44. Сутність та складові swot – аналізу.

SWOT -аналіз дає змогу формувати загальний перелік стратегій п-ства з урахуванням їхніх особл-тей: відповідно до зміс­ту стратегії — адаптації до (чи форм- впливу на) серед-ща.

SWOT –аналіз – це певне поєднання сильних і слабких сторін п-ства, загроз та можл-тей з боку зовн. серед-ща, при якому п-ством розроблені заходи по подоланню загроз та реалізації можл-тей на конкретному проміжку часу.

Сильні сторони — внутр-ні можл-ті (навички, по­тенціал) чи ресурс, що можуть зумовити форм- конкурентної переваги.

Слабкі сторони — види д-ності, які фірма здійс­нює не досить добре, або ресурси, підс-ма потенці­алу, що не правильно викор-ються,

Можл-ті — альтернативи, що їх може викори­стати п-ство для досягнення страт-их цілей (рез-тів).

Загрози — будь-які процеси або явища, що перешко­джають руху п-ства чи орг-ї в напрямку досягнення своїх місії та цілей.

Простежити співвідношення факторів зов-нього та внутр-нього серед-ща, що трактується в категоріях SWOT -аналізу, мо­жна за допомогою певної матриці.

На перетинах окремих складових груп факторів формуються по­ля, для яких характерні певні сполучення, що їх треба враховувати надалі в ході розробки стратегій певного типу:

поле перетину сильних сторін та можл-тей — потребує стратегій підтримки та розвитку сильних сторін п-ства в напрямку реалізації шансів зов-нього оточення;

поле перетину сильних сторін та загроз — передбачення стратегій викор-я сильних сторін п-ства з метою пом'якшення (усунення) загроз;

поле перетину слабких сторін та можл-тей — розробка стратегій подолання слабостей п-ства за рахунок можл-тей, що їх надає зов-нє серед-ще;

поле перетину слабких сторін та загроз — іноді називають «кризовим полем», тому що тут по­єднуються загрози серед-ща зі слабкістю п-ства. З огляду на це існує нагальна потреба розробки стратегій як подолання за­гроз, так і усунення слабкості п-ства

Етапи застосування SWOT -аналізу

Аналіз поточної ситуації (діагноз)	Аналіз майбтнього (прогноз)
1. аналіз критичних внутр-ніх та зов-ніх факторів	5.прогнозування тенденцій розвитку для кожного обраного зов-нього фактора
2. оцінка зов-ніх факторів (експертиза)	6. розробка вимог до рекомендацій, що посилюють переваги і усувають недоліки кожного з внутр-ніх факторів
3. оцінка внутр-ніх факторів (експертиза)	7. якими ми бажаємо та можемо бути?
4. хто ми є і які наші конкурентні перваги (недоліки)?	8. форм- стратегії для кожного напряму господарської д-ності

45. Життєвий цикл товару та його складові.

З життєвим циклом товару пов’язують концепцію, що характеризує збут продукту, прибуток, споживачів, конкурентів і стратегію М з моменту впровадження товару на ринок до його вилучення з продажу. Життєвий цикл товару характеризується коливаннями обсягів продажу та прибутків від реалізації. Ці коливання можна відобразити у вигляді кривої в системі координат, де відносно осі ординат відкладаються кількісні показники, а відносно осі абсцис — час (рис. 8). Вивчення життєвого циклу товару є дуже важливим для маркетологів з багатьох причин.

По-перше, прискорення темпів науково-технічного прогресу сприяє значному скороченню ринкового циклу товару.

По-друге, нова (особливо технічно складна продукція) потребує великих інвестицій.

По-третє, з допомогою аналізу життєвого циклу можна передбачати зміни в смаках споживачів та в стані конкуренції і коригувати план М.

По-четверте, концепція життєвого циклу уможливлює ґрунтовний аналіз товарного асортименту, забезпечення збалансованого поєднання нових, тих, що зростають, і зрілих товарів.

Концепція життєвого циклу може бути застосована до виду продукції (телевізор), типу продукції (кольоровий телевізор), торгової марки (телевізор «Електрон»). Тип продукції здебільшого точніше відбиває етап життєвого циклу, ніж вид або торгова марка товару.

Види життєвих циклів товарів розрізняють за формою й тривалістю.

Традиційна крива (A) має чіткі періоди впровадження, зростання, зрілості, спаду. Класична крива (бум — B) дає графічний вираз життєвого циклу популярного продукту зі стабільним збутом протягом тривалого часу. Крива захоплення (C) відтворює життєвий цикл товару, що мав швидкий злет і падіння популярності. Довгострокове захоплення (D) має аналогічну криву, проте збут триває в невеликих розмірах достатньо довго. Сезонна крива (E) або крива моди стосується товару, котрий добре реалізується протягом окремих періодів сезону. Крива поновлення або ностальгії (F) стосується застарілого товару, що знову набув популярності. Крива провалу (G) характеризує продукт, що взагалі не мав ринкового успіху. Для типового товару найкоротшою є стадія впровадження, а найдовшою — стадія спаду обсягу продажу.