- •§ 1. Ідейно-історичні передумови виділення господарського права в самостійну галузь права 10
- •Розділ 1 поняття, система і наука господарського права § 1. Ідейно-історичні передумови виділення господарського права в самостійну галузь права
- •§ 2. Предмет господарсько-правового регулювання
- •§ 3. Метод правового регулювання, принципи та інші системоутворювальні елементи господарського права
- •§ 4. Наука господарського права
- •Розділ 2 джерела господарського права § 1. Загальна характеристика системи господарського законодавства та інших джерел господарського права
- •§ 2. Господарський кодекс України як найважливіший акт кодифікації українського права
- •§ 3. Співвідношення Господарського і Цивільного кодексів України
- •§ 4. Діловий звичай як джерело господарського права
- •§ 5. Нормативний договір як джерело господарського права
- •§ 6. Судова практика як джерело господарського права
- •§ 7. Методологія тлумачення господарсько - правових актів
- •Розділ з правові основи державного впливу на економіку та господарську діяльність § 1. Поняття державного регулювання господарської діяльності
- •§ 2. Поняття методів, засобів і форм державного регулювання економіки
- •§ 3. Закріплення методів (засобів) іформ державного регулювання економіки в законодавстві України
- •§ 4. Планування та прогнозування господарської діяльності
- •§ 5. Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності
- •§ 6. Державне регулювання економіки в зарубіжних країнах
- •Розділ 4 легалізація господарської діяльності § 1. Поняття легалізації (легітимації) господарської діяльності
- •§ 2. Державна реєстрація суб'єктів господарювання
- •§ 3. Державна реєстрація припинення суб'єктів господарювання
- •§ 4. Дозвільна система у сфері господарської діяльності
- •§ 5. Ліцензування і патентування господарської діяльності
- •Розділ 5 суб'єкти господарського права § 1. Поняття і види суб'єктів господарського права
- •§ 2. Ознаки суб'єктів господарювання
- •§ 3. Правовий статус громадян — підприємців
- •§ 4. Підприємство як основний господарюючий суб'єкт
- •§ 5. Установчі документи суб'єктів господарювання
- •§ 6. Державні та комунальні унітарні підприємства. Казенні підприємства
- •§ 7.Кооператив як підприємство колективної власності
- •§ 8. Історія виникнення господарських товариств
- •§ 9. Суть і співвідношення різних видів господарських товариств
- •§10.Правовий статус акціонерного товариства
- •§11.Правовий статус товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю
- •§ 12.Правовий статус повного і командитного товариств
- •§ 13.Об'єднання підприємств
- •§ 14.Суб'єкти некомерційної господарської діяльності (неприбуткові організації)
- •Розділ 6 правовий режим майна суб'єктів господарювання § 1. Поняття та види правового режиму майна суб'єктів господарювання
- •§ 2. Правовий режим окремих видів майна суб'єктів господарювання
- •4. Особливості права господарського відання та оперативного управління
- •5.Правовий режим майна у внутрішньогосподарських відносинах
- •§ 6. Основні способи захисту речових прав суб'єктів господарювання
- •Розділ 7 господарські зобов'язання і договори § 1. Поняття господарського зобов'язання
- •§ 2. Класифікація господарських зобов'язань
- •§ 3. Виникнення, зміна і припинення господарських зобов'язань
- •§ 4. Господарські договори
- •Розділ 8 правове регулювання ціноутворення § 1. Ціна як економічна категорія
- •§ 2. Ціна як правова категорія
- •§ 3. Види цін та їх класифікація
- •§ 4. Державні органи, що здійснюють регулювання цін
- •§ 5. Контроль за додержанням дисципліни цін. Відповідальність у сфері ціноутворення
- •Розділ 9 обмеження монополізму та захист економічної конкуренції § 1. Загальна характеристика антимонопольно-конкурентного законодавства
- •§ 2. Поняття економічної конкуренції
- •§ 3. Антиконкурентна поведінка у вигляді зловживання монопольним становищем
- •§ 4. Антиконкурентні узгоджені дії
- •§ 5. Антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно - господарського управління і контролю
- •§ 6. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання
- •§ 7. Поняття та прояви недобросовісної конкуренції
- •Розділ 10 господарсько-правова відповідальність § 1. Поняття господарсько-правової відповідальності
- •§ 2. Підстави господарсько-правової відповідальності
