metodichka 1KA
.pdfзначення в загальній системі демократичних основ правосуддя.
Треба пам`ятати, що за обсягом змісту і сферою дії принципи правосуддя іноді значно розрізняються, але відмінність ця швидше суто кількісна, а не якісна. Тому принципи не можна поділяти на основні й неосновні, головні і другорядні. Тільки реалізація всіх принципів в їх сукупності, в системі, у взаємозв`язку і взаємодії може привести до виконання завдань судочинства.
На семінарському занятті слід розглянути теоретичні питання, пов`язані з поняттям і змістом принципів правосуддя, а також чітко визначити які з цих принципів належать до конституційних, а які до галузевих, і розкрити їх зміст. Засвоєнню питань теми буде сприяти й аналіз правових норм, які закріплюють принципи правосуддя та забезпечують їх реалізацію.
Питання семінару:
1.Поняття, сутність і значення принципів правосуддя.
2.Система принципів правосуддя і їх класифікація.
3.Суть і значення конституційних принципів правосуддя:
1) здійснення правосуддя виключно судами; 2) участі народу у здійсненні правосуддя; 3) незалежності і недоторканності суддів, їх підкорення лише закону; 4) законності; 5) державної мови судочинства; 6) рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 7) колегіальний та одноособовий розгляд справ; 8) поваги до гідності особи, невтручання в її особисте та сімейне життя; 9) права людини на свободу та особисту недоторканність; 10) недоторканість житла; 11) таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; 12) забезпечення доведеності вини; 13) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості; 14) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; 15)забезпечення обвинуваченому права на захист; 16) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 17) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду, крім випадків, встановлених законом; 18) обов`язковість рішень суду.
Контрольні запитання:
1.Як ви розумієте поняття ―принципи правосуддя‖.
2.Чому йдеться мова про систему принципів, а не про їх сукупність?
3.Які принципи правосуддя проголошені у міжнародно-правових документах і як вони реалізуються в чинному законодавстві України?
4.Що таке конституційні принципи, назвіть їх?
5.Розкрийте зміст принципів, закріплених у ст.129 Конституції
України?
6.Які Ви знаєте галузеві принципи правосуддя?
Література: [ 1, 2, 13, 16, 25, 26, 30].
Тема 3. Поняття судової системи. Структура і компетенція окремих ланок судової влади України.
Семінарське заняття – 2 години
Методичні рекомендації:
На семінарських заняттях студенти закріплюють одержані під час
111
лекції та в години самопідготовки теоретичні знання.
Насамперед слід з‘ясувати, що розуміється під судовою системою України, які суди відносяться до загальних судів. Необхідно звернути увагу на такі питання як ―судова ланка‖, ―судова інстанція‖, а також встановити, чим вони відрізняються одне від одного. Студентам потрібно усвідомити, що Верховний суд України є найвищим судовим ораним в системі судів загальної юрисдикції України.
Глибокому вивченню питань семінару буде сприяти ознайомлення із законом України ―Про судоустрій та статус суддів України‖.
Відповіді на питання семінарів повинні бути аргументованими, з посиланням на конкретні правові норми, що регулюють діяльність судів загальної юрисдикції України.
Питання семінару:
1.Поняття судової системи. Система і завдання судів загальної юрисдикції України. Види судів загальної юрисдикції.
2.Місцеві суди – основна ланка системи загальних судів.
3.Види, склад і повноваження апеляційних судів загальної юрисдикції.
4.Види, склад і повноваження судів касаційної інстанції.
5.Верховний Суд України. Його завдання і структура.
Контрольні запитання:
1.Дайте визначення поняття судової влади.
2.Визначте основні ознаки правосуддя.
3.В яких формах здійснюється правосуддя?
4.Що таке судова ланка?
5.Що таке судова інстанція?
6.Наведіть визначення судової системи.
7.Які суди складають судову систему в Україні ?
8.Як утворюються місцеві, апеляційні та вищі спеціалізовані суди?
9.Які повноваження має Верховний суд України?
10.Завдання господарських судів, їх система, структура.
Література: [ 1, 2, 13, 16, 25, 26, 30].
Тема 4. Конституційний Суд України
Семінарське заняття – 2 години
Методичні рекомендації.
Студенти мають усвідомити, що Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Його завданням є гарантування верховенства Конституції України як волі українського народу і Основного Закону держави на всій території України.
