9. Методи контролю

Методи контролю – це способи діагностичної діяльності, які дозволяють здійснювати зворотний зв'язок у процесі навчання з метою отримання даних про успішність навчання, ефективність навчального процесу. Вони повинні забезпечувати систематичне, повне, точне і оперативне отримання інформації про навчальний процес.

При вивченні даної дисципліни використовуються наступні методи контролю: методи усного контролю, методи письмового контролю, методи практичного контролю, дидактичні тести, спостереження.

До методів усного контролю слід віднести: індивідуальне та фронтальне опитування, усний екзамен.

Письмовий контроль (контрольна робота, презентація, реферат, стаття) забезпечує глибоку і всебічну перевірку засвоєння, оскільки вимагає комплексу знань та умінь.

Основними методами контролю є:

• опитування;

• контрольна робота;

• презентація;

• доповіді, повідомлення, реферати;

• колоквіум;

• ін. навчально-організаційні форми і методи контролю знань та навичок студентів;

• внутрішньосеместрові атестації студентів;

• семестровий недиференційований залік;

• іспит.

Опитування студентів (усне та у формі письмових контрольних робіт), як правило, здійснюється у процесі проведення семінарських та практичних занять.

До інших навчально-організаційних форм і методів контролю знань та навичок студентів відносяться: експрес-опитування студентів; програмований (машинний і безмашинний) контроль знань, умінь, навичок студентів; контрольні роботи з використанням діапозитивів (викла­дач демонструє діапозитив, що містить питання і 3-5 варіантів відпо­відей, студент заповнює контрольну картку, позначаючи номери пра­вильних відповідей); закриті та відкриті тестові завдання.

Форми підсумкового контролю знань студентів: внутршньосеместрові атестації студентів, семестровий недиференційований залік і семестровий іспит. Студента вважають допущеним до семестрового заліку й іспиту лише за умови виконання всіх видів робіт, передбачених планом на­вчальної дисципліни.

9.1. Питання до іспиту для студентів денної та заочної форм навчання

1. Державне право зарубіжних країн як наука і навчальна дисципліна.

2. Предмет та метод державного (конституційного) права в зарубіжних країнах.

3. Система державного (конституційного) права.

4. Норми та інститути державного (конституційного) права.

5. Поняття та основні різновиди джерел державного права в зарубіжних країнах.

6. Конституція – основне джерело державного права.

7. Закон як джерело державного права. Види законів.

8. Підзаконні акти як джерела державного права в зарубіжних країнах.

9. Нормативно-правовий договір як джерело державного права в зарубіжних країнах.

10. Конституційні звичаї як джерела державного права в зарубіжних країнах.

11. Судові прецеденти як джерела державного права в зарубіжних країнах.

12. Релігійне право як джерело державного права в зарубіжних країнах.

13. Доктрина як джерело державного права в зарубіжних країнах.

14. Поняття, сутність та функції конституцій в зарубіжних країнах.

15. Зміст та юридичні властивості конституцій в зарубіжних країнах.

16. Форма та структура конституцій в зарубіжних країнах.

17. Порядок розробки, прийняття та зміни конституцій в зарубіжних країнах.

18. Різновиди конституцій в зарубіжних країнах.

19. Правова охорона конституції. Конституційний контроль (нагляд) в зарубіжних країнах.

20. Форма правління в зарубіжних країнах: поняття та види.

21. Форма державного устрою в зарубіжних країнах.

22. Унітарна держава (унітаризм). Основні ознаки унітарної держави.

23. Федеративний устрій (федералізм). Основні ознаки федеративного устрою.

24. Розподіл компетенції і відносини між федерацією та її суб’єктами.

25. Форми міждержавних об′єднань.

26. Державний режим в зарубіжних країнах: поняття та види.

27. Парламентський, міністеріальний, дуалістичний та партократичний державні режими.

28. Історичний розвиток прав і свобод в зарубіжних країнах. Покоління прав людини.

29. Інститут громадянства в зарубіжних країнах. Набуття та припинення громадянства.

30. Принципи правового стану особи. Принцип рівності (рівноправ’я).

31. Права людини і громадянина, їх класифікація.