- •§ 3. Порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •§ 4. Господарські санкції приватноправового характеру
- •§ 3. Договори фрахтування та транспортної експедиції
- •§ 4. Публічно-правові вимоги до транспортної діяльності та перевізника
- •Розділ 16 правове регулювання капітального будівництва § 1. Капітальне будівництво і його нормативно-правове регулювання
- •§ 2. Правовий статус суб'єктів правовідносин з капітального будівництва
- •§ 3. Способи і стадії капітального будівництва
- •§ 4. Підряд у капітальному будівництві
- •Розділ 17 правове регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання § 1. Поняття та правова природа фінансової діяльності суб'єктів господарювання
- •§ 2. Правовий режим фінансових послуг і державні обмеження у їх здійсненні
- •§ 3. Банківські операції та їх публічно-правові обмеження
- •§ 4. Правове забезпечення страхування у сфері господарювання
- •§ 5. Контроль і нагляд у сфері фінансово- господарської діяльності
- •Розділ 18 грошові зобов'язання та розрахункові правовідносини в сфері господарювання § 1. Поняття грошей та грошових зобов'язань господарського характеру
- •§ 2. Особливості виникнення, зміни і припинення грошових зобов'язань господарського характеру
- •§ 3. Поняття розрахункових правовідносин
- •§ 4. Порядок відкриття і обслуговування банківського рахунка
- •§ 5. Правове регулювання готівкових розрахунків
- •§ 6. Правове регулювання безготівкових розрахунків
- •Розділ 19 правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності § 1. Поняття, види та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •§ 2. Державне регулювання зед. Тарифне і нетарифне регулювання, ліцензування і квотування
- •§ 3. Форма та зміст зовнішньоекономічних договорів
- •§ 4. Базисні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу (поставки)
- •§ 5. Особливості розрахунків за контрактами у сфері зед і механізм контролю за надходженням валютного виторгу
- •§ 6. Санкції за порушення законодавства про зед
- •Розділ 20 правове регулювання інвестиційної та інноваційної діяльності § 1. Поняття, форми і суб'єкти інвестиційної діяльності
- •§ 2. Правовий режим іноземних інвестицій
- •§ 3. Інвестиційний договір: порядок укладання, основні і додаткові умови
- •§ 4. Загальна характеристика інноваційної діяльності в Україні
- •Розділ 21 правове забезпечення спеціальних режимів господарювання § 1. Поняття спеціальних режимів господарювання
- •§ 2. Окремі види спеціальних режимів господарювання
- •Розділ 22 правова робота в діяльності суб'єкта господарювання § 1. Поняття правової роботи у сфері господарювання
- •§ 2. Зміст і види правової роботи суб'єкта господарювання
- •§ 3. Захист прав суб'єктів господарювання при здійсненні державними контролюючими органами перевірок їхньої діяльності
- •§ 4. Судовий і третейський (арбітражний) захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання
- •§ 5. Організація правової роботи щодо запобігання та усунення рейдерських захоплень підприємств
§ 3. Антиконкурентна поведінка у вигляді зловживання монопольним становищем
Слово «монополія» (mоnороlу, mоnороlе, Mоnоpоl) має грецьке походження (mоnоs — один; єдиний; роlео — продаю). При цьому монополію може мати не лише продавець, як це випливає із самого значення даного слова, а й покупець. В такому випадку одиночному покупцеві протистоїть множина продавців, а ціну диктує не продавець, а покупець, дана ситуація в теорії недосконалої конкуренції називається «монопсонією».
При цьому монопольне чи домінуюче становище суб'єкта господарювання на ринку може виникати внаслідок:
а) безпосереднього регулюючого впливу держави шляхом визнання певних сфер підприємництва монополіями з метою захисту інтересів держави і суспільства, зокрема в силу об'єктивних економічних причин;
б) самостійних дій суб'єктів господарювання, пов'язаних з:
різноманітними способами концентрації капіталів у одного чи декількох суб'єктів підприємництва (реорганізація, придбання акцій (часток, паїв), угоди тощо);
використання більш ефективних форм організації і здійснення підприємницької діяльності і в результаті цього перемоги в конкурентній боротьбі;
іншими методами здійснення підприємницької діяльності на основі конкуренції;
в) володіння винятковими правами на результати інтелектуальної діяльності і засоби індивідуалізації суб'єктів підприємництва (на винаходи, корисні моделі, товарні знаки та ін.).
