
Tovaroznav_pakuv_mater_i_tari-Sirohman
.pdfІноді крейдований з обмеженою деформацією після намокання. Може мати одноабо двосторонню машинну гладкість. Виготовляється масою 70—90 г/м2 з біленої сульфатної целюлози.
Папір жиронепроникний — папір з підвищеним опором проникненню жировмісних речовин. Жиронепроникність досягається шляхом спеціальної обробки з утворенням зімкнутої поверхні або за рахунок покриття.
Папір жиростійкий — папір з поверхневим проклеюванням жиростійкими адгезивами, призначений для автоматичного пакування вершкового масла, маргарину.
Папір з просоченням — папір, просочений спеціальною речовиною, наприклад воском.
Папір інгібований (антикорозійний) — пакувальний папір з односто-
роннім полімерним, латексним або іншим подібним покриттям з нанесенням на внутрішню поверхню леткого інгібітора. Застосовується для захисту від корозії виробів з чорних і кольорових металів.
Папір каландрований — папір, пропущений через суперкаландр з метою надання йому підвищеної гладкості і лиску.
Папір крепований — папір, що зазнав крепування, застосовується для пакування крихких виробів, а також для виготовлення внутрішнього шару мішків.
Папір липкий — папір, який з одного боку покритий клеєм і призначений для виготовлення липких етикеток.
Папір махорковий — папір для пакування махоркового тютюну. Папір металізований — папір з покривним шаром розпорошеного ме-
талу, що наноситься методом вакуумного напилення.
Папір мішковий — міцний папір масою від 70 до 100 г/м2, що використовується як основний сировинний матеріал для виготовлення мішків (згідно з сучасною технологією головним чином використовують крафт-папір). Залежно від якості сировини, еластичності, кольорових відтінків, вологоміцності виготовляють різний мішковий папір: вологоміцний, бітумований, ламінований тощо.
Папір неактинічний — світло-непроникний папір чорного кольору, що застосовується для пакування кінофотоматеріалів.
Папір обгортковий — папір для загортання харчових продуктів, медикаментів, промислових виробів, а також для виготовлення пакетів для сипкої продукції. Виготовляється з сульфатної і небіленої целюлози масою 120 г/м2.
Папір пакувальний для фруктів — тонкий слабко-клеєний папір од-
носторонньої або машинної гладкості, іноді просочений спеціальними речовинами, що запобігають гниттю фруктів.
Папір пакувальний для чаю — папір односторонньої гладкості або каландрований, іноді склеєний з фольгою.
Папір парафінований — папір для внутрішнього загортання кондитерських виробів, що пакуються машинами-автоматами, а також
581
для застилання ящиків або коробок, пакування медикаментів, дрібних металевих виробів тощо. Виготовляється з паперу-основи для парафінування шляхом просочення розплавом парафіну.
Папір термозварюваний пакувальний — міцний папір з обмеженою паропроникністю, з поверхневим термозварюваним шаром і нормованою міцністю термозварюваного шва для автоматичного пакування різних товарів і харчової продукції.
Папір фунгіцидний — папір, що містить на своїй поверхні саліланілід. Застосовується для герметичного пакування і довготривалого зберігання, наприклад хліба, банок з консервами (варення).
Папір шпагатний — папір з високим показником міцності під час розтягування, призначений для виготовлення шпагатів.
Папір, каширований алюмінієвою фольгою — папір, склеєний з фоль-
гою; застосовується переважно для пакування харчових продуктів з високим вмістом жиру (каширування — суміщення індивідуальних плівок).
Папір, ламінований поліпропіленом — папір, ламінований поліпро-
піленом, що характеризується зниженою жиро-, паро-, газопроникністю і підвищеною хімічною стійкістю, застосовується для пакування харчових продуктів з високим вмістом жиру.
Папір, покритий полімерною плівкою — папір з захисним шаром,
наприклад поліетилену, що наноситься з одного або з двох боків.
Папір-основа для парафінування — папір, який призначено для виго-
товлення парафінованої паперової продукції. Виготовляється з сульфатної біленої целюлози масою 25—40 г/м2.
Папір-пергамент — папір для пакування жировмісної харчової та іншої продукції. Характеризується високою жиро- і вологонепроникністю, зберігає початкову міцність при зволоженні, виготовляється масою 60 г/м2.
