metodichka 1KA

2.Періодизація і джерела історії держави та права зарубіжних країн.

3.Загальна характеристика розвитку держави та пава країн Стародавнього Сходу.

4.Суспільний лад і державний устрій давньосхідних держав (Єгипет, Вавілон, Індія).

5.Характеристика права країн Стародавнього Сходу: загальна характеристика джерел права; закони царя Хамурапі та закони Ману (цивільне та кримінальне право, процес).

6.Загальна характеристика розвитку держави та права у період античності.

7.Особливості державно-правового розвитку країн античного світу: демократична республіка та право Афін; суспільний устрій та державний лад Спарти.

8.Римська рабовласницька держава: основні етапи розвитку Стародавнього Риму; римське право.

Реферати

1.Особливості давньосхідної деспотії.

2.Реформи Солона та Клісфена в Афінах.

3.Закони ХІІ таблиць (Стародавній Рим).

4.Рецепція римського права.

5.Кодифікація Юстиніана.

Ключові поняття та категорії: східна деспотія, патріархальне рабство, варни (касти), авілуми, брахмани, вайшії, веди, візир, двічінароджені, інквізиційний процес, кшатрії, мушкенуми, ном, номарх, ордалії, принцип таліону, раджа, фараон, чандали, шудри, класичне рабство, поліс, військова демократія, магістрати, апела, ареопаг, архонт, атимія, базилевс, вербальні контракти, вершники, геліея, геомори, герусія, делікти, деміурги, декрети, диктатура, домінат, евпатриди, едикти, еклесія, ефори, ілоти, квірити, квіритське право, клер, колегія стратегів, конституції, консул, курії, манципація, метеки, остракізм, патриції, перегрини, периеки, плебеї, плебейський трибун, ―право народів‖, претор, преторське право, префект, приватне право, принцепс сенатус, принципат, публічне право, синойкізм, спартіати, триби, тритії, триумвірат, філи, фратрії, цензори, центурії.

Література: [1, 2, 5, 6, 7, 8, 9, 12, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 26, 27, 28, 32, 35, 36, 37, 42]

Тема 2. Держава і право середніх віків

Семінар – 3 години

1.Станово-представницькі органи Англії, Франції, Німеччини, Московії: виникнення, порядок формування, структура та діяльність.

2.Характеристика пам‘яток права країн Західної Європи та Московії періоду станово-представницької монархії.

3.Абсолютизм і його особливості в країнах Західної Європи та в Російській Імперії.

4.Розвиток права.

Реферати

1. Виникнення та розвиток парламенту в Англії.

91

2.Соборне Уложення 1649 року в Московській державі.

3.Держава та право Золотої Орди.

4.Право за "Артикулами військовими з коротким тлумаченням".

5."Салічна правда" – пам‘ятка ранньофеодального права.

Ключові поняття та категорії: алод, васалітет, феод, імунітети, бенефіцій, ―березневі поля‖, варварські правди, васал, вергельд, вільні франки, двірцевий граф, домен, імунітетні грамоти, комендація, королівська рада, лен, літи, майордом, маршал, міністеріали, прекарій, рахінбурги, референдарій, сюзерен, станово-представницька монархія, магдебурзьке право, курфюрст, барщина, бейліф, бояри, Боярська дума, бургомістр, Вестмінстерські провізії, вілани, вотчини, Генеральні штати, губернатор, дворянство, жюрі, земські собори, кабальні грамоти, кабальні люди, канцлер, констебль, Королівська курія, Королівська рада, кріпосні, ландтаг, нотаблі, опричнина, помістя, посадські люди, прикази, рейхстаг, сенешали, стани, ―третій стан‖, цехи, шериф, монархія абсолютна (абсолютизм), губернатор, державні секретарі, зрада, імператор, інтендант, князівський абсолютизм, колегії, копігольдери, лордлейтенант, місдимінор, рада депеш, самодержавство, фелонія, фрігольдери, цензитарії.

Література: [5, 6, 7, 8, 12, 14, 15, 16, 19, 21, 22, 24, 26, 29, 30, 33, 36, 38, 41, 42]

Тема 3. Держава і право Нового часу

Семінар – 3 години

1.Буржуазна революція XVII ст. в Англії: причини, етапи та особливості. Формування конституційної монархії.

