1.2. Визначення теми і мети екскурсії

Тема: Формування екскурсії « Історична спадщина м. Харків»

Мета:

навчальна – ознайомлення з історією та сьогоденням міста;

виховна – розповідь екскурсовода має пробуджувати патріотичні почуття;

розважальна – розповідь повинна бути цікавою і захоплювати.

1.3. Методика створення екскурсії.

Методика створення екскурсії складається з наступних етапів:

1. Назва теми та мети екскурсії.

2. Відбір літературних та інших джерел.

3. Відбір та вивчення екскурсійних об'єктів.

4. Складання маршруту.

5. Обхід (об'їзд) маршруту.

6. Складання контрольного тексту.

7. Комплектація портфеля екскурсовода.

8. Складання технологічної карти.

9. Проведення пробної екскурсії.

1. Вибір теми та мети екскурсії.

Визначення мети, теми, назви екскурсії відбувається одночасно.

Перевагою є мета.

Мета буває: навчальна, виховна, розважальна.

Вибір теми. Вибір теми залежить від потенційного попиту, конкретного замовлення або цілеспрямованого створення певної тематики екскурсій. Кожна екскурсія повинна мати свою чітко певну тему.

2. Відбір літературних та інших джерел.

Достовірна інформація: музей архіви, експонати експозицій, літературні джерела, періодична література ( журнали, газети того часу), спогади свідків кіно, фото матеріал.

Не достовірна інформація: Інтернет, художня література.

Відбір літератури й складання бібліографії. У ході розробки нової екскурсії складається список книг, брошур, статей, опублікованих у газетах і журналах, які розкривають тему. Призначення списку - визначити зразкові границі майбутньої роботи з вивчення літературних джерел, надати допомога екскурсоводам у використанні необхідного фактичного й теоретичного матеріалу при підготовці тексту. Перелік літератури розмножується в декількох екземплярах для зручності в роботі групи й тих екскурсоводів, які в майбутньому будуть готуватися до проведення екскурсій по даній темі.

3. Відбір та вивчення екскурсійних об'єктів.

За технологічними ознаками виділяють об'єкти: архітектурні, містобудівні,об'єкти реконструкції, культові пам'ятники ( церковні споруди), фортифікаційні ( фортеці, вежі, бастіони), громадські будинки ( музеї, театри), монументальні ( арки, пам'ятники ).

За змістом: виділяються об'єкти одно і багато планові.

За значенням: основні і додаткові.

За збереженістю: повністю збережені, частково, руїни.

- по функціональному призначенню - основні, які є основою для розкриття підтем, і додатку, такі, що показуються під час переїздів (переходів) між основними об'єктами в ході логічних переходів у розповіді;

- по ступені збереження - що повністю збереглися, увійшли в наші дні зі значними змінами, які частково збереглися, втрачені.

При виборі екскурсійних об'єктів враховуються такі фактори: пізнавальна цінність – обсяг і змістовність матеріалу, відомість об'єкту, атрактивн6ість ( виразність) здатність приваблювати уваги, цікаво виглядати на фоні довкілля, незвичайність ( унікальність) неповторність характеру об'єкта події що з ним пов'язані, зручність місця розташування, а також безпеки екскурсантів.

Популярність об'єкта, його популярність серед населення. Незвичність (екзотичність) об'єкту. Мається на увазі особливість, неповторність пам'ятника історії й культури, будинки, спорудження (наприклад, суцільнозварний міст ім'я Э.О. Патона через Дніпро в Києві). Незвичність об'єкт може бути також пов'язана з якоюсь історичною подією, що відбулося в даному будинку, на місці установки даного пам'ятника, з легендою або історичною подією. Екзотичність може бути природного характеру (наприклад, сталактито-сталагміту карстові печери в Новому Афона, в Абхазії).

Виразність об'єкту, тобто зовнішня виразність об'єкту, його взаємодія із тлом, навколишнім середовищем - будинками, спорудженнями, природою. Перевага віддається тому об'єкту, що щонайкраще вписується в місцевість, гармоніює з іншими об'єктами, з ландшафтом.

В даний час на державному обліку знаходиться понад 150 тис. пам'ятників історії, археології і культури, а в музеях країни зберігається близько 40 млн. експонатів.

Як об'єкти можуть бути:

– пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями в житті нашого народу, розвитком суспільства і держави;

– будівлі і споруди, меморіальні пам'ятники, пов'язані з життям і діяльністю видатних особистостей, твори архітектури і містобудування, житлові і громадські будівлі, будівлі промислових підприємств, інженерні споруди (фортеці, мости, башти), мавзолеї, будівлі культурного призначення і інші споруди;

– природні об'єкти – ліси, гаї, парки, річки, озера, ставки, заповідники і заповідники, а також окремі дерева, реліктові рослини і др.;

– експозиції державних і народних музеїв, картинних галерей, постійних і тимчасових виставок;

– пам'ятники археології – городища, стародавні стоянки, поселення, кургани з похованнями, земляні вали, дороги, гірські вироблення, загороди, святилища, канали і др.;

– пам'ятники мистецтва – витвори образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, скульптура, садово-паркове та ін. мистецтво .

Екскурсійні об'єкти класифікуються:

– за змістом – однопланові (твір живопису, річка, рослина, тварина, дім) і багатопланові (архітектурний ансамбль, ліс, поле, вулиця, площа міста);

– по функціональному призначенню – основні, які служать основою для розкриття підтем, і додаткові, такі, що показуються під час переїздів (переходів) між основними об'єктами в ході логічних переходів в розповіді;

– по ступеню збереження – що повністю збереглися, увійшли до наших днів із значними змінами, що частково збереглися, втрачені.

Тимчасове обмеження показу об'єкту (за часом пор, по днях, місяцям і сезонам) - це коли відвідування й огляд об'єкту неможливі через погану видимість або сезонність.