Папір-підпергамент — папір марок П-1, П-2 і П-3 застосовується для механізованого пакування різноманітних харчових продуктів з незначним вмістом жиру і підвищеною вологістю, марки П — для випічки, кондитерських виробів, круп’яних концентратів. Виготовляється із сульфітної целюлози масою 43—50 г/м2.
Папір-полівінілхлорид — папір, покритий з одного боку дисперсією полівінілхлориду. Має знижену газо-, паро- і водопроникність. Застосовується для пакування харчових продуктів, лікувальних засобів і товарів побутової хімії.
Папір-поліетилен — папір, що з одного боку ламінований поліетиленом, має знижену жиро-, паро-, газопроникність і підвищену хімічну стійкість.
Папір-фольга-поліетилен (буфолен) — папір, каширований фольгою і ламінований поліетиленом. Застосовується для автоматичного пакування харчових продуктів, переважно після сублімаційного сушіння, та іншої продукції, за умовами зберігання якої необхідна знижена газопроникність.
582
Парафін — суміш твердих насичених вуглеводнів. Використовується для просочення паперу, який призначено для пакування харчових продуктів, технічних виробів тощо.
Пачка — одноразова споживча тара у формі паралелепіпеда, яка закривається клапанами.
Пенал — невелика коробка з висувним корпусом або з кришкою у вигляді обичайки.
Пергамент — жиронепроникний папір, що використовується для загортанняхарчовихпродуктів. Зберігаєсмакіароматпакованихпродуктів.
Пергамін — напівпрозорий клеєний без наповнювача папір з високими показниками механічної міцності, жиро- і олієнепроникності, використовують для виготовлення кальки, а також для пакування харчових продуктів.
Перегин — елемент замка, що поглиблює поздовжній шов усередину корпуса металевої банки.
Перегородка (ящика) — частина ящика, що розділяє його внутрішній простір на секції, гнізда.
Перфорація — отвори в стінках тари, які забезпечують циркуляцію повітря всередині тари.
Піддон — транспортна тара, засіб пакетування, що має жорстку площадку і достатнє місце для створення укрупненої вантажної одиниці. Як правило, має стандартні розміри. Піддони поділяють на два види: двозахідний і чотиризахідний, які розрізняються способом захвату вилковим навантажувачем. Виготовляється з деревини, пластмас, металів. Для їх виготовлення все частіше використовують вторинну сировину.
Піддон двозахідний — піддон, конструкція якого забезпечує можливість вводу вилкового захвату тільки з двох протилежних боків.
Піддон двонастильний — піддон з верхнім і нижнім настилами, кожний з яких може бути використаний для розміщення вантажу.
Піддон стояковий — піддон з надбудовою з вільних або скріплених стояків.
Піддон чотиризахідний — піддон, конструкція якого забезпечує можливість вводу вилкового захвату з чотирьох боків.
Піддон ящиковий (з боковими стінками) — піддон з надбудовою із суцільних, ґратчастих або сітчастих стінок.
Підпергамент — тонкий папір для пакування харчових продуктів, виготовлений з целюлози жирного помелу, з обмеженою жиропроникністю і високою механічною міцністю.
Пінопласти — полімерні матеріали з вмістом газової фази не менше 50 % з об’ємом і мінімальним діаметром комірок 0,02 мм. Застосовуються для виготовлення транспортної тари і допоміжних пакувальних засобів. Головним чином використовуються пінопласти на основі полістиролу, поліуретану, полівінілхлориду.
Пластичні маси (пластмаси) — матеріали на основі природних або синтетичних полімерів, здатних отримувати задану форму під тис-
583
ком і зберігати її після охолодження. Крім полімеру, можуть містити наповнювачі, пластифікатори, стабілізатори, пігменти та інші компоненти. Розрізняються за експлуатаційними властивостями (наприклад, антифрикційні, атмосферо-, термочи вогнестійкі), за природою наповнювача (склопластики, графітопласти тощо), за способом його розміщення у матеріалі (наприклад, шарові пластики, волкнисті тощо), а також за типом полімеру (амінопласти, білкові пластики тощо). Залежно від характеру перетворень, що відбуваються з полімером при формуванні, виокремлюють термопласти (поліетилен, полівінілхлорид, полістирол, поліпропілен) і реактопласти (фенопласти). Основні методи переробки термопластів — лиття під тиском, екструзія, вакуумформування, пневмоформування; реактопластів — пресування і лиття під тиском.
