- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •1. Витяг з освітньо – кваліфікаційної характеристики освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавр
- •Таблиця
- •Здатності, зміст уміння, якими повинен володіти випускник
- •Освітньо- кваліфікаційного рівня бакалавр в галузі знань «Право»
- •За напрямом підготовки «Правознавство»
- •2. Витяг з освітньо – професійної програми. Освітньо-професійна програма
- •Анотація навчальної дисципліни із Структурно-логічнОю схемОю:
- •4. Пояснювальна записка
- •Загальні методичні вказівки
- •5. Навчальна програма дисципліни
- •1. Загальні положення
- •Структура та зміст дисципліни загальна частина
- •Тема 1. Поняття, предмет, метод та система кримінології.
- •Тема 2. Історія розвитку та сучасний стан кримінології.
- •Тема 3. Злочинність та її основні характеристики.
- •Тема 4. Причини та умови злочинності.
- •Тема 5. Зарубіжні концепції причин злочинності.
- •Тема 6. Кримінологічне вчення про особу злочинця.
- •Тема 7. Проблеми кримінологічної віктимології
- •Тема 8. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю.
- •Тема 9. Теорія протидії злочинності
- •Тема 10. Організація і методика кримінологічних досліджень.
- •Тема 11. Кримінологічна характеристика і профілактика негативних соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю.
- •3. Індивідуальна та самостійна робота
- •4. Оцінка якості засвоєння навчальної програми
- •6. Робоча програма навчальної дисципліни
- •Опис навчальної дисципліни
- •1. Мета та завдання вивчення дисципліни
- •Тематичний план
- •4. Теми семінарських занять
- •5. Теми практичних занять
- •6. Самостійна робота
- •7. Індивідуальні завдання
- •Тема 1.
- •Тема 2.
- •Тема 3.
- •Тема 4.
- •Тема 5. Зарубіжні концепції причин злочинності
- •Тема 6. Кримінологічне вчення про особу злочинця
- •Тема 7. Проблеми кримінологічної віктимології
- •Тема 8. Кримінологічне прогнозування і планування заходів боротьби із злочинністю
- •Тема 9. .Організація і методика кримінологічних досліджень
- •Тема 10. Теорія протидії злочинності
- •Тема 11. Кримінологічна характеристика і профілактика негативних соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю.
- •8. Розподіл балів, які отримують студенти
- •Тема 1. Поняття, предмет, метод та система кримінології.
- •Тема 2. Історія розвитку та сучасний стан кримінології.
- •Тема 3. Злочинність та її основні характеристики.
- •Тема 4. Причини та умови злочинності.
- •Тема 5. Зарубіжні концепції причин злочинності.
- •Тема 6. Кримінологічне вчення про особу злочинця.
- •Тема 7. Проблеми кримінологічної віктимології
- •Тема 8. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю.
- •Тема 9. Організація і методика кримінологічних досліджень.
- •Тема 10. Теорія протидії злочинності
- •Тема 11. Кримінологічна характеристика і профілактика негативних соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю.
- •11. Рекомендована література
- •Корисні Internet-ресурси
- •7. Плани лекційних занять
- •Змістовий модуль іі.
- •Тема 10. Організація і методика кримінологічних досліджень
- •Практичне заняття з теми 10. План
- •3Авдання 11.
- •Тема 11. Кримінологічна характеристика і профілактика негативних соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю.
- •Практичне заняття з теми 11. План
- •10. Завдання для самостійної підготовки
- •Тема 7 . Проблеми криміналогічної віктимології
- •Тема 8. Кримінологічне прогнозування та планування заходів боротьби із злочинністю
- •Тема 9. Організація і методика кримінологічних досліджень
- •Тема 10. Теорія протидії злочинності
- •Тема 11. Кримінологічна характеристика і профілактика негативних соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю.
- •11. Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання
- •1. Кримінологія є:
- •Тема 1. Поняття, предмет, метод та система кримінології.
- •Тема 2. Історія розвитку та сучасний стан кримінології.
- •Тема 3. Злочинність та її основні характеристики.
- •Тема 4. Причини та умови злочинності.
- •Тема 5. Зарубіжні концепції причин злочинності.
- •Тема 6. Кримінологічне вчення про особу злочинця.
- •Тема 7. Проблеми криміналогічної віктимології
- •Тема 8. Кримінологічне прогнозування та планування боротьби зі злочинністю.
- •Тема 9. Організація і методика кримінологічних досліджень.
- •Тема 10. Теорія протидії злочинності
- •Тема 11. Кримінологічна характеристика і профілактика негативних соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю.
