- •Тема I. Методи рішення нелінійних рівнянь 5
- •Тема iІ. Чисельне рішення систем лінійних алгебраїчних рівнянь 18
- •Тема III. Методи чисельного інтегрування 34
- •Тема IV. Методи чисельного інтегрування звичайних диференційних рівнянь 44
- •Тема I. Методи рішення нелінійних рівнянь Лабораторна робота №1. Уточнення коренів нелінійного рівняння методом ділення відрізка наполовину
- •Лабораторна робота №2. Уточнення коренів нелінійного рівняння методом Ньютона (дотичних)
- •Лабораторна робота №3. Уточнення коренів нелінійного рівняння методом хорд (січних)
- •Лабораторна робота №4. Уточнення коренів нелінійного рівняння методом ітерацій (метод послідовних приближень)
- •Структура програми на мові програмування Turbo c
- •Порядок виконання лабораторних робіт №№ 1–4
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні запитання
- •Тема iІ. Чисельне рішення систем лінійних алгебраїчних рівнянь Лабораторна робота №5. Рішення систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом Гауса
- •Лабораторна робота №6. Рішення систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом Зейделя
- •Порядок виконання лабораторних робіт №№ 5, 6
- •Опис програмного комплексуgz.Exe
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні запитання
- •Тема III. Методи чисельного інтегрування Лабораторна робота №7. Обчислення визначеного інтеграла методом трапецій
- •Лабораторна робота №8. Обчислення визначеного інтеграла методом Сімпсона
- •Порядок виконання лабораторних робіт №№ 7, 8
- •Індивідуальні завдання
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •Контрольні запитання
- •Тема IV. Методи чисельного інтегрування звичайних диференційних рівнянь Лабораторна робота №9. Чисельне інтегрування звичайних диференційних рівнянь методом Ейлера
- •Рішення рівняння (4.8) методом Ейлерa
- •Лабораторна робота №10. Чисельне інтегрування звичайних диференційних рівнянь модифікованим методом Ейлера
- •Рішення рівняння (4.8) модифікованим методом Ейлера
- •Лабораторна робота №11. Чисельне інтегрування звичайних диференційних рівнянь методом Ейлера-Коши
- •Рішення рівняння (4.8) методом Ейлера-Коши
- •Лабораторна робота №12. Чисельне інтегрування звичайних диференційних рівнянь методом прогнозу та корекції
- •Порядок виконання лабораторних робіт №№ 10 – 12
- •Індивідуальні завдання
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованої літератури
Лабораторна робота №8. Обчислення визначеного інтеграла методом Сімпсона
1. Мета роботи
Освоєння методу Сімпсона, як методу обчислення визначеного інтегралу. Складання програми на мові програмування Turbo C.
2. Теоретичні відомості
2.1. Метод Сімпсона
Метод Сімпсона являє собою один з найбільш поширених методів чисельного інтегрування. На відмінну від попереднього метода підінтегральна функція апроксимується у межах двох прилеглих інтервалів роздроблення квадратичною залежністю, оскільки для обчислення коефіцієнтів параболи необхідно мати три значення функції. Число інтервалів роздроблення при цьому потрібно бути парним.
Розіб'ємо інтервал [a,b] на парне числоn=2kпроміжків рівної довжиниhточкамиxо=а; x1; x2;;...x2n–1; x2n=b. Розглянемо два прилеглих інтервали роздроблення [xi–1; xi] та [xi; xi+1], кожний з котрих має довжинуh=(b–a)/n. Проведемо у точкахxi–1; xi; xi+1ординати до перетинання з кривоюy=f(x)у точкахMi-1; Mi; Mi+1. Через ці точки проводиться парабола з віссю, паралельною осі ординатOy(рис. 3.3). Для площі, обмеженої параболою на інтервалі [xi–1;xi+1] можливо записати:

![]()
Аналогічно, для наступного інтервалу [xi+1;xi+3], одержимо:

Рис. 3.2. Блок-схема методу трапецій

![]()

Рис. 3.3. Геометричне представлення формули парабол
Якщо подібну операцію провести для кожної трійки точок, починаючи з [xo;x2] та закінчуючи [xn–2;xn], тобто замінив графік вихідної функціїf(x)параболами, а потім складаючи почленно одержані формули, тоді наприкінці одержимо формулу Сімпсона:

![]()
![]()
(3.5)
Помітимо, що в одержаній сумі елементи з коефіцієнтом 4 відповідають непарним точкам, а елементи з коефіцієнтом 2 – парним точкам.
Блок-схема методу приведена на рис. 3.4.
2.2. Оцінка точності формул чисельного інтегрування. Вибір кроку інтегрування
Будь-яка формула інтегрування дозволяє обчислити лише приблизне значення інтеграла. Тому можливо записати:
(3.6)
де R– похибка формули інтегрування, що використовується.