Монополії, що утворюються внаслідок безпосереднього регулюючого впливу держави, поділяються на державні і природні.
Під державною монополією розуміється монополія, утворена у відповідності з законодавством відповідної держави, що визначає товарні межі монопольного ринку, поняття суб'єкта монополії (монополіста), норми контролю і регулювання його діяльності, а також компетенцію контролюючого органу. Наприклад, в Україні діє державна монополія на виробництво зброї та боєприпасів.
З іншого боку, відповідно до ст. 1 Закону України « Про природні монополії» природна монополія — стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуга), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуга), ніж попит на інші товари (послуги). Сфера утворення та діяльності природних монополій регулюється як вказаним вище законом, так і законами України «Про транспорт» від 10.11.94р., «Про зв'язок» від 15.06.95 р., «Про трубопровідний транспорт» від 15.05.96р. «Про електроенергетику» від 16.10.97 р. тощо. Подібно з назвами даних законів виділяють сфери економіки, де найбільш очевидне виникнення природних монополій.
Наступний вид монополій — монополії що утворюються внаслідок самостійних дій суб'єктів господарювання без безпосереднього регулюючого впливу держави. Така монополія виникає, коли один суб'єкт або декілька суб'єктів господарювання тимчасово стають єдиними виробниками, постачальниками чи покупцями певного товару, а його конкуренти тимчасово не присутні на даному ринку внаслідок об'єктивних причин, або можуть з'явитися на даному ринку пізніше. Це є прикладом добросовісної конкуренції.
Третім видом монополій є монополії, що виникають у результаті володіння винятковими правами. Даний вид монополії пов'язаний з володінням, використанням певним суб'єктом господарювання, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності і засоби індивідуалізації юридичної особи, продукції (робіт, послуг). Доданих виняткових прав належать: права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, назви місць походження товарів тощо.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України від 11.01.2001 р. «Про захист економічної конкуренції», суб'єкт господарювання займає монопольне домінуюче становище на ринку товару якщо:
на цьому ринку немає жодного конкурента;
- він не зазнає значної конкуренції.
При цьому, як зазначається в літературі, слід враховувати, що поняття монопольного (домінуючого) становища має два аспекти: індивідуальний і колективний.
Індивідуальний аспект монопольного (домінуючого) становища, може бути поділений на:
— виключний (коли суб'єкт господарювання не мас конкурентів на даному ринку товару);
—• формальний (коли частка одного суб'єкта господарювання на ринку перевищує 35 відсотків, якщо вія не довів, що має конкурента на ринку, зазнає значної конкуренції внаслідок відсутності обмеження можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів і збуту товарів, відсутності бар'єрів для вступу на ринок інших суб'єктів господарювання, відсутності пільг або інших обставин);
—допустимий (коли частка одного суб'єкта господарювання на ринку менше 35 відсотків, але органи АМКУ довели, що він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, належних конкурентам).
Колективний (груповий) аспект домінуючого монопольного становища на ринку має:
двохскладовий прояв (стосується двох суб'єктів господарювання в сфері певного виду товарів при відсутності у них конкурентів чи при наявності тільки незначної конкуренції);
трьохскладовий прояв (коли сукупна частка не більше трьох суб'єктів господарювання на одному ринку перевищує 50 % );
п'ятискладовий прояв (коли сукупна частка не більше п'яти суб'єктів господарювання на одному ринку перевищує 70%)'.
Важливо зазначити, що згідно з положеннями Закону України "Про захист економічної конкуренції" та конкурентного права України сама по собі наявність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання не є протиправною поведінкою. Протиправним є зловживання вказаним становищем на ринку. Ця заборона встановлена п. 3 ст. 13 і ст. 50 вказаного Закону.
Під зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку Закон розуміє дії або бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умови існування значної конкуренції на ринку.
Недопущення конкуренції передбачає створення такої ситуації, коли підвищуються бар'єри входження на ринок потенційних конкурентів або створюються умови, відповідно до яких суб'єкти господарювання, що працюють на одному ринку з об'єктивних причин, не конкурують. У цьому випадку недопущення конкуренції може мати місце на тому ринку, на якому конкуренції не було.
Під усуненням, конкуренції необхідно розуміти повне або суттєве припинення змагальності між конкурентами, внаслідок чого покупці (продавці) позбавляються можливості вибирати між продавцями (покупцями).
