59. За системою вибору одиниць сукупності розрізняють дослідження:

1. суцільні, монографічні, вибіркові;

2. теоретичні прикладні;

3. моно дисциплінарні, комплексні;

4. територіальні, галузеві.

60. Статистична інформація – це :

1. матеріали офіційної державної статистики про стан злочинності, охорону громадського порядку та результати роботи правоохоронних органів;

2. відомості про поточний стан оперативної ситуації та вживані заходи для її оздоровлення;

3. відомості про соціально – економічну характеристику об’єкта кримінологічного вивчення, які впливають на злочинність;

4. інформація що надається державними органами, громадськими організаціями й оформлена за встановленими правилами.

61. Наукове дослідження в кримінології – це:

A. процес отримання нових знань про злочинність, причини та умови, що її зумовлюють; особу злочинця для розробки та реалізації заходів спрямованих на підвищення ефективності роботи з метою запобігання злочинним проявом;

B. найбільш загальна категорія, що характеризує залежність одних явищ, процесів і станів від інших, свідчить про зв'язок між речами та явищами;

C. сукупність якісних і кількісних характеристик явища, що вивчається в їх єдності й розвитку;

D. процес отримання, обробки і аналізу інформації з метою визначення майбутнього стану злочинності чи ймовірності вчинення конкретного злочину.

62. Підготовка кримінологічного дослідження не охоплює:

1. добір методологічного дослідження;

2. вивчення причин та умов злочинності;

3. вироблення інструментарію;

4. розробка програми обробки даних.

63. Прогностична функція наукового дослідження в кримінології полягає:

1. в теоретичному аналізі причинно-наслідкових зв’язків, виявлення закономірностей виникнення розвитку й функціонування злочинності;

2. в науковому передбаченні розвитку явищ злочинності, визначення тенденцій і закономірності її розвитку в перспективі;

3. в повній та об’єктивній фіксації характеристик об’єктів дослідження та наявних між ними зв’язків і відносин;

4. в розробці та реалізації рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення практики боротьби зі злочинністю на основі конкретного емпіричного матеріалу, отриманого в процесі кримінологічного дослідження.

64. До найбільш загальних об’єктів кримінологічних об’єктів не відноситься:

1. особа злочинця;

2. жертва злочину;

3. злочинність;

4. причини і умови здійснення злочинів.

65. ДО КРИМІНОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ:

1. повнота, корисність;

2. точність, достовірність;

3. оптимальність, своєчасність;

4. вибірковість, комплексність.

66. КРИМІНОЛОГІЯ ЯК ГАЛУЗЬ НАУКОВИХ ЗНАНЬ ВИНИКЛА:

1. у ХХ ст. на базі кримінального права;

2. у ХІХ ст. на базі кримінального права;

3. у ХVIII ст. на базі кримінального права;

4. у ХVІІ ст. на базі кримінального права.

67. ПРЕДСТАВНИКАМИ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ РОЗВИТКУ НАУКИ «КРИМІНОЛОГІЇ» Є:

1. Ш. Л. Монтеск`є, Вольтерн, Ч. Ломброзо;

2. Ш. Л. Монтеск`є, Ч. Беккарія, Вольтерн;

3. Ч. Ломброзо, Вольтерн, Ч. Беккарія;

4. Ч. Беккарія, Ш. Л. Монтеск`є, Ч. Ломброзо.

68. ДО ОБ`ЄКТА КРИМІНОЛОГІЇ ВІДНОСЯТЬ:

1. суспільні явища, пов`язані зі злочинністю та іншими правопорушеннями;

2. суспільні явища, пов`язані зі злочинністю та іншими правопорушеннями, причинами й умовами виникнення злочинності;

3. суспільні явища, пов`язані зі злочинністю та іншими правопорушеннями, причинами й умовами виникнення злочинності, особою злочинності та його жертвою, а також вирішення завдань щодо попередження злочинності;

4. суспільні явища, пов`язані зі злочинністю та іншими правопорушеннями, причинами й умовами виникнення злочинності, а також вирішення завдань щодо профілактики правопорушень.