79. За кримінально-праиовою класифікацією економічна зло­чинність поділяється па такі групи:

1. злочини у сфері відносин власності, пов'язані зі службо­вою діяльністю, злочини у сфері використання бюджету, злочини у сфері фінансових відносин;

2. злочини у сфері відносин власності, пов'язані зі службо­вою діяльністю, злочини у сфері використання бюджету, злочини у сфері фінансових відносин, злочини у сфері підприємництва, злочини у сфері захисту від монополізму та несумлін­ної конкуренції, злочини у сфері обслуговування населення, злочини у сфері митного регулювання;

3. злочини у сфері використання бюджету, злочини у сфері фінансових відносин, злочини у сфері підприємництва, злочини у сфері захисту від монополізму та несумлін­ної конкуренції, злочини у сфері обслуговування населення, злочини у сфері митного регулювання;

4. злочини в сфері владних повноважень, злочини бюджетної сфери, злочин у сфері фальсифікації цінних паперів, злочини у сфері захисту від монополізму та несумлін­ної конкуренції, злочини у сфері випуск чи реалі­зація недоброякісної продукції; обман покупців; обман замов­ників; одержання незаконної винагороди від громадян за ви­конання робіт, пов'язаних з обслуговуванням населення; по­рушення правил торгівлі.

80. В одній з резолюцій економічні злочини як особливо небезпечні визначила така міжнародна організація:

1. НАТО;

2. СОТ;

3. МАГАТЕ;

4. ООН.

81. Значну частину насильницьких злочинів становлять:

1. умисні вбивства, умисне заподіяння шкоди здоров'ю, катування, зґвалтування, розбої, грабежі та поєднане з насильством хуліган­ство;

2. вбивство з необережності, умисні вбивства, умисне заподіяння шкоди здоров'ю, катування, зґвалтування, розбої, грабежі та поєднане з насильством хуліган­ство;

3. вбивство з необережності, вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини, вбивство з корисливих мотивів, вбивство поєднане із зґвалтуванням;

4. заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, легких тілесних ушкоджень умисні вбивства, умисне заподіяння шкоди здоров'ю, катування, зґвалтування, розбої, грабежі та поєднане з насильством хуліган­ство.

82. Основою об'єднання насильницьких злочинів кримі­нологічно значущу групу є такі критерії:

1. жертва злочину, особа злочинця, причини і умови злочинності;

2. вина у формі умисну та необережності;

3. жертва злочину , вина, причини вчинення злочину;

4. спосіб дії злочинця, форма вини, об'єкт посягання.

83. У СФЕРАХ ДОЗВІЛЛЯ ТА ПОБУТУ ПОШИРЕНІ НАСИЛЬНИЦЬКІ ЗЛОЧИНИ З:

1. з корисливих мотивів;

2. з мотивів задоволення статевої пристрасті;

3. з мотивів ревнощів;

4. з хуліганських мотивів.

84. ПИРОДНА ЛАТЕНТНІСТЬ – ЦЕ:

А. сукупність випадків, коли правоохоронним органам не були відомі факти вчинення злочину;

B. сукупність випадків, коли правоохоронним органам були відомі факти вчинення злочину;

C. сукупність випадків, коли правоохоронні органи не зафіксували факт вчинення злочину;

D. сукупність випадків, коли правоохоронні органи зафіксували факт вчинення злочину.

85. ОСНОВНИЙ КОНТИНГЕНТ НАСИЛЬНИЦЬКИХ ЗЛОЧИНІВ ТА ХУЛІГАНІВ СТАНОВИТЬ ОСОБИ:

1. до 35 років;

2. до 30 років;

3. до 50 років;

4. до 40 років.

86. КОРИСЛИВІ ЗЛОЧИНИ ЦЕ:

1. посягання на чуже майно;

2. посягання на гроші і тільки;

3. посягання на здоров’я;

4. посягання на права і свободи.

87. ГРАБЕЖІ ТА РОЗБІЙ ЦЕ:

1. відкрите заволодіння майном

2. таємна форма володіння майном

3. відкрита насильницька форма заволодіння чужим майном

4. наземна насильницька форма володіння майном

88. ЗАЗВИЧАЙ, ДО ОСНОВНИХ ПРИЧИН КОРИСЛИВОЇ ЗЛОЧИННОСТІ НЕ МОЖЕ ВІДНОСИТЬСЯ:

1. помста

2. матеріальні нестатки

3. недоліки в діяльності правоохоронних органів.

4. криміногенна роль соціального та матеріального роз­шарування суспільства

89. ЗЛОЧИН ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ВЧИНЕНИЙ ЗЛОЧИННОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ЯКЩО В НІЙ:

1. три і більше учасників;

2. п’ять і більше учасників;

3. сім і більше учасників;

4. два і більше учасників.

90. ВІДПОВІДНО ДО МАСШТАБІВ ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ ВІДНОСЯТЬСЯ:

1. територіальні;

2. регіональні;

3. міжнародні;

4. національні.

91. ДО ПРИЧИН КОРИСЛИВОЇ ЗЛОЧИННОСТІ ЗАЗВИЧАЙ МОЖНА ВІДНОСИТИ:

1. віктимну поведінку потерпілих, яка стала приводом злочину; безкарність значної частини злочинів проти власності; забезпечення житлових і побутових умов багатодітних та малозабезпечених родин;

2. криміногенну роль соціального розшарування суспільства; матеріальні прибутки; ослаблення державного й соціально-правового контролю за економічною діяльністю;

3. правову пропаганду діяльності правоохоронних органів, засобів і способів самозахисту населення; криміногенну роль соціального та матеріального розшарування суспільства;

4. криміногенну роль соціального та матеріального розшарування суспільства; матеріальні нестатки; ослаблення державного й соціально-правового контролю за економічною діяльністю; віктимну поведінку потерпілих, яка стала приводом злочину; латентність і безкарність значної частини злочинів проти власності.