Регіональна економіка. книжка

335

сплавах із м’якими металами підвищує їх твердість, що широко

застосовується у хімічній та електротехнічній галузях);

легкі метали – алюміній, магній титан та ін.;

легуючі кольорові метали – ванадій, молібден, хром – їх використовують, переважно, у чорній металургії;

рідкісні та розпорошені метали – кадмій, телур, селен, германій,

цирконій, галій, берилій, тантал, бор, індій, ніобій.

благородні метали – золото, платина, срібло, осмій, які використовуються у сплавах для ракетної, атомної, авіаційної,

електротехнічної, радіотехнічної, ювелірної промисловостей.

Значний попит на кольорові метали з боку найрізноманітніших галузей економіки зумовлюється широким спектром їх хімічних та фізичних властивостей (високою теплота електропровідністю, стійкістю до корозії,

легкістю, пластичністю, в’язкістю тощо) [49, 182 - 183].

Регіональні особливості розміщення металургійного комплексу

В Україні залізну руду видобувають у таких басейнах: Криворізько-

Кременчуцькому, Білозерсько-Конкському та Керченському.

Більшість залізної руди Кривбасу (75%) видобувається відкритим способом. Крім багатих залізних руд із вмістом заліза 50-67%, тут освоюються великі запаси порівняно бідних руд і залізистих кварцитів із вмістом заліза 28-35%. Їх збагачують на Південному, Криворізькому,

Центральному, Північному та Інгулецькому гірничо-збагачувальних комбінатах.

337

За 100 років експлуатації родовищ Кривбасу Україна одержала 6 млрд.

т залізної руди. Якщо порівнювати з видобутком в інших країнах з одного конкретного басейну – це колосальні обсяги, що не мають світових аналогів, [7, 18-20].

На Керченський залізорудний басейн припадає 4,2% загального видобутку руди України. Його запаси становлять 1,3 млрд. т руди із вмістом заліза 30–40%. До Комиш-Бурунського залізорудного комбінату належать чотири кар'єри для видобутку залізної руди, збагачувальна й агломераційна фабрики та допоміжні підприємства. Основні споживачі керченських залізних руд – металургійні заводи Маріуполя.

Триває освоєння Кременчуцького залізорудного району, запаси руд у якому становлять 4,5 млрд. т. Тут працює Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат. Експлуатується Білозерське родовище потужністю 2,5 млрд. т руди, а вміст заліза у високоякісних рудах сягає 70%.

Марганцеворудною базою чорної металургії України є Нікопольський район Придніпровського марганцеворудного басейну. Видобуток руди здійснюється тут відкритим (2/3) і шахтним способами. На збагачувальних фабриках вміст марганцю у руді доводять до 50–60%.

Уметалургійних центрах Донбасу й Придніпров'я (Макіївка,

Маріуполь, Горлівка, Стаханов, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг,

Дніпропетровськ) розміщені великі коксохімічні комбінати. Проте більш як половину коксу дають коксохімічні комбінати Донбасу, де діють 13 із 18

коксохімічних підприємств. Кокс використовують в якості технічного палива для виплавлення чавуну, а коксівний газ – як висококалорійне паливо для металургійних агрегатів і сировину в хімічній промисловості.

Флюси й вогнетривкі глини використовуються в металургійному галузевому комплексі. Вогнетривкі глини видобувають у Часів'ярському,

Новорайському та Веселинівському родовищах (Донецька область),

високоякісні флюсові вапняки й доломіти – в Донецькій (Докучаєвськ,

Комсомольськ, Первомайськ), Дніпропетровській областях і АР Крим.

338

Потужні заводи вогнетривких глин розміщені в Донбасі й Придніпров'ї.

Україна має величезні запаси каоліну, найбільші родовища якого розвідані в Дніпропетровській (Просянівське), Вінницькій (Глуховецьке), Донецькій

(Володимирське) та Черкаській (Новоселицьке) областях.

Історично склалося так, що металургійні заводи України розміщені в Донбасі, Приазов'ї поблизу джерел палива, а також у Придніпров'ї – біля родовищ залізних руд і марганцю та джерел водопостачання – Дніпра. Ці чинники враховуються і тепер. Проте, у зв'язку з впливом бідних залізних руд на розміщення і збільшення концентрації металургійного виробництва в Придніпров'ї зростає роль сировинного чинника. Розміщення більшості металургійних заводів безпосередньо біля Дніпра, між джерелами сировини й палива, сприяє кращій територіальній організації виробництва чорних металів.

