
- •1. Авторитаризм: визначення, суттєві риси
- •2. Базові типи політичної культури за г. Алмондом та с. Верба: патріархальний, підданства, активістський.
- •4. Виборча система сучасної України.
- •5. Виборчі технології: зміст та сучасні форми
- •6. Види політичної стабільності.
- •7. Види та напрями політики.
- •8. Визначення тоталітарного режиму, його головні характеристика.
- •9. Генеза та еволюція поняття «геополітика»: науковий напрям та елемент політичної практики.
- •11. Головні функції політичних систем.
- •12. Головні характеристика традиційних політичних систем
- •13. Громадянське суспільство: сутність і структурні компоненти.
- •14. Демократичні режими.
- •15. Джерела легітимності влади.
- •16. Засоби боротьби з тероризмом.
- •17. Зміст системного підходу до вивчення політики.
- •18. Зовнішньополітичні пріоритети України.
- •19. Інформаційне суспільство: загальна характеристика.
- •20. Критерії загального виборчого права: історія і сучасність. Голосування: пряме і непряме. Цензи.
- •21. Легальність та легітимність політичної влади.
- •22. Методи вирішення політичних конфліктів.
- •23. Модернізація: поняття та теорії модернізації.
- •24. Нації як суб’єкти політики.
- •25. Об’єднання громадян: різновиди, методи впливу на владу.
- •26. Ознаки політичної напруги та політичної кризи.
- •27. Основні елементи політично культури.
- •28. Основні концепції походження держави: теологічна, матріархальна, договірна, класова, психологічна, органічна, іригаційна, теорія завоювання.
- •29. Основні методологічні підходи до вивчення політики.
- •30. Основні підходи до визначення сутності держави та її ознаки
- •31. Основні суб’єкти політики.
- •32. Основні теоретичні моделі політичних систем (д. Истон. Г. Алмонд, к. Дойч)
- •33. Основні теорії виникнення тоталітаризму. ???
- •34. Основні форми правління.
- •35. Основні функції політики.
- •36. Особистість як суб’єкт політики.
- •37. Партійних спектр України. ???
- •38. Політична еліта України, політичне лідерство в Україні: стан та особливості розвитку.
- •39. Політична етика: визначення та зміст.
- •40. Політична ідеологія, поняття та типологія.
- •41. Політична поведінка особи, фактори, що її визначають.
- •42. Політична психологія, визначення, зміст, головні проблеми.
- •43. Політичний процес: зміст поняття, суб’єкти політичного процесу.
- •44. Політичний режим: визначення та сенс поняття.
- •45. Поняття «об’єднання громадян», громадська організація» та «громадське об’єднання» - їх визначення у науці та законодавстві.
- •46. Поняття володарюючої еліти, її структура
- •47. Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів.
- •48. Поняття стратегії та тактики.
- •49. Поняття та ознаки партії.
- •50. Поняття та типи політичної участі.
- •51. Предмет політології.
- •52. Принципи правової держави.
- •53. Причини та умови виникнення тероризму.
- •54. Проблеми політичної еліти в науці: внесок у вивчення еліти Конфуція, Аристотеля, Платона, Макіавеллі.
- •55. Ресурси політичної влади: різновиди, типологія.
- •56. Реформа, революція, переворот, трансформація: сенс понять, їх взаємовідношення.
- •57. Рівні політичної культури: загальний (культура суспільства), груповий, індивідуальний. ???
- •58. Рівні потреб суспільства за шкалою Маслоу.
- •59. Роль змі в політиці. Їх основні функції.
- •60. Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі.
- •61. Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика.
- •62. Соціальне партнерство: зміст та значення.
- •63. Способи рекрутування в еліту: антрепренерська система і системі гільдій.
- •64. Стилі лідерства. Визначення та типологія.
- •65. Структура політичних партій.
- •66. Структура політичної влади.
- •67. Структура та організації політичного процесу
- •68. Структурні компоненти політичної системи.
- •69. Суб’єкти політичної влади: соціальні, інституційні і функціональні.
- •70. Суб’єкти та об’єкти політики.
- •71. Суспільно-політичні рухи: визначення, особливості діяльності та існування.
- •72. Сутність демократії: цінності, інститути, процедури.
- •73. Сутність політики: основні теоретичні підходи (субстанціональний, інституціональний, соціологічний, теологічний, конфліктний і консенсусний).
- •74. Сутність системного підходу до дослідження політичної сфери.
- •75. Сутність соціальної держави.
- •76. Сутність та співвідношення понять геополітика та зовнішня політика.
- •77. Сутність та форми авторитаризму.
- •78. Сутність, структура і рівні політичної свідомості.
- •79. Сучасний правий радикалізм. Прояви, витоки, перспективи розвитку.
- •80. Теорії демократії (колективістські теорії, ліберальні й елітарні концепції, плюралістична теорія, індентитарні та конкурентні теорії, теорія партисіпаторної демократії).
