Семінарське заняття № 8 (2 години)

Тема 8. Конституційне право Об’єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії (1 година).

1. Конституція Об’єднаного Королівства, її складові частини.

2. Монархія Великобританії.

3. Партійна система Великобританії.

4. Парламент Великобританії: структура, порядок формування, правове становище. Комітети британського парламенту, їх види і повноваження.

5. Уряд і Кабінет міністрів Великобританії. Внутрішній кабінет. Функції Кабінету міністрів. Прем’єр-міністр. «Тіньовий» кабінет.

6. Загальні відомості про місцеве самоврядування в Об’єднаному Королівстві.

Експрес-опитування студентів

1. Назвіть найбільш відомі конституційні угоди.

2. Якою є Конституція Великої Британії з точки зору внесення в неї змін?

3. Яка система престолоспадкоємства діє у Великій Британії?

4. Яка династія за нашого часу є правлячою у Великій Британії?

5. Назвіть основні політичні партії Великої Британії.

6. Як формується верхня палата британського парламенту?

7. Що уявляє собою Кабінет як орган виконавчої влади?

8. Які види омбудсманов існують в Великій Британії?

Методичні вказівки

На відміну від інших країн Велика Британія не має писаної конституції, тобто відсутній єдиний кодифікований акт, що регулює ті відносини які звичайно регулюються конституціями: основи суспільного строю, конституційно-правовий статус особистості, порядок формування і повноваження органів публічної влади. Однак в цій державі є історично сформована систем норм, які містяться у різних джерелах, яку прийнято називати Конституцією Великої Британії. До них належать статути, судові прецеденти, конституційні звичаї і доктрини (праці авторитетних юристів минулого).

В Великій Британії не діє у класичному виді принцип розподілу влад, що виявляється як в статусі монарха, який завжди був і залишається частиною кожної з гілок влади, але і в правовому становищі інших органів. Так члени уряду є також членами законодавчого органу влади, Палата лордів є не тільки верхньою палатою парламенту проте і вищою судовою апеляційною інстанцією.

Велика Британія є парламентарною монархією. Становище монарха в системі влади визначаються формулою „царює проте не править”. Його ціль – символізувати стабільність державних інститутів. При цьому він володіє формально великими можливостями, як закріпленими статутами, так і такими, що розглядаються як природжені повноваження монарху.

Специфіка британського парламенту полягає не тільки в тому, що монарх є його невід’ємною складовою частиною, але і у феодальному порядку формування верхньої палати, її особливих повноваженнях. Відсутні регламенти роботи палат як єдині писані акти. Порядок роботи визначається, в основному, звичаями і парламентськими традиціями. В палаті громад створюються постійні (спеціалізовані і неспеціалізовані) та тимчасові комітети. Палата лордів створює комітети по окремим проблемам, які можуть діяти і як постійні і як тимчасові.

Виконавча влада здійснюється урядом. Воно очолюється прем’єр-міністром і включає керівників міністерств і інших відомств, державних міністрів (заступників міністрів), парламентських секретарів і інших посадових осіб. Прем’єр-міністр формує уряд, керує його діяльністю, здійснює контроль за виконанням рішень і грає ключову роль в управлінні державою.

Судова система Великої Британії відрізняється деякою архаїкою і заплутаністю, а також наявністю власних судових систем в Англії, Уельсі, Шотландії, Північній Ірландії та на деяких острівних територіях. Вищими судовими органами, юрисдикція яких розповсюджується на всю територію держави, є Палата лордів і Судовий комітет Тайної ради при монарху.

У всіх адміністративно-територіальних одиницях (крім Північної Ірландії) місцева влада виставлена лише органами місцевого самоврядування, яке здійснюється радами, що обираються населенням. Лише у малих парафіях з населенням менш ніж 150 осіб рішення приймаються на загальних зборах громадян, що володіють виборчим правом.

Базова література:

Додаткова література: