- •МІнісерство освіти та науки України
- •Тема 1. Політична система суспільства
- •Сутність і структура політичної системи
- •Функції і типологія політичних систем
- •1.3. Політична система України
- •Висновки
- •Політична система суспільства
- •Класифікація політичних систем
- •Зміни до Конституції України 2004 р.
- •Універсал національної єдності
- •Плану дій для забезпечення національної єдності:
- •Тема 2. Держава у політичної системі суспільства
- •. Сутність, форми, структура та функції держави
- •Головні риси правової та соціальної держави
- •Висновки
- •Основні форми держав
- •Конституція України
- •Характерні риси республіканської форми правління
- •Основні риси правової держави
- •Тема 3. Громадянське суспільство
- •3.2. Ознаки та умови функціонування громадянського суспільства
- •Взаємодія громадянського суспільства і держави
- •Висновки
- •Тема 4. Політичні режими
- •Сутність та типи політичних режимів
- •Ознаки демократичного політичного режиму
- •4.3. Політичний режим сучасної України.
- •Висновки
- •Політичні режими
- •Тема 5. Політичні партії, громадські організації та партійні системи
- •5.1. Політичні партії та партійні системи
- •1). За наявністю у політичних партіях достатньо чіткої ідеології:
- •2). За ставленням до домінуючого у сучасному світі типу приватновласницьких суспільно-економічних відносин (тобто за ступенем сприйняття або неприйняття цього типу в цілому):
- •3). Якщо керуватися класовим підходом до оцінки соціальної спрямованості партійних програм, то політичні партії можна класифікувати на:
- •4). Залежно від специфіки офіційної та фактичної соціально-політичної ідеології:
- •5). За ставленням до релігії та свободи совісті:
- •6). За цивілізаційними ознаками:
- •7). За особливостями тлумачення оптимальних форм державного будівництва та інституційно-правового закріплення міжнародних інтеграційних процесів розрізняються партії, що виступають:
- •4. За обмеженнями національно-етнічного характеру на членство в партії або за фактичною перевагою серед членів партії представників певних етнічних груп населення виділяються партії, що представляють:
- •5. За територіальними межами фактичної діяльності політичні партії можна Темаяти на:
- •1. За своєю природою:
- •Взагалі ж у становищі українських партій чимало спільного:
- •5.2. Громадсько - політичні організації та рухи
- •Соціально-політичний устрій та політичне призначення, функції партії
- •Ознаки політичної партії
1.3. Політична система України
Під політичною системою України розуміють сукупність політичних відносин, правових і політичних норм, інститутів і ідей, пов'язаних із формуванням і здійсненням влади та управління суспільством.
Політична система України, як і політичні системи більшості інших пострадянських країн, являє собою перехідну форму, для якої характерні здійснення демократичних перетворена подолання спадщини тоталітаризму в політичній, соціально-економічній та духовно-ідеологічній сферах.
В Україні сформувалися і конституційне закріплені демократичні політичні інститути та форми виявлення політичної влади. Однак громадянському суспільству ще властиві певна нерозвиненість а також досі збережена залежність від державних структур.
Для визначення політичних систем країн, що здійснюють перехід від комуністичного варіанту тоталітаризму до демократичного суспільства, часто використовують визначення «посткомуністичні політичні (суспільні) системи», або «посткомунізм».
Україна обрала демократичний тип політичної системи.
Сьогодні у нашій державі відбувається активний процес становлення нового типу політичної системи, що відображається у формуванні системи органів місцевого самоврядування, запровадженні інституту парламентсько-президентської влади, поділі політичної влади та наявності механізму стримувань і противаг.
Політична система України характеризується як:
відносно стабільна (на поверхні) система, яка спроможна легко трансформуватися в нестабільну в наслідок поглиблення конфліктів між основними політичними блоками, в т.ч. й в середині державного механізму;
система з відносно низьким темпом соціальних процесів та недостатньо сприйнятлива до соціальних новацій;
молода самостійна система, фактично не має достатньо ефективних сучасних традицій парламентаризму та досвіду самостійного функціонування;
централізована з деякими елементами регіоналізації та децентралізації;
система, що здійснює не весь комплекс функцій, які є необхідними для забезпечення нормального функціонування цивілізованого суспільства;
перехід від закритої до відкритої;
система, що діє в умовах надзвичайної, а не нормальної ситуації.
З точки зору особливостей політичної природи інститутів влади політична системи України характеризується як:
перехідна до правового типу парламентсько-президентської республіки;
легітимна для більшості населення;
перехідна до втілення консенсуальної моделі розв'язання соціальних конфліктів (але при збереженні можливості на практиці суто конфронтаційної моделі);
миролюбна, неагресивна:
позбавлена власної глобальної (загальнопланетарної) системи забезпечення національних інтересів;
система, яка поки що нездатна забезпечити зростання рівня й якості добробуту усіх основних верств населення, але яка зберігає елементи „соціальної держави",
світська (на відміну від релігійної чи атеїстичної);
етатизована (одержавлена);
система з недостатньо високим інтелектуальним рівнем політики;
система з політичним домінуванням певних соціальних верств „реформованої традиційної номенклатури", нової „номенклатури", „нуворишів", олігархічних кланів та ін.
Основними напрямами формування і розвитку політичної системи України є:
побудова демократичної соціальної правової держави;
утвердження громадянського суспільства;
подальший розвиток й вдосконалення політичних відносин, політичних принципів та норм;
зростання політичної свідомості та політичної культури суспільства і особи;
вдосконалення діяльності засобів масової інформації.
створення механізму втримання та противаг основних гілок та інститутів влади.
втілення в практику положень конституційної реформи та консолідації суспільства. (Див.: додатки 1, 2.)