- •2. Структура культуры.
- •3. Понятие культуры.
- •4. Культура и цивилизация, их взаимосвязь. Концепции Тойнби, Шпендлера.
- •6. Функции культуры.
- •7. Антические взгляды на культуру.
- •8. Переосмысление культуры деятелями Просвещения.
- •9. Новые идеи в трудах украинских деятелей культуры 17-18 ст. Сковорода.
- •10. Взгляды Шевченко на культурно-историческое развитие украинского народа.
- •11 . Научная и культурная деятельность Грушевского.
- •12 Основные концепции и взгляды на развитие культуры Украины в современных условиях.
- •13. Биосферная концепция культуры Вернандского.
- •14. Культуроантропология и социология культуры.
- •15. Национальное и общечеловеческое в современной культуре.
- •16. Культурологические проблемы Украины в разработках деятелей 2-30 гг. 20 ст.
- •17. Взгляды Драгоманова и Франка по вопросам культуры.
- •18. Массовая и элитарная культура, проблема из взаимодействия.
- •19. Нтр, их роль в развитии современного этапа культуры.
- •20. Религия в духовном наследии человечества.
- •21. Культура и право: проблемы взаимодействия и функционирования.
- •22. Проблемы обновления современной украинской культуры.
- •24. Древняя культура на территории Украины.
- •25. Формирование культуры восточных славян.
- •27. Особенности развития Киевской Руси в период феодальной раздробленности.
- •28. Значение и традиции культуры Киевской Руси.
- •30. Культура и природа: проблема соотношения.
- •31. Гуманисты и их идеи в культуре Руси-Украины.
- •32. Развитие научных знаний в Киеской Руси. Право.
- •33. Литературное творчество 10-13 ст. Слово о полку Игоревом.
- •34. Условия культурного развития украинских земель в составе вкл.
- •35. Культурно-национальное возрождение на рубеже 16-17 ст.
- •36. Культурно-образовательная деятельность мастеров 17 ст.
- •37. Братства и их роль в развитии культуры.
- •38. Состояние украинской культуры в 18 ст.
- •39. Национально-культурное развитие Украины на рубеже 18-19 ст.
- •40. Формирование нового літературного языка. Котляревский.
- •41. Происхождение и распространение письменности у восточных славян.
- •43. Шевченко и проблемы самоутверждения украинской нации.
- •44. Литература и изобразительное искусство Украины в 19 ст.
- •45. Процесс духовного развития украинского народа на рубеже 19-20 ст.
- •46. Национально-культурное движение на западноукраинских землях в 19 ст.
- •47. Культурные процессы в Украине в 20-30 гг 20 ст.
- •48. Памятники и деятели культуры Вашего края.
- •49. Деятельность мастеров искусства 50-80 гг. 20 ст.
- •50. Состояние украинской культуры на рубеже 20-21 ст. Перспективы развития.
- •51. Деятельность украинской диаспоры в сфере культуры.
- •52. Укранский модерн.
- •53. Шестидесятники и их вклад в развитие культуры.
- •54. Явление массовой культуры.
- •55. Феномен украинской советской культуры.
- •56. Творческое наследние Довженко.
- •57. Культура украинского народа в контексте европейской культуры.
- •58. Украинский авангард и европейская художественная культура конца 19 – начала 20 ст.
- •59. Украинский постмодерн.
- •60. Развитие культуры национальных меньшинств в независимой Украине.
- •61. Современная музика в Украине.
- •Академічна музика
- •Популярна музика
27. Особенности развития Киевской Руси в период феодальной раздробленности.
Період феодальної роздробленості як закономірний етап в історії Русі був періодом дальшого культурного розвитку руських князівств. Поряд із старими центрами культури — Києвом, Новгородом, Черніговом — виростають і нові — Владимир на Клязьмі, Володимир-Волинський, Галич, Полоцьк, Смоленськ, Туров та ін. В основі розвитку культури лежала праця селян і ремісників, творчість народних мас, що визначало самобутній характер руської культури. Культура окремих князівств ґрунтувалася на спільній, загально-руській основі. Ідея єдності Русі, необхідності об'єднання всіх руських земель перед лицем іноземних загарбників, що посягали на незалежність країни, продовжувала жити в свідомості народних мас та передової частини класу феодалів і яскраво відбивалася в пам'ятках культури тих часів.