А обмеження конкуренції відбувається у разі зменшення впливу визначених для конкуренції чинників, внаслідок виникнення або посилення у відповідних суб'єктів господарювання ринкової влади, яке характеризується у кожному конкретному випадку відповідними якісними і кількісними показниками.
До конкретних видів зловживання монопольним становищем на ринку, серед іншого, належить:
встановлення таких цін або інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції на ринку;
застосування різних цін або різних інших умов до рівнозначних угод із суб'єктами господарювання, продавцями або покупцями без об'єктивно виправданих на те причин;
обумовлення укладення угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговельними та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;
обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, який заподіяв або може заподіяти шкоду іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям;
часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару через відсутність альтернативних джерел реалізації або придбання;
суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин;
створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) або усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.
Необхідно враховувати, що перелік заборонених дій, наведений у ч. 2 ст. 13, не є вичерпним. Зловживання монопольним становищем стосується будь-яких дій, що обмежують конкуренцію або обмежують права споживачів.
Слід зазначити, що заборонені норми ст. 13 Закону про захист економічної конкуренції поширюються не тільки на дії (бездіяльність) суб'єкта господарювання, які вже фактично призвели до зловживання монопольним становищем, але і на дії, які можуть заподіяти збиток суб'єктам господарювання, покупцям або продавцям. Зокрема, ВГСУ визнає, що для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як правопорушення, а саме зловживання монопольним домінуючим становищем на ринку, не обов'язкове настання наслідків у вигляді обмеження інших суб'єктів господарювання або споживачів, зокрема, заподіяння їм шкоди (збитків), а достатньо встановлення можливості настання таких наслідків.
Перелічені вище види зловживання монопольним (домінуючим) становищем суб'єкта господарювання на ринку мають декілька спеціальних ознак:
по-перше, вони є діяннями, тобто активною чи пасивною поведінкою господарюючого суб'єкта (групи осіб) на ринку, що наносить чи може нанести шкоду суспільним відносинам у сфері конкуренції;
по-друге, дане діяння повинно оцінюватись компетентними органами з точки зору його впливу на економічну ситуацію в Україні і на конкретному товарному ринку. Оцінці підлягає вплив цієї поведінки на інтереси господарюючих суб'єктів і споживачів.
Відповідний компетентний орган у кожній конкретній справі повинен встановити, чи втрачаються (або можуть бути втрачені) найважливіші ознаки конкурентного ринку в результаті зловживання господарюючим суб'єктом своєю ринковою владою. При цьому вказаний орган аналізує ринкову ситуацію, виходячи з загального визначення економічної конкуренції, яке дано в ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
При реалізації заборон, встановлених державою, що полягають у можливості застосування заходів державного примусу до суб'єкта, який порушив правові приписи в цій сфері, компетентним органам держави важливо попередньо встановити наявність монопольного (домінуючого) становища.
Особливості порядку визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку встановлені Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням АМКУ № 49-р від 05.03.2002 р.
Необхідно зазначити, що встановлення монопольного (домінуючого) становища, де факто несе певні негативні організаційні наслідки для суб'єкта господарювання. Зокрема, встановлюється необхідність спеціального інформаційного обміну монополіста із органами АМКУ, діяльність відповідного суб'єкта знаходиться під
загрозою застосування спеціальних санкцій за антиконкурентну поведінку.
Об'єктами аналізу при визначенні монопольного (домінуючого) становища є: суб'єкт господарювання, група суб'єктів господарювання або конкретний товар (продукція, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (використовується, споживається).
Перелік товарів, стосовно яких повинне визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання, складається а товарів (товарних груп), які мають оборот в Україні або на відповідній частині її території і які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи).
Таким чином, чинне законодавство про захист економічної конкуренції намагається надати економічному аналізу сфери монополізму і конкуренції чіткі правові рамки.
Цьому сприяє і судова практика. Зокрема, Вищий господарський суд України звертає увагу на те, що при вирішенні спору зі справи, обставини якої пов'язані з визначенням меж товарного ринку та або монопольного становища суб'єкта господарювання на ньому, господарський суд не повинен знову визначати такі межі та/або монопольне становище після того, як це зробив орган АМКУ, і таким чином перебирати на себе повноваження зазначеного органу, а має перевірити відповідність прийнятого у зв'язку з цим рішення органу АМКУ вимогам чинного законодавства.