Таблиця 16.2 Характеристика комунікаційних мереж

Критерії оцінки	Базові типи мереж
	Ланцюгова	Y-мережа	Розкладена	Кільцева	Повного взаємозв’зку
1. Швидкість передавання повідомлення	середня	середня	велика	мала	велика
2. Точність повідомлення	висока	висока	висока	низька	середня
3. Ймові рність наявності лідера	середня	середня	висока	відсутня	відсутня
4. Моральний стан підлеглих	середній	середній	низький	високий	високий

Питання 4. Управління комунікаційними процесами

Управління комунікаційними процесами в організації включає:

• пошук та визначення перешкод на шляху до ефективної комунікації;

• розробку і реалізацію способів усунення таких перешкод і підвищення ефективності комунікаційних процесів.

Існує багато факторів, що перешкоджають здійсненню ефективної комунікації, основними з яких є:

1. Фільтрація. Коли робітник говорить те, що бажає почути його керівник. Фільтрація є функцією: а) конфлікту між сферами компетенції; б) конфлікту інтересів і потреб відправника і одержувача повідомлення; в) висоти структури організації (чим вище рівень управління, тим більше умов для фільтрації); г) отриманого досвіду попередніх негативних комунікацій.

2. Вибіркове сприйняття. Одержувач краще сприймає ту інформвацію, яка відповідає його потребам, мотивації, досвіду та іншим особистим характеристикам.

3. Семантичні бар’єри. Однакові слова мають різне значення для різних людей. Вік, освіта, культурне середовище – три найбільш важливих фактора, які впливають на значення слів, що використовуються в процесі комунікаціїй.

4. Поганий зворотній зв’язок.

5. Культурні відмінності (розбіжності) між відправником і одержувачем інформації.

6. Інформаційні перевантаження. Вони виникають внаслідок неефективного розподілу повноважень між керівниками і винконання ними функцій, які не властиві їх рівню управління.

Основними методами, що допомагають вирішувати такі проблеми, є:

1. регулювання інформаційних потоків (поділ проблем на такі, що вирішуються менеджером, і такі, що можуть бути делеговані підлеглим);

2. удосконалення зворотнього зв’язку;

3. використання емпатії. Емпатія – це спроможність поставити себе на місце співбесідника, врахувати його почуття, ососбливості характеру тощо;

4. заохочення взаємної довіри;

5. спрощення мови повідомлення;

6. розвиток здібностей ефективно слухати.

Контрольні запитання

1. Яке місце займають комунікації в управлінському процесі? Які основні елементи комунікацій?

2. Дайте характеристику основним етапам комунікаційного процесу.

3. За допомогою яких методів і засобів можуть здійснюватися комунікації? Охарактеризуйте їх переваги і недоліки.

4. Які види комунікацій використовуються в організації?

5. Визначіть основні переваги різних видів комунікаційних мереж.

6. Визначіть основні фактори, які перешкоджають ефективній комунікації.

7. За допомогою яких управлінських засобів можна підвищити ефективність комунікацій?

Тема 17. Вплив, влада, лідерство

1. Основи керівництва і лідерства

2. Форми влади

3. Загальна характеристика стилів керівництва

Питання 1. Основи керівництва і лідерства

Наявність права і реальної можливості впливати на діяльність підлеглих є необхідною передумовою управління.

Вплив - це така поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку іншої.

Процес впливу на підлеглих, який є засобом змусити їх працювати на досягнення єдиної мети, називається процесом керівництва.

Існують різні способи реалізації такого права: як на формальних засадах, так і на неформальних; від жорсткого автократичного до найменшого (ліберального) втручання в діяльність підлеглих.

Лідер – це особа, яка на підставі властивих їй особистих якостей і характеристик, має змогу впливати на інших людей шляхом формування у них певного настрою та відповідних бажань. Тобто такий вплив э неформальним.

Особистий авторитет як правило пов΄язаний з наявністю у лідера таких рис як:

• енергійність;

• професійні здобутки;

• незалежність характеру;

• ризикованість;

• ораторські та риторичні здібності;

• комунікабельність;

• емпатия тощо

Керівник – посадова особа, яка має право розпоряджатися підлеглими в їх сумісній діяльності для досягнення цілей організації. Тобто такий вплив здійснюється на формальних засадах і керівник має авторитет посадової особи.

Справжніх керівників відрізняє наявність специфічної властивості – здатність підібрати для кожної конкретної ситуації найкращий механізм впливу на підлеглих, здатність до ефективного лідерства.

Питання 2. Форми влади

Влада – це мождивість реально вплинути на поведінку інших людей, право наказувати, вимагати виконання прийнятих рішень, розподіляти ресурси, діяти як організатор, керівник і контролер одночасно.

Влада може набувати різноманітних форм (таблиця 17.1, 17.2).

Таблиця 17.1

Характеристика форм влади за інструментами впливу

Форма влади	Зміст	Недоліки
Влада, заснована на примусі, загрозі покарання	Підлеглий вірить, що керівник має можливість покарати таким чином, що це перешкодить йому задовольнити свої потреби	Короткотривалість
Влада, заснована на винагородах	Підлеглий вірить, що керівник має можливість задовольнити потреби робітника	Обмеженість ресурсів
Експертна влада	Підлеглий вірить, що керівник має специфічні знання, використання яких дозволить задовольнити потреби робітників	Для визначення рівня знань керівника необхідний час
Референтна (еталонна) влада	Грунтується на власних харизматичних (магнетичних) якостях лідера, які прагнуть копіювати його підлеглі. (авторитарні нахили, енергійність, незалежність, впевнена манера триматися, сприйняття похвали в свою адресу, ораторські здібності)	Ймовірність нелогічної поведінки підлеглих, ідеалізування лідера та його дій
Легітимна (законна) влада	Випливає зі статусу керівника. Підлеглий вважає природнім підкорятися його наказам і вказівкам	Ймовірна протидія, опір з боку підлеглих, якщо їх інтереси порушуються
Влада, заснована на участі	Грунтується на залученні підлеглих до участі у прийнятті рішень, делегуванні їм частини повноважень	Необхідність узгоджувати рішення і дії підлеглих, для чого необхідний час
Інформаційна влада	Грунтується на обмежені доступу підлеглих до різноманітної інформації	Інформаційна перевантаженість керівника

Таблиця 17.2

Класифікація влади за типами її носіїв

Тип влади	Характеристика
бюрократія	Влада уповноважених над неуповноваженими
наукократія	Влада того, хто володіє певними знаннями
плутократія	Влада заможних над незаможними
партократія	Влада організованих над неорганізваними
райтократія	Влада тих, хто пише над тими, хто читає
технократія	Влада. тих, хто вміє над тими, хто не вміє
демократія	Влада більшості над меншістю
автократія	Влада сильних над слабкими