Під час підготовки до семінарського заняття студентам слід звернути увагу на порядок утворення Конституційного Суду України; його повноваження; структуру; загальні засоби діяльності та організації Конституційного Суду України; вимоги, що ставляться до кандидата в судді Конституційного Суду України; порядок конституційного провадження.
Питання семінару:
1. Завдання і принципи діяльності Конституційного Суду України.
112
2. Порядок утворення та повноваження Конституційного Суду
України.
3. Організація та діяльність Конституційного Суду України.
4.Конституційне звернення та конституційне подання. Особливості конституційного провадження в Україні.
Контрольні запитання:
1. Вирішення яких завдань покладається на Конституційний Суд
України?
2.Які є принципи діяльності Конституційного Суду України?
3.Які вимоги ставляться до кандидата в судді Конституційного Суду
України?
4.Який порядок утворення Конституційного Суду України?
5.Які повноваження мають голова Конституційного суду України, його заступники, судді Конституційного Суду України?
6.В якому порядку звертаються до Конституційного суду України?
7.Які ви знаєте особливості конституційного провадження в Україні?
Література та нормативні акти: [ 1, 3, 6, 8, 9, 10, 25, 26, 30].
Тема 5. Система і структура органів прокуратури. Основні напрямки діяльності органів прокуратури
Семінарське заняття - 2 години
Методичні рекомендації.
В процесі підготовки до семінару студентам слід ознайомитись з лекційним матеріалом, вивчити законодавчі акти, що регламентують діяльність органів прокуратури. При цьому слід врахувати зміни, які вносились до чинного законодавства, зокрема до Закону України ―Про прокуратуру‖. Студентам необхідно також звернути увагу на відомчі нормативні акти, які регулюють побудову органів прокуратури України.
Перевірити рівень своїх знань студенти можуть за допомогою контрольних запитань, які містяться в матеріалах теми.
Питання семінару:
1.Поняття прокуратури та її роль в Україні.
2.Основні принципи організації і діяльності прокуратури. Функції прокуратури в Україні.
3.Система органів прокуратури в Україні. Структура та компетенція Генеральної прокуратури України і підпорядкованих їй органів.
4.Галузі прокурорського нагляду, їх поняття, види та значення.
5.Акти прокурорського реагування.
Контрольні запитання:
1.Які є основні функції прокуратури України?
2.В чому полягають основні принципи організації та діяльності прокуратури України?
3.Яка структура у Генеральної прокуратури України?
4.Які повноваження мають колегії органів прокуратури?
5.Який порядок призначення прокурорів на посаду?
6.Які вимоги ставляться до кандидатів на посади прокурорів та інших працівників прокуратури?
113
7.В якому порядку і яким чином заохочуються і притягуються до дисциплінарної відповідальності працівники прокуратури?
8.Як присвоюються класні чини працівникам прокуратури України?
9.Які галузі прокурорського нагляду Ви знаєте?
10.Який зміст припису прокурора?
11.Що собою являє протест прокурора?
12.Що означає подання прокурора?
13.Що таке постанова прокурора?
14.Яку роль відіграє прокурор у досудовому розслідуванні злочинів
15.Які є повноваження у прокурора при його участі в розгляді справи
в суді?
Література та нормативні акти: [ 1, 5, 12, 14, 17,18, 19, 23, 24, 30].
Тема 6. Адвокатура України
Семінарське заняття – 2 години
Методичні рекомендації.
Під час підготовки до заняття студентам слід ознайомитись з матеріалами лекції, вивчити законодавчі акти та інші нормативні акти, які регламентують побудову органів адвокатури, їх діяльність. Зокрема, Закону України ―Про адвокатуру‖, який містить основні положення щодо поняття адвокатури, її завдань, принципів організаційної побудови та діяльності, гарантій адвокатської діяльності.
Необхідно також приділити увагу вивченню норм процесуального законодавства, які регламентують діяльність адвокатів як захисників, представників потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача при участі у кримінальних справах; як представників сторін у цивільному і господарському процесі; коло їх повноважень, зокрема, щодо збирання доказів, моменту вступу до справи і таке інше.
Питання семінару:
1. Поняття адвокатури та її завдання.
2.Правові основи, принципи та організаційні форми діяльності
адвокатури.
3.Вимоги до осіб, які бажають займатися адвокатською діяльністю. Права та обов'язки адвоката. Правове становище помічника адвоката.
