53. Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Суми податку з товарів (продукції), які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податку самостійно, виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку. Податок із підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, обчислюється у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату подання митному органу митної декларації до митного оформлення. У разі повного або часткового повернення імпортером підакцизних товарів (продукції), ввезених на митну територію України, продавцю у зв’язку з непридатністю їх для реалізації на митній території України, платник податків – імпортер проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулось повернення невикористаних та пошкоджених марок, або органу державної податкової служби, який видав марки, надані відповідні документи, що підтверджують втрату марок. Ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що переміщуються через митну територію України транзитом, проводиться без сплати податку за умови здійснення заходів щодо гарантування доставки товарів (продукції) у порядку, визначеному митним законодавством. Підакцизні товари (продукція), які тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів та ярмарків, спеціальних виставкових заходів, якщо вони залишаються у власності нерезидентів та їх використання на території України не має комерційного характеру, пропускаються через митний кордон України без сплати податку під зобов’язання, узяте перед органом державної митної служби, про вивезення таких товарів (продукції) у тому самому стані, в якому вони ввозилися, крім змін внаслідок фактичного природного зношення, на строк тимчасового ввезення за умови надання гарантій (грошової застави) органу державної митної служби.

54. Децентралізовані фінансові ресурси–фінансові ресурси підприємств, організацій, IP - грошові накопичення надходження, доходи, які формуються в процесі розподілу вартості ВВП, інших джерел, перебувають у власності або розпорядження підприємств організацій, IP і використовуються на розширення відтворення підприємницької діяльності та задоволення інших потреб цих суб'єктів. До складу децентралізованих фінансових ресурсів включаються наступні групи: - власні та прирівняні до них кошти:А) прибуток підприємстваБ) АТВ) інші форми грошових накопичень.До прирівняним до власних відносяться:А) мінімальна заборгованість по ЗП працівникам, за авансами заказників на виконання певних робіт; Б) За податковим не податковими платежами відрахувань. - позикові кошти:А) банківські позикиБ) комерцiйнi кредитиВ) бюджетні позички - Залучені кошти: кошти інших господарських суб'єктівА) пайові внескиБ) зовнішні інвестиції - Ресурси, виступаючі в порядку перерозподілу від вищестоящих організацій на фінансовому ринку, на страховому ринку, з бюджету. Напрями використання децентралізованих ресурсів: - виконання всіх фінансових зобов'язань перед державою передбачених законодавством - повернення позикових коштів, сплата % за користування - сплата страхових внесків і виконання інших фінансових зобов'язань - фінансування витрат, пов'язаних з розширенням виробництва:А) розширення основного капіталуБ) розширенні оборотного капіталуВ) витрати, пов'язані з реконструкцією, модернізацією, технологічним переозброєнням.Г) фінансування НДДКРД) фінансування оборотних коштівЕ) з матеріального стимулювання працівниківЖ) соціальних потреб - фінансування благодійної діяльності, спонсорства;- виплата дивідендів за акціями та інші напрямки, передбачені бізнес плану підприємств, організацій.

55. Заходи, що застосовуються до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за вчинені ними бюджетні правопорушення :1. У разі виявлення бюджетного правопорушення Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, органи Державної контрольно-ревізійної служби України, місцеві фінансові органи,

голови виконавчих органів міських міст районного значення, селищних та сільських рад і головні розпорядники бюджетних коштів у межах своєї компетенції можуть вчиняти такі дії щодо тих розпорядників бюджетних коштів та одержувачів, яким вони довели відповідні бюджетні асигнування: 1) застосування адміністративних стягнень до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами. 2. Накладення на особу заходу стягнення за бюджетне

правопорушення не звільняє її від відшкодування заподіяної таким правопорушенням матеріальної шкоди в порядку, встановленому законом. Відповідальність за бюджетні правопорушення :1. Особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть

цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законами України. 2. Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником чи

одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законом його керівника чи інших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь. 3. Посадові особи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій, які вчинили бюджетне правопорушення, несуть передбачену законом цивільно-правову відповідальність згідно з законом незалежно від накладення передбачених цим Кодексом заходів стягнення на розпорядника чи одержувача бюджетних коштів.