- •81. Теорії еліт (г. Моска, в.Парето, р. Михельс). Теорії лідерства.
- •82. Теорії конфліктів
- •83. Теорії лідерства: теорія рис, визначальної ролі послідовників, ситуаційна, синтетична.
- •84. Теорії походження держави.
- •85.Тероризм як чинник сучасної політики.
- •86. Типи виборчих систем у світовій практиці. Переваги та недоліки.
- •87. Типи партійних систем, їх характеристика.
- •88. Типи політичної культури: фрагментарна й інтегрована, тоталітарна, авторитарна і демократична культура.
- •89. Типологія партій. Перспективи розвиту партій різних типів.
- •90. Типологія політичних конфліктів.
- •91. Типологія політичних систем.
- •92. Форми демократії: їхні сильні та слабкі сторони.
- •93. Форми державного устрою
- •94. Форми тоталітарних режимів.
- •95. Функції політичних партій.
- •96. Функції політичного лідерства.
- •97. Функції політичної влади.
- •98. Функції політичної еліти.
- •99. Характерні риси багатопартійності в Україні.
43. Політичний процес: зміст поняття, суб’єкти політичного процесу.
Політичний
процес є сукупною діяльністю всіх
суб'єктів політики, за допомогою якої
відбувається формування, розвиток і
функціонування політичної системи
суспільства в певних тимчасових і
просторових межах. Поняття «політичний
процес» охоплює різні форми, способи і
напрями політичної діяльності різних
суб'єктів.
Політичний
процес -
сукупна діяльність суб’єктів політики,
завдяки чому забезпечується функціонування
та розвиток політичної системи.
Політичний процес можна було б коротко визначити як сукупність інституалізованих і неінституалізованих дій суб'єктів політики, що здійснюють формування і реалізацію міжгруповою (і в цьому розумінні - загальноколективною) владою волі суспільства.
Зміст політичного процесу буде залежати від рівня централізації (децентралізації) влади; співвідношення прав і прерогатив центральних і місцевих органів державної системи; взаємодії партійних і державних структур, прямо чи побічно впливаючих на процес прийняття політичних рішень; ступеня розподілу гілок влади.. Демократичній системі відповідає тип політичного процесу, відмінний широтою участі громадян в управлінні державою, забезпеченні прав і свобод особи. Тоталітарна система припускає інший тип політичного процесу, що виключає реальне політичній участь і свободу соціального і політичного вибору. По своїй структурі політичний процес складається з суб'єктів, носіїв політичної дії і об'єкту - мети, яка повинна бути досягнута. Політичний процес включає також засоби, методи, ресурси, виконавців.
В ході реалізації своїх ролевих функцій і позицій суб'єкти і учасники політичного процесу демонструють свою функціональну значущість, здатність відтворювати, розвивати, змінювати або руйнувати елементи політичної системи. Таким чином, політичний процес розкриває як поверхневі, так і глибинні зміни, що відбуваються в політичній системі, характеризує її перехід від одного стану до іншого.
Суб'єктами політичного процесу є окремі особи і соціальні групи. Особа виступає як учасник політичного процесу, представник якоїсь групи або як громадянин, наділений політико-правовою суб'єктністю. Виділяють кілька рівнів політичної суб'єктності особи: громадянин, що бере участь у політиці через виконання громадських обов'язків або через громадську організацію; член політичної партії; громадсько-політичний діяч; депутат; політичний лідер. Груповим суб'єктом політики може бути будь-який елемент соціальної структури який усвідомлює власні групові інтереси і намагається їх реалізувати на рівні політичної влади, а також групи тиску, громадські організації, політичні партії та владні структури різного рівня. Залежно від сили впливу суб'єктів на процес прийняття політичних рішень суб'єкти політики поділяються на первинні (базові) (соціальні групи, етноси, класи, територіальні, демографічні, професійні й релігійні об'єднання, які, по-перше, виникли природно-історичним шляхом, спонтанно, а не внаслідок цілеспрямованої дії; по-друге, виражають власні інтереси не прямо, а опосередковано, через політичні організації; по-третє, створюють різноманітні політичні організації, надають їм усіляку підтримку; по-четверте, через власні соціальні інтереси визначають зміст і вектори сучасної політики, забезпечують утвердження принципу політичного плюралізму.) , вторинні (створюються як специфічні інститути здійснення влади або впливу на неї задля захисту інтересів базових суб'єктів, реалізації їхніх цілей і цінностей. Ці суб'єкти мають специфічні політичні інтереси щодо здобуття і здійснення державної влади. До вторинних суб'єктів політики належать групи тиску і партії.) і безпосередні (належать керівники органів політичної влади, партій і громадських організацій, які беруть безпосередню участь у прийнятті й виконанні політичних рішень.).