42. Методи оперативного аналізу.

Оперативний (поточний) аналіз здійснюють на підприємствах і в його підрозділах безпосередньо в процесі господарської діяльності, або відразу по закінченні окремих виробничих чи інших робіт. При цьому основну інформацію для аналізу постачає оперативний облік, що виключає пасивне очікування звітних даних.

Намагання поєднати проведення аналізу процесу виробництва з відносно невеликими виробничими етапами (доба, тиждень, декада) зумовлюється потребою в активізації економічної роботи, включенні аналізу в систему оперативного управління підприємством. Отже, завданням оперативного аналізу є не тільки виявлення негативних явищ, а й сприяння їх своєчасному виправленню протягом певного періоду, що дяє змогу реально поліпшити кінцеві результати роботи підприємства.

дослідження ринку – це комплексний неперервний процес, який має виявити взаємозв’язки і взаємозалежності усіх елементів ринку для забезпечення підприємства інформацією про його стан на кожний досліджуваний момент. Важливим тут є своєчасне виявлення змін у співвідношенні попиту та пропозиції, їх причин і тенденцій розвитку ринку в оглядовій перспективі.

Отже, головними принципами організації оперативного аналізу кон’юнктури ринку є неперервність, цілеспряМ-ованість, гнучкість, комплексність і системність. Такий аналіз пропонуємо проводити в такій логічній послідовності: оцінка кон’юнктури ринку; вивчення потенційної місткості ринку та його якісних характеристик; виявлення величини незадоволеного попиту; вивчення системи факторів, що впливають на зміну частки ринку підприємства; діагностика шансів або загроз і ризиків у конкурентному середовищі підприємства; прогнозування ринку на короткострокову перспективу; об’єктивна оцінка обраної Мової стратегії підприємства з точки зору відповідності реальним процесам, що відбуваються на ринку; пошук шляхів задоволення зростаючого попиту, обґрунтування резервів його росту.

Аналіз попиту потрібно проводити по групах продукції або по кожному виду. У випадку зменшення частки ринку збуту потрібно детально вивчити систему факторів, які впливають на його зміну, як цінових, так і нецінових. Така багатофункціональна залежність робить аналіз попиту трудомістким. Вона ускладнюється також недостатністю Мової інформації. Залежність ціни і попиту вивчається з допомогою графіка кривої попиту.

43. Конкурентоспроможність товару та її визначення.

Конкурентоспроможність товару - це такий рівень його економічних, технічних і експлуатаційних параметрів, який дозволяє витримати суперництво (конкуренцію) з іншими аналогічними товарами на ринку. Крім того, конкурентоспроможність - порівняльна характеристика товару, що містить комплексну оцінку всієї сукупності виробничих, комерційних, організаційних і економічних показників щодо виявлених вимог ринку (або його певного сегмента) і щодо властивостей іншого товару. Система стандартизації товарів

Основні вимоги споживачів до технічних показників знаходять віддзеркалення в національних і міжнародних стандартах. Під стандартизацією розуміють розробку і встановлення технічних показників (норм) для прийнятої до випуску продукції, способів її маркувння, упаковки, транспортування і зберігань. Документ, яким визначається (нормується) стандартизований предмет, називається стандартом. Він є не тільки технічним, але і державним документом. Стандарти включають повну характеристику товару і містять технічні умови на його виготовлення, правила приймання, сортування, упаковки, маркування, транспортування і зберігання. При оцінці якості товару перш за все визначається його відповідність стандартам. Відповідність стандартам - споживацький параметр, що регламентується, порушення якого зводить конкурентоспроможність товару до нуля.

Якість товару - це ступінь досягнення встановленого технічного рівня при виробництві кожної одиниці товарної продукції. Воно визначається або органолептичним методом (за допомогою органів чуття), або лабораторними дослідженнями з використанням приладів, апаратів, реактивів і інших технічних засобів.

Технічна конкурентоспроможність товарів - показник дуже гнучкий і динамічний. Він перманентно міняється відповідно до темпів науково-технічного прогресу, що відбувається як усередині країни, так і в світових виробників, що ведуть, тій або іншої продукції.

В кожній країні існує своя система стандартизації товарів, відповідна ступеню розвитку національної економіки, науки, техніки і технологій.

Міжнародні стандарти усувають обмеженість, різнорідність, суперечність національних норм і правил різних країн. В цих цілях функціонує спеціально створена Міжнародна організація стандартизації (ISO – International Organisation for Standardisation).