2.Війна за незалежність та утворення США: Декларація незалежності 1776 року; Статті конфедерації 1781 року; Конституція США 1787 року; Біль про права 1791 року; Громадянська війна 1861-1865 років та її вплив на розвиток законодавства США.

3.Буржуазна революція 1789-1794 років та утворення буржуазної держави

іправа Франції: Декларація прав людини і громадянина 1789 року; Конституції Франції 1791, 1793 років; Цивільний кодекс Франції 1804 року; Кримінальний кодекс Франції 1810 року.

4.Буржуазні реформи в Росії в другій половині ХІХ століття.

Реферати

1.Аграрна реформа П. Столипіна.

2.Судова система в США в ХХ ст.

3.Контрреформи російського царизму та їх наслідки 1880-х-1890-х рр.

4.Судова реформа в Росії у другій половині ХІХ століття.

5.Кодифікація законодавства Франції на початку ХІХ століття.

Ключові поняття та категорії: джентрі, пуритани, пресвітеріани, індепенденти, левеллери, віги, диггери, лорд-протектор, ―Знаряддя управління‖ протекторат Кромвеля, торі, ―славна революція‖, демократи, республіканці, віце-президент, ―визначені невід‘ємні права‖, принцип верховенства федерального права, принцип розподілу влади, федералісти, жирондисти, якобінці, Директорія, дистрикти, жандармерія, кантони, консул, консульство, активні громадяни, пасивні громадяни, природні права, роялісти,

92

фельяни, курії, поліцмейстер, присяжні, селянське самоврядування, уставна грамота.

Література: [5, 6, 7, 8, 12, 14, 15, 16, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 30, 32, 35, 37, 38, 41, 42]

Тема 4. Розвиток держави і права країн Європи, Азії та США у Новітній час

Семінар – 4 години

1.Жовтневий переворот в Петрограді в жовтні 1917 р. та становлення радянської держави та права. Утворення Союзу РСР.

2.Веймарська республіка в Німеччині та її Конституція (1919 р.).

3."Новий курс" Президента США Ф. Рузвельта та його наслідки.

4.Італійський фашизм, німецький нацизм та японський мілітаризм: порівняльна характеристика..

Реферати

1.Конституція СРСР 1924 року. Загальна характеристика.

2.Вибори та розпуск Установчих зборів у Росії.

3.Утворення ФРН. Конституція 1949 року.

4.Характеристика Конституції Японії 1947 року.

5.Характеристика Конституції Італії 1947 року.

Ключові поняття та категорії: народні комісаріати, націоналізація, ради (робітничих, селянських та солдатських депутатів), революційна правосвідомість, революційні трибунали, союзні республіки, трудова повинність, ―червоний терор‖, Велика депресія, фашизм, абвер, буржуазна демократія, денацифікація, дуче, інтеграція, ―корпоративна система‖, лейбористи, ліберально-демократична парламентська монархія, окупаційний режим, фюрер.

Література: [5, 6, 7, 8, 11, 12, 14, 15, 16, 22, 26, 31,35, 40, 41, 42]

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ

1.Предмет і методи вивчення історії держави і права.

2.Періодизація і джерела історії держави та права зарубіжних країн.

3.Причини встановлення і суть східної деспотії.

4.Правове становище населення в державах Стародавнього Сходу.

5.Джерела та основні риси права країн Стародавнього Сходу.

6.Державний устрій та суспільний лад Єгипту.

7.Державний лад Вавілону.

8.Характеристика законів Хамурапі (Вавілон).

9.Злочини та покарання за законами Хамурапі.

10.Соціальна структура та державний лад Стародавньої Індії.

11.Закони Ману. Загальна характеристика.

12.Злочин та покарання за законами Ману.

13.Виникнення Афінської рабовласницької держави (реформи Тесея і Солона).

14.Державний лад Афінської демократичної рабовласницької республіки.

15.Суспільний устрій Афінської аристократичної республіки.

93

16.Суспільний устрій та державний лад Спарти.

17.Утворення римської рабовласницької держави. Реформи Сервія Тулія.

18.Римська рабовласницька аристократична республіка.

19.Державний лад Риму в період імперії.

20.Правове становище населення в Стародавньому Римі.

21.Періодизація та загальна характеристика римського рабовласницького

права.

22.Джерела та основні риси права Риму найдавнішого періоду.

