metodichka 1KA

Колегії – в Росії ХVІІІ – ХІХ ст. центральні органи влади, що відали окремими галузями державного управління. Прообраз сучасних міністерств. Засновані Петром І у 1717 – 1721 рр. замість приказів.

Комісаріати. За часів Радянського Союзу (до 1946 р.) – назва міністерств.

Лава – судовий орган, складова частина магістрату в українських містах із магдебурзьким правом, на яку покладалося здійснення правосуддя.

Магнати – великі феодали часів панування великого князівства Литовського і Речі Посполитої.

Майорат – порядок спадкування майна старшим у сім`ї або роду. Характерний для правовідносин епохи феодалізму.

Намісник – на Русі посадова особа, яка разом із волостелем очолювала місцеве управління, відала судом,збирала мито.

Олігархія – недемократична форма правління, що забезпечує панування вузького кола найбагатших осіб (олігархів).

Полк – адміністративно-територіальна одиниця в Україні в ХVІ –

ХVІІІ ст.

Приказ – орган центрального управління в Росії ХVІ – початку ХVІІІ

ст.

Скіпетр – символ царської влади. Вступаючи на престол, його одержував боспорський цар від римського імператора.

Стан – соціальна група, що мала закріплені в звичаях або законах характеристики і передавла за спадком права та обов`язки.

Тоталітаризм – політичний режим і система державної влади з використанням насильницьких засобів у процесі управління суспільством, з відсутністю політичного плюралізму й демократичних свобод, обмеженням політичних прав усього населення.

Шовінізм – агресивна форма націоналізму, в основі якої лежить проповідь національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1.Конституція України. – К., 1996.

2.Василенко С.Д., Чечітко Ю.Т. Козацько-гетьманська держава в другій половині ХVII - на початку ХVIII століття. Політика Івана Мазепи. — О., 2008.

3.Грозовський І. Козацьке право // Право України. – 1997. – №6. – С.76-80; Право власності на землю в Запорізькій Січі // Право України. –

1997. – №8. – С. 62-65.

4.Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХVІІ ст.: кордони, населення, право. – К., 1996.

5.Дещинський Л.Є., Терський С.В., Хома І.Я. Історія України та її державності: курс лекцій:навч. посіб. для студ. і викладачів вищих навч. закл. /— Л., 2009.

6.Документи Б.Хмельницького (1948-1954). / Упорядники: І. Крип‘якевич і І. Бутич. – К., 1961.

151

7.Запорозька старовина / НАН України; Інститут історії України. НДІ козацтва. Запорізьке відділення / П.П. Толочко (ред.кол.). — Запоріжжя, 2008. Захарченко П.П. Історія держави та права України: Підручник. – К.: Атіка, 2004.

8.Історія держави і права України: Хронологічний довідник. –

К.: НАВСУ, 1995.

9.Історія держави і права України: Підручник. / За ред. А.С. Чайковського. – К., 2003.

10.Історія держави і права України: Підручник: У 2-х т. / За ред. В.Я. Тація. – К., 2003.

11.Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність: Зб.— К., 2010.

12.Кузьменко В. Радянська Україна: проект і реалізація (19171924рр.). Специфіка державотворення крізь призму національної політики більшовиків: монографія. — О. 2008.

13.Кондратюк В.О. Державність України в 1917-1920 роках. –

Львів, 1992.

14.Кузьминець О.В., Калиновський В.С. Історія держави і права України: Навч. посіб. – 2-е вид. допов. – К., 2002.

15.Кульчицький В.С., Тищик Б.Й. Історія держави і права України: [академ. курс]:підруч. для студ. ВНЗ . — К. : Ін Юре, 2008.

16.Кульчицький В.С., Тищик Б.Й. Історія держави і права України. – К., 2010.

17.Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності. – Львів, 1996.

18.Музиченко П.П. Історія держави і права України. – К., 2009.

19.Нагаєвський І. Історія української держави XX ст. – К., 1993.

20.Орленко В.І., Орленко В. В. Історія держави і права України: посіб. для підгот. до іспитів— К. 2008.

21.Орлик П. Вивід прав України // Слово. – 1990. – № 6.

22.Слюсаренко А.Г., Патриляк І.К. Україна в роки Другої світової війни: навч. посіб. для студ. гуманіт. спец. вищ. навч. закл— К., 2009.

