчування школяра чи слабкий розвиток м'язів, чи навпаки, про небезпеку ожиріння. Низька оцінка індексу Робінсона свідчить про порушення регуляції діяльності серцево-судинної системи. При низькій оцінці Скибинського можна говорити про недостатню функціональну можливість органів дихання і кровотоку і зниження стійкості організму до гіпоксії. Низька оцінка індекса сили Шаповалової, крім слабкого розвитку рухових якостей - сили, швидкості і витривалості, свідчить про недостатні функціональні можливості кардіо-респіраторної системи. Низькі оцінки індексу Руф'є говорять про недостатній рівень адаптаційних резервів серцево-судинної і дихальної систем, що лімітує фізичні можливості організму школяра.

Врахування цих даних дозволяє підбирати раціональний індивідуально дозований оздоровчо-тренувальний режим, що дає можливість оптимізувати процеси росту і розвитку організму школяра.

Цю систему вносять в комп'ютерну програму, включивши в неї не тільки індивідуальну оцінку рівня фізичного здоров'я школяра, а і відповідні рекомендації по тренувальним програмам.

Визначення адаптаційних можливостей організму.

Для оцінки функціональних можливостей організму в цілому розраховується адаптаційний потенціал (АП) по методу, який запропоновано М.Баєвським.

Індикатором адаптаційного потенціалу організму є система кровопостачання. Перехід від здоров'я до хвороби, від норми до патології, представляє собою процес поступового зниження ступеню адаптації організму до умов навколишнього середовища.

Функціональний стан (або рівень здоров 'я) оцінюється:

• задовільною адаптацією організму до умов навколишнього середовища при високих чи достатніх функціональних можливостях організму;

• напруження адаптаційних механізмів, при яких достатні функціональні можливості забезпечуються за рахунок мобілізації функціональних резервів;

• незадовільна а^азгтадія організму до умов навколишнього середовища

ери зниженні функціональних можливостей;

- зрив адаптації, що супроводжується різким зниженням функціональних можливостей організму.

Адаптаційний потенціал системи кровообігу розраховують по формулі: АП (в балах) = 0,011 х (ЧСС) + 0,014 х (АТс) + 0,008 х (АТд) + 0,014 х

• (В) + 0,009 х(МТ)- 0,009 х(Р) + 0,27

де АП—адаптаційний потенціал; ЧП—частота пульсу за 1 хв.; Атс—систолічний артеріальний тиск; Атд—діастолічний артеріальний

шек;

В -г-вік (кількість років); МТ—маса тіла (кг); Р — зріст (см). З допомогою цієї формули забезпечується розрізняння функціональних станів в 71,8% спостережень. Для визначення рівня функціональних станів організму використовується наступна шкала:

Задовільна адаптація - не більше 2,1 бала.; 2- напруження - 2,11-3,2 бала; 3-Незадовільна -3,21-4,3бала;4-зривадаптацій-4,31 балаібільше.

Існує цілий ряд додаткових методів оцінювання фізичного здоров'я. Практична робота.

Підрахувати свій адаптаційний потенціал. Записати в зошиті. Зробити належний висновок.

Функціональні проби оцінки фізичної працездатності Провести функціональні проби.

Проба пульсу в спокої. Чим нижчі показники пульсу, тим вища фізична працездатність людини. Якщо вранці у чоловіка, який лежить у ліжку, частота ударів пульсу за 1 хв. не перевищує 50 - маємо оцінку "відмінно", до 65 - "добре", 65-75 - "задовільно", понад 75 - "погано ". Для жінок та юнаків на 5 Згарів більше.

Якщо при сходженні на 4 поверх у середньому темпі без зупинки ви ~£псо подолали підйом і відчуваєте ще резерв - оцінка "добре", якщо ні задихались) - рівень вашого здоров'я низький.

Проба з 20-ма присіданнями. Підрахуйте в положенні сидячи пульс за 10 :ез. Необхідно дочекатись його стабільних значень. Наприклад: ЧСС за 10 сек - Г2-11-10-10. Вихідний рівень-10 за Юсек. За 30 сек зробіть 20 присідань, ~:-::маючи руки вперед. Потім сядьте. Зафіксуйте час відновлення пульсу до і бідних значень, підраховуючи його за відрізками по 10 сек. Якщо частота відновилась швидше як за 1 хв - оцінка "відмінно", до 2 хв - "добре ", ^_22Ііьніше як за 3 хв - "погано ".

Ортостатична проба. Якщо різниця між показниками пульсу в спокої та після підйому в вертикальне положення менше 12 ударів за хвилину, т адаптивна реакція вважається нормальною, а якщо 18 і більше - ^гириятливою.Проба з затримкою дихання. Зробивши попередньо 1-2 вдихи, потрібно глибоко вдихнути (не максимально) і затримати дихання, наскільки можливо. Якщо дихання затримується на 60 сек - оцінка "відмінно", менше 40 сек - "погано" (для жінок - на 10 сек менше)

Пряме визначення фізичної працездатності.

1. Силова витривалість м'язів черевного пресу.

2. Тест по визначенню швидкісно-силових якостей (стрибок в довжину з місця, кидання м'яча)

3. Тест на визначення координації рухів і кмітливість.

4. Тести по визначенню силової витривалості

5. Тест на визначення швидкості. Завдання для самостійної роботи: