- •Міністерство освіти і науки україни
- •Завдання на виконання дипломної роботи
- •План завдання: зміст
- •Керівника дипломної літератури
- •1.2. Визначення теми і мети екскурсії
- •1. Вибір теми та мети екскурсії.
- •2. Відбір літературних та інших джерел.
- •3. Відбір та вивчення екскурсійних об'єктів.
- •4. Складання маршруту.
- •5. Обхід (об'їзд) маршруту.
- •6. Складання контрольного тексту.
- •7. Комплектація «Портфеля екскурсовода».
- •8. Складання технологічної карти.
- •9. Проведення пробної екскурсії.
- •1.4.Маршрутний лист
- •1.5. Контрольний текст екскурсії
- •1.5.3. Театр 19
- •1.5.4. Харківський академічний російський драматичний театр ім. О.С. Пушкіна
- •1.5.5. Дитячий театр « Каламбур»
- •1.5.6. Харківський історичний музей
- •1.5.7. Харківський літературний музей
- •1.5.8. Дробицький яр
- •1.5.9. Меморіального комплексу пам'яті жертв голодоморів в Україні
- •1.5.10. Пам’ятник 50 паралелли
- •2.1 Формування «Портфеля екскурсовода»
- •2.2 Кошторис
- •1. Загальні вимоги безпеки:
- •2. Вимоги безпеки перед початком проведення екскурсії:
- •3. Вимоги безпеки під час проведення екскурсії:
- •4. Вимоги безпеки після закінчення екскурсії:
- •5. Вимоги безпеки у аварійних ситуаціях:
1.5.9. Меморіального комплексу пам'яті жертв голодоморів в Україні
Час: 1 год.
№ |
Контрольний текст
|
Методичні вказівки |
1 |
Автором проекту Меморіального комплексу пам'яті жертв голодоморів в Україні є народний художник України Анатолій Васильович Гайдамака. Структурно Меморіальний комплекс складається з трьох основних частин: Свічі пам'яті, Залу пам'яті і символічних "чорних дощок" на яких розміщено назви населених пунктів, що постраждали у роки Голодомору. На початку алеї, при вході до Меморіального комплексу, з обох сторін розміщені скульптури ангелів - охоронців душ померлих у лихоліття Голодомору. Ця композиція є своєрідним вхідним порталом, за яким далі розкривається площа Меморіалу. У центрі площі мощенням сформовано коло, по зовнішній частині якого розташовані кам'яні жорна - "жорна історії", які мають подвійну символіку. З одного боку вони символізують 24 години у добі, а з іншого те, що за одну добу в лихоліття Голодомору вмирали 24 тисячі голодуючих українських селян. У центральній частині площі пам'яті розташована скульптурна композиція "Дівчинка з колосками", яка нагадує про трагічну долю найвразливішої категорії жертв Голодомору - дітей. П'ять пшеничних колосків у руках дівчинки символізують сумнозвісний "Закон про п'ять колосків". За яким до обвинувачених у розкраданні колгоспного майна селян застосовували 10-річне ув'язнення, а до так зв. "куркулів" та організованих груп людей - розстріл з конфіскацією майна. Не були виключенням навіть діти і старі люди, які намагалися врятуватися від голодної смерті. Крадіжкою державного майна вважалися навіть декілька колосків, зірваних дитиною, декілька замерзлих картоплин знайдених на колгоспному полі. Автор композиції - Андрій Гайдамака розповів, що голодна дівчинка з декількома колосками у худеньких руках запам'яталася йому з дитинства, коли разом з такими ж босоногими дітьми у голодному 1947 році він збирав колоски на скошених полях. Алея зроблена у вигляді ріллі, яка символізує родючість українських чорноземів (Україна напередодні Голодомору забезпечувала продовольством не лише СРСР, але й була житницею Європи). Однак, незважаючи на природні багатства країни, у 1932 - 1933 років українці були приречені на смерть.
За час існування Харківським державним академічним театром ляльок ім. В.А. Афанасьєва поставлено 260 п'єс, зокрема більше 20 з них розраховані на дорослу публіку, за цим показнЗиком театр має найбільший в Україні репертуар для дорослих глядачів серед театрів ляльок. Так, надзвичайним успіхом користується у глядача і у преси постановки для дорослих «Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим (постановник Є.Ю. Гімельфарб) та «Ревізор» за М. Гоголем. Сьогоденний репертуар театру складає понад 30 п'єс. В репертуарі театру вистави для дітей — «Казки джунглів» Р. Кіплінга, «Малюк і Карлсон» А. Ліндгрен, «Кіт у чоботах» Ш. Перро, «Кішкін дім» С. Маршака та інші, п'єси для дорослих[2]. Значним досягненням Харківського театру ляльок є спроби з відродження фольклорної форми вертепу на професійній сцені. Вертеп возили в Москву на Міжнародний фестиваль театрів ляльок і ХІІ Конгрес UNIMA, а пізніше — до Бельгії, де критика одностайно прийняла спектакль. Театр постійно успішно виступає на фестивалях лялькових театрів, як усередині країни, так і за кордоном.
|
Прийом опису
Фото 9.
|