23.Тимощук О.В. Охоронний апарат Української держави (квітень - грудень 1918 р.) – Харків, 2000.

24.Т Смолій В.А., Степанков В.. Богдан Хмельницький. Соціально-політичний портрет— К. : Темпора, 2010.

25.Томенко Микола Володимирович. Історія української Конституції: навч. посіб.. — К. : Освіта, 2009.

26.Угода та Конституція П. Орлика // Літературна Україна. –

1990. – 12 липня.

27.Хрестоматія з історії держави і права України / За ред. А.С. Чайковського. – К., 2003.

28.Хрестоматія з історії держави і права України: У 2-х т. / За ред. В.Д. Гончаренка. – К., 1997.

29.Чубатий М. Огляд історії українського права. – К., 1994.

30.Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій. – К., 1999.

152

31.Щербатюк В.М., Кузьминець О.В., Довбня В.А. Шевченків

край, К., 2009.

32.Яворницький Д.І. Історія українських козаків: В 3-х томах. –

Львів, 1990-1992.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Державно-правовий розвиток України-Руси княжої доби

Семінар – 4 години

1.Формування державності у східних слов'ян. Виникнення

України-Русі.

2.Суспільний лад Русі.

3.Державний устрій Русі.

4.Основні джерела права, загальна характеристика.

5."Руська Правда" – видатна пам‘ятка давньоруського права.

6.Особливості суспільного ладу та державного устрою Галицько-Волинської держави.

Теми рефератів

1.Причини занепаду України – Руси, її історико-правова

спадщина.

2.Договори Русі з Візантією як джерела права.

3.Джерела та основні риси права Галицько-Волинської

держави.

4.Магдебурзьке право в українських містах.

Література: [5, 8, 9, 10, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 27, 29, 30]

ТЕМА 2. Суспільно-політичний лад і право України у складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського та

Речі Посполитої.

/Семінарське заняття - 2 гоини

1.Державний та суспільний лад Литовсько-Руської держави.

2.Судоустрій та судочинство.

3.Джерела та характерні риси права Великого князівства

Литовського.

4.Політико-правове становище Галичини під владою Польського королівства (ХІV–перша половина ХVІ ст.)

5.Утворення Речі Посполитої Польської та правові наслідки для

України.

Теми рефератів:

1.Литовські Статути – кодекси писаного права.

2.Копні суди на українських землях.

3.Судочинство на захоплених Польщею українських землях.

4.Політико-правові наслідки Берестейської церковної унії

(1596 р.)

Література: [5, 8, 9, 10, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 27, 29, 30]

153

Тема 3. Українська гетьманська держава (Військо Запорізьке та

її право)

Семінар – 4 години

1.Органи влади і управління Запорозької Січі.

2.Джерела й основні риси права Запорозької Січі.

3.Формування української національної держави у ході визвольної війни під проводом Б.Хмельницького.

4.Українсько-московські угоди 1654 р. та їх наслідки.

5.Конституція П. Орлика.

6.Обмеження ліквідації автономної України. Малоросійські

колегії.

7.Систематизація українського права у ХVІІІ ст.

Теми рефератів

1.Берестейська унія 1596 р. та її наслідки для України.

2.Формування території та політико-правовий розвиток

Запорізької Січі.

3.Виникнення, структура та функції реєстрового козацтва.

4.Андрусівський мир (1667 р.) та його наслідки для України.

5.Гетьманські статті як джерело права Української гетьманської держави.

Література: [2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 14, 15, 16, 17, 18, 20,25, 26, 27, 29, 30, 31, 32]

Тема 4. Відродження української державності (1917-1920 роки)

Семінар – 2 години

1.Українська Центральна Рада та її боротьба за державність. Універсали Центральної Ради.

2.Проголошення незалежності УНР. Конституція УНР.

3.Берестейська мирна угода (1918 р.) та її наслідки для української держави.

4.Україна за гетьманської доби та за часів Директорії.

5.Створення Західно-української Народної Республіки та її возз‘єднання з УНР.

Теми рефератів

1.Організація і правові засади діяльності січових стрільців за доби Центральної Ради.

2.Варшавський договір (1920 р.) та його наслідки для України.

3.Роль гетьмана П. Скоропадського у творенні Української

держави.