32. Обов′язки людини і громадянина.

33. Гарантії прав і свобод людини і громадянина.

34. Поняття громадянського суспільства та полісекторна модель суспільства.

35. Поняття, сутність та функції політичних партій.

36. Типологія політичних партій.

37. Організаційна структура політичних партій.

38. Поняття та сутність партійної системи. Види партійних систем.

39. Поняття, функції, види виборів в зарубіжних країнах.

40. Поняття і принципи виборчого права в зарубіжних країнах.

41. Організація і порядок проведення виборів в зарубіжних країнах.

42. Поняття і види виборчих систем.

43. Поняття і види референдумів. Народна законодавча ініціатива.

44. Виникнення и розвиток парламенту. Парламент и парламентаризм.

45. Структура парламенту і організація його палат.

46. Розпуск парламентів (палат).

47. Внутрішня організація парламентів в зарубіжних країнах.

48. Статус парламентаря.

49. Компетенція парламенту.

50. Порядок роботи парламенту. Законодавчий процес і його стадії.

51. Глава держави: поняття, основні ознаки і види. Місце глави держави в системі вищих органів державної влади.

52. Монарх: порядок та умови заміщення трону. Статус монарха.

53. Президент: порядок обрання, повноваження, обов’язки, відповідальність.

54. Поняття уряду. Місце уряду у системі вищих органів державної влади.

55. Склад уряду.

56. Порядок формування урядів і його залежність від форми правління.

57. Види урядів.

58. Повноваження уряду.

59. Поняття та сутність місцевого самоврядування та управління.

60. Основні системи органів місцевого самоврядування та управління.

61. Муніципальні системи: поняття та види.

62. Органи місцевого самоврядування в зарубіжних країнах, їх види.

63. Історія конституційного розвитку в США.

64. Конституція 1787 р. США та її специфічні риси.

65. Політичні партії США. Особливості двопартійної системи США.

66. Конгрес США. Правове положення і повноваження палат. Посадові особи палат. Організаційно-правові форми діяльності Конгресу США. Законодавчій процес.

67. Президент США: статус, порядок обрання, повноваження.

68. Федерація США.

69. Загальні відомості про місцеве самоврядування в США.

70. Конституція Сполученого Королівства.

71. Монархія Великої Британії.

72. Партійна система Великої Британії.

73. Парламент Великої Британії, його правове положення і структура.

74. Порядок формулювання палат парламенту Великої Британії.

75. Уряд і Кабінет міністрів Великої Британії. Внутрішній кабінет. «Тіньовий» кабінет.

76. Загальні відомості про місцеве самоврядування в Великій Британії.

77. Конституційний розвиток Франції. Конституцій 1958 р., її характерні риси та особливості.

78. Порядок формування, склад і компетенція Конституційної Ради Франції. Державна рада.

79. Конституційний статус людини і громадянина у Франції. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. Преамбула до Конституції Франції 1946 р.

80. Президент Франції: порядок обрання, повноваження та місце в системі державних органів.

81. Парламент Франції: структура, порядок формування, компетенція.

82. Уряд Франції. Рада міністрів. Кабінет міністрів. Прем′єр-міністр Франції.

83. Регіональне і місцеве самоврядування у Франції. Регіональні територіальні колективи. Департамент. Комуна.

84. Початок конституційного розвитку ФРН.

85. Основний закон ФРН (Боннська конституція) 1949 р.

86. Політичні партії ФРН.

87. Федеральний президент.

88. Федерація ФРН.

89. Федеральний парламент ФРН. Правове положення і повноваження палат. Законодавчий процес в ФРН.

90. Федеральний уряд і канцлер Німеччини.

91. Конституційний контроль в ФРН.

92. Загальні відомості про місцеве самоврядування в ФРН.

93. Конституція Японії: історія прийняття, структура та загальна характеристика.

94. Імператор Японії: порядок престолонаслідування, конституційний статус.

95. Партійна система Японії. Характеристика основних політичних партій.

96. Парламент Японії: структура, порядок формування, повноваження, особливості законодавчого процесу.

97. Кабінет міністрів Японії: порядок формування, функції та повноваження, припинення повноважень.