Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpargalki_po_politologii_NU_OYuA_2012-2013_g.doc
Скачиваний:
249
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
805.38 Кб
Скачать

60. Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі.

Роль ідеології в суспільстві. Загальна регламентація життя здійснюється через ідеологію, що перетворюється на своєрідну світську форму релігії. Цей режим часто так образно й визначають – "ідеологія при владі". Тоталітарна ідеологія встановлює свою монополію у всіх сферах. Як правило, роль ідеології полягає в тому, щоб розкритикувати старе суспільство або певний уряд, сформувати уявлення про "світле майбутнє", дати рекомендації, як цього майбутнього досягти. Тоталітарна ідеологія проголошує загальну перебудову суспільства на основі нових цінностей. Ідеологією керує партія, що здійснює контроль за умонастроєм суспільства, процесом соціалізації особистості, над всіма способами масової комунікації. Будь-яке інакодумство припиняється.

Характерною рисою ідеології є наочна символіка - прапори, символічні знаки. У тоталітарних системах ідеологія фактично замінює право, вірніше, підпорядковує його ідеології і випливає з неї політиці. Як правило, роль ідеології полягає в тому, щоб дати критику старого суспільства або певного уряду, сформувати уявлення про "світле майбутнє", дати рекомендації, як цього майбутнього досягти. Тоталітарна ідеологія проголошує загальне перебудову суспільства на основі нових цінностей. Ідеологією завідує партія, яка здійснює контроль за умонастроєм суспільства, процесом соціалізації особистості, над всіма засобами масової комунікації. Будь-яке інакомислення припиняється.

61. Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика.

 Міжнародні відносини. Головними діючим особами цих відносин є держави, політичні партії і рухи, різні міжнародні неурядові організації та інші суб'єкти. Ведуча роль тут по праву належить державі, оскільки саме вона здійснює зовнішню політику кожної країни, тобто визначає її загальний курс в міжнародних справах і регулює її відносини з іншими державами і народами. Прямоугольник 7Міжнародні відносини - це система економічних, політичних, соціальних, дипломатичних, правових, воєнних, гуманітарних зв'язків і відносин між основними суб’єктами світового співтовариства, до яких відносяться держава, народ, суспільні та громадські рухи, організації. Прямоугольник 6Види міжнародних відносин: за сферами суспільного життя - економічні, політичні, воєнно-стратегічні, культурні, ідеологічні; на основі взаємодіючих суб’єктів - міждержавні, між партійні, відносини між різними неурядовими асоціаціями, приватні та ін.

Міжнародні відносини є об'єктом зовнішньої політики, міжнародної політики в цілому. Політологія  відіграє  особливо   велику  роль  у  дослідженні   міжнародних відносин. Вже хоча б тому, що найважливішим об'єктом її' вивчення є держава, яка   виступає   головним   суб'єктом   міжнародних   відносин Міжнародні   відносини виступають специфічним видом суспільних відносин.  Водночас міжнародні відносини характеризуються низкою особливостей. Це, по-перше, їх невладний характер. Влада є одним із основних регуляторів суспільного життя всередині держави, де існують відносини панування і підкорення, керівництва й підпорядкування. У відносинах між державами владні відносини як відносини панування і підкорення є не правилом, а відхиленням від нього. Тут має бути рівність партнерів під кутом зору міжнародного права. Це відносини конкуренції, суперництва або співробітництва і лише як виняток – панування й підкорення. Політичний    аспект,    політичні    відносини    складають    основний    зміст міжнародних   відносин.   По-друге,   система   міжнародних   відносин   має децентралізований характер. Якщо всередині держави є загальнодержавний центр прийняття рішень,  яким  виступає система владних органів, то в міжнародних відносинах таких керівних центрів, діяльність яких грунтувалася б на пануванні й підкоренні, немає. По-третє, основним засобом розв'язання суперечностей в міжнародних відносинах є консенсус – прийняття рішення на міжнародних конференціях, нарадах та в міжнародних організаціях на основі спільної згоди учасників без проведення формального голосування, якщо проти нього не виступає жоден з учасників.