4.Становлення радянської влади в Україні. І Всеукраїнській з‘їзд Рад та його рішення.

Література: [5, 8, 9, 10, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 23, 25, 27, 29, 30, 31]

ТЕМА 5. Державно-правовий розвиток України у Союзі РСР (1917 – 1991 р.р.).

Семінарське заняття 2 години

План:

154

Конституція Української СРР 1919 р.

Правові засади входження України до складу Союзу РСР. Кодифікація права радянської України у 20-х роках ХХ ст.. Ухвалення Конституції УРСР 1937 р., її структура та основні

положення.

Спроби відновлення української державності напередодні і в ході Другої світової війни:

а) проголошення незалежності Карпатської України; б) акт ОУН про відновлення Української держави від 30 червня 1941 р.

Держава та право Української РСР в умовах ―розвинутого‖ соціалізму. Конституція УРСР 1978 р.

Теми рефератів:

І Всеукраїнський з‘їзд Рад та його рішення.

Право УРСР в умовах тоталітарного режиму 30-х років.

Україна на зовнішньополітичній арені, її участь у роботі структур

ООН.

Правове оформлення входження Кримської області та міста Севастополя до складу УРСР.

Зміни в політичній системі СРСР в період ―перебудови‖ та їхні особливості в Україні.

Література: [1, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 22, 27, 29, 30]

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ

1.Предмет і завдання курсу історії держави і права України, його місце в системі навчальних юридичних дисциплін.

2.Періодизація та методи вивчення історії держави і права

України.

3.Скіфія: державний устрій суспільний лад і право.

4.Державний устрій, суспільний лад і право грецьких полісів Північного Причорномор'я.

5.Виникнення і формування держави України-Руси.

6.Суспільний лад Русі.

7.Державний устрій Русі.

8.Народні віча в системі державної влади Руси-України.

9.Реформи Великого князя Русі Володимира.

10.Розбудова України-Руси за князювання Ярослава Мудрого

/1019-1054 pp./

11.Церква в політичній системі Руси-України.

12.Судочинство Русі.

13.Джерела та основні риси права Русі. Загальна

характеристика.

14.Договори з Візантією як джерела права.

15.Право власності, спадкове та зобов'язальне право за "Руською правдою".

16.Шлюбно-сімейне право Русі.

17.Система злочинів і види покарань за "Руською правдою".

155

18.Зміни з державно-правових інститутах Русі в період феодальної роздробленості.

19.Галицько-Волинське князівство/державний устрій/.

20.Суспільний лад Галицько-Волинського князівства.

21.Джерела та основні риси права Галицько-Волинської

держави.

22.Кримське ханство: суспільний лад, державний устрій, право.

23.Крим і Північне Причорномор'я у складі Золотої Орди.

24.Суспільний лад Великого князівства Литовського.

25.Державний устрій Великого князівства Литовського.

26.Кревська /1385 p./ і Городельська /1413 p./ унії Литви і Польщі, їх наслідки для українських земель.

27.Джерела та основні риси права Литовсько-Руської держави.

28.II Литовський статут: основні положення.

29.III Литовський статут 1588 p., загальна характеристика.

30.Магдебурзьке право в українських містах: запровадження та принципи функціонування.

31.Правове становище українських земель у складі Польщі

/XIV-XVI ст./.

32.Люблінська унія та її вплив на Україну /1569 p./.

33.Брестська церковна унія та її наслідки для України.

34.Адміністративно-територіальний устрій українських земель

ускладі Речі Посполитої в І пол. XVII ст.

35.Копні суди в українських землях.

36.Виникнення і розвиток Запорізької Січі.

37.Органи влади та управління Запорізької Січі.

38.Судочинство Запорізької Січі.

39.Основні риси звичаєвого права Запорізької Січі.

40.Система злочинів і види покарань у Запорізькій Січі.

41.Виникнення і структура управління реєстрового козацтва.

42.Державний устрій Української гетьманської держави /Війська Запорозького/ (др. пол. ХVІІ ст.).

43.Джерела права Української гетьманської держави /Війська Запорозького/, їх характеристика (др. пол. ХVІІ ст.).

44.Право власності та спадкове право в Українській гетьманській державі /Війську Запорозькому/ (др. пол. ХVІІ ст.).

45.Гетьманські статті як основа державного права Української гетьманської держави /Війська Запорозького/.

