- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •1. Витяг з освітньо – кваліфікаційної характеристики освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавр
- •Таблиця
- •Здатності, зміст уміння, якими повинен володіти випускник
- •Освітньо- кваліфікаційного рівня бакалавр в галузі знань «Право»
- •За напрямом підготовки «Правознавство»
- •2. Витяг з освітньо – професійної програми. Освітньо-професійна програма
- •Анотація навчальної дисципліни із Структурно-логічнОю схемОю:
- •4. Пояснювальна записка
- •Загальні методичні вказівки
- •5. Навчальна програма дисципліни
- •1. Загальні положення
- •Структура та зміст дисципліни загальна частина
- •Тема 1. Поняття, предмет, метод та система кримінології.
- •Тема 2. Історія розвитку та сучасний стан кримінології.
- •Тема 3. Злочинність та її основні характеристики.
- •Тема 4. Причини та умови злочинності.
- •Тема 5. Зарубіжні концепції причин злочинності.
- •Тема 6. Кримінологічне вчення про особу злочинця.
- •Тема 7. Проблеми кримінологічної віктимології
- •Тема 8. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю.
- •Тема 9. Теорія протидії злочинності
- •Тема 10. Організація і методика кримінологічних досліджень.
- •Тема 11. Кримінологічна характеристика і профілактика негативних соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю.
- •3. Індивідуальна та самостійна робота
- •4. Оцінка якості засвоєння навчальної програми
- •6. Робоча програма навчальної дисципліни
- •Опис навчальної дисципліни
- •1. Мета та завдання вивчення дисципліни
- •Тематичний план
- •4. Теми семінарських занять
- •5. Теми практичних занять
- •6. Самостійна робота
- •7. Індивідуальні завдання
- •Тема 1.
- •Тема 2.
- •Тема 3.
- •Тема 4.
- •Тема 5. Зарубіжні концепції причин злочинності
- •Тема 6. Кримінологічне вчення про особу злочинця
- •Тема 7. Проблеми кримінологічної віктимології
- •Тема 8. Кримінологічне прогнозування і планування заходів боротьби із злочинністю
- •Тема 9. .Організація і методика кримінологічних досліджень
- •Тема 10. Теорія протидії злочинності
- •Тема 11. Кримінологічна характеристика і профілактика негативних соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю.
- •8. Розподіл балів, які отримують студенти
- •Тема 1. Поняття, предмет, метод та система кримінології.
- •Тема 2. Історія розвитку та сучасний стан кримінології.
- •Тема 3. Злочинність та її основні характеристики.
- •Тема 4. Причини та умови злочинності.
- •Тема 5. Зарубіжні концепції причин злочинності.
- •Тема 6. Кримінологічне вчення про особу злочинця.
- •Тема 7. Проблеми кримінологічної віктимології
- •Тема 8. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю.
- •Тема 9. Організація і методика кримінологічних досліджень.
- •Тема 10. Теорія протидії злочинності
- •Тема 11. Кримінологічна характеристика і профілактика негативних соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю.
- •11. Рекомендована література
- •Корисні Internet-ресурси
- •7. Плани лекційних занять
- •Змістовий модуль іі.
- •Тема 10. Організація і методика кримінологічних досліджень
- •Практичне заняття з теми 10. План
- •3Авдання 11.
- •Тема 11. Кримінологічна характеристика і профілактика негативних соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю.
- •Практичне заняття з теми 11. План
- •10. Завдання для самостійної підготовки
- •Тема 7 . Проблеми криміналогічної віктимології
- •Тема 8. Кримінологічне прогнозування та планування заходів боротьби із злочинністю
- •Тема 9. Організація і методика кримінологічних досліджень
- •Тема 10. Теорія протидії злочинності
- •Тема 11. Кримінологічна характеристика і профілактика негативних соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю.
- •11. Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання
- •1. Кримінологія є:
- •Тема 1. Поняття, предмет, метод та система кримінології.
- •Тема 2. Історія розвитку та сучасний стан кримінології.
- •Тема 3. Злочинність та її основні характеристики.
- •Тема 4. Причини та умови злочинності.
- •Тема 5. Зарубіжні концепції причин злочинності.
- •Тема 6. Кримінологічне вчення про особу злочинця.
- •Тема 7. Проблеми криміналогічної віктимології
- •Тема 8. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю.
- •Тема 9. Організація і методика кримінологічних досліджень.
- •Тема 10. Теорія протидії злочинності
- •Тема 11. Кримінологічна характеристика і профілактика негативних соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю.
- •14. Навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного контролю та перелік питань підсумкового контролю
- •1. Кримінологія як галузь наукових знань виникла
- •2. Представниками класичного періоду розвитку науки «кримінології» є:
- •3.До об`єкта кримінології відносять:
- •4. Злочинність містить у собі:
- •2. Кримінологія як наука виникла :
- •Тестові завдання (Загальна частина)
- •1. Вкажіть яке визначення кримінології є найбільш вірним?