Пластифікатори полімерних матеріалів — речовини, які входять до складу пластмас, клеїв, фарб для підвищення їх пластичності. Як пластифікатори, в основному використовують нелеткі хімічні інертні речовини, наприклад: дибутилфталат, трикрезинфосфат.
Пластифікація — модифікація полімерного матеріалу, в результаті якої підвищується рухливість мікромолекул у цілому, їх ділянок, простих надмолекулярних структур (пачок макромолекул), або всіх цих структурних одиниць. Технологічною метою пластифікації може бути підвищення морозостійкості, ударної міцності, зниження модуля.
Пластичність — показник, що його визначає залишкова деформація під час сферичного розтягування проби матеріалу, виражена у відсотках від заданої деформації.
Плівка — тонка гнучка пластина з пластмаси. Буває багатошаровою металізованою, з нанесенням друку. Може мати покриття або бути підданою екструзії з метою підвищення механічної міцності й посилення захисних властивостей. При товщині більше ніж 0,25 мм (для Японії — 0,1 мм), виріб називають листом, а менше ніж 0,25 мм — плівкою.
Плівка Eco Lean — екологічно чистий пакувальний матеріал, альтернатива кашированій фользі, композиція готових до застосування натуральних карбонатів, наприклад крейди з пластмасою, склеюючим агентом використовують поліолефіни. Застосовується для фасування вершкового масла.
Плівка LeanTM Cover — обгорткова плівка для жиро- і олієвмісних харчових продуктів. Випускається трьох видів: зі світлопроникним шаром, для упаковки морозива і напівпрозора.
Плівка LeanTM Cups — стаканчики для рідких, напіврідких або твердих продуктів, які закриваються припаяною пластинкою.
Плівка LeanTM Peel — матеріал для виготовлення кришок, запаювання пластикових стаканчиків під йогурт — платинок.
Плівка LeanTM Pouch — плівка для пакування твердих і сипких харчових продуктів — сухого молока, чіпсів, чаю, хліба.
584
Плівка орієнтована поліпропіленова — гнучка пакувальна плівка,
більш міцна, ніж звичайний поліпропілен, оскільки має іншу молекулярну структуру (орієнтовану).
Плівка пластмасова — пластмаса у вигляді тонких плоских листів або рукавів.
Плівка повітряно-пузириста — комбінована з двох шарів поліетиленова плівка, що поєднує властивості звичайної поліетиленової, яка захищає вироби від дії атмосферних явищ, спрацьовування і забруднення, а також властивості амортизатора (наприклад поролону), що захищає вироби від ударів, вібрації і поштовхів.
Плівка розтягувальна — еластична плівка з модифікованого поліетилену, використовується для скріплення збільшених вантажних одиниць із тарно-штучних вантажів на піддоні методом обмотування в один або декілька шарів, при цьому непотрібне нагрівання, як для термоусадкових плівок.
Плівка термоусадкова — плівка з поліетилену, поліпропілену та інших полімерів, що характеризуються ступенем усадки, який коливається від 30 до 80 %. Усадка плівки відбувається під час нагрівання до температури 150—300 °С. Принцип, за яким здійснюють пакування (загортання) в термоусадкову плівку, іноді називають «пам’яттю полімеру». Це — плівка, розтягнута в процесі переробки нагріванням, а потім охолоджена для «заморожування» отриманої орієнтації молекул. Під час повторного нагрівання вона намагається повернутися до своїх розмірів у невитягнутому стані. Спочатку широко використовувалась для пакування замороженої птиці. Останнім часом має різноманітне застосування як транспортна упаковка металевих і скляних банок, пляшок, картонних коробок та інших тарно-штучних вантажів.
Плівки полімерні — суцільні шари полімерів товщиною до 0,2—0,3 мм. Виготовляються із синтетичних полімерів, наприклад: поліетилену, полівінілхлориду, поліамідів, а також з природних полімерів і продуктів їх хімічної модифікації, зокрема целюлози та її ефірів.
Плівковий матеріал «Майлар» — являє собою поліетиленглікольтерефталатну смолу (ПЕГТ). Використовується як самостійно, так і для ламінування з іншими матеріалами.
Плівковий матеріал «Комбітерм» — на основі поліаміду або ж іноме-
ру (сурліну) з кисневим бар’єром, містить усередині плівки киснеадсорбційний шар. Активізується лише після пакування харчових продуктів (м’ясних, рибних, молочних).
