- •§ 1. Ідейно-історичні передумови виділення господарського права в самостійну галузь права 10
- •Розділ 1 поняття, система і наука господарського права § 1. Ідейно-історичні передумови виділення господарського права в самостійну галузь права
- •§ 2. Предмет господарсько-правового регулювання
- •§ 3. Метод правового регулювання, принципи та інші системоутворювальні елементи господарського права
- •§ 4. Наука господарського права
- •Розділ 2 джерела господарського права § 1. Загальна характеристика системи господарського законодавства та інших джерел господарського права
- •§ 2. Господарський кодекс України як найважливіший акт кодифікації українського права
- •§ 3. Співвідношення Господарського і Цивільного кодексів України
- •§ 4. Діловий звичай як джерело господарського права
- •§ 5. Нормативний договір як джерело господарського права
- •§ 6. Судова практика як джерело господарського права
- •§ 7. Методологія тлумачення господарсько - правових актів
- •Розділ з правові основи державного впливу на економіку та господарську діяльність § 1. Поняття державного регулювання господарської діяльності
- •§ 2. Поняття методів, засобів і форм державного регулювання економіки
- •§ 3. Закріплення методів (засобів) іформ державного регулювання економіки в законодавстві України
- •§ 4. Планування та прогнозування господарської діяльності
- •§ 5. Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності
- •§ 6. Державне регулювання економіки в зарубіжних країнах
- •Розділ 4 легалізація господарської діяльності § 1. Поняття легалізації (легітимації) господарської діяльності
- •§ 2. Державна реєстрація суб'єктів господарювання
- •§ 3. Державна реєстрація припинення суб'єктів господарювання
- •§ 4. Дозвільна система у сфері господарської діяльності
- •§ 5. Ліцензування і патентування господарської діяльності
- •Розділ 5 суб'єкти господарського права § 1. Поняття і види суб'єктів господарського права
- •§ 2. Ознаки суб'єктів господарювання
- •§ 3. Правовий статус громадян — підприємців
- •§ 4. Підприємство як основний господарюючий суб'єкт
- •§ 5. Установчі документи суб'єктів господарювання
- •§ 6. Державні та комунальні унітарні підприємства. Казенні підприємства
- •§ 7.Кооператив як підприємство колективної власності
- •§ 8. Історія виникнення господарських товариств
- •§ 9. Суть і співвідношення різних видів господарських товариств
- •§10.Правовий статус акціонерного товариства
- •§11.Правовий статус товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю
- •§ 12.Правовий статус повного і командитного товариств
- •§ 13.Об'єднання підприємств
- •§ 14.Суб'єкти некомерційної господарської діяльності (неприбуткові організації)
- •Розділ 6 правовий режим майна суб'єктів господарювання § 1. Поняття та види правового режиму майна суб'єктів господарювання
- •§ 2. Правовий режим окремих видів майна суб'єктів господарювання
- •4. Особливості права господарського відання та оперативного управління
- •5.Правовий режим майна у внутрішньогосподарських відносинах
- •§ 6. Основні способи захисту речових прав суб'єктів господарювання
- •Розділ 7 господарські зобов'язання і договори § 1. Поняття господарського зобов'язання
- •§ 2. Класифікація господарських зобов'язань
- •§ 3. Виникнення, зміна і припинення господарських зобов'язань
- •§ 4. Господарські договори
- •Розділ 8 правове регулювання ціноутворення § 1. Ціна як економічна категорія
- •§ 2. Ціна як правова категорія
- •§ 3. Види цін та їх класифікація
- •§ 4. Державні органи, що здійснюють регулювання цін
- •§ 5. Контроль за додержанням дисципліни цін. Відповідальність у сфері ціноутворення
- •Розділ 9 обмеження монополізму та захист економічної конкуренції § 1. Загальна характеристика антимонопольно-конкурентного законодавства
- •§ 2. Поняття економічної конкуренції
- •§ 3. Антиконкурентна поведінка у вигляді зловживання монопольним становищем
- •§ 4. Антиконкурентні узгоджені дії
- •§ 5. Антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно - господарського управління і контролю
- •§ 6. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання
- •§ 7. Поняття та прояви недобросовісної конкуренції