- •4. Назвіть безпосередню ознаку злочинності.
- •4. Злочинність містить у собі:
- •14. За кримінально-правовою класифікацією економічна злочинність поділяється па такі групи:
- •15. Міжнародною організацією, яка в одній з резолюцій визначила економічні злочини як особливо небезпечні, є:
- •16. Значну частину насильницьких злочинів становлять:
- •17. Основою об'єднання насильницьких злочинів кримінологічно значущу групу є такі критерії:
- •27. Підготовка кримінологічного дослідження не охоплює:
- •28. Прогностична функція наукового дослідження в кримінології полягає у:
- •29. До найбільш загальних об’єктів кримінологічних об’єктів не відноситься:
- •45. Поняття «організована злочинність» як сукупність злочинів, які вчиняються у зв’язку зі створенням діяльністю організованих злочинних груп визначає:
- •46. Кримінологічний рецидив це:
- •47. Під поняттям наркотичних засобів розуміється:
- •48. Найважливішими компонентами профілактики наркотизму вважають:
- •49.Корислива мета – це:
- •50. При проведенні кримінологічних досліджень виділяється:
- •51. До причин корисливої злочинності зазвичай можна відносити:
- •52. Детермінантою злочинної організації є:
- •53. Злочин визначається вчинений злочинною організацією якщо в ній:
- •54. Під поняттям корупція розуміється:
- •55. За кримінально-правовою класифікацією економічна злочинність поділяється на такі групи:
- •57. Описова функція наукового дослідження в кримінології полягає:
- •58. Регулятивна функція наукового дослідження в кримінології полягає:
- •59. За системою вибору одиниць сукупності розрізняють дослідження:
- •60. Статистична інформація – це :
- •61. Наукове дослідження в кримінології – це:
- •62. Підготовка кримінологічного дослідження не охоплює:
- •63. Прогностична функція наукового дослідження в кримінології полягає:
- •64. До найбільш загальних об’єктів кримінологічних об’єктів не відноситься:
- •69. Злочинність містить у собі:
- •79. За кримінально-праиовою класифікацією економічна злочинність поділяється па такі групи:
- •80. В одній з резолюцій економічні злочини як особливо небезпечні визначила така міжнародна організація:
- •81. Значну частину насильницьких злочинів становлять:
- •82. Основою об'єднання насильницьких злочинів кримінологічно значущу групу є такі критерії:
- •92. Що є детермінантою злочинної організації:
- •93. Злочин визначається вчиненим злочинною організацією якщо в ній:
- •94. Під поняттям корупція розуміється:
- •95. За кримінально-правовою класифікацією економічна злочинність поділяється на такі групи:
- •96. Соціально-демографічні ознаки особи злочинця включають в себе:
- •97. Описова функція наукового дослідження в кримінології полягає:
- •98. Регулятивна функція наукового дослідження в кримінології полягає:
- •99. За системою вибору одиниць сукупності розрізняють дослідження:
- •115. Суїцид – це:
- •116. Кримінологічний рецидив це:
- •117. Під поняттям наркотичних засобів розуміється:
- •118. Найважливішими компонентами профілактики наркотизму вважають:
- •124. Злочинність містить у собі:
- •130. Під «фоновими» явищами в кримінології розуміють:
- •131. Прогнозування злочинності полягає в:
- •132. Теорію пізнання містить в собі:
- •133. Організована злочинність – це:
- •134. За кримінально-праиовою класифікацією економічна злочинність поділяється па такі групи:
- •135. Екстраполювання – це:
- •136. Кримінологічний рецидив це:
- •137. Під поняттям наркотичних засобів розуміється:
- •138. Найважливішими компонентами профілактики наркотизму вважають:
- •139. Корислива мета – це:
- •140. При проведенні кримінологічних досліджень виділяється:
- •141. До причин корисливої злочинності зазвичай можна відносити:
- •142. Детермінантою злочинної організації є:
- •143. Профілактика злочинності – це:
- •145. Економічна злочинність поділяється на такі групи:
- •147. Описова функція наукового дослідження в кримінології полягає у:
- •148. Регулятивна функція наукового дослідження в кримінології полягає у:
- •149. За системою вибору одиниць сукупності розрізняють дослідження :
- •Поняття злочинності, її види
- •15. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення
- •16. Рекомендована література Нормативно-правові акти
- •Допоміжна Корисні Internet-ресурси
Загальні методичні вказівки
Особливе значення в кредитно-модульній технології організації навчання надається самостійній роботі студента. Тематичним планом передбачений мінімально необхідний обсяг засвоєння конкретних тем.
Студентам рекомендується готувати короткі конспекти виступів з кожного питання плану семінарського заняття та письмово виконувати завдання для самостійної роботи.
У разі, коли до матеріалів семінарських занять додаються задачі, студент має підготувати їх письмові рішення на підставі діючого законодавства з обов'язковим посиланням, у разі необхідності, на конкретні статті діючого законодавства. У разі, якщо умови задачі допускають альтернативне її розв’язання, необхідно зазначити кожен з варіантів.