Плівковий матеріал ТВІС-ПАНТМ — володіє твіст-еффектом, застосовується для загортання цукерок, шоколадних батончиків з наступним скручуванням.
Пломбування — оснащення упаковки пломбами, що дає змогу контролювати її цілісність.
585
Пляшка — споживча тара переважно циліндричної форми, що переходить у вузьку горловину, передбачену для закупорювання. Має плоске або ввігнуте дно.
Пляшка для закупорювання нарізним ковпачком — скляна або по-
лімерна пляшка з нарізкою на горловині.
Пляшка керамічна — для розфасовки і зберігання специфічних видів харчової продукції — бальзаму, лікерів тощо, як правило, декоративно оформлена.
Пляшка полімерна — для розфасовки і недовготривалого зберігання харчових та інших рідин. Може бути різних конструкцій і конфігурацій.
Пляшка скляна — для розфасовки і довготривалого зберігання алкогольних, безалкогольних напоїв, молока, рідких молочних продуктів. Горловини пляшок, призначені для закупорювання кронепробкою або алімінієвим ковпачком, мають гладкий вінчик, а для накручуючої пробки — різьбовий (гвинтовий).
Показники безпечності — характеризують захисні властивості матеріалів або виробів, що забезпечують безпеку людини як у побутових умовах, так і при виникненні екстремальних ситуацій.
Показники довговічності — визначають термін служби матеріалу або виробу без змін, які б робили неможливою або неефективною їх подальшу експлуатацію.
Показники екологічності — характеризують рівень шкідливих впливів на довкілля, що виникають під час виготовлення, експлуатації та утилізації матеріалів або виробів.
Показники ергономічності — враховують комплекс властивостей, що проявляються у системі «людина-виріб-довкілля» і характеризують відношення матеріалів або виробу до дії різних чинників довкілля. До показників ергономічності належать такі показники: гігієнічні, антропологічні, фізіологічні, психологічні.
Показники естетичності — характеризують естетичні властивості матеріалів та виробів. Вони оцінюють художньо-колористичне оформлення матеріалів або виробу, а також відповідність напрямку моди, інформаційну відповідність, раціональність форм, цілісність композиції та рівень технічного виконання.
Показники надійності — характеризують здатність матеріалу або виробу виконувати задані функції, зберігаючи при цьому свої експлуатаційні показники у певних межах протягом означеного проміжку часу. До цих показників відносять: зносостійкість, довговічність, розмірота формостійкість.
Показники призначення — обумовлюють галузь застосування продукції та характеризують властивості матеріалів і виробів, які визначають ступінь придатності для виконання призначених функцій. Вони включають такі групові показники: функціональної та технічної ефективності, конструктивні, сировинного складу та структури.
586
Показники розміру та формостійкості — визначають здатність мате-
ріалу або виробу утримувати стабільні розміри та форму протягом заданого терміну експлуатації.
Показники стандартизації та уніфікації — характеризують насиче-
ність матеріалів або виробів стандартними та уніфікованими складовими частинами, а також рівень уніфікації з іншими виробами.
Показники технологічності — характеризують властивості матеріалів або виробів, які визначають оптимальний вибір матеріалів, засобів праці, технологічних рішень та їх придатність до досягнення мінімальних витрат під час виробництва і експлуатації продукції.
Покривний шар — шар у вигляді плівки, фольги, лаку або суміші з мінеральних, пластифікованих і зв’язуючих речовин, що наноситься на поверхню картону, паперу тощо.
Покриття адгезійне — покриття паперової або полімерної стрічки (матеріалу) шаром сухого клею, що потребує зволоження для приклеювання, або шаром термоплавкого клею.
Покриття полімерне — покриття з полімерної плівки у вигляді полотна або рукава.
Поліаміди — продукти поліконденсації амінокислот. Полівінілацетат (ПВА) — синтетичний полімер, продукт полімериза-
ції вінілацетату. Це твердий безколірний прозорий полімер, має високу світлостійкість, адгезію до різних поверхонь, застосовується у виробництві емульсійних фарб, клеїв, ущільнювальних прокладок. Речовина для одержання полівінілового спирту.
