97. Робота в мережі swift надає користувачам ряд переваг.

* Надійність передачі повідомлень, що забезпечується побудовою мережі, спеціальним порядком передачі і прийому повідомлень за рахунок "гарячого" резервування кожного з елементів мережі.

* Мережа гарантує повну безпеку багаторівневою комбінацією фізичних, технічних і організаційних методів захисту, забезпечує повне збереження і таємність переданих відомостей.

* Скорочення операційних витрат у порівнянні з телексного зв'язком. Наприклад, вартість одного стандартного повідомлення (до 325 байт) не залежить від відстані, а висока інтенсивність обмінів знижує вартість настільки, що вона виявляється нижче вартості аналогічних передач телексом і телеграфу.

* Швидкий спосіб передачі повідомлень в будь-яку точку світу, час доставки повідомлення складає 20 хв., Його можна скоротити до 1-5 хв. (термінове повідомлення), що перекриває показники окремих каналів зв'язку. Повідомлення досягає адресата значно швидше за рахунок скорочення проміжних етапів у мережі. Так, аналогічна передача по телеграфу займає близько 90 хв. У випадку, коли відправник скоммутірован з одержувачем (режим on-line), передача даних відбувається менш ніж за 20 с.

* Так як всі платіжні документи надходять в систему в стандартизований вигляді, то це дозволяє автоматизувати обробку даних і підвищити в остаточному підсумку ефективність роботи банку. Фіксація виконаних транзакцій дає можливість повного контролю (аудиту) всіх тих розпоряджень і щоденного автоматизованого формування звіту по них; крім цього, долаються мовні бар'єри і зменшуються відмінності в практиці проведення банківських операцій.

* У зв'язку з тим що міжнародний і кредитних оборот все більше концентруються на користувачах SWIFT, підвищується конкурентоспроможність банків-членів SWIFT.

* SWIFT гарантує своїм членам фінансовий захист, тобто якщо з вини суспільства на протязі доби повідомлення не досягло адресата, то SWIFT бере на себе всі прямі і непрямі витрати, які поніс клієнт через це запізнення.

98. Порядок оформлення касових операцій 3.1. Касові операції оформляються прибутковими та видатковими касовими ордерами, типові форми і порядок заповнення. 3.2. Приймання готівки касами підприємств, у тому числі й одержаної з банку, проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. 3.3. Видача готівки з кас підприємств проводиться за видатковими касовими ордерами або належно оформленими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями (далі - видаткові документи). 3.4. У разі видачі окремій фізичній особі готівки за видатковим документом касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. 3.5. Видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому документі. Якщо видача готівки проводиться за дорученням, оформленим у встановленому порядку згідно з чинним законодавством, у тому числі й особи, що не має змоги в зв'язку з хворобою або з інших поважних причин поставити підпис власноручно, то в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтерія зазначає прізвище, ім'я та по батькові особи, якій доручено одержати готівку. 3.6. Видача готівки з каси підприємства для здавання її до установи банку оформляється видатковим касовим ордером з відображенням цієї операції в касовій книзі. 3.7. Виплати, що пов'язані з оплатою праці, стипендій, проводяться касиром підприємства за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача. 3.8. Після закінчення встановлених строків виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій за платіжними відомостями, касир повинен: у платіжній відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити штамп або зробити напис: "Депоновано"; скласти реєстр депонованих сум; у кінці відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за платіжною відомістю і засвідчити напис своїм підписом. 3.9. Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові документи мають заповнюватися бухгалтером лише чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну. 3.10. Під час одержання прибуткових касових ордерів або видаткових документів касир зобов'язаний перевірити: наявність і справжність на документах підпису головного бухгалтера, а на видатковому документі - дозвільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені; правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів; наявність перелічених у документах додатків.

Порядок ведення касової книги та обов'язки касира

4.1. З метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємство повинно мати касу, а його керівники мають обладнати касу та забезпечити надійне зберігання готівкових коштів у ній. 4.2. Усі надходження і видача готівки в національній валюті підприємства враховують у касовій книзі (типова форма КО-4, затверджена наказом Мінстату).