4.Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури в Україні.
Контрольні запитання:
1.Адвокатура в Україні є державним органом чи громадською організацією?
2.Які вимоги ставляться до особи, котра бажає стати адвокатом?
3.Який порядок утворення об'єднань адвокатів?
4.Як регулюється діяльність адвокатських об'єднань?
5.Чи вправі особа займатися приватною адвокатською діяльністю?
6.Що входить до змісту поняття "адвокатська таємниця"?
7.У яких випадках дозволяється втручання у діяльність адвоката?
8.Який склад, порядок формування і повноваження кваліфікаційнодисциплінарних комісій адвокатури?
9.Який порядок допуску адвоката до участі в кримінальній справі?
114
Література та нормативні акти: [ 1, 4, 13, 16, 25, 26, 30].
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ
1.Предмет та система курсу ―Судові та правоохоронні органи
України‖.
2.Судова система України.
3.Судова ланка і судова інстанція.
4.Система судів загальної юрисдикції.
5.Поняття правосуддя та його основні риси.
6.Поняття правосуддя та судочинства. В чому їх відмінність.
7.Поняття та система принципів правосуддя.
8.Конституційні засади правосуддя в Україні.
9.Здійснення правосуддя тільки судом.
10.Здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед
законом і судом.
11.Одноособовий і колегіальний розгляд справ.
12.Система господарських судів в Україні та їх завдання.
13.Порядок формування місцевих судів в Україні.
14.Організація адміністративних судів в Україні.
15.Структура та компетенція апеляційних судів в Україні.
16.Порядок утворення та завдання апеляційних господарських
судів України.
17.Статус та повноваження вищих спеціалізованих судів.
18.Структура Верховного Суду України.
19.Пленум Верховного Суду України, його склад та повноваження.
20.Загальна характеристика Закону України “Про судоустрій та
статус суддів‖.
21.Гарантії незалежності суддів.
22.Організаційне забезпечення діяльності судів.
23.Підстави звільнення судді з займаної посади.
24.Статус кваліфікаційних комісій суддів.
25.Завдання органів суддівського самоврядування в Україні.
26.Завдання Конституційного Суду України.
27.Вимоги до кандидата у судді Конституційного Суду України.
28.Склад Конституційного суду України та його повноваження.
29.Вибори Голови Конституційного Суду України та його
повноваження.
30.Конституційне подання та конституційне звернення, їх
характеристика.
31.Загальна характеристика Закону України ―Про прокуратуру‖ зі змінами та доповненнями станом на 2011р.
32.Характеристика основних напрямків діяльності органів прокуратури в Україні.
33.Принципи організації і діяльності прокуратури.
34.Гарантії незалежності органів прокуратури у здійсненні
повноважень.
115
35.Функції прокуратури України.
36.Співвідношення прокурорського нагляду з іншими видами державної діяльності.
37.Підтримання державного обвинувачення та представництво інтересів громадянина або держави в суді.
38.Повноваження прокурора за додержанням законів у місцях застосування заходів примусового характеру.
39.Повноваження колегії органів прокуратури.
40.Система органів прокуратури України.
41.Система органів військової прокуратури.
42.Структура Генеральної прокуратури України.
43.Структура прокуратури області.
44.Структура районної прокуратури.
45.Акти прокурорського реагування.
46.Протест прокурора.
47.Письмовий припис прокурора.
48.Подання прокурора.
49.Постанова прокурора про дисциплінарне провадження.
50.Вимога та вказівка прокурора як акти прокурорського реагування
прокурора.
51.Об‘єкти прокурорського нагляду.
52.Види дисциплінарних стягнень та заохочень, що застосовуються до працівниківпрокуратури.
53.Класнічиниворганахпрокуратури,їхспіввідношеннязізваннямивОВС.
54.Поняття адвокатури в Україні.
55.Основні завдання адвокатури.
56.Принципи діяльності адвокатури.
57.Організаційні форми діяльності адвокатури в Україні.
58.Порядок утворення адвокатських об'єднань.
59.Вимогидоосіб,якібажаютьзайматисяадвокатськоюдіяльністювУкраїні.
60.Адвокатська діяльність та її види.
61.Гарантії адвокатської діяльності
62.Професійні права та обов'язки адвоката.
63.Поняття і зміст адвокатської таємниці.
