- •1 Електричне поле
- •1.1 Короткі відомості про будову|споруду| матерії
- •Елементарні частинки|частки| і їх електромагнітне поле – особливий вид матерії
- •Хімічні зв'язки в молекулах і кристалах
- •Зонна діаграма твердого тіла
- •1.2 Закон кулона. Напруженість електричного поля
- •1.3 Робота при переміщенні заряджених частинок в електричному полі
- •1.4 Провідники в електричному полі
- •1.5 Електричний струм|тік| в провідниках
- •1.6 Розрахунок електричних ланцюгів|цепів| постійного струму|току| Схеми эаміщення електричних ланцюгів
- •1.7 Закони кірхгофа
- •Перший закон Кірхгофа
- •Другий закон Кірхгофа
- •1.8 Метод контурних струмів |токів|
- •2 Магнітне поле та магнітні ланцюги|цепи|
- •2.1 Робота при переміщенні проводу із|із| струмом|током| у|проводу| магнітному полі. Магнітний потік і потокозчеплення
- •2.2 Індуктивність і взаїмоіндуктивність
- •2.3 Обчислення індуктивності
- •Індуктивність котушки|катушки|
- •2.4 Магнітні властивості речовини. Закон повного|цілковитого| струму|току|
- •3 Електричні ланцюги постійного току
- •3.1 Структура електричних ланцюгів
- •3.2 Одноконтурні лінійні електричні ланцюги
- •3.3 Багатоконтурні лінійні електричні ланцюги
- •Контрольні запитання
- •4 Електричні ланцюги змінного струму
- •4.1 Генерування синусоїдальних електричних величин
- •4.2 Прості лінійні електричні ланцюги синусоїдального струму
- •Контрольні запитання
- •5 Асинхронні машини
- •5.1 Призначення і будова асинхронних машин
- •5.2 Робота трифазної асинхронної машини у режимі двигуна
- •5.3 Асинхронні виконавчі двигуни і тахогенератори
- •6 Синхронні машини
- •6.1 Призначення і будова синхронних машин
- •6.2 Робота трифазної синхронної машини у режимі генератора
- •6.3 Призначення і будова машин постійного струму
- •Контрольні запитання
- •7 Основи електроніки
- •7.1 Електричний струм у напівпровідниках.
- •7.1.1 Класифікація речовин за провідністю
- •Отже, швидкість рекомбінацій
- •7.1.2 Струми власних напівпровідників
- •Густина повного струму дрейфу у власному напівпровідникові
- •7.2 Домішкові напівпровідники
- •7.3 Дифузія носивїв заряду у напівпровідниках
- •7.4 Визначення та класифікація електричних переходів
- •7.4.1 Електронно-дірковий перехід без зовнішнього електричного поля
- •7.4.2 Електронно-дірковий перехід із зовнішнім джерелом напруги
- •7.5 Вольт-амперна характеристика ідеалізованого р-п-переходу
- •7.6 Ємнісні властивості p-n-переходу
- •7.7 Пробій р-п-переходу
- •7.8 Перехід метал – напівпровідник
- •8 Генератори синусоїдальних коливань
- •8.1. Підсилювачі безперервних сигналів
- •8.1.1 Принцип роботи підсилювача безперервних сигналів на лампі
- •8.2 Типова принципова схема підсилювача безперервних сигналів на тріоді
- •8.3 Вибір робочої точки і способи створення напруги автоматичного зсуву
- •8.4 Фізичні процеси в підсилювачі при підсиленні імпульсних сигналів
- •8.5 Типова схема підсилювача імпульсних сигналів на пентоді
- •8.6 Підсилювачі зі зворотним зв'язком
- •8.6.2 Вплив зворотного зв'язку на характеристики підсилювача
- •9 Транзистори
- •9.1 Визначення транзистора
- •9.2 Напівпровідникові підсилювачі
- •10 Cпрямляючі пристрої
- •11 Мікроелектроніка та цифрова техніка
- •11.1 Основні терміни і визначення в мікроелектроніці
- •11.2. Особливості інтегральних схем як нового типу напівпровідникових приладів
- •11.3 Класифікація інтегральних мікросхем
- •11.4 Система умовних позначень інтегральних мікросхем
- •11.5 Загальна характеристика цифрових інтегральних мікросхем
- •11.5.1 Елементарні логічні операції
- •11.5.2 Характеристики і параметри цифрових інтегральних схем
- •11.5.3 Класифікація цифрових інтегральних схем
- •11.6 Тригери
- •Основи електроніки, автоматики та
- •Основи електроніки, автоматики та цифрової техніки
- •65016, Одеса, вул.Львівська, 15
8.5 Типова схема підсилювача імпульсних сигналів на пентоді
Для підсилення імпульсних сигналів звичайно використовують підсилювач напруги з резистором в анодному колі лампи, так як ця схема підсилювача має великий коефіцієнт підсилення і малі частотні перекручування сигналу. Для того, щоб підсилювач вносив малі частотні перекручування, він має пропустити на вхід всю основну частину спектра імпульсного сигналу. Щоб забезпечити такі вимоги, у підсилювача має бути мала величина нижньої граничної частоти ωн.гр. і велика величина верхньої граничної частоти ωв.гр..