23.Закони ХІІ таблиць – пам‘ятка права рабовласницького Риму.

24.Джерела й основні риси права Риму класичного періоду.

25.Римське рабовласницьке публічне та приватне право.

26.Римське кримінальне право періоду республіки.

27.Джерела й основні риси права Риму посткласичного періоду.

28.Кодифікація Юстиніана.

29.Форми цивільного процесу в Римській рабовласницькій державі.

30.Етапи розвитку феодальних держав Західної Європи. Загальна характеристика.

31.Суспільний устрій ранньофеодальної держави франків.

32.Державний лад Франкського королівства.

33."Салічна правда" – пам‘ятка ранньофеодального права франків.

34.Основні риси феодального права.

35.Виникнення Парламенту в Англії. Велика Хартія вольностей 1215 року (Англія).

36.Станово-представницька монархія в Німеччині. Золота булла 1356 року

37.Станово-представницька монархія у Франції. Великий березневий ордонанс.

38.Утворення Московської централізованої держави (ХІV – перша пол. ХVІ ст.)

39.Виникнення станово-представницької монархії в Росії. Земський собор.

40.Суспільний лад Московії періоду станово-представницької монархії.

41.Абсолютна монархія у Франції. Класичний французький абсолютизм.

42.Особливості англійського та німецького абсолютизму.

43.Кримінальне право Англії періоду абсолютизму.

44.«Кароліна» – пам‘ятка права феодальної Німеччини.

45.Кримінальне право за "Кароліною" (1532 рік).

46.Кримінальний процес за "Кароліною" 1532 року.

47.Суспільний устрій Росії в період абсолютної монархії.

48.Соборне Уложення 1649 року. Злочини та покарання.

49.Право Росії за "Артикулами військовими…"

50.Передумови та основні етапи англійської буржуазної революції.

51.Протекторат Кромвеля. "Знаряддя управління" 1653 року.

52.Формування англійської конституційної монархії. "Хабес корпус акт" 1679 року, Білль про права 1688 р.

53.Війна за незалежність США. Декларація незалежності 1776 року. Статті конфедерації 1781 року (США).

54.Основні принципи Конституції США 1787 року.

55.Біль про права 1791 року. Перший цикл конституційних поправок

94

США.

56.Громадянська війна 1861-1865 років та її вплив на конституційний розвиток США.

57.Буржуазна революція та творення буржуазної держави у Франції. Декларація прав людини і громадянина 1789 року.

58.Конституція 1791 року. Перша республіка у Франції.

59.Якобінська диктатура у Франції та її державний механізм.

60.Консульство та імперія Наполеона Бонапарта.

61.Цивільний кодекс Франції 1804 року.

62.Кримінальний кодекс Франції (1810 рік).

63.Створення німецької імперії. Конституція Німеччини 1871 року.

64.Кримінальний та Цивільний кодекси Німецької імперії.

65.Державний лад Російської імперії (XVIII – перша половина XIX століття).

66.Суспільний лад Російської імперії (XVIII – початок ХХ ст.).

67.Державна Дума Росії (формування, структура, компетенція) початку ХХ століття.

68.Судова реформа в Росії 1864 року та її значення.

69.Селянська реформа 1861 року в Російській імперії та її особливості.

70.Земська та міська реформи в Росії у другій половині ХІХ століття.

71.Реорганізація поліції та армії в Росії у другій половині ХІХ століття.

72.Звід законів Російської імперії. Загальна характеристика.

73.Зміни в державному ладі Росії після Лютневої революції 1917 року.

74.Жовтневий переворот у Петрограді в жовтні 1917 р. ІІ Всеросійський з‘їзд Рад та його нормативно-правові акти.

75.Конституція РСФСР 1918 року. Розробка, прийняття та загальна характеристика.

76.І Всесоюзний з‘їзд Рад та його акти. Утворення СРСР. Конституція СРСР 1924 р.

77.Створення та діяльність радянської міліції в 1917-1920 роках.

78.Основні нормативно-правові акти проведення примусової колективізації сільського господарства в СРСР.

79.Буржуазно-демократична революція (1918 рік) в Німеччині. Веймарська Конституція 1919 року.

80.Корпоративна держава в Італії в1920-х рр.

81."Новий курс" Президента США Ф.Рузвельта.

