- •1.Трипільська культура належить праукраїнцям
- •2. Українська революція 1917-1920
- •3.Громадянська війна в Україні 1918-1920
- •4. Великі князі до часів Ольги воювали-вона правила державою
- •5.Голодомор 1932-1933 рр. В Україні
- •6.Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.). “Відлига”
- •7.Доведіть або спростуйте твердження «у середині хуіі ст на укр землях посилився соціальний, релігійний та національний гніт»
- •8.Доведіть або спростуйте твердження «Литва була загарбником, який позбавив Україну незалежності»
- •9.Доведіть або спростуйте твердження «у другій половині хуіі ст Гетьманщина перетворюється на російську провінцію»
- •10.Політика «воєнного комунізму» та неп
- •11.Етапи становлення Давноруської держави
- •12. Характеристика політ устрою кр на різних етапах її історії
- •13.Значення прийняття християнства на Русі
- •14.Галицько-волинська держава спадкоємиця київської русі
- •15.Порівняйте державний устрій Великого князівства Литовського та Речі Посмолитої
- •16.Місце і роль козацтва в українській історії
- •17. Основні етапи української національної революції середини 17 ст
- •18.Переяславсько-Московська угода
- •19. Періодизація історії Укр
- •20.Доведіть, що період Руїни був трагічним етапом історії 17 ст
- •21.Охарактеризуйте основні напрями визвольного руху в Україні
- •23. Доведіть, що в ході національно-визвольної війни середини хуіі ст формувалася укр козацька держава
- •24. Доведіть або спростуйте твердження «київська русь часів роздробленості була федеративною монархією.
- •25. Проаналізуйте історичні уроки діяльності цр
- •26.Чи згодні ви з твердженням: «колгоспна система- це форма закріпачення селянства?»
- •27.Етапи стародавньої історії україни
- •28. Доведіть, що грецька колонізація Пн Причорномор’я мала позитивний вплив на подальшу історію Укр.
- •29. Реформи 60-70 в російській імперії
- •30. Дайте хар-ку державотворчих процесів в умовах незалежності
- •31. Основні етапи наступу рос самодержавства на автономію Гетьманщини
- •32. Діяльність двох течій укр Руху Опору
10.Політика «воєнного комунізму» та неп
Воєнний комунізм
3 початком громадянської війни літом 1918 р. та іноземної інтервенції 2 вересня ЦВК оголосив Республіку єдиним військовим табором. Встановлювався командно-адміністративний режим з метою зосередження в руках держави всіх наявних ресурсів і рятування решти господарських зв´язків. Почали здійснюватись надзвичайні заходи, що отримали пізніше назву політики "воєнного комунізму". Вона набула завершених обрисів до весни 1919 р.
Складові політики "воєнного комунізму" такі:
—введення (травень 1918 р.) продовольчої диктатури (хлібна монополія держави і тверді ціни, продзагони тощо);
—націоналізація всіх підприємств;
—централізація розподілу сировини і готової продукції;
—заборона свободи торгівлі (листопад 1918 p.), згортання грошового обігу, запровадження карткової системи розподілу продуктів;
—мілітаризація народного господарства, встановлення державного контролю за виробництвом, запровадження загальної трудової повинності;
—введення (січень 1919 р.) продовольчої розкладки на хліб, а потім і на інші продукти сільського господарства.
"Воєнний комунізм" — це модель державного регулювання економіки, яка мала подвійну природу. З одного боку, він був реакцією на критичні обставини, і тому являв собою набір вимушених тимчасових заходів, з іншого — його реалізація на практиці стала спробою безпосереднього переходу до нового суспільного ладу. Своєрідним стрижнем політики "воєнного комунізму" стала продрозкладка, згідно з якою кожна губернія мусила здати державі "лишки" зерна та інших продуктів Продрозкладка була одним з елементів встановлення продовольчої диктатури, що виявилася у запровадженні монополії на торгівлю, штучному утриманні твердих цін, створен
Становище селянства також було тяжким. Занепад промисловості й відсутність вільного товарообороту позбавляли селян зацікавленості у розширенні свого виробництва.
Після закінчення громадянської війни наприкінці 1920 р. на перший план вийшло завдання відбудови народного господарства. Перехід до розвитку в мирних умовах вимагав також зміни методів управління економікою країни. Воєнізована система управління, бюрократизація апарату, незадоволення продрозкладкою викликали весною 1921 р. внутрішньополітичну кризу, яка виявлялась у повстаннях і страйках на підприємствах.
У березні 1921 р. X з´їзд РКП(б) у ході внутрішньополітичної боротьби прийняв рішення про заміну продрозкладки продовольчим податком .
НЕП
Нова економічна політика (неп) — економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 року. Була прийнята весною 1921 року X з'їздом РКП(б), змінивши політику «воєнного комунізму», що проводилася в ході Громадянської війни. Нова економічна політика мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму.
Головний зміст НЕП — заміна продрозкладки продподатком в селі, використання ринку і різних форм власності, залучення іноземного капіталу у формі концесій, проведення грошової реформи (1922—1924), в результаті якої рубль став конвертованою валютою.
НЕП дозволив швидко відновити господарство, зруйноване Першою світовою і Громадянською війнами.
З другої половини 1920-х років почалися перші спроби згортання НЕПу. Ліквідовувалися синдикати в промисловості, з якої адміністративно витіснявся приватний капітал, створювалася жорстка централізована система управління економікою (господарські наркомати).
Сталін і його оточення узяли курс на примусове вилучення хліба і насильницьку колективізацію села. Проводилися репресії проти управлінських кадрів (Шахтинська справа, процес Промпартії тощо). На початок 1930-х років НЕП був фактично згорнутий.