Схема підсилювача на пентоді представлена на рис. 8.9.
Напруга вхідного сигналу Uвх подається на керуючу сітку лампи, а підсилена напруга Uвих знімається з резистора Rа і через розділовий конденсатор СР надходить на вхід наступного каскаду.
Еа
Rа Rе
Ср Сбл
VL
С0
Се Uвих
Rс
Uвх Rк Rк Ск
Рис. 8.9 - Схема підсилювача імпульсних сигналів на пентоді
Розглянемо призначення окремих елементів схеми:
лампа VL є активним елементом схеми і призначена для перетворення постійного струму джерела Еа в змінний струм під дією слабкого вхідного сигналу. Джерело Еа призначене для живлення лампи;
Rа – резистор анодного навантаження, забезпечує роботу лампи в підсилювальному режимі;
RК і СК – коло автоматичного зсуву. Напруга зсуву створюється за рахунок протікання постійної складової струму катода IКа через резистор RК. Напруга зсуву Uзс=IКа·RК подається плюсом до катода, а мінусом – до керуючої сітки через резистор RС. Конденсатор СК шунтує резистор RК по змінній складовій, завдяки цьому змінний струм протікає не по резистору RК, а через конденсатор СК, опір якого малий для змінного струму. Величина опору резистора RК для більшості ламп має величину 50-5000 Ом. Величина СК обирається з умови для найнижчої частоти підсилюваного сигналу , тобто
,
де RК – опір витоку лампи.
Звичайно величина опору резистора RС=(5-10)Rа (для підсилювача відеосигналів).
СР – розділовий конденсатор, що виконує наступні функції:
передає змінну складову анодної напруги з виходу одного каскаду на вхід іншого;
відділяє сітку наступного каскаду (лампи) від великої постійної анодної напруги попередньої лампи (каскаду).
У цього конденсатор має бути така ємність, щоб його опір був малим для низької частоти підсинюваного сигналу. Звичайно ємність розділових конденсаторів обирається в межах (104 – 105) пФ. Rе, Се – елементи кола живлення екранної сітки для забезпечення необхідного режиму роботи лампи. Сбл – блокувальний конденсатор джерела Еа. Він не пропускає змінну складову анодного струму через джерело живлення Еа.
Таким чином, кожен елемент схеми підсилювача виконує свої функції, але всі вони взаємозалежні і доповнюють один одного, що дозволяє поліпшити роботу підсилювача в цілому.
8.6 Підсилювачі зі зворотним зв'язком
8.6.1 Види зворотного зв'язку
Зворотним зв'язком (ЗЗ) у підсилювачі називається зв'язок між виходом і входом підсилювача, при якому частина енергії вихідного сигналу передається на вхід підсилювача.
Зворотний зв'язок у підсилювачах може бути природним (паразитним) або штучним.
Природний ЗЗ виникає через паразитні ємності й індуктивності і є шкідливим.
Штучний ЗЗ створюється спеціально для посилення якості роботи підсилювачів.
Структурна схема підсилювача із ЗЗ представлена на рис. 8.10.
Навантаження
Коло зворотного зв’язку
Uoc Uoc
а) б)
Рис. 8.10 - Структурна схема підсилювача зі зворотним зв’язком
Якщо напруга UЗЗ і напруга джерела сигналу Uвх збігаються по фазі, то такий зворотний зв'язок називається позитивним (ПЗЗ).
Якщо напруга UЗЗ протифазна напрузі Uвх, то такий зворотний зв'язок називається негативним (НЗЗ).
ПЗЗ застосовується в схемах автогенераторів (блокінг-генератора, мультивібратора і т.д.).
НЗЗ застосовується в підсилювальних пристроях для поліпшення роботи (підвищення стабільності коефіцієнта підсилення, зменшення перекручувань сигналу, зниження рівня перешкод) підсилювачів.
У залежності від способу з'єднання входу і виходу кола ЗЗ з підсилювачем розрізняють:
-зворотний зв'язок по напрузі, коли вихід підсилювача, навантаження і коло ЗЗ включені паралельно ;