Більшість металургійних підприємств України мають повний цикл виробництва і щороку можуть виплавляти від 1 до 10 млн. т сталі. Найбільші з них "Криворіжсталь", "Азовсталь", "3апоріжсталь" і "Дніпроспецсталь".

Усі металургійні заводи України розміщені в Донецькому і Придніпровському економічних районах, де вони зосереджені у трьох галузевих районах чорної металургії – Придніпровському, Донецькому та Приазовському. У Придніпровському районі чорна металургія стала профільною комплексотворною, на її основі сформувалися великі промислові центри й вузли з металургійними підприємствами, що виробляють майже половину вироблюваних в Україні чорних металів і мають виражену спеціалізацію та стійкі зв'язки між собою та споживачами металу. Тут розміщено 14 металургійних заводів з 32 в Україні.

До Дніпропетровського металургійного вузла входять металургійні заводи Дніпропетровська (4), Дніпродзержинська й Новомосковська, які виробляють чавун, сталь, прокат, колеса для залізничного транспорту, бляху,

мостові конструкції, сплави та іншу продукцію.

339

Запорізький металургійний вузол об’єднує металургійний завод повного циклу "3апоріжсталь", електросталеплавильний "Дніпроспецсталь" і

феросплавний. "3апоріжсталь" випускає чушковий чавун, тонку гаряче- й

холоднокатану листову сталь, стальні відливки, трансформаторну сталь, білу бляху, гнуті профілі прокату, холоднокатаний стальний лист для автомобільної промисловості тощо, "Дніпроспецсталь" – сталі для машинобудівної промисловості.

Криворізький металургійний вузол включає найбільші в Україні кар'єри, шахти, 5 гірничозбагачувальних комбінатів, кілька аглофабрик,

металургійний завод, Південнотрубний і феросплавні заводи Нікополя та його марганцеворудну промисловість.

До Кременчуцького вузла чорної металургії, який ще формується,

належить Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат, що працює для потреб металургії Придніпров'я і Донбасу.

У складі Донецького металургійного району є 13 металургійних заводів, кілька потужних коксохімічних підприємств, які виробляють більше половини коксу України. По два металургійних заводи є в Донецьку,

Макіївці, Алчевську й Харцизьку; по одному – в Єнакієвому, Краматорську,

Костянтинівці, Луганську й Алмазному. Вони виробляють майже половину чавуну і близько третину продукції металургійної промисловості України.

У Донецькому металургійному районі сформовано три металургійних вузли: Донецько-Макіївський, Єнакіївський і Алчевсько-Алмазнянський.

Донецько-Макіївський вузол має чотири металургійних заводи, ряд коксохімічних та інших підприємств. У Макіївці й Донецьку функціонують трубопрокатні, коксохімічні виробництва, налагоджено виробництво вогнетривів.

Єнакіївський вузол має металургійний завод, який неодноразово реконструювався і поповнився новими доменними печами, мартенами,

прокатними станами, конверторним цехом.

340

До Алчевсько-Алмазнянського вузла (Луганська область) входять металургійні заводи (Алчевський та Алмазнянський) і чавуноливарний та феросплавний заводи у м. Стаханові. Алчевський завод після реконструкції став одним з найбільших.

У Донецькій області діють також Харцизький, Краматорський і Костянтинівський металургійні заводи.

До Приазовського району чорної металургії віднесено заводи Маріуполя, Камиш-Бурунський ГЗК у Криму, металургійний завод ім.

Войкова у Керчі. Маріупольський завод "Азовсталь" випускає чавун, сталь і прокат, працює на офлюсованому агломераті з руд Криворіжжя. Чорна металургія Приазов'я забезпечує металом місцеві машинобудівні підприємства і тісно пов'язана з коксохімією, виробництвом добрив та будівельних матеріалів.

