- •МІнісерство освіти та науки України
- •Тема 1. Політична система суспільства
- •Сутність і структура політичної системи
- •Функції і типологія політичних систем
- •1.3. Політична система України
- •Висновки
- •Політична система суспільства
- •Класифікація політичних систем
- •Зміни до Конституції України 2004 р.
- •Універсал національної єдності
- •Плану дій для забезпечення національної єдності:
- •Тема 2. Держава у політичної системі суспільства
- •. Сутність, форми, структура та функції держави
- •Головні риси правової та соціальної держави
- •Висновки
- •Основні форми держав
- •Конституція України
- •Характерні риси республіканської форми правління
- •Основні риси правової держави
- •Тема 3. Громадянське суспільство
- •3.2. Ознаки та умови функціонування громадянського суспільства
- •Взаємодія громадянського суспільства і держави
- •Висновки
- •Тема 4. Політичні режими
- •Сутність та типи політичних режимів
- •Ознаки демократичного політичного режиму
- •4.3. Політичний режим сучасної України.
- •Висновки
- •Політичні режими
- •Тема 5. Політичні партії, громадські організації та партійні системи
- •5.1. Політичні партії та партійні системи
- •1). За наявністю у політичних партіях достатньо чіткої ідеології:
- •2). За ставленням до домінуючого у сучасному світі типу приватновласницьких суспільно-економічних відносин (тобто за ступенем сприйняття або неприйняття цього типу в цілому):
- •3). Якщо керуватися класовим підходом до оцінки соціальної спрямованості партійних програм, то політичні партії можна класифікувати на:
- •4). Залежно від специфіки офіційної та фактичної соціально-політичної ідеології:
- •5). За ставленням до релігії та свободи совісті:
- •6). За цивілізаційними ознаками:
- •7). За особливостями тлумачення оптимальних форм державного будівництва та інституційно-правового закріплення міжнародних інтеграційних процесів розрізняються партії, що виступають:
- •4. За обмеженнями національно-етнічного характеру на членство в партії або за фактичною перевагою серед членів партії представників певних етнічних груп населення виділяються партії, що представляють:
- •5. За територіальними межами фактичної діяльності політичні партії можна Темаяти на:
- •1. За своєю природою:
- •Взагалі ж у становищі українських партій чимало спільного:
- •5.2. Громадсько - політичні організації та рухи
- •Соціально-політичний устрій та політичне призначення, функції партії
- •Ознаки політичної партії
3.2. Ознаки та умови функціонування громадянського суспільства
Як проявляється громадянського суспільства у різних сферах? Як взаємодіє громадянське суспільство та держава?
В економічній сфері реальними структурними елементами громадянського суспільства є недержавні підприємства та об'єднання, кооперативи, колективні господарства, орендні колективи, акціонерні товариства, власні підприємства та заклади, асоціації та інші добровільні об'єднання громадян в галузі господарської діяльності, створені ними з власної ініціативи. Атрибутами економічної сфери громадянського суспільства є природна інтеграція, конкуренція, вільні але регульовані суспільством ринкові взаємини.
В соціальній сфері - це сім'ї, громадянські організації та рухи, недержавні засоби масової інформації, органи громадянського самоуправління за місцем проживання в трудових, учбових, творчих колективах та організаціях, це механізм вияву, формування та вираження громадянської думки, а також вирішення соціальних конфліктів, це практика інституціонального оформлення інтересів в цивілізованій формі без насилля, на консенсусній основі.
В політичній сфері - це створені політичні партії, клуби організації, об'єднання, рухи; це боротьба за дотримування політичних прав та свобод громадян в державно-організованому суспільстві; це дотримування демократичних принципів, традицій та процедур.
В духовній сфері - це наявність свободи, думки, совісті, слова, реальних можливостей публічно висловлювати свою думку, це самостійність та незалежність від державних та політичних структур, діяльність творчих наукових та інших об'єднань громадян в духовній сфері.
Серед основних ознак громадянського суспільства можна виділити такі:
по-перше, розвинута система ринкових відносин, вільна конкуренція, свобода обміну діяльністю та її продуктами між незалежними власниками;
по-друге, відповідний до вільних ринкових відносин суспільний лад та політична система, в якій держава є похідною від громадянського суспільства, знаходиться під його впливом і постійним контролем, а збройні сили та інші силові структури підзвітні і підконтрольні цивільним органам держави і суспільства;
по-третє, для громадянського суспільства є властивою саморегуляція суспільних дій безпосередньо самими ж людьми, передусім на засадах усталених традицій, - домовленостей та моральних норм;
по-четверте, правова визначеність сфер пріоритетів державної діяльності і функціонування громадянського суспільства, недопустимість втручання державних органів у приватне життя громадян;
по-п'яте, економічний, політичний та ідеологічний плюралізм суспільного життя, повага до громадянських прав людей, які вважаються вищими цінностями суспільства;
по-шосте, визнання реальних потреб і інтересів людей як основного мотиву їх діяльності є моральною нормою громадянського суспільства. .
Таким чином, громадянське суспільство, як сфера реальної життєдіяльності людей, не є чимось абсолютно ізольованим від сфери політичного (державного) суспільного життя, бо сама людина за своєю природою є істотою не тільки розумною, а й політичною. (Див. Схема №2)
Схема №2