82.Особливості італійського та японського фашизму.

83.Радянсько-німецькі договори 1939 року та їх наслідки.

84.Конституційний розвиток Франції після Другої світової війни. Конституція 1946 року.

85.Утворення ФРН. Конституція 1949 року.

86.Характеристика Конституції Японії 1947 року.

87.Характеристика Конституції Італії 1947 року.

88.Конституційний розвиток Франції після Другої світової війни. Конституція 1958 року.

89.Розпад СРСР. Утворення СНД.

95

V.ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

Вумовах розвитку правової держави в Україні та громадянського суспільства, трансформації окремих елементів правової системи, обумовлених євроінтеграційними та глобалізаційними процесами, актуалізуються питання підвищення ефективності функціонування системи юридичної освіти, створення належних умов для реалізації права, захисту прав та свобод людини

ігромадянина.

На підставі зазначеного вище все більшої уваги привертають питання стандартизації у сфері юридичної діяльності, підвищення рівня правової культури правників, якості надання правових послуг на засадах верховенства права, законності, рівності, справедливості тощо.

Питання, що розглядаються в межах програми запропонованого курсу значною мірою відповідають на поставлені сучасною практикою завдання. Проте формування сучасного демократичного світогляду представника юридичної професії може відбуватися лише за умов всебічного розвитку особистості, широкого використання можливостей самостійного пошуку інформації, прагнення до самовдосконалення, розуміння істинного призначення права та правничої професії у суспільстві, бажання бути корисним для тих, хто потребує правової допомоги.

Таким чином, метою курсу є : ознайомити з основними вимогами, що ставляться до представників юридичної професії, з нормативною базою, що складає основу їхньої діяльності, сформувати систему знань щодо особливостей функціонування системи юридичної освіти та значення моральних стандартів у забезпеченні високого рівня ефективності правової роботи.

За результатами засвоєння науково-теоретичних положень навчального курсу ―Юридична деонтологія‖ студент повинен знати:

основні принципи та технології підготовки юристів у вищих заклад

освіти;

роль юристів в організації соціального життя, здійсненні соціальної справедливості;

основні правові документи, що регламентують окремі види та напрями здійснення юридичної роботи;

особливості діяльності слідчого, прокурора, адвоката, нотаріуса тощо, зміст їхньої роботи, та вимоги, що ставляться до представників тієї чи іншої юридичної спеціальності;

зміст основних документів міжнародного, національного законодавства та корпоративного права, які закріплюють моральні засади здійснення юридичної професії.

та повинен вміти:

орієнтуватися у структурі та перспективах навчального процесу, як одна із сторін його здійснення, знати особливості та загальні вимоги, що передбачені законодавством про освіту;

повною мірою використовувати рекомендовані форми та методи навчання з метою досягнення найбільшої ефективності у пізнавальному процесі;

організовувати самостійну роботу у часи самопідготовки,

96

узагальнювати навчально-методичну інформацію, нормативні положенні; моделювати практичні життєві ситуації за участю представників

юридичної професії, в яких би висвітлювалися функціональні особливості відповідно професійної спеціалізації праці юристів, а також їх взаємодія на рівні правових інституцій;

обирати для себе єдине вірне, справедливе та обґрунтоване рішення, виходячи із аналізу певної правової ситуації, спираючись на норми законів та етичних кодексів, доводити власними діями високе призначення юристів у суспільстві як представників гуманної професії.

Тематичний план

Гуманізм (від humanism) – це сукупність положень, що проголошують людину найвищою цінністю, утверджуючи ідеї поваги до честі та гідності людини свободи та рівності, прав людини, створення сприятливих умов для забезпечення гармонійного розвитку особистості, утвердження моральних прав людини.

Деонтологія юридична – галузь юридичної науки і навчальна дисципліна, що є узагальненою системою знань про внутрішній імператив службового обов‗язку юриста, про кодекс його професійної поведінки. Термін «юридична деонтологія» у вузькому розумінні – це наука про застосування загальних норм моралі у специфічних умовах діяльності юристівпрофесіоналів; у широкому розумінні – наука, що аналізує (поряд із моральними) фахові, психологічні, політичні, етичні та естетичні вимоги, які регламентують ставлення спеціаліста до об‗єкта праці – клієнта, а також до своїх колег і забезпечують у цілому режим найоптимальнішого поводження осіб у стані їхньої взаємозалежності.