- •14. Навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного контролю та перелік питань підсумкового контролю
- •1. Кримінологія як галузь наукових знань виникла
- •2. Представниками класичного періоду розвитку науки «кримінології» є:
- •3.До об`єкта кримінології відносять:
- •4. Злочинність містить у собі:
- •2. Кримінологія як наука виникла :
- •Тестові завдання (Загальна частина)
- •1. Вкажіть яке визначення кримінології є найбільш вірним?
- •4. Назвіть безпосередню ознаку злочинності.
- •4. Злочинність містить у собі:
- •14. За кримінально-правовою класифікацією економічна злочинність поділяється па такі групи:
- •15. Міжнародною організацією, яка в одній з резолюцій визначила економічні злочини як особливо небезпечні, є:
- •16. Значну частину насильницьких злочинів становлять:
- •17. Основою об'єднання насильницьких злочинів кримінологічно значущу групу є такі критерії:
- •27. Підготовка кримінологічного дослідження не охоплює:
- •28. Прогностична функція наукового дослідження в кримінології полягає у:
- •29. До найбільш загальних об’єктів кримінологічних об’єктів не відноситься:
- •45. Поняття «організована злочинність» як сукупність злочинів, які вчиняються у зв’язку зі створенням діяльністю організованих злочинних груп визначає:
- •46. Кримінологічний рецидив це:
- •47. Під поняттям наркотичних засобів розуміється:
- •48. Найважливішими компонентами профілактики наркотизму вважають:
- •49.Корислива мета – це:
- •50. При проведенні кримінологічних досліджень виділяється:
- •51. До причин корисливої злочинності зазвичай можна відносити:
- •52. Детермінантою злочинної організації є:
- •53. Злочин визначається вчинений злочинною організацією якщо в ній:
- •54. Під поняттям корупція розуміється:
- •55. За кримінально-правовою класифікацією економічна злочинність поділяється на такі групи:
- •57. Описова функція наукового дослідження в кримінології полягає:
- •58. Регулятивна функція наукового дослідження в кримінології полягає:
- •59. За системою вибору одиниць сукупності розрізняють дослідження:
- •60. Статистична інформація – це :
- •61. Наукове дослідження в кримінології – це:
- •62. Підготовка кримінологічного дослідження не охоплює:
- •63. Прогностична функція наукового дослідження в кримінології полягає:
- •64. До найбільш загальних об’єктів кримінологічних об’єктів не відноситься:
- •69. Злочинність містить у собі:
- •79. За кримінально-праиовою класифікацією економічна злочинність поділяється па такі групи:
- •80. В одній з резолюцій економічні злочини як особливо небезпечні визначила така міжнародна організація:
- •81. Значну частину насильницьких злочинів становлять:
- •82. Основою об'єднання насильницьких злочинів кримінологічно значущу групу є такі критерії:
- •92. Що є детермінантою злочинної організації:
- •93. Злочин визначається вчиненим злочинною організацією якщо в ній:
- •94. Під поняттям корупція розуміється:
- •95. За кримінально-правовою класифікацією економічна злочинність поділяється на такі групи:
- •96. Соціально-демографічні ознаки особи злочинця включають в себе:
- •97. Описова функція наукового дослідження в кримінології полягає:
- •98. Регулятивна функція наукового дослідження в кримінології полягає:
- •99. За системою вибору одиниць сукупності розрізняють дослідження:
- •115. Суїцид – це:
- •116. Кримінологічний рецидив це:
- •117. Під поняттям наркотичних засобів розуміється:
- •118. Найважливішими компонентами профілактики наркотизму вважають:
- •124. Злочинність містить у собі:
- •130. Під «фоновими» явищами в кримінології розуміють:
- •131. Прогнозування злочинності полягає в:
- •132. Теорію пізнання містить в собі:
- •133. Організована злочинність – це:
- •134. За кримінально-праиовою класифікацією економічна злочинність поділяється па такі групи:
- •135. Екстраполювання – це:
- •136. Кримінологічний рецидив це:
- •137. Під поняттям наркотичних засобів розуміється:
- •138. Найважливішими компонентами профілактики наркотизму вважають:
- •139. Корислива мета – це:
- •140. При проведенні кримінологічних досліджень виділяється:
- •141. До причин корисливої злочинності зазвичай можна відносити:
- •142. Детермінантою злочинної організації є:
- •143. Профілактика злочинності – це:
- •145. Економічна злочинність поділяється на такі групи:
- •147. Описова функція наукового дослідження в кримінології полягає у:
- •148. Регулятивна функція наукового дослідження в кримінології полягає у:
- •149. За системою вибору одиниць сукупності розрізняють дослідження :
- •Поняття злочинності, її види
- •15. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення
- •16. Рекомендована література Нормативно-правові акти
- •Допоміжна Корисні Internet-ресурси
Тема 1. Поняття, предмет, метод та система кримінології.