Полівініліденхлорид (ПВДХ) — плівка, відома під назвою Saran. Синтетичний продукт полімеризації вінілдехлориду. Тверда речовина білого кольору. Термопластичний, статичний, негорючий, фізіологічно інертний. Має низьку теплота світлостійкість. Стійка до води, запахів і газів. Часто використовується як прозорий шар у комбінованих плівкових матеріалах для поліпшення захисних властивостей. Поширені співполімери з вінілхлоридом або акрилонітрилом.
Полівінілхлорид (ПВХ) — синтетичний полімер, прозора плівка або лист. З метою пакування застосовують непластифікований ПВХ
— прозорий матеріал, який добре формується, характерний високою жиростійкістю і кисненепроникністю. Із ПВХ виготовляють, головним чином, споживчу тару.
Поліетилен — продукт полімеризації безколірного газу етилену, білий воскоподібний твердий продукт, міцний, еластичний, добрий діелектрик, стійкий до багатьох хімічних речовин. Залежно від способу отримання розрізняють поліетилен високої — ПЕВЩ (НDРЕ) і низької — ПЕНЩ (LDРЕ) щільності. При цьому перший є більш міцним матеріалом. Обидва використовують для виготовлення плівок і пляшок. Придатний для пакування заморожених харчових продуктів.
587
Поліетилен високої щільності (ПЕВЩ) — має також назву «поліети-
лен високого тиску (ПЕВТ)», відрізняється підвищеною молекулярною масою, має значну жорсткість, удароміцність, застосовується, головним чином, для виготовлення транспортної тари методом лиття під тиском.
Поліетилен низької щільності (ПЕНЩ) — має також назву «поліети-
лен низького тиску (ПЕНТ)», застосовується для виготовлення плівок і споживчої тари, має високу еластичність, морозостійкість, хімічну стійкість, водо-паронепроникність, легко термозварюється.
Поліетилен-папір-поліетилен — папір, який з обох боків ламінований поліетиленом, використовується для автоматичного пакування рідких харчових продуктів.
Поліетилентерефталат (ПЕТФ або ПЕТ) — пластмаса, що широко застосовується для формування пляшок методом роздування зі спеціальних заготовок — «преформ». Використовується для виробництва плівки, що має високу механічну міцність (у 10 разів вищу, ніж механічна міцність поліетиленової плівки) і прозорість. Кристалічний варіант ПЕТФ, що використовується в умовах високої температури, є придатним для виготовлення лотків, які пакуються у мікрохвильовому середовищі.
Полікапроамід або полікапролактам — синтетичний полімер, про-
дукт полімеризації капролактаму; тверда речовина білого кольору. Має велику механічну міцність, зносостійкість, хімічну стійкість. Використовують у виробництві поліамідних ниток, волокон, плівки, деталей машин.
Поліконденсація — метод синтезу полімерів, при якому взаємодія мономеру (або мономерів) супроводжується виділенням побічних низькомолекулярних сполук, наприклад води або спирту.
Полімер — високомолекулярна сполука, молекули (мономери) якої складаються з великої кількості груп атомів, що багаторазово повторюються і з’єднані хімічними зв’язками. Полімери є основними компонентами пластмас.
Полімеризація — це метод синтезу полімерів, при якому взаємодія молекул мономеру, або мономерів не супроводжується виділенням побічних низькомолекулярних сполук.
Поліпропілен (ПП) — найбільш універсальний пластмасовий матеріал. Застосовується для виробництва плівок, споживчої і транспортної тари, є одним з найбільш легких і дешевих полімерів. Він удароміцний, не деформується при згинанні, стійкий щодо зношення. Зустрічається у вигляді волокон, плівок, або пінистої маси. Через низьку світлота морозостійкість поступається поліетиленові.
Полістирол (ПС) — жорсткий матеріал з невисокими захисними властивостями (крихкий). Використовується для виготовлення прозорих або кольорових матеріалів методом інжекційного формування.
588
Полістирол удароміцний — продукт модифікування полістиролу. Більш теплостійкий і менш крихкий.
Поліуретан — полімер. Для виготовлення упаковки відомо два основних види поліуретану: пінистий і зв’язаний стружковопінистий. Обидва види використовують як захисне пакування. Піні надається форма виробу у спеціальній формі або на самому виробі. Стружкова піна використовується у вигляді листів, рулонів, прямокутних блоків чи відливок. Застосовується також для виготовлення клею і лаків.
Поліфірм — антимікробна полімерна плівка для захисту поверхні харчових продуктів.
Поліфталату карбонат — синтетична плівка, що використовується для пакування спеціальних харчових продуктів і медикаментів.