Етика – галузь філософських знань, наука про мораль, моральні відносини як специфічну форму суспільної свідомості та життєдіяльності

97

людини.

Кваліфікація юриста – ступінь підготовленості, кількісно-якісна характеристика наявності спеціальних правових знань, вмінь і практичних навичок, необхідних для виконання професійних обов‘язків.

Мораль (від лат. mores.) – предмет, що вивчається етикою; сукупність норм, цінностей, ідеалів, настанов, які регулюють людську поведінку і є найважливішими складовими культури.

Предмет юридичної деонтології – оптимальна система правил – норм-рекомендацій і норм-вимог, норм-заборон і норм-дозволів (психічних, політичних, економічних, екологічних, етичних, естетичних, інформаційних тощо), що в сукупності визначають соціально-правовий режим професійного спілкування юриста з колегами і клієнтами, його професійну поведінку в процесі практичної юридичної діяльності.

Принципи юридичної деонтології – основні засади професійної юридичної діяльності, які виконують функцію соціальних орієнтирів його поведінки в різноманітних ситуаціях.

Професійна орієнтація – це комплексна науково обґрунтована система форм, методів та засобів впливу на особу з метою оптимізації її професійного самовизначення на основі врахування особистісних характеристик кожного індивідуума та потреб ринку праці.

Професійні стандарти - сукупність нормативних вимог юридичного або морального змісту або зразків поведінки, результатів діяльності, що ставляться до представників певної професії, напряму або виду професійної діяльності, забезпечують стабільність соціального регулювання у певній галузі застосування професійної праці, єдність практики.

Професіоналізм – невід‗ємна властивість юридичної діяльності, що передбачає належне оволодіння своєю професією, тобто володіння правовими знаннями, досвідом, вміннями, навичками.

Професія юриста – широка сфера діяльності, яка вимагає наявності фахових юридичних знань, вмінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи в правовій сфері соціальних послуг.

Справедливість – правильне, об‗єктивне, неупереджене ставлення до кого-, чого-небудь; людські відносини, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам; категорія моральної, правової, політичної свідомості, що реалізується в системі моральних відносин і повсякденній моральній практиці людей. Для правоохоронної діяльності категорія справедливість є її підґрунтям, змістом, метою; справедливість – відповідність людських стосунків, дій, вчинків тощо моральним та правовим нормам, що означає рівну віддачу за певну дію.

Феміда (від грец. Themis) – у давньогрецькій міфології – богиня правосуддя, яка зображувалася з пов‗язкою на очах (символ неупередженості), з терезами в одній руці і з мечем – у другій.

Юридична спеціальність – вузька сфера професійно-трудової діяльності юриста з чітко визначеними повноваженнями, що вимагає конкретних правових знань, вмінь і навичок, необхідного рівня професійноправового мислення і діяльності.

Юрист (від нім. jurist – правознавець, законодавець; від лат. jus (juris)

98

– право) – професіонал, який має фундаментальні та спеціальні правові знання, глибоко переконаний у винятковому призначенні права і законності для суспільства, кваліфіковано користується юридичним інструментарієм при розв‗язанні юридичних проблем в ім‗я захисту прав і законних інтересів громадян.

Юстиція (від лат. justicia – справедливість, законність; jus – право) – сукупність судових установ і міністерства юстиції та їхня діяльність у здійсненні правосуддя, а також у забезпеченні охорони прав і законних інтересів державних та громадських організацій і громадян, організації роботи судів, систематизації і підготовці пропозицій щодо кодифікації законодавства тощо. Залежно від виду і сфери судочинства розрізняють кримінальну, цивільну, адміністративну, конституційну, міжнародну, електоральну, ювенальну та інші юстиції.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ:

1.Абдурахманов А. А. Введение в юридическую специальность

:учеб. пособ. для образовательных учреждений юрид. профиля МВД России /

5.Бесчастний В. М. Працівникам ОВС про основи етикету / В. М. Бесчастний, А. А. Абдулін. – Донецьк : ДЮІ ЛДУВС, 2006. – 224 с.

6.Бігун В. С. Юридична професія та освіта. Досвід США у порівняльній перспективі / В. С. Бігун. – К. :Видавнича організація

«Юстиніан», 2006. – 272 с.