46.Формування української національної держави в ході визвольної боротьби під проводом Б.Хмельницького /1648-1657 pp./.

47.Зборівська угода 1649 р. та її значення.

48.Білоцерківський договір1651 p.: основні положення.

49.Переяславська угода та Березневі статті 1654 р. між Україною та Московією.

50.Гадяцькі статті гетьмана І.Виговського 1658 р.

51.Переяславські статті Ю. Хмельницького1659 р.: суть і наслідки для України.

156

52.Українсько-шведська угода І.Мазепи: мета, наслідки.

53.Договірні статті /Конституція П.Орлика/, їх історичне

значення.

54.Політика Московії в Лівобережній Україні та Слобожанщини в другій половині XVII-XVIII ст.

55.Створення та діяльність Малоросійського приказу /1663-

1722 pp./.

56.Андрусівський мир 1667 р. між Польщею і Московією.

Поділ України.

57.Правобережна Україна в XVIII ст. Поділи Польщі.

58.Суспільно-політичний устрій українських земель у складі Російської імперії /XVIII-XIX ст./.

59.Обмеження автономних прав України І Малоросійська

60.Права, за якими судиться малоросійський народ" /1743 p./. Загальна характеристика.

61.Ліквідація автономії України. ІІ Малоросійська колегія

/1764-1786 p./.

62.Селянська реформа 1861 р. в Росії та її особливості в

Україні.

63.Судова реформа 1864 р. в Росії та її особливості в Україні.

64.Суспільно-політичний устрій і право Галичини, Північної Буковини та Закарпаття у XIX ст.

65.І Всеукраїнський з'їзд Рад - проголошення УРСР /1917 p./ Становлення радянської влади в Україні.

66.І і II Універсали Центральної Ради та їх значення.

67.Українська Центральна Рада і становлення УНР. III і IV Універсали Центральної Ради.

68.Брестський мир 1918 р. та його наслідки для України

69.Конституція Української Народної Республіки 1918р.

70.Українська держава гетьмана П. Скоропадського /1918 p./.

71.Формування Української національної держави в добу

Директорії.

72.Проголошення ЗУНР. Акт злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 р. та його значення.

73.Конституція УСРР 1919 р., загальна характеристика.

74.Створення та діяльність судових органів в УРСР в 1917-1920

pp.

75.Ризький і Варшавський договори та їх наслідки для України.

76.Правові засади входження УРСР до складу Союзу РСР.

77.Адміністративно-територіальна реформа в УРСР в 1922-

1925 pp.

78.Кодифікація права Радянської України у 1920-х роках.

79.Конституція УРСР 1929 p., загальна характеристика.

80.Посилення ролі позасудових репресивних органів в УРСР у

1930 –х рр.

157

81.Право УРСР в умовах тоталітарного режиму в 1930-х рр.

82.Основні положення Конституції УРСР 1937 р.

83.Радянсько-німецькі договори 1939 р. та їх наслідки для

України.

84.Проголошення державності Карпатської України /1939 p./.

85.Приєднання Західної України, Північної Буковини та частини Бессарабії до УРСР в 1939-1940 pp.

86.Розчленування України німецько-фашистськими загарбниками. Характеристика окупаційного режиму.

87.Правоохоронні органи УРСР в роки війни з фашизмом.

88.Акт відновлення української державності 30 червня 1941 p., його політично-правове значення.

89.УРСР засновник і член ООН.

90.Основні тенденції розвитку права УРСР після Другої

світової війни.

91.Правове закріплення передачі Кримської області та Севастополя до складу УРСР в 1954 р.

92.Конституція УРСР 1978 p., характеристика основних

положень.

93."Декларація про державний суверенітет України" від 16

липня 1990 р.

94.Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. та його закріплення Всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 р.

95.Розпад Союзу РСР. Створення СНД.

96.Конституційний процес у незалежній Україні. Конституція

1996 р.

158

XІ. ІНФОРМАТИКА ТА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА ТЕХНІКА

Сьогодні в Україні спостерігається інтенсивне впровадження сучасних інформаційних технологій у різні сфери життєдіяльності людини. Цей процес не обходить і юридичну діяльність, яку вже важко уявити без використання сучасної обчислювальної техніки та комп‘ютерного програмного забезпечення.