Виконання завдань для самостійної роботи перевіряється викладачем під час проведення семінарських занять або під час підсумкового заняття з модулю, коли воно передбачено навчальним планом. Питання, що випливають з завдань для самостійної роботи включаються до тестових завдань з кожного модулю та до підсумкового тесту з дисципліни.
З усіх питань, що виникають у зв’язку з підготовкою до семінарських студентам слід звертатись до викладача під час щотижневих консультацій.
Студентам рекомендується самостійно опрацьовувати відповіді на тестові завдання з метою підготовки до підсумкового тестування.
Навчально-методичні матеріалі в електронному форматі наявні у читальному залі, комп’ютерному класі, методистів курсів та на кафедрах.
Система поточного, проміжного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни.
Система контролю складається з трьох частин: поточний контроль, в межах якого проводиться проміжний контроль, та підсумковий, й полягає у виконанні студентами, передбачених цією програмою, видів робіт. Кожен з видів роботи студента оцінюється в балах. Загальна сума балів, яку заробить студент в результаті проходження всіх видів контролю, встановлює успішність вивчення студентами курсу. Загальна кількість балів, яку може заробити студент в результаті проходження всіх видів контролю становить 100 (сто) балів.
При трансформації балів оцінювання академічної успішності використовується наступні шкали:
Шкала оцінювання: національна та ECTS
Сума балів за всі види навчальної діяльності |
Оцінка ECTS |
Оцінка за національною шкалою | |
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики |
для заліку | ||
90 – 100 |
А |
відмінно |
зараховано |
82-89 |
В |
добре | |
74-81 |
С | ||
64-73 |
D |
задовільно | |
60-63 |
Е | ||
35-59 |
FX |
незадовільно з можливістю повторного складання |
не зараховано з можливістю повторного складання |
0-34 |
F |
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
Поточний контроль – визначення викладачем якості знань на підставі виконаних студентом, робіт, в тому числі самостійних, відповіді й доповненнях до відповідей, тестів та інших завдань, з виставленням балів згідно із критеріями і шкалою оцінювання, затвердженими кафедрою. Результати поточного контролю використовуються як засіб стимулювання навчальної діяльності. У ході поточного контролю проводиться систематичний вимір приросту знань і їх корекція. Вони заносяться до журналів обліку відвідування занять із коментарем науково-педагогічного працівника щодо здобутків у навчанні або зроблених похибок, а також можливих шляхів удосконалення самостійної роботи студента. Окремою графою виставляються бали за виконання індивідуальних завдань. Результати поточного контролю враховуються під час виставлення підсумкових оцінок.
Поточний контроль включає наступні види роботи:
усна відповідь / доповідь, в якості доповідача – 1– 5 балів;
доповнення до відповіді доповідача – 3-4 бали;
коротке реферативне повідомлення з домашньої письмової роботи – 4-5 балів;
участь в обговоренні проблемних питань – 4-5балів;
тести та інші завдання – 1-5 балів.
Проміжний (рубіжний) контроль – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах змістового модулю. Науково-педагогічний працівник вправі самостійно визначати методи проведення такого контролю: фронтальне опитування, тестування, контрольна робота, колоквіум тощо. Результати проміжного (рубіжного) контролю заносяться до журналу успішності групи в окремо відведеній колонці. У випадку відсутності на занятті окремих курсантів (слухачів, студентів) діагностика рівня їх знань здійснюється пізніше під час консультації. Якщо за підсумками проміжного (рубіжного) контролю студент показав незадовільні результати, йому виставляються відповідні бали за встановленою шкалою, що передбачає їх обов’язкове наступне перескладання до наступного рубіжного контролю;
Дата проведення проміжних модульних контрольних робіт визначається викладачем, що проводить семінарські та практичні заняття.
Друга проміжна модульна контрольна робота повинна бути проведена не пізніше дати останнього семінарського заняття перед заліком.
Пропущена проміжна модульна контрольна робота може бути відпрацьована протягом одного тижня після її пропуску. Дату відпрацювання визначає викладач, який веде семінарські та практичні заняття.
Підсумковий модульний контроль – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах усієї навчальної дисципліни із оцінюванням результатів за національною шкалою і шкалою ECTS. Форма підсумкового модульного контролю визначається навчальним (робочим навчальним) планом у вигляді заліку або екзамену.
Для обліку результатів рубіжного та підсумкового контролю використовується поточно-накопичувальна інформація, яка реєструються в журналах обліку відвідування занять курсантами, студентами (слухачами) та їх успішності.
За рішенням кафедри підсумкова оцінка може виставлятися за результатами роботи курсанта (слухача, студента) протягом усього семестру, з урахуванням балів за шкалою ECTS, набраних під час вивчення змістових модулів і складання проміжних модульних контролів, трансформації цих балів у національну шкалу, визначення рейтингових показників.
У такий спосіб підсумковий контроль з дисципліни виставляється як сума оцінок з усіх модулів цієї навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових залікових модулів.