4.3. Записи в касовій книзі робляться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом у день їх надходження або видачі. 4.4. На підприємствах за умови забезпечення належного зберігання касових документів касову книгу можна вести також в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. 4.5. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або уповноважену керівником особу.

4.6. За наявності на підприємстві кількох касирів старший касир перед початком робочого дня видає іншим касирам авансом потрібну для видаткових операцій суму готівки під розписку у книзі обліку прийнятих та виданих касиром грошей (типова форма КО-5, затверджена наказом Мінстату). 4.7. Керівник підприємства одночасно із зарахуванням на роботу касира укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлює його під розписку з цим Положенням. 4.8. Касир, відповідно до чинного законодавства України, несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам. що підлягають зазначеним перевіркам за конкретні періоди, визначається з урахуванням обсягів здійснюваних ними операцій з готівкою.

100. Сучасними платіжними системами, здебільшого, керує банківський сектор. Платіжні системи виконують функцію передачі потоку інформації, який містить деталі платежу, і безпосередньо переказу грошових коштів. У платіжній операції можна виділити такі основні елементи:зобов'язання, яке необхідно виконати;- сторону, яка здійснює платіж (платника);- сторону, яка отримує платіж (отримувача);- інструмент платежу;- одного або кількох фінансових посередників (як правило, це банки), які переказують кошти, списуючи необхідну суму з рахунку платника і зараховуючи її на рахунок отримувача.При здійсненні платежів використовують різні платіжні інструменти: готівку, картки, платіжні доручення, векселя тощо. Відтак, платіжний інструмент характеризується:- своєю формою (традиційно поширені у минулому паперові за формою платіжні інструменти поступаються місцем пластиковим карткам або електронним повідомленням);- засобами захисту та підтвердження справжності (замість традиційного підпису все ширше застосовують персональні ідентифікаційні номери, паролі або електронні підписи);-кредитовим чи дебетовим характером дії.Необхідно знати, що в умовах ринкової економіки найпоширенішою формою розрахунків є переказ, котрий здійснюється за допомогою різних платіжних інструментів, кожен з яких має певні переваги та недоліки.

101. Контроль за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою

Організація проведення перевірок:

Перевірки дотримання підприємствами (підприємцями) установленого порядку ведення операцій з готівкою (далі - перевірки) здійснюються згідно з нормативно-правовими актами Національного банку, а саме: цим Положенням та Інструкцією.

Вимоги цієї глави застосовуються при перевірках підприємств (підприємців) контролюючими органами, які діють згідно з чинним законодавством України. Перелік підприємств (підприємців), що підлягають зазначеним перевіркам за конкретні періоди, визначається з урахуванням обсягів здійснюваних ними операцій з готівкою.

Контролюючі органи беруть участь у проведенні спільних перевірок.

Перед здійсненням перевірки підприємства установи банків готують потрібні відомості щодо здійснених ним у періоді, що перевіряється, операцій з готівкою через касу банку, уточнюють розмір установленого ліміту залишку готівки в касі, порядок і строки здавання виручки, наявність додаткових поточних рахунків тощо.

Відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців та керівників підприємств. Особи, винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому чинним законодавством порядку.

За результатами перевірки підприємства (підприємця) у разі виявлення порушень складається акт перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою (далі - акт перевірки) (додаток 2) у трьох примірниках, у якому викладається зміст порушення з відповідним обгрунтуванням.

Керівник підприємства або особа, що його заміщує, підприємець, має право під час складання акта перевірки не погодитися з результатами перевірки і надати щодо цього відповідні обгрунтовані зауваження (пояснення) у письмовій формі, які додаються до акта. Результати перевірки дотримання порядку ведення касових операцій розглядаються керівництвом підприємства (підприємцем), як правило, у триденний строк після її закінчення. Умови зберігання готівки і цінностей та фактичну наявність готівки в касі підприємства установи банків не перевіряють. Залежно від специфіки функціонування підприємства (підприємця), що перевіряються, та завдань контролюючих органів під час перевірки можуть розглядатися й інші питання, які не включені до цієї глави, та використовуватися інші форми актів перевірок.