Поліхлорвініл — продукт полімеризації хлористого вінілу.
Пробірка — споживча тара з циліндричним корпусом, плоским або опуклим дном, з горловиною, діаметр якої дорівнює діаметру корпуса. Закупорюється пробкою або кришкою. Місткість —
0,05 дм3.
Пробка — закупорювальний засіб циліндричної форми, який виготовляється із скла, металу, деревини, пластмаси або кори пробкового дерева (корок). Пробка може багаторазово вставлятися в отвір упаковки, вийматися з нього і, відповідно, надіватися (нагвинчуватись) або зніматися.
Пробка «Sports-Lok» — виготовляється діаметром 28 мм під горловини ПЕТ типу РСО та BPF. Складається з пробки, клапана та прозорого захисного ковпачка, має два ступені захисту: захисну смужку на пляшці і на прозорому ковпачку.
Пробка корончата з кільцем «Maxi-Crown» — виготовляється з тон-
колистової сталі товщиною 0,17 мм. Кільце може виготовлятися разом з пробкою або окремо і потім приклепуватися до пробки. Застосовується для закупорювання скляних і полімерних пляшок з газованими напоями.
Прозорість — величина, що характеризує, яку частину світла пропускає середовище без зміни напряму його розповсюдження. Вимірюється відношенням світлового потоку, що пройшов у середовищі без зміни напряму шлях, рівний одиниці довжини потоку, що увійшов у це середовище у вигляді паралельного пучка.
Прокладка (картонного ящика, коробки) — допоміжний пакуваль-
ний засіб у вигляді листа паперу або картону, що застосовується для зміцнення дна чи кришки ящика, коробки, і розділяє упаковувану продукцію.
Прокладка бугорчаста для яєць — об’ємна прокладка з паперового литва або пластмаси з комірками для яєць, головним чином по 30 шт., а також на 10—12 шт. з кришками, що закриваються.
Пружність — властивість тіл відновлювати форму та об’єм або тільки об’єм після дії зовнішньої сили. Кількісна характеристика пруж-
589
них властивостей матеріалів — модулі пружності. Пружність зумовлена взаємодією між атомами і молекулами та їх тепловим рухом.
Прямокутна жерстяна банка — банка з прямокутним або квадратним перерізом.
Пюр-пак — споживча тара прямокутної форми з коробкового картону з поліетиленовим покриттям, зі зварним поздовжнім швом і прямокутним дном. Після заповнення продуктом верх заварюється пелюсткоподібною складкою по ширині коробки. Застосовується для молока, молочної продукції, соків, тихих вин тощо.
Ð
Рапорт — рисунок, що повторюється і є частиною орнаменту. Часто використовується для виготовлення пакувального паперу споживчої упаковки.
Рексим — групова упаковка з ручкою, використовується з демонстраційною метою.
Рециркуляція — способи переробки вторинної сировини і повторного використання продукції, починаючи з утилізації побутового сміття і закінчуючи регулярною переробкою з повторним використанням різного виду пакувальних виробів і матеріалів, включаючи й переробку промислових відходів
Решітка (картонного ящика, коробки) — допоміжний пакуваль-
ний пристрій у вигляді листів картону з прорізами, що вставляються один в один і поділяють внутрішній об’єм ящика або коробки на комірки відповідно до зовнішніх розмірів упакованого товару.
Рилювання — нанесення роликом заданого профілю лінії згину на прямолінійній ділянці картону або гофропласту за рахунок їх зминання (ущільнення), яка служить своєрідним шарніром для клапанів кришки чи формування кутків корпуса ящика.
Рисайклінг (рициклінг) — вторинне використання утилізованих і сепарованих пакувальних матеріалів або виробів.
Розгортка картонного ящика — заготовка ящика з поперечними і поздовжніми лініями рилівки, з висіченими клапанами.
Рулон — безперервна стрічка матеріалу, змотана в трубку.
Рулон паперу — пакувальна одиниця паперу (картону) циліндричної форми, отримана в процесі намотування паперового полотна на жорстку гільзу і пакована в 2-3 шари паперу або плівки.
Ñ
САН — європейський уніфікований стандарт ідентифікації кодового числа, що присвоюється виробу.
Саше — пакет типу «подушечка», який закривається лише з двох торцевих боків, з вертикальним швом з тильного боку. Використовується для зберігання легких закусок.
590