При вивченні цієї теми, слід звернути увагу, що кримінологія на відміну від кримінального права й інших правових наук не має своєї власної систематизованої сукупності правових норм, що були би предметом її вивчення. Тому ми маємо тут справу в основному з галуззю наукових знань, з особливою галуззю науки.
Зазначимо, кримінологія є однією з суспільних наук і її місце на стику філософії, соціології, психології, правознавства та деяких інших наук. До правознавства кримінологія має відношення тому, що явища, які вона вивчає, базуються на кримінально-правових поняттях “злочин” і “злочинець”. Профілактика злочинів теж має правову основу або правовий аспект. А детермінанти злочинності, особа злочинця пов’язані з дефектами правосвідомості, психології тощо. Разом з тим вивчення злочинності як соціального явища, особи злочинця та засобів протидії злочинності не обмежується тільки правовими характеристиками. Аналіз цих проблем лежить у сфері предмета соціології. Вже тому кримінологія є не чисто правова, а соціолого-правова наука.
Предмет кримінології — характеризує загальний зміст науки кримінології, визначає напрямки та завдання наукового дослідження. У процесі свого розвитку кримінологія окреслила свій предмет, до якого нині входять чотири основні елементи: злочинність, особа злочинця, причини та умови злочинності, протидія злочинності
Звичайно, основні елементи предмета кримінології не вичерпують усього її змісту. Щоб повніше, глибше й ефективніше вирішувати завдання, які стоять перед кримінологією, вона вивчає і проблеми, що безпосередньо не входять до її предмета. Це питання є дискусійним у зв’язку з тим, що до цих проблем мають певне відношення інші юридичні та неюридичні науки. До цих елементів відносять: жертва злочину; супутні злочинності негативні соціальні явища; суїцидальна поведінка (проблема самогубства); прогнозування злочинності, а також планування заходів протидії їй; кримінально-правова статистика, яка є основою аналізу стану злочинності у суспільстві; методика вивчення злочинності.
Слід звернути увагу, кримінологія, як і будь-яка наука, має свою систему, поділяється на Загальну і Особливу (спеціальну) частини.
Загальна частина вивчає загальнотеоретичні питання (поняття кримінології як науки, її предмет, завдання, функції, система, методологія і методика досліджень, історія розвитку кримінології та аналіз її основних теорій). В особливій частині міститься кримінологічна характеристика різних видів і груп злочинів: корисливої й насильницької злочинності, професійної й організованої, рецидивної, економічної, злочинності неповнолітніх, жінок, злочинності в місцях позбавлення волі та ін.
З метою глибокого вивчення будь-якої науки, в тому числі й кримінології, необхідно засвоїти не тільки сучасне становище розвитку науки, а й дослідити її початки становлення, основні етапи розвитку, основні ідеї, концепції, погляди. Починаючи з стародавніх часів проблеми злочинності, заходи боротьби з нею приваблювали увагу філософів, юристів, представників інших галузей знань.
Одна з найбільш розповсюджених класифікацій кримінологічної думки, відокремлює три основних періоди розвитку науки: класичний (друга половина XVІІІ ст. до останньої треті XІX ст.); позитивістський (з останньої третини XIX ст. до 20-х років XX ст.); сучасний — з 30-х років XX ст. дотепер.
Класичний період кримінології випливає безпосередньо з ідейних течій просвіти періоду переходу від феодалізму до капіталізму (ХVІІ-ХVІІІ ст.). Він передував, а потім супроводжував перетворення в державному, суспільному та духовному житті, що зумовлювались буржуазно-демократичними революціями в Європі. Під класичною школою кримінології слід розуміти систему ідей про злочини й боротьбу з ними, що сформувались у межах так званої класичної школи кримінального права, яку заснував дворянин Ч. Беккаріа з Мілана. Основні положення свого вчення він сформулював у вже згадуваній праці "Про злочини і покарання".
Від науки класичного періоду позитивістська кримінологія відрізнялася широким застосуванням статистичних та інших фактичних даних про вчинені злочини. Позитивістська кримінологія розвивалась у двох основних напрямах — біологічному та соціологічному. Незважаючи на суттєву відмінність поглядів крайніх представників цих напрямів, межа між ними з часом дещо розмилась і відбулося взаємне проникнення, яке виявилося, зокрема, у появі психологічних теорій кримінології.
На сучасному етапі розвитку суспільства, коли поглиблюється прірва між добром і злом, потреба у глибоких кримінологічних теоріях і побудовах виявляється дуже гостро, оскільки злочин є одним з крайніх проявів зла і потребує глибокого осмислення з позицій як філософії, так і практики юриспруденції.