Політичне роздроблення руських земель, яке ще більше посилилося в умовах монголо-татарської навали, вело до посилення місцевих особливостей, своєрідних рис у культурі окремих територій. Водночас між окремими південно-західними землями поступово зміцнювалися економічні, політичні й культурні зв'язки, утворювалися характерні риси й особливості, які стали притаманними українській мові, культурі, українській народності в цілому.
28. Значение и традиции культуры Киевской Руси.
Формування Київської державності. Князі Аскольд і Дір, їхня державотворча діяльність. Об’єднання наддніпрянських племен навколо Києва, північно-західних — навколо Новгорода. Орієнтація наддніпрянських слов’ян на Візантію, новгородських — на скандинавські країни. Князівський побут. Організація князівської влади. Діяльність. Міське облаштування життя. Постаті князів Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира.
Історичні передумови для запровадження християнства в Україні-Русі. Значення прийняття християнства для розвитку культури. Розквіт держави і культури за князювання Ярослава Мудрого. Розвиток писемності. Місіонерська діяльність Кирила і Мефодія. Пам’ятки писемності. Договори князів з греками. «Повість минулих літ» та інші джерела про прийняття християнства. Перший звід законів «Руська правда». Методи гарантування фізичної та економічної безпеки громадян. Відсутність фізичного покарання. Широке практикування економічного відшкодування.
«Ізборник Святослава», «Слово про закон і благодать» Митрополита Іларіона як пам’ятка літературної, філософської, політичної думки, зразок ораторського мистецтва. Оцінка Іларіоном хрещення як здійснення мрії про ідеал. З’єднання в єдине річище кількох могутніх русел культурно-історичної творчості: античної культури, християнства, язичницької культури.
«Повчання дітям» Володимира Мономаха як пам’ятка християнської слов’янської моралі і дидактики. Світська література ХІ—ХІІ ст. «Слово о полку Ігоревім» — визначний твір української і світової культури.
Значення хрещення України-Русі та його вплив на освіту, архітектуру, живопис. Релігійне християнське мистецтво. Будівництво храмів і монастирів. Розвиток монументальної архітектури, скульптури, ювелірного мистецтва, мініатюри, ремесел. Візантійські впливи в мистецтві. Будівництво церкви Іллі, Десятинної, Софійського собору в Києві, Спаського в Чернігові. Софійський собор — національна гордість України. Його монументальні фрески і мозаїки. Богородиця Оранта, церква Архангела Михаїла у Видубичах, Михайлівський Золотоверхий собор. Освіта. Будівництво шкіл. Створення шкіл при церквах. Світська вища школа. Школа для дівчат онуки Ярослава Мудрого Янки.
Іконопис. Ікони візантійського письма. «Богородиця ніжності» (Елеуса), «Велика Панагія», «Ангел Злати власи», святі Сергій і Вакх. Іконописці Києво-Печерської лаври. Майстерня Алімпія. Пам’ятки живопису київської школи. Ремесла, ювелірне мистецтво: золоті намиста, ланцюжки, діадеми.
Музика. Пісні. Танок. Усна народна творчість. Епос. Билини. Церковна музика. Початок української філософії. Мислителі митрополит Іларіон, Климент Смолятич, Кирило Туровський. Зверненість києворуської філософії до людини. Людина і Всесвіт: мікрокосм і макрокосм. Добро і зло. Звичаєве право. Візантійське право. Князівські устави. «Руська правда» як звід законів. Її складові: «Правда Ярослава», «Найдавніша правда», «Правда Ярославичів». Відображення в них ранньофеодальних суспільних відносин. Розквіт культури Київської Русі. Виникнення культурних центрів. Розвиток ремесел (їх було понад 60), дерев’яного, кам’яного зодчества. Значення культури Київської Русі.