Рис. 3.4. Блок-схема методу Сімпсона
Явно, помилка формули залежить від розміру шагу інтегрування, а також від класу підінтегральної функції. Чим менше шаг інтегрування, тим менше помилка R. Розмір кроку інтегрування залежить від заданої точності обчислень та обраної формули інтегрування.
2.3. Вибір кроку інтегрування за оцінкою остаточного члена (помилки)
Обчислити оцінку помилки можливо таким способом. Необхідно одержати точне значення інтегралу та порівняти з приблизним, обчисленим за відповідною формулою. Похибку формули доцільно оцінювати, використовуючи наступну, більш високу ступінь підінтегральної функції, чим та, для котрої вона надає точне значення інтеграла. Для формул прямокутників та трапецій це буде функція виду y=x2; для формул Сімпсона –y=x4 і т.п.
Після того, як проведена оцінка значення помилки (R), крок інтегрування вибирається так, щоб виконувалась така нерівність:
|Rmax| <0,5, (3.7)
де |Rmax| – максимальне значення остаточного члена.
Відповідно, розмір шагу hповинен вибиратися так, щоб при максимальному значенні похідної виконувалась приведена умова (3.7).
Для формул трапецій:
|Rmax|
(3.8)
Для формули Сімпсона:
|Rmax|
(3.9)
2.4. Вибір кроку інтегрування за допомогою подвійного перерахунку
Тому що визначення кроку інтегрування за розміром остаточного члена призводить до громіздких обчислень, можливо використати наступний прийом.
За вибраною формулою (методом) інтеграл обчислюється два рази: спочатку з якимось кроком h, а потім з крокомh/2, тобто подвоюють числоn. Позначимо наслідок обчислень якIn іI2nта порівняємо їх.
Якщо |In–I2n|<, де– допустима похибка, то вважають, щоIn=I2n. Якщо |In–I2n| >, тоді розрахунок повторюють з крокомh/4та порівнюють |I2n–I4n| і т.п.
У ролі початкового кроку можливо рекомендувати
h=
,
де: n=2– для формули трапецій,n=4– для формули Сімпсона.
ПРИКЛАД: За допомогою формули Сімпсона
обчислити
з точністю=10
–2.
Визначимо: h =
.При використанні формули Сімпсона
число частинnповинно бути парним,
тобто відрізок [
] треба
розбити на парне число рівних частин.
,
n=0,8,.
n = 3нам не підходитьвибираємо парне значенняn = 4.
Тоді :
h =
=
Перевіряємо :
n
|
In |
I2n |
Xi |
хi, (рад) |
sin x i |
y0, y2n |
y2i+1 |
y2i |
|
0 |
0 |
/4 |
0,7854 |
0,7071 |
0,9003 |
|
|
|
|
1 |
9/32 |
0,8836 |
0,7735 |
|
0,8754 |
|
|
1 |
2 |
10/32 |
0,9817 |
0,8323 |
|
|
0,8478 |
|
|
3 |
11/32 |
1,0799 |
0,8816 |
|
0,8164 |
|
|
2 |
4 |
12/32 |
1,1781 |
0,9239 |
|
|
0,7842 |
|
|
5 |
13 /32 |
1,2763 |
0,9572 |
|
0,7500 |
|
|
3 |
6 |
14/32 |
1,3744 |
0,9805 |
|
|
0,7134 |
|
|
7 |
15/32 |
1,4726 |
0,9951 |
|
0,6757 |
|
|
4 |
8 |
16 / 32 |
1,5708 |
1,00 |
0,6366 |
|
|
Примітка: sin xможна знайти, якщо перевести значенняу градуси або в радіани.
1. Для переведення у градуси : 1800 ; = 450 ; = 11015’.
2. Для переведення у радіани : = 3,1416 ; = 3,1416 / 4 = 0,7854…
По формулі Сімпсона при n=4іh=
знаходимо :
I4
[ (y0 + y4 ) + 4 (
y1 + y3 ) + 2 y2
] =
[(0,9003 + 0,6366 )+ 4 (0,8478+ + 0,7134 ) + 2
0,7842 ] = 0,0654 (1,5369 + 6,2448 + 1,5684) = 0,61196.
Тепер проведемо розрахунок при n=8таh=![]()
По формулі Сімпсона при цих значеннях отримаємо:
I8
[(0,9003
+ 0,6366 ) + 4(0,8754
+ 0,8164 + 0,6757) + 2 (0,8478 +
0,7842 + 0,7134)] = 0,0982 (1,5369 + 12,47 + 4,6908 ) = 0,61188.
Визначимо
I4 –I8 = 0,61196 – 0,61188= 0,00008 10–2/2.
Таким чином, значення інтеграла дорівнює
I= 0,612.
