- •1. Поняття «фінанси» походить від фр. Finance — сполучення усіх грошових коштів, які є в розпорядженні підприємства, держави, а також система їх формування, розподілу та перерозподілу.
- •Фінансова система України містить такі елементи.
- •Фінансова діяльність — це:
- •2. Найбільш тісно фінансове право пов’язане з конституційним та адміністративним правами, які охоплюють діяльність держави загалом.
- •Адміністративна відповідальність
- •Кримінальна відповідальність
- •Основні функції Головного контрольно-ревізійного управління України і контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі
- •7. Бюджетна система України — це побудована на економічних відносинах, державному устрої та врегульована правовими нормами сукупність видів бюджетів.
- •Організаційні засади складання проекту Державного бюджету України
- •16. Фінансове право — це самостійна галузь публічного права, яка складається з сукупності правових норм, що регулюють відносини в сфері фінансової діяльності.
- •Структура бюджетної системи України
- •Розпорядники бюджетних коштів
- •Бюджетний кодекс (ст. 19) виділяє чотири стадії бюджетного процесу:
- •Види фінансово-правових норм:
- •Види видатків бюджетів
- •Доходи Державного бюджету України.
- •38. Інвестиційна діяльність - це сукупність практичних ідей громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.
- •40. Порядк державного фінансування капітального будівництва
- •53. Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).
- •56. Види податків та зборів
- •Загальнодержавні податки та збори
- •61. Оскарження рішень контролюючих органів
- •66. Місцеві податки та збори. До місцевих податків належать:податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;єдиний податок.
- •77. Банківська система України. Банківська система України складається з Національного банку .України та інших банків, а також філій іноземних банків, що
- •Перелік податкових соціальних пільг.
- •Розпорядники бюджетних коштів
- •87. Визначення сум податкових та грошових зобов'язань.
- •97. Робота в мережі swift надає користувачам ряд переваг.
- •102. Порушення норм валютного законодавства може тягнути за собою цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.
- •103. Митний збір — це непрямий податок, який стягується з товарів, що ввозяться у країну або вивозяться з неї. Цей податок включається в ціну продажу, а тому оплачується споживачем товарів.
38. Інвестиційна діяльність - це сукупність практичних ідей громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.
Об'єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно. Забороняється інвестування в об'єкти, створення й використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, екологічних та інших норм, установлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб , держави, що охороняються законом. Суб'єктами (інвесторами та учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.
Інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види та обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників. Він має право на придбання необхідного йому майна у громадян та юридичних осіб за цінами й на умовах, що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України. Інвестор у випадках і в порядку, встановленому законодавством, зобов'язаний; подати фінансовим органам декларацію про обсяги та джерела здійснюваних ним інвестицій; одержати необхідний дозвіл на капітальне будівництво; одержати висновок експертизи інвестиційних проектів щодо додержання технологічних, санітарно-гігієнічних та архітектурних вимог. Державне регулювання інвестиційної діяльності криє в собі управління державними інвестиціями, визначення умов інвестиційної діяльності та контроль за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками. Регулювання здійснюється через: систему оподаткування; державні норми та стандарти; антимонопольні та інші заходи. Держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів. Державні органи та їхні службові особи не мають права втручатися в діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності, крім випадків:
якщо продовження інвестиційної діяльності може привести до порушення існуючих норм, прав та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом; оголошення інвестора банкротом; стихійного лиха; запровадження надзвичайного стану.
Порядок здійснення захисту іноземних інвестицій регулюється Законом України "Про захист іноземних інвестицій в Україні". Згідно з цим Законом інвестиції, прибутки, законні права та інтереси іноземних інвесторів на території України захищаються її законами. Іноземні інвестори мають дотримуватися законодавства України, не завдавати шкоди її державним, соціальним та економічним інтересам. Держава не може реквізувати іноземні інвестиції, за винятком стихійного лиха, аварій, епідемій. Рішення про реквізицію інвестицій виносить Кабінет Міністрів України. Компенсація, що сплачується в цих випадках іноземному інвесторові, повинна бути адекватною та ефективною. Іноземним інвесторам гарантується перерахування за кордон їхніх прибутків та інших сум, що отримані на законних підставах, як у гривнях, так і в іноземній валюті. Іноземні інвестори можуть реінвестувати прибутки на території України. Іноземні інвестори сплачують податки, встановлені чинним законодавством України.
39. Організація страхової діяльності, керування державним страхуванням припускає класифікацію видів страхування, залежно від чого і формується правовий режим, який відображає конкретний вид страхової діяльності.
Класифікація страхування може здійснюватися на різних підставах:
1) за об’єктами страхування: а) особисте — страхування особистих благ громадян, пов’язаних з їх життям, здоров’ям, працездатністю; виступає у виді страхування життя, від нещасних випадків і хвороби, медичного страхування;
Особливість обов'язкового особистого страхування полягає в тому, що громадянин вважається застрахованим неза від його бажання. Обов'язкове особисте страхування здійснюється згідно з нормативними актами, які встанов категорії осіб, що підлягають обов'язковому особистому страхуванню, випадки, при настанні яких виплачу страхова сума, права та обов'язки сторін.
Важливою особливістю цього виду страхування є те, що воно діє без обмеження строку і незалежно від оплати стра платежів. Така форма страхування зумовлена турботою держави про інтереси своїх громадян.
Розмір страхової суми при загибелі особи, яка підлягає обов'язковому особистому страхуванню, уніфікований і ста, як правило, грошове забезпечення особи за 10 років.
Розмір страхового відшкодування при інвалідності та пораненні визначено відповідними Правилами. Так, при отриманні інвалідності І групи працівнику міліції виплачується відшкодування в розмірі грошового забезпечення за п'ять років, II групи — за чотири роки, III групи — за три роки.
При тяжкому пораненні працівнику міліції виплачується страхове відшкодування в розмірі його грошового забез за чотири місяці, при легкому пораненні —за два місяці.