- •Розділ 10 господарсько-правова відповідальність § 1. Поняття господарсько-правової відповідальності
- •§ 2. Підстави господарсько-правової відповідальності
- •§ 3. Порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •§ 4. Господарські санкції приватноправового характеру
- •§ 3. Договори фрахтування та транспортної експедиції
- •§ 4. Публічно-правові вимоги до транспортної діяльності та перевізника
- •Розділ 16 правове регулювання капітального будівництва § 1. Капітальне будівництво і його нормативно-правове регулювання
- •§ 2. Правовий статус суб'єктів правовідносин з капітального будівництва
- •§ 3. Способи і стадії капітального будівництва
- •§ 4. Підряд у капітальному будівництві
- •Розділ 17 правове регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання § 1. Поняття та правова природа фінансової діяльності суб'єктів господарювання
- •§ 2. Правовий режим фінансових послуг і державні обмеження у їх здійсненні
- •§ 3. Банківські операції та їх публічно-правові обмеження
- •§ 4. Правове забезпечення страхування у сфері господарювання
- •§ 5. Контроль і нагляд у сфері фінансово- господарської діяльності
- •Розділ 18 грошові зобов'язання та розрахункові правовідносини в сфері господарювання § 1. Поняття грошей та грошових зобов'язань господарського характеру
- •§ 2. Особливості виникнення, зміни і припинення грошових зобов'язань господарського характеру
- •§ 3. Поняття розрахункових правовідносин
- •§ 4. Порядок відкриття і обслуговування банківського рахунка
- •§ 5. Правове регулювання готівкових розрахунків
- •§ 6. Правове регулювання безготівкових розрахунків
- •Розділ 19 правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності § 1. Поняття, види та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •§ 2. Державне регулювання зед. Тарифне і нетарифне регулювання, ліцензування і квотування
- •§ 3. Форма та зміст зовнішньоекономічних договорів
- •§ 4. Базисні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу (поставки)
- •§ 5. Особливості розрахунків за контрактами у сфері зед і механізм контролю за надходженням валютного виторгу
- •§ 6. Санкції за порушення законодавства про зед
- •Розділ 20 правове регулювання інвестиційної та інноваційної діяльності § 1. Поняття, форми і суб'єкти інвестиційної діяльності
- •§ 2. Правовий режим іноземних інвестицій
- •§ 3. Інвестиційний договір: порядок укладання, основні і додаткові умови
- •§ 4. Загальна характеристика інноваційної діяльності в Україні
- •Розділ 21 правове забезпечення спеціальних режимів господарювання § 1. Поняття спеціальних режимів господарювання
- •§ 2. Окремі види спеціальних режимів господарювання
- •Розділ 22 правова робота в діяльності суб'єкта господарювання § 1. Поняття правової роботи у сфері господарювання
- •§ 2. Зміст і види правової роботи суб'єкта господарювання
- •§ 3. Захист прав суб'єктів господарювання при здійсненні державними контролюючими органами перевірок їхньої діяльності
- •§ 4. Судовий і третейський (арбітражний) захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання
- •§ 5. Організація правової роботи щодо запобігання та усунення рейдерських захоплень підприємств
§ 2. Ціна як правова категорія
Визначення терміна «ціни» в чинному господарському законодавстві України виходить здебільшого з вартісної економічної теорії, оскільки за статтею 189 Господарського кодексу України вона визначається як «форма грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.
Ціна, як правова категорія, має наступні значення:
є істотною умовою господарського договору;
виступає вираженням грошових зобов'язань у сфері господарювання;
становить основу податкового обліку, митних процедур;
дозволяє здійснювати контроль та нагляд за додержанням дисципліни цін, застосовуючи (у разі порушення останньої) встановлені законодавством санкції, як наслідок настання юридичної відповідальності.
На підставі ч. 3 ст. 180 ГКУкраїни, сторони господарського договору повинні в будь-якому разі погодити між собою ціну, як істотну умову господарського договору.Відсутність домовленості сторін угоди хоча б з однієї його істотної умови має наслідком неукладення такого правочину, що прямо випливає з норми статті 638 Цивільного кодексу України.
