14. За кримінально-правовою класифікацією економічна зло­чинність поділяється па такі групи:

1. злочини у сфері відносин власності, пов'язані зі службо­вою діяльністю, злочини у сфері використання бюджету, злочини у сфері фінансових відносин;

2. злочини у сфері відносин власності, пов'язані зі службо­вою діяльністю, злочини у сфері використання бюджету, злочини у сфері фінансових відносин, злочини у сфері підприємництва, злочини у сфері захисту від монополізму та несумлін­ної конкуренції, злочини у сфері обслуговування населення, злочини у сфері митного регулювання;

3. злочини у сфері використання бюджету, злочини у сфері фінансових відносин, злочини у сфері підприємництва, злочини у сфері захисту від монополізму та несумлін­ної конкуренції, злочини у сфері обслуговування населення, злочини у сфері митного регулювання;

4. злочини в сфері владних повноважень, злочини бюджетної сфери, злочин у сфері фальсифікації цінних паперів, злочини у сфері захисту від монополізму та несумлін­ної конкуренції, злочини у сфері випуск чи реалі­зація недоброякісної продукції; обман покупців; обман замов­ників; одержання незаконної винагороди від громадян за ви­конання робіт, пов'язаних з обслуговуванням населення; по­рушення правил торгівлі.

15. Міжнародною організацією, яка в одній з резолюцій визначила економічні злочини як особливо небезпечні, є:

1. НАТО;

2. СОТ;

3. МАГАТЕ;

4. ООН.

16. Значну частину насильницьких злочинів становлять:

1. умисні вбивства, умисне заподіяння шкоди здоров'ю, катування, зґвалтування, розбої, грабежі та поєднане з насильством хуліган­ство;

2. вбивство з необережності, умисні вбивства, умисне заподіяння шкоди здоров'ю, катування, зґвалтування, розбої, грабежі та поєднане з насильством хуліган­ство;

3. вбивство з необережності, вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини, вбивство з корисливих мотивів, вбивство поєднане із зґвалтуванням;

4. заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, легких тілесних ушкоджень умисні вбивства, умисне заподіяння шкоди здоров'ю, катування, зґвалтування, розбої, грабежі та поєднане з насильством хуліган­ство.

17. Основою об'єднання насильницьких злочинів кримі­нологічно значущу групу є такі критерії:

1. жертва злочину, особа злочинця, причини і умови злочинності;

2. вина у формі умислу та необережності;

3. жертва; злочину , вина, причини вчинення злочину;

4. спосіб дії злочинця, форма вини, об'єкт посягання.

18. У СФЕРАХ ДОЗВІЛЛЯ ТА ПОБУТУ ПОШИРЕНІ НАСИЛЬНИЦЬКІ ЗЛОЧИНИ З:

1. корисливих мотивів;

2. мотивів задоволення статевої пристрасті;

3. мотивів ревнощів;

4. хуліганських мотивів;

19. БІЛЬШІСТЬ ОСІБ, ЯКІ ВЧИНЯЮТЬ НАСИЛЬНИЦЬКІ ЗЛОЧИНИ Й ХУЛІГАН­СЬКІ ДІЙ:

1. 50% чоловіки 50 % жінки;

2. 90 % жінки;

3. 90 % чоловіки;

4. 80 % чоловіки , 10 % неповнолітні;

20. ОСНОВНИЙ КОНТИНГЕНТ НАСИЛЬНИЦЬКИХ ЗЛОЧИНІВ ТА ХУЛІГАНІВ СТАНОВИТЬ ОСОБИ:

1. до 35 років;

2. до 30 років;

3. до 50 років;

4. до 40 років.

21. КОРИСЛИВІ ЗЛОЧИНИ ЦЕ:

1. посягання на чуже майно;

2. посягання на гроші і тільки;

3. посягання на здоров’я;

4. посягання на права і свободи.

22. ГРАБЕЖІ ТА РОЗБІЙ ЦЕ:

1. відкрите заволодіння майном;

2. таємна форма володіння майном;

3. відкрита насильницька форма заволодіння чужим майном;

4. наземна насильницька форма володіння майном.

23. ЗАЗВИЧАЙ НЕ МОЖЕ ВІДНОСИТИСЬ ДО ОСНОВНИХ ПРИЧИН КОРИСЛИВОЇ ЗЛОЧИННОСТІ:

1. помста;

2. матеріальні нестатки;

3. недоліки в діяльності правоохоронних органів;

4. криміногенна роль соціального та матеріального роз­шарування суспільства.

24. ЗЛОЧИН ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ВЧИНЕНИЙ ЗЛОЧИННОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ЯКЩО В НІЙ:

1. три і більше;

2. п’ять і більше;

3. сім і більше;

4. два і більше.

25. ВІДПОВІДНО ДО МАСШТАБІВ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ:

1. територіальні;

2. регіональні;

3. міжнародні;

4. національні.

26. НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ В КРИМІНОЛОГІЇ ЦЕ:

1. процес отримання нових знань про злочинність, причини та умови, що її зумовлюють; особу злочинця для розробки та реалізації заходів спрямованих на підвищення ефективності роботи з метою запобігання злочинним проявом;

2. найбільш загальна категорія, що характеризує залежність одних явищ, процесів і станів від інших, свідчить про зв'язок між речами та явищами;

3. сукупність якісних і кількісних характеристик явища, що вивчається в їх єдності й розвитку;

4. процес отримання, обробки і аналізу інформації з метою визначення майбутнього стану злочинності чи ймовірності вчинення конкретного злочину.