7.Введение в специальность ―Юриспруденция‖ : [учеб. пособ. для вузов / ред. Кикоть В.Я.]. – М. : ЮНИТИ, 2008. – 271 с.

8.Горшенев В. М. Юридическая деонтология : учеб. пособ. / В. М. Горшенев, И. В. Бенедик. – К., 1988. – 80 с.

9.Гусарев С. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) : навч. посіб. / С. Д. Гусарев, О. Д. Тихомиров. – [4-тє вид., перероб. і доп.] – К. : Знання, 2010. – 495 с.

10.Долежан В. Проблеми участі прокурора у кримінальному судочинстві в аспекті судової реформи / В. Долежан // Право України. – 2010.

–№ 5. – С. 48 – 54.

11.Жалинский А. Э. Введение в специальность ―Юриспруденция‖: профессиональная деятельность юриста : [учеб. для вузов] / А. Э. Жалинский. – М. : Проспект, 2007. – 160 с.

12.Жалинский А. Э. Профессиональная деятельность юриста: Введение в специальность : [учеб. пособ. для вузов] / А. Э. Жалинский. – М. :

БЕК, 1997. – 330 с.

99

13.Кампо В. Деякі проблеми розвитку конституційної юстиції в Україні / В. Кампо // Право України. – 2010. – № 6. – С. 60 – 70.

14.Криволапчук В. О. Юридична деонтологія (альбом схем) : навч. посіб. / уклад. Криволапчук В. О., Пасько О. М., Цільмак О. М. – Одеса : ОДУВС, 2009. – 84 с.

15.Кузнєцова Н. До питання про підвищення професійної підготовки суддівських кадрів / Н. Кузнєцова // Право України. – 2010. – № 5.

–С. 25 – 29.

16.Лозовой В. О. Професійна етика юриста / В. О. Лозовий, О. В. Петришин. – Х. : Право, 2004. – 172 с.

17.Мичко М. Завдання і функції прокуратур у країних Європи//Вісник прокуратури.-2011.-№5.-С.108-120.

18.Міжнародна науково-експертна рада адвокатури // Адвокат. –

2010. – С. 14 – 16.

19.Мінченко О. Моральність юридичної діяльності: теоретичний та практичний аспекти//Підприємництво, господарство і право.-2011.-№4.- С.83-86.

20.Молдован В. В. Судова риторика: теорія і практика : [навч. посіб.] / В. В. Молдаван. – [2-ге вид., перероб. і доповн.]. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 491 с.

21.Осауленко О. І. Юридична деонтологія : [навч. посіб.] / О. І. Осауленко – К. : Істина, 2008. – 221 с.

22.Права людини і професійні стандарти для працівників правоохоронних органів в документах міжнародних організацій. – К. : Сфера, 2002. – 414 с.

23.Прокопенко О. Б. Право на справедливий суд : автореф. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 ―Судоустрій; прокуратура та адвокатура‖ / О. Б. Прокопенко. – Харків., 2011. – 20 с.

24.Професійна етика та культура поведінки працівника органів внутрішніх справ України : метод. посіб. [для працівників ОВС] / [В. Л. Ортинський, В. С. Бліхар, М. П. Гетьманчук та ін.]. – Львів, 2009. – 127 с.

25.Реформування судових і правоохоронних органів України: проблеми та перспективи : матеріали наук.-практ. конф. 14 травня 2010 р. / ред. колегія : В. В. Сташис (голов. ред.), В. І. Борисов (заст. голов. ред.) та ін. – Х. : Одісей, 2010. – 456 с.

26.Самсін І. Інститут професійності суддів: вимоги та виклики сьогодення// Вісник прокуратри.-2011.-№7.-С.3-8.

27.Свиридюк Н. П. Інструментальна цінність консенсусу як форми вирішення юридичного конфлікту / Н. П. Свиридюк // Науковий вісник НАВС. – 2011. – № 1 (74). – С. 136–144.

28.Свиридюк Н. П. Переговори та посередництво як способи вирішення юридичних конфліктів / Н. П. Свиридюк // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2010. – № 4.– С. 70–75.

29.Свиридюк Н. П. Філософсько-правові засади конфліктів у сфері професійної діяльності юриста : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 ―Філософія права‖ / Н. П. Свиридюк // К.,

2010. – 16 с.

100