Виходячи з логіки спрямування правових положень на захист суб'єктів господарювання від можливого свавілля з боку їхніх контрагентів, забезпечення сталості економічних відносин та захисту їхніх учасників від необґрунтованого підвищення ціни, встановлена заборона на односторонню зміну погодженої сторонами ціни. Зокрема, частина перша статті 180 ГК України не допускає зміну положень господарського договору в односторонньому порядку, окрім випадків визначених договором або законом, а частина третя статті 632 ЦК України повторює аналогічну заборону, конкретизуючи її саме відносно ціни правочину.
Варто зауважити, якщо ціни є державними, то їх дотримання являє собою необхідні умови господарювання, а відступлення від них розцінюється як правопорушення, тобто порушення дисципліни цін, що тягне настання юридичної відповідальності.
Ціна, як правова категорія, виступає засобом вираження грошових зобов'язань у сфері господарської діяльностішляхом й закріплення у правочинах між учасниками відповідних відносин. За загальними нормативними правилами, які виходять зі ст.ст. 189 та 198 ГК України, грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Це правило має певні винятки.
Зокрема, ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін (частина 2 ст. 189 ГК України). Здійснення розрахункових операцій за зовнішньоекономічними договорами регламентується, зокрема, Законом України від 23.09.94 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Відповідно до ч. 2 ст. 198 ГК України вираження грошових зобов'язань в іноземній валюті можливо у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, наприклад при отриманні відповідної ліцензії НБУ.
Ціна сосновою податкового обліку, в ході якого визначається база оподаткували я проведених господарських операцій, за якимимаютьнараховуватися та виконуватися податкові зобов'язання згідно з профільним законодавством України.
Зокрема, за ц. 4.1. Закону України від 03.04.97 р. М168/97-ВР «Про податок на додану вартість» встановлено: «База оподаткував ця операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг)». Тут же зазначається, що у разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.
Практичне значення такої категорії, як звичайна ціна, важко переоцінити. Остання має на меті забезпечення фіскальної функції держави при наповненні бюджетів різних рівнів, передусім запобігаючи численним зловживанням з боку недобросовісних учасників господарських відносин, які намагаються штучно знизити або завищити існуючі ціни на певний товар (роботи, послуги) з метою подальшої оптимізації податкового навантаження задля уникнення сплати реальних грошових коштів, формально, порушуючи норми права, а фактично, завдаючи шкоди, зокрема, соціальному розвитку суспільства через унеможливлення справедливого розподілу ресурсів серед малозахищених категорій громадян, якими опікується держава, та зриваючи фінансове забезпечення, розвиток неприбуткових сфер життя населення країни (культура, спорт, мистецтво, тощо).
Звичайна ціна визначається як справедлива ринкова ціна, тобто ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично (не є пов'язаними особами), володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг).
Більш детально стосовно характеристики, особливостей використання та регулювання питання застосування звичайних цін можна
дізнатися з дисципліни податкового або фінансового права, зокрема численних роз'яснень (рекомендацій, листів) Державної податкової адміністрації У країни, в тому числі з Листа ДПА від02.04Л007р. М 6448/7/23- 5017 "Щодо руйнування механізмів мінімізації, що використовуються суб'єктами, які декларують від'ємне значення об'єкта оподаткування (збитковими підприємствами)", яким складені та запропоновані «Методичні рекомендації щодо особливостей проведення перевірок суб'єктів господарювання, що декларують від'ємне значення об'єктів оподаткування (збиткові підприємства)».
Ціна також визнається ключовим елементом при здійсненні митного очищення товару в момент проходження (перетинання) митного кордону держави і формуванні обов'язкових розрахунків розміру податкових зобов'язань та іншого фіскального навантаження суб'єкта зазначених процедурних дій.
Визначення ціни та її фіксація у належний спосіб шляхом закріплення в письмових документах дозволяє компетентним державним органам здійснювати контроль та нагляд у сфері додержання суб'єктами господарювання нормативно-правових актів стосовно ціноутворення та державного регулювання цін.Правильність встановлення і застосування державних фіксованих та регульованих цін і тарифів має вирішальне значення для забезпечення прав та законних інтересів абстрактного кола осіб, права яких можуть бути порушені протиправними діями, зокрема, монопольних утворень. У даному випадку визначення ціни, як правової категорії, гарантує можливість своєчасного реагування на такі правопорушення, їх подальше припинення та профілактику шляхом застосування заходів юридичної відповідальності.