Якісне опанування дисципліни ―Інформатика‖ має велике значення для формування висококваліфікованих фахівців-юристів, майбутніх науковців та практиків, спроможних вільно орієнтуватися в інформаційному просторі як України, так і інших держав.

Мета дисципліни – надати студентам знання з основ інформатики та обчислювальної техніки, а також навчити їх користуватись сучасними персональними електронно-обчислювальними машинами (ПЕОМ) та програмними засобами обробки даних.

Завдання дисципліни – студенти повинні: знати:

основні поняття інформатики та обчислювальної техніки; структурно-логічну схему ЕОМ, призначення її основних елементів; призначення та основні характеристики апаратних пристроїв

персонального комп‘ютера; класифікацію програмного забезпечення ПЕОМ, загальну

характеристику його складових; види комп‘ютерних вірусів, методи і засоби захисту від них;

основні поняття комп‘ютерних мереж; правила безпеки при роботі з електронно-обчислювальною технікою;

вміти:

використовувати сучасні комп‘ютерні технології для роботи з різними видами даних;

мати уявлення про:

принципи функціонування основних елементів ЕОМ; методи та засоби стиснення даних; методи створення графічних об‘єктів на ПЕОМ;

перспективи розвитку інформаційних систем і технологій.

Вивчення дисципліни передбачає самостійну роботу студентів, а також організовану роботу за розкладом занять, та завершується підсумковим заліком.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Інформатика – це технічна наука, яка вивчає закономірності та методи створення, зберігання, відтворення, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів та методи управління ними.

Інформація – це фундаментальне наукове поняття, але у зв‘язку з тим, що не існує фундаментальної науки, яка б вивчала природу інформації, до

159

цього часу відсутнє й загальновизнане строге наукове визначення інформації. Кожна наука, яка вивчає та використовує властивості інформації, дає їй визначення зі своєї точки зору. З точки зору інформатики визначення інформації базується на припущенні, що інформація - це динамічний об‘єкт, який не існує в природі сам по собі, а створюється при взаємодії даних та методів в ході інформаційного процесу. Вона існує рівно стільки, скільки продовжується ця взаємодія, а весь інший час перебуває у вигляді даних. При цьому під інформаційним процесом розуміють цикл створення інформації з даних та негайного її збереження у вигляді нових даних. Таким чином,

інформація - це тимчасова субстанція, яка існує при обробці даних відповідними цим даним методами.

До основних властивостей інформації відносять: достовірність, своєчасність, повноту, актуальність, доступність, адекватність, надмірність.

Біт – найменша (елементарна) одиниця вимірювання розміру

інформації, це один двійковий розряд, в який може записуватися тільки два значення – "0" або "1".

Байт дорівнює восьми бітам. Таке об'єднання дозволяє

записувати 28 = 256 різних комбінацій бітів, за допомогою яких виконується кодування в ЕОМ символів (таблиця відповідності символів і кодів називається кодовою таблицею).

Комп‘ютер - це електронний пристрій, який призначений для

автоматизації створення, зберігання, обробки та транспортування даних. Принцип програмного керування полягає у тому, що комп‘ютер

виконує дії за здалегідь заданою програмою, яка міститься у його оперативній пам‘яті, і ніяка операція, яка не передбачена програмою, не може бути виконана комп‘ютером самостійно.

Комп’ютерна програма - це запис алгоритму розв‘язання задачі у вигляді послідовності команд або операторів мовою, яку розуміє комп‘ютер.

Алгоритм – це система формальних правил, які чітко й однозначно визначають процес виконання заданої роботи.

Командою називається елементарна керуюча дія, яка змінює стан електронних схем процесора.

Інтерфейс користувача – це методи і засоби взаємодіїї людини з

апаратними та програмними засобами.

Програмний засіб – це програма або сукупність програм на носієві даних із програмною документацією, розроблених відповідно до стандартів й інших нормативних документів і придатних для використання за своїм призначенням.

Програмне забезпечення – це сукупність програм, процедур і

правил, а також документації, що стосуються функціонування системи оброблення даних.

Операційна система – це комплекс програм для керування роботою комп‘ютера, забезпечення доступу до інформації на дисках і підтримки діалогу з користувачем.

Файл – іменована область зовнішньої пам'яті для зберігання програм

і даних.

160