У структурі виробництва кольорових металів України провідне місце посідає алюмінієва промисловість, яка охоплює виробництво глинозему та алюмінію. Випуск цієї продукції становить майже 20% усього виробництва кольорової металургії у державі. Поряд з основною продукцією алюмінієва промисловість випускає кристалічний кремній, алюмінієво-кремнієві сплави

(силуміни), содові продукти, мінеральні добрива, цемент, оксид ванадію (V),

металевий галій. Основною алюмінієвою рудою є боксити, запаси яких в Україні невеликі. Промислове значення мають Високопільське

(Дніпропетровська область) і Смілянське (Черкаська область) родовища.

Перспективними є родовища бокситів на півдні Дніпропетровської області, в

Карпатах, Приазов'ї. Алюмінієвою сировиною є також нефеліни, алуніти,

каоліни та глини, запаси яких практично невичерпні. В Україні є значні запаси нефелінових порід, що можуть бути сировинною базою великої алюмінієвої промисловості (Жовтневе та Єланчицьке в Приазов'ї).

З алунітів економічно вигідно виробляти алюміній лише за умови комплексного використання руди. Найбільші родовища алунітів є в Закарпатській області (Берегівське й Беганське).

341

В Україні діють новий великий глиноземний завод у Миколаєві, який працює на бокситах Гвінеї, Запорізький завод та завод алюмінієвих сплавів у Свердловську (Луганської області). Потужності з виробництва алюмінію в Україні розраховані на 300 тис. т. за рік

Підприємства титаномагнієвої металургії видобувають і збагачують титаномагнієву сировину та виробляють титан і магній. Сировиною для виробництва магнію в Україні є потужні родовища калійно-магнієвих солей Прикарпаття (у Стебнику, Калуші), мілководні водойми Приазов'я та Причорномор'я (Сиваш), що містять у розчиненому вигляді багато сполук магнію та інших солей. У Калуші побудовано магнієвий завод, в Запоріжжі – завод з виробництва магнію й титану. Магнієва сировина до Запоріжжя надходить із Стебника (Львівська область), Калуша (Івано-Франківська область) і Сиваша (АР Крим), а титанова – з Іршанського гірничо-

збагачувального комбінату (Житомирська область). Основними титановими мінералами Іршанського родовища є ільменіт і рутил. що містяться в каолінових розсипах та вивітрених габро. З них на Іршанському гірничо-

збагачувальному комбінаті виробляють титановий (ільменітовий)

концентрат. Руди Самотканського родовища (Дніпропетровська область)

характеризуються високим вмістом титану й цирконію. Оксиди титану використовують для виробництва білил, емалей, вогнетривких глин;

цирконій та його сполуки – жаростійких мінералів, необхідних для сучасного літакобудування, ракетної, атомної техніки, виготовлення жаростійких фарб тощо.

На місцевих покладах кіноварі понад століття працює Микитівський

ртутний комбінат (Донецька область), у складі якого є рудник,

металургійне виробництво, допоміжні цехи, три кар'єри для видобутку ртутних руд, На комбінаті вперше в світі впроваджено технологію добування ртуті високої чистоти з повною механізацією усіх процесів випалювання ртутної руди в печах "киплячого шару".

342

В Україні є значні родовища поліметалевих руд, свинцю й цинку,

відомі в Донбасі (на Нагольному кряжі) і в Прикарпатті, які поки що не мають промислового значення. Костянтинівський завод "Укрцинк"

використовує цинкові концентрати. Основна продукція заводу – металевий

цинк. Крім того, із руд добувають майже 20 цінних компонентів – свинець,

мідні й піритні концентрати, дорогоцінні метали, кадмій, сірчану кислоту,

деякі рідкісні метали тощо, на основі яких виробляють понад 40 видів продукції. Основні напрями поліпшення техніко-економічних показників роботи цинкової промисловості – удосконалення технологічних процесів переробки концентратів, підвищення комплексності використання їх корисних компонентів.

Побузький нікелевий завод Кіровоградської області переробляє місцеві окислені залізонікелеві руди. Основна його продукція – нікель і феронікель використовується на металургійних і машинобудівних заводах Придніпров'я

та Донбасу.

В Артемівську Донецької області збудовано завод для обробки кольорових металів, який випускає мідний і латунний круглий і плоский прокат (прути, труби, дріт, листи, стрічки, штаби). Це підприємство має закінчені виробничий і технологічний цикли. У Світловодську

(Кіровоградська область) працює Дніпровський завод чистих металів, що виробляє напівпровідникові матеріали, а в Донецьку – завод кольорових сплавів.