Але, ще до виникнення кримінології як науки, питання запобігання злочинів були об’єктом зацікавленості багатьох вчених, починаючи з античного часу.
Взаємозв’язок ”Кримінології та профілактики злочинів” з іншими дисциплінами:
Питання про зв’язок кримінології з іншими науками є складовою частиною питання про її предмет. Комплексний характер кримінології визначає і безліч її зв’язків з іншими як суспільними, так і природничими науками. Суспільні науки, з якими кримінологія безпосередньо пов’язана, можна класифікувати у такому порядку: філософсько-соціологічні; юридичні; психолого-педагогічні; економічні.
1). Зв’язок кримінології з філософією виявляється у тому, що закони і категорії останньої є обов’язковими для кримінологічних досліджень, дозволяють вірно розкрити суть і зміст злочинності, її зв’язки з іншими соціальними явищами. Особливо тісним є зв’язки з соціологією, яка збагачує кримінологію безліччю емпіричних даних про суспільні явища та їх розвиток (міграція, урбанізація, соціальна активність людей, умови й спосіб їх життя і т.п.). Крім того, кримінологія широко застосовує методи соціології при проведенні своїх досліджень (опитування, тестування, спостереження). У свою чергу, кримінологічні висновки збагачують і соціологію, роблять її більш всеохоплюючою.
2). Найтісніше пов’язана кримінологія з юридичними науками, особливо з кримінальним правом. Низка понять, якими оперує кримінологія, є кримінально-правовими: злочин, кримінальна відповідальність і покарання, судимість, рецидив тощо. Розглядаючи злочинність, кримінологія опирається на кримінальне законодавство, оскільки зміни в ньому (криміналізація чи декриміналізація діянь) завжди ведуть до кількісних та якісних змін самої злочинності. З іншого боку, кримінологічна інформація дає змогу визначити ті суспільні відносини, які потребують або не потребують кримінально-правового захисту.
Кримінально-правова статистика забезпечує кримінологію емпіричними даними про злочини і осіб, які їх вчинили, а також репрезентативність досліджень.
Зв’язок науки кримінально-процесуального права з кримінологією полягає у визначенні процесуальних вимог щодо виявлення причин та умов злочинів (статті 23 і 231 КПК України), а також форм реагування на них. Кримінологічні ж дослідження допомагають удосконалювати у цьому напрямі кримінально-процесуальне законодавство.
У різних аспектах можна простежити зв’язок кримінології з криміналістикою. З одного боку, теоретичні висновки про детермінанти злочинів, відпрацьовані кримінологією, мають визначальне значення для методики і тактики розслідування злочинів. З іншого – криміналістичні засоби розкриття злочинів застосовуються у кримінології при вивченні проблем їх профілактики.
Очевидним є взаємозв’язок кримінології і науки кримінально-виконавчого права, яка широко використовує висновки кримінології в процесі виправлення і перевиховання засуджених осіб, попередження скоєння ними нових злочинів тощо. В свою чергу, кримінологія враховує пенітенціарний досвід для вирішення завдань боротьби із злочинністю.
Вивчення проблем протидії злочинності неможливе без використання комплексу знань зі сфери конституційного, державного, адміністративного, цивільного, сімейного, трудового та інших галузей права. Правовідносини, які вивчаються названими вище юридичними науками, теж є об’єктом злочинних посягань, а отже, і предметом кримінологічних досліджень.
3). Кримінологія тісно пов’язана з психолого-педагогічними науками. Теоретичні положення й емпіричні дані загальної та соціальної психології потрібні для вивчення всіх особистісних властивостей, які визначають механізм індивідуальної злочинної поведінки. Вивчення морально-психологічних ознак особи злочинця як елемента її загальної кримінологічної характеристики неможливе без поглибленого аналізу емоційно-вольової сфери, особливостей темпераменту і характерологічних ознак осіб, які скоїли злочини, їх антисуспільної спрямованості. Ресоціалізація таких осіб, у свою чергу, вимагає знань педагогіки, її методів впливу.
4). Зв’язок кримінології з економічними науками виявляється не лише при вивченні злочинності у сфері економіки і корисливої злочинності, але й при оцінці ролі матеріальних факторів (чинників) у генезисі злочинності, розробці економічних заходів її подолання в окремих галузях народного господарства.
В останні роки зростаючого значення набуває зв’язок кримінології з математикою і кібернетикою. Праці низки кримінологів (Г.А.Аванесова, Ю.Д.Блувштейна, С.Е.Віцина, А.Ф.Зелінського, В.В.Панкратова та ін.) показали можливість плідного співробітництва кримінології з цими науками. Математичні методи суттєво підвищують точність кримінологічних досліджень та їх висновків (наприклад, при визначенні рівня, питомої ваги, латентності злочинності, її прогнозуванні).