39. Політична етика: визначення та зміст.

Політична етика (грец. ethika, від ethos — звичай, характер) — галузь, аспект загальної етики, що досліджує моральні засади політики і влади у широкому розумінні), професійну етику суб'єктів політичної діяльності (у вузькому розумінні).

Політична етика - вчення про передостанніх цілях і цінностях політики, а також про політичні чеснотах.  Цілі політики - світ, свобода, справедливість. Це означає, що політика партій, об'єднань і держав повинна бути спрямована на досягнення цих цілей. Реалізація цих цілей відбувається шляхом створення відповідногоінституційного порядку та здійснення дій, що дотримують цей порядок. Навіть у добре організованомудемократичній, правовій соціальній державі немає можливості безпосередньо проводити мир, свободу і справедливість, але в нього можуть бути інститути для мирного врегулювання конфліктів. Всі політично дійові особи зобов'язані, а в певних межах навіть змушує поважати діяльність цих інститутів. 

Зміст політичної етики виражається моральними вимогами громадян до наділених владою професійним політичним лідерам, до причетних до політики, соціального управління чиновникам, а також до всіх, хто по своїй волі чи проти неї виявився залученим в кипучі вири політичного життя, мав відношення до її фасадним і закулісним сторонам.

Демократичні принципи припускають залучати до влади політичних діячів, раціонально мислячих, помірно настроєних, здатних до продуманим рішенням. Політична етика демократичного суспільства закликає до реалізації принципу поділу влади та відповідальності політиків за неї. А також вона припускає самообмеження влади, толерантність по відношенню до інакомислення, чуйність до інтересів союзників, різних меншин, вірність зобов'язанням, чесність, партнерську надійність.

40. Політична ідеологія, поняття та типологія.

Політи́чна ідеоло́гія — система концептуально оформлених уявлень, ідей і поглядів на політичне життя, яка відбиває інтереси, світогляд, ідеали, настрої людей, класів, націй, суспільства, політичних партій. Політична ідеологія може розглядатися як форма суспільної свідомості і як явище культури. Поняття ідеологія(від греч. idea – ідея, образ і logos – учення слово) вперше ввів в науковий обіг французький філософ і політик А. Дестют де Траси (1754-1836) в багатотомній праці "Елементи ідеології". У його розумінні ідеологія – це вчення про ідеї, які повинні виступати засадничими принципами держави, права і виховання.

На відміну від науки, ідеологія містить не тільки знання про політичне життя, але й оцінку політичних процесів з позицій носія даної ідеології, тобто містить також і різні упередження. Політична ідеологія створюється діяльністю певних верств або навіть окремих особистостей. Ідеологія є живильним грунтом для формування суспільно-політичних рухів. З визначення політичної ідеології настає, що в будь-якому випадку вона є різновидом корпоративної свідомості, що відбиває суто групову точку зору на хід політичного і соціального розвитку. Структура: Політична теорія. Суспільно-політичний ідеал ("світле майбутнє"). Концепціяполітичного розвитку. Політичнісимволи.

Відмінності між різними типами ідеологічного обгрунтування політики стосуються організації економічної та інших сфер суспільного життя, місця і ролі держави в суспільстві, взаємодії особи, суспільства і держави, шляхів і засобів суспільних перетворень. Відповідно до цього виділяють 3 основних політичних ідеології: лібералізм,консерватизм,соціал-демократія. Значну роль у сучасному світі відіграють також національні ідеології, правий неоконсерватизм екстремістського толку, фашизм, анархізм, ідеологія «зелених» та інші. Є класифікації за світоглядним критерієм — матеріалістичні, ідеалістичні, релігійні, марксистські і неомарксистські. Інколи застосовується критерій партійності — комуністичні, соціал-демократичні, християнсько-демокра­тичні, консервативні, ліберальні і т. ін. Можуть бути й інші класифікації, коли в основу кладуться інші критерії — формаційні, цивілізаційні і тощо.

Комунізм Базові цінності—        рівність—        народо­владдя Політичні пріоритети-        суспільна власність—        інтернаціоналізм—        тотальне державне регулю­вання економіки-        «експорт ідеології» за межі країни

Соціал Базові цінності -демократія  свобода- справед­ливість – солідарність Політичні пріоритети- свобода- справед­живість- солідарність Політичні пріоритет —        рівність усіх форм власності—        захист прав та інтересів меншин—        значна роль державного регулювання економіки: підвищення податківз високих доходів, розши­рення соціальних програм, націоналізація

Лібералізм Базові цінності- свобода Політичні пріоритети-        приватна власність-        захист прав та інтересів меншин-        мінімізація державного регулювання економіки: зменшення податків, скорочення соціальних програм, приватизація

Консерватизм Базові цінності—        сім'я—        релігія—        мораль Політичні пріоритети-        приватна власність-        мінімізація втручання держави в економіку-        підвищена увага до армії, готовність відстоювати національні інтереси сило­вими методами

Націоналізм Базові цінності—        нація—        релігія ·—        мораль Політичні пріоритети-        приватна власність, сприяння розвиткові інших форм власності - захист прав та інтересів меншин-        помірковані, толерантні відносини з іншими країнами

Фашизм (крайній націоналізм) Базові цінності- раса Політичні пріоритети—        приватна власність—        расизм—        вимоги виселення емігрантів—        силова експансія у зовн­ішній політиці—        пріоритет військово-промислового комплексу