Майже 25% товарної продукції кольорової металургії припадає на виробництво вторинних кольорових металів, їх випуск налагоджено у Харкові, Києві, Донецьку, Одесі; у Володарську-Волинському (Житомирська область) функціонує виробниче об'єднання "3ахідкварцсамоцвіт".

Завдяки освоєнню нових родовищ руд кольорових металів і створенню підприємств для їх переробки значно поліпшується забезпечення господарства кольоровими металами. Нещодавно відкрито 5 родовищ золота промислового значення поблизу Кривого Рога та 5 – у Донецькій області,

343

невелике родовище золота в Закарпатській області. Провадяться підготовчі роботи з їх експлуатації. У 1999 р. виплавлено перші кілограми золота на базі Мужіївського родовища. За попередніми прогнозами, Україна на перспективу зможе видобувати майже 25 т золота щороку. Проте й сьогодні наша країна залишається великим споживачем кольорових металів, які закуповуються в інших держав.

Таким чином, на території України можна виділити п’ять галузевих районів кольорової металургії:

1.Донецький, де підприємства орієнтуються на енергетичну базу теплових електростанцій. До його складу входять:

Микитівський ртутний комбінат, який працює на місцевих рудах;

Костянтинівський цинковий завод;

Артемівський завод з обробки кольорових металів, що випускає латунь,

латунний та мідний прокат.

2.Придніпровський, який характеризується потужною енергетичною базою та наявністю водних ресурсів. До його складу входять:

Запорізький алюмінієвий завод;

Запорізький титаномагнієвий завод;

Верхньодніпровський гірничо-збагачувальний комбінат;

Світловодський завод чистих металів, який виробляє напівпровідникові матеріали;

Вільногірський завод де виробляють цирконієвий, рутиловий,

ільменітовий концентрати, цирконій знезалізнений, оксид цирконію.

3.Побузький, до складу якого входить Побузький нікелевий завод;

4.Західний район, до складу якого входять такі центри кольорової металургії як:

Львів – виробництво вторинних кольорових металів;

Калуш – виробництво магнію;

Мужіївське родовище золота (Закарпатська обл.);

Вишкове (Закарпатська обл.) – виробництво ртуті.

344

5.Південний, центрами кольорової металургії якого є:

Одеса – виробництво вторинних кольорових металів;

Миколаїв – виробництво глинозему;

Красноперекопськ, де розташований Кримський завод двоокису титану

[49, 185 - 186].

Проблеми і перспективи розвитку металургійного комплексу України

Рівень розвитку чорної металургії України відстає від світового рівня з багатьох причин, найважливішою з яких було рішення центральних органів колишнього СРСР, за яким інвестиції були переадресовані на розвиток лише східних і центральних регіонів Росії, що призвело до технічного й соціального відставання металургії Донбасу та Придніпров'я.

Відставання чорної металургії від світового рівня є наслідком недостатньої технічної реконструкції, браку внутрішніх і зовнішніх інвестицій, значних втрат металу при виплавці. Парадокс – на світовому та українському ринках сировинний бум, ціни на нафту, газ, руду, вугілля,

золото за два роки зросли удвічі-втричі, металургійні комбінати відчувають потребу у сировині, а в Україні з часів СРСР не з’явилося не те що нових ГЗК, шахт, свердловин, а навіть нових родовищ. І це за значних покладів залізних, марганцевих і титанових руд, наявності розвіданих запасів золота,

урану, за величезного потенціалу видобутку рідкісних металів, як-от цирконію з ніобієм. Проекти будівництва нового кар’єру на Полтавському ГЗК, спорудження Приазовського ГЗК у Запорізькій області та Федорівського у Житомирській – досі існують лише на папері. Нині простоюють навіть видобувні потужності, збудовані (чи недобудовані) у 80-х

роках: Криворізький ГЗК окислених руд, Таврійський ГЗК (видобуток марганцевої руди), комплекс шахт у Жовтих Водах (видобуток цирконію,

скандію, урану, залізної руди).

Причин такого становища, щонайменше три. Перша – специфіка світового ринку сировини: продати свою продукцію на закордонному ринку