- •Тема I. Методи рішення нелінійних рівнянь 5
- •Тема iІ. Чисельне рішення систем лінійних алгебраїчних рівнянь 18
- •Тема III. Методи чисельного інтегрування 34
- •Тема IV. Методи чисельного інтегрування звичайних диференційних рівнянь 44
- •Тема I. Методи рішення нелінійних рівнянь Лабораторна робота №1. Уточнення коренів нелінійного рівняння методом ділення відрізка наполовину
- •Лабораторна робота №2. Уточнення коренів нелінійного рівняння методом Ньютона (дотичних)
- •Лабораторна робота №3. Уточнення коренів нелінійного рівняння методом хорд (січних)
- •Лабораторна робота №4. Уточнення коренів нелінійного рівняння методом ітерацій (метод послідовних приближень)
- •Структура програми на мові програмування Turbo c
- •Порядок виконання лабораторних робіт №№ 1–4
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні запитання
- •Тема iІ. Чисельне рішення систем лінійних алгебраїчних рівнянь Лабораторна робота №5. Рішення систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом Гауса
- •Лабораторна робота №6. Рішення систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом Зейделя
- •Порядок виконання лабораторних робіт №№ 5, 6
- •Опис програмного комплексуgz.Exe
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні запитання
- •Тема III. Методи чисельного інтегрування Лабораторна робота №7. Обчислення визначеного інтеграла методом трапецій
- •Лабораторна робота №8. Обчислення визначеного інтеграла методом Сімпсона
- •Порядок виконання лабораторних робіт №№ 7, 8
- •Індивідуальні завдання
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •Контрольні запитання
- •Тема IV. Методи чисельного інтегрування звичайних диференційних рівнянь Лабораторна робота №9. Чисельне інтегрування звичайних диференційних рівнянь методом Ейлера
- •Рішення рівняння (4.8) методом Ейлерa
- •Лабораторна робота №10. Чисельне інтегрування звичайних диференційних рівнянь модифікованим методом Ейлера
- •Рішення рівняння (4.8) модифікованим методом Ейлера
- •Лабораторна робота №11. Чисельне інтегрування звичайних диференційних рівнянь методом Ейлера-Коши
- •Рішення рівняння (4.8) методом Ейлера-Коши
- •Лабораторна робота №12. Чисельне інтегрування звичайних диференційних рівнянь методом прогнозу та корекції
- •Порядок виконання лабораторних робіт №№ 10 – 12
- •Індивідуальні завдання
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованої літератури
Лабораторна робота №2. Уточнення коренів нелінійного рівняння методом Ньютона (дотичних)
Мета роботи
Вивчення методу рішення нелінійних рівнянь. Складання програми на мові програмування Turbo C.
Теоретичні відомості
Метод Ньютона вживають до рішення рівняння f(x)=0, деf(x) безперервно-диференційована функція. Для початку обчислювань потребується завдання початкового приближенняx0. Подальші приближення обчислюються по формулі
хn+1 = xn – ,
f '(xn)0, n=0,1,2,3...(1.2)
Рис 1.3. Графічна інтерпретація методу дотичних (Ньютона)
Рис. 1.4. Блок-схема методу дотичних (Ньютона)
Геометрично xn+1являється значенням абсциси точки перехрещення дотичної з кривоюу=f(х)у точці(xn; f(xn))з віссю абсцис, тому метод Ньютону називають також методом дотичних. Графічна інтерпретація та блок-схема методу дотичних (Ньютона) приведені на рис. 1.3 та 1.4.
У якості навчального приближення треба вибирати ту граничну точку інтервалу, для якої знак f(x)збігається зі знаком другої похідної. У противному випадку у якості наступного приближення можна отримати значення аргументу, розташоване за межами інтервалу [а,b], та може відбутися, що процес не буде сходитися.
ПРИКЛАД: При розрахунку апарату однократного випаровування для обчислювання температури, що потребується, необхідно визначити наступне рівняння:
0,01Т 3–4Т 2+180Т+8160=0.
З фізичного смислу виходить, що шукана температура (корінь рівняння) знаходиться у інтервалі 330–360 К. Визначити її методом Ньютону з точністю =0,5К.
Для розрахунку по (1.2) необхідно знайти першу похідну:
f '(x)=0,03Т2–8Т+180.
Для вибору початкового приближення перевіримо знаки функції та її другої похідної. В точці x=360 f(x)=21120>0,f''(x)=0,06Т –8=3,6>0; відповідно, цю точку можна використовувати у якості початкового приближення.
Використовуємо (1.2) та послідовно обчислюємо
x1=x0 – (f(x0)/f '(x0))=360–(21120/1188)=342,22
x2=x1 – (f(x1)/f '(x1))=342,22–(2093/955,7)=340,03 |x2 – x1|>
x3=x2 – (f(x2)/f '(x2))=340,03–(2909/928,4)=340 |x3 – x2|<
Відповідь: Т=340К.
Лабораторна робота №3. Уточнення коренів нелінійного рівняння методом хорд (січних)
1. Мета роботи
Вивчення методу рішення нелінійних рівнянь. Складання програми на мові програмування Turbo C.
2. Теоретичні відомості
У методі Ньютона на кожному кроці треба обчислювати значення функції та похідної. На практиці частіше використовують методи, які потребують обчислювання тільки значення функцій. Одним з таких методів являється метод хорд.
Рис. 1.5. Графічна інтерпретація методу січних
Рис. 1.6. Блок-схема методу січних
Цей метод засновано на допущені, що на досить малому відрізку функція y=f(x)змінюється лінійно. Тоді кривуy=f(x)на цьому відрізку можна змінити хордою та у якості приближеного значення кореню прийняти точку перехрещення хорди з віссю абсцис. Графічна інтерпретація та блок-схема методу доведені на рис. 1.5 та 1.6.
Проведемо пряму крізь точку з координатами (a, f(a); b, f(b)), (деатаb– границі інтервалу, який містить корінь), знайдемо точку перехрещення цієї прямої з віссю абсцис.
x1= a – (1.3)
Знайдене значення х1можна приймати за нову (ліву чи праву – в залежності від знакуf(x1)границю інтервалу, що скорочується. Знайшовши значенняf(x1)приближення визначається виразом
|xn+1 – xn| <e,
де e– задана точність.
Формула (1.3) описує метод січних. Цей метод швидко збігається в особливості для функцій, які мають невелику кривизну.
ПРИКЛАД: Для визначення концентрацій компоненту на тарілці ректифікаційної колони необхідно вирішити наступне рівняння:
х3 – 0,4x2 + 0,9x – 0,36 = 0
Шукана величина лежить в інтервалі (0,2;0,5). Визначити її з точністю =0,0005.
Обчислимо значення функції на кінцях інтервалу:
f(0,2) = –0,188; f(0,5) = 0,115.
По формулі (1.3) знайдемо значення х:
x1=0,2 – = 0,386
Потім визначимо f(x). Так якf(x1)=–0,015, то корінь рівняння лежить у інтервалі [0,386; 0,5]. Знайдемо наступне приближеннях2:
x2=0,386 – = 0,399
Так як |х2 – х1|>, то повторимо процедуру. Значенняf(x2)= –0,0011таx3=0,4.
Оскільки |х3 – х2|<, то рішення знайдене.
Відповідь: х=0,4.