64.Правове становище помічника адвоката.
65.Соціальний захист працівників адвокатури.
66.Дисциплінарна відповідальність адвоката.
67.Складіструктуракваліфікаційно-дисциплінарноїкомісіїадвокатури.
68.Порядокформуваннякваліфікаційно-дисциплінарноїкомісіїадвокатури.
69.Повноваження атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії
адвокатури.
70.Повноваження дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної
комісіїадвокатури.
116
VII. ОСНОВИ РИМСЬКОГО ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
Роль і значення римського права для сучасної європейської юриспруденції та його довголіття юристи, зазвичай, пов‘язують з його універсально-всезагальним характером, заснованого на логічно ясній та стрункій системі. Римляни в сфері права змогли досягти небачених висот, і ці досягнення були результатом синтезу вузьконаціональних, загальносередземноморських та універсальних інститутів.
Без будь-якого перебільшення можна стверджувати, що в основі всіх цивільно-правових систем, які ми відносимо до європейських, лежать основні принципи римського приватного права. Рецепція римського приватного права і сьогодні є постійнотриваючим явищем, яке постає перед нами у різних ―формах інобуття‖ аутентичного римського приватного права. Не оминуло це явище і українського цивільного судочинства.
Без грунтовного опанування надбанням минулого не можливо успішно будувати майбутнє, цивілістичну підготовку сучасних юристів треба починати з ґрунтовного ознайомлення із здобутками правової культури Стародавнього Риму, яка найбільш яскраво проявилася в римському приватному праві.
Мета вивчення дисципліни: завданням дисципліни «Основи римського цивільного права» є формування у студентів як основи знань в галузі римської і сучасної цивілістики, так і — в силу універсального значення категорій римського права — фундаменту юридичного мислення взагалі. Крім того, метою дисципліни є висвітлення таких фундаментальних понять та категорій, як справедливість (aequitas), добросовісність (bona fides), форми позитивного права, правові вимоги, речове та особисте право, юридичний факт і юридична угода, зміст та форма угоди, процесуальне та субстанціальне повноваження, захист права, статус особи, зобов‘язання, борг та відповідальність, контракт та делікт і т.п.
Разом з цим, при вивченні дисципліни ―Римське приватне право‖ особливу увагу приділено не стільки самостійним історичним характеристикам галузі римського приватного права, скільки головним конструкційно-догматичним проблемам, яке зберігає своє значення під час аналізу та розумінні сучасного права.
117
Місце дисципліни у навчальному плані: ―Основи римського цивільного права‖ має тісний зв‘язок з такими юридичними дисциплінами, як теорія права, приватне право та процес, трудове право, сімейне право, зобов‘язальне право, спадкове право, міжнародне приватне право. Необхідність вивчення курсу зумовлене тим, що характерним чинником сучасного розвитку суспільства є значне розширення приватновласницьких відносин, що потребує належного правового регулювання.
Студенти повинні
знати:
юридичну термінологію, поняття і зміст основних інститутів римського приватного права, його історичну роль і значення для сучасної юридичної науки і практики;
поняття, предмет та систему римського приватного права; джерела римського приватного права; основні принципи римського приватного права;
основні догми римського приватного права – принципи правової взаємодії приватних осіб, які стали зразком для наступного цивільно-правового розвитку в країнах континентальної Європи;
рецепцію римського права в Україні та у всьому світі; функції римського судового процесу;
процес виникнення, становлення та розвитку окремих цивільно-правових інститутів;
речові права (володіння, право власності, права на чужі речі); основні види зобов‘язання; засади сімейного та спадкового права;
особливості правового положення суб‘єктів приватного права;
уміти:
користуватися джерелами римського приватного права; відмежовувати цивільно-майнові відносини від майнових відносин іншого
виду; правильно тлумачити і застосовувати норми цивільно-процесуального
права; самостійно поповнювати і поглиблювати свої знання, визначати,
обґрунтовувати і відстоювати свою правову позицію, захищати права, свободи і законні інтереси громадян, юридичних осіб, інтереси суспільства і держави.
118
Під час розгляду питань, які виносяться на обговорення під час семінарських занять, можуть використовуватися різні форми та методи контролю знань студентів: опитування, вільна дискусія, співбесіда, обговорення реферативних повідомлень, виконання контрольних робіт тощо. Для цього до кожного семінарського заняття додаються теми рефератів, питання для самостійної роботи, а також латинські юридичні визначення, правила, терміни та їх вимова.
ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ
1.Аннерс Э. История европейского права/Пер. со швед. – М., 1996.
2.Барон Ю. Система римского гражданского права : [в 6 кн.] / Юлиус Барон ; [предисл. канд. юрид. наук В. В. Байбака]. — СПб. : изд-во Р. Асланова ; Юридический центр Пресс, 2005. — 1102 с.
3.Бартошек М. Римское право: понятия, термины, определения. — М., 1986.
4.Вовк В. М. Римо-античне рабство через призму технік виробництва (на прикладі римської агрономічної науки) / В. М. Вовк // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – №12. – С. 121–124.
5.Вовк В.М. Бівалентність римської правової реальності: Монографія. – Полтава, 2011. – 324 с.
6.Вовк В.М. Практикум з основ римського приватного права. – К.: Атіка, 2007. – 198 с.
7.Вовк В. М. «Жіноче питання» у римському праві / В. М. Вовк // Вісник ЛДУВС. – Львів : ЛьвДУВС, 2008. – Вип. 3. – С. 379–388.
8.Вовк В. М. Засоби убезпечення продавців від необґрунтованих претензій покупців (на прикладі купівлі-продажу раба) / В. М. Вовк // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 194–198.
9. Вовк В. М. Чужий (іноземець) − rechlost до римського громадянина / В. М. Вовк // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 145–149.
10.Гайдулін, О. О. Римське приватне право [Текст] : Автодидактичний комплекс / О.О. Гайдулін. − К. : ППП, 2003. −116 с. − (Доктрина права).
11.Гарсиа Гарридо М.Х. Римское частное право: Казусы, иски, институты / Перевод с испанского; Отв. ред.. Л.Л.Кофанов. – М.: Статут, 2005. – 812 с.
12.Дембінські А. Вступ до дискурсу на тему : роль та значення римського права в історії права Європи / А. Дембінські // Римське право та правова культура Європи. — Люблін, 2008. — С. 11—15.
13.Дождев Д.В. Римское частное право. — М., 1999.
119
14.Дроніков В.К. Римське приватне право. — К., 1961.
15.Калюжний Р.А. Римське приватне право: Курс лекцій. – К.: Істина, 2005.
16.Качур В.О. Соціальні умови обмеження правосуб‘єктності фізичних осіб у Стародавньому Римі / В.О.Качур // Часопис Київського університету права.
– 2010. - №4. – С. 23-27.
17.Качур В.О. Співвідношення понять «persona», «status» i «caput» у римському праві / В.О.Качур // Часопис Київського університету права. –
2010. - №2. – С. 21-24.
18.Квашин В. А. Политика, право и религия в жизни римской гражданской общины (ІІІ-ІІ вв. до н.э.) / Квашин В. А. — Вологда : Русь, 2006. — 177 с.
19.Кофанов Л.Л. Обязательственное право в архаическом Риме: долговой вопрос (VI-IV вв. до н.э) — М.,1994.
20.Макарчук В. Правові підстави та шляхи набуття громадянства Риму та Європейського співтовариства : спроба історико-правового порівняльного аналізу / В. Макарчук // Римське право та правова культура Європи. — Люблін, 2008. — С. 111—117.
21.Назаренко В. Поняття, сутність та тенденції розвитку юридичного процесу і юридичної процесуальної форми від стародавнього Риму до сучасності / В. Назаренко // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — №
5(173). — С. 7—12.
22.Орач Є.М., Тищик Б.Й. Основи римського приватного права. — К., 2000.
23.Підопригора О.А., Харитонов Є.О. Римське право. — К., 2003.
24.Римское частное право.// Под ред. И.Б.Новицкого, И.С. Перетерского. — М.,1997.
25.Римське право та правова культура Європи / ред. Ан. Дембінські, Ман. Йоньца. — Люблін, 2008. — 151 с.
ТЕМАТИКА ТА ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ
Тема 1. Історія, предмет та система римського приватного права. Джерела римського приватного права.
Лекція – 2 години
1.Поняття та предмет вивчення курсу римського приватного права.
2.Етапи розвитку римського права. Основні системи римського права: приватне право (jus civile), право народів (jus gentium), преторське право (jus praetorium). Поділ римського права на право публічне (jus publicum) і право приватне (jus privatum).
120