Вимоги стандарту Oeko-Tex-100 щодо безпечності трикотажної продукції

Назва характеристики та одиниці вимірювання	Норма для трикотажної продукції
	Клас 1	Клас 2	Клас 3
Величина рН, одиниці	4,0-7,5	4,0-7,5	4,0-7,5
Кількість формальдегіду, ppm	20,0	75,0	300,0
Кількість важких металів, здатних екстрагувати, ppm Сурма (Sb) Миш’як (As) Свинець (Pb) Кадмій (Cd) Хром (Cr) Хром VI (Cr VI) Кобальт (Co) Мідь (Cu) Нікель (Ni) Ртуть (Hg)	30,0 0,2 0,2 0,1 1,0 0,5 1,0 25,0 1,0 0,02	30,0 1,0 1,0 0,1 2,0 0,5 4,0 50,0 4,0 0,02	30,0 1,0 1,0 0,1 2,0 0,5 4,0 50,0 4,0 0,02
Кількість пестицидів, ppm	0,5	1,0	1,0
Кількість пентахлорфенолу, ppm	0,05	0,5	0,5
Кількість азобарвників (МАК ІІІ, категорії 1 та МАК ІІІ, категорії 2), ppm	20,0
Кількість барвників, класифікованих як канцерогенні (кислотний червоний 26, дисперсний жовтий 3 тощо), ppm	Не дозволено
Кількість барвників, класифікованих як алергенні, ppm	50,0

Наразі широко розповсюджена проблема мікробіологічного руйнування текстильних матеріалів з натуральної сировини. Найбільшому руйнуванню піддається вовна.

Руйнування вовни протікає в декілька стадій: спочатку мікроорганізми руйнують лускатий шар, а потім проникають в корковий шар волокна, хоча сам корковий шар не руйнується, так як живильним середовищем служать розташовані між клітинами прошарки міжклітинної речовини. У результаті порушується структура волокна: лусочки і клітини більше не пов'язані між собою, волокно розтріскується і розпадається. А це призводить до повного руйнування волокна та неможливості його використовувати.

Активність мікробіологічних процесів, що розвиваються на вовні, залежить від механічних пошкоджень волокна та попередньої обробки вовни. Тому, якщо механічні пошкодження вже наявні, то необхідно чітко дотримуватися умов зберігання, а також періодично проводити профілактичні заходи ( обробка спеціальними речовинами) для попередження мікробіологічних процесів..

Пошкодження вовняних волокон можна звести до декількох узагальнених видів, обумовленими особливостями їх структури:

• плямистість і обростання – скупчення бактерій або гіф грибів та продуктів їх життєдіяльності на поверхні волокна;

• місцеве або поширене пошкодження лускатого шару;

• розшарування коркового шару до веретеноподібних клітин;

• розпад веретеноподібних клітин [20].

Незалежно від змісту поживних речовин, здатність мікробів до росту в матеріалі залежить від наявності води. Вміст води в текстильних матеріалах залежить від їх температури, вологості, хімічної та фізичної будови. Зниження температури повітря знижує водопоглинання, а надлишок води поглинається органічними матеріалами. Субстрат може містити велику кількість води, яка не може бути використана біологічними шкідниками [21].

Окрім того, зберігання текстильних матеріалів в неналежних умовах найбільш часто призводить до біологічних пошкоджень. Наявність різних забруднюючих речовин в матеріалі спричиняє їх хімічні зміни, а це погіршує естетичні властивості товарів. Поряд з частинками пилу присутні і спори грибів, які осідають на матеріал, а потім починають розвиватися в сприятливих умовах. Ріст грибів часто починається там, де є легко доступні джерела живлення, наприклад, органічні сполуки з пилу, фрагменти текстильних ниток, кутикула залишків клітин, крохмальні зерна, неорганічні сполуки різного типу. Ці речовини разом з поглиненою водою можуть створити сприятливе мікросередовище на поверхні матеріалу. Також ріст грибів може початися на текстильних волокнах, з яких мікроорганізми отримують поживні інгредієнти, щоб продовжити свій життєвий цикл, що викликає погіршення продукту.

Фарбування текстильних матеріалів також може стати причиною їх пошкодження. Грибкові пігменти утворюються протягом метаболічних процесів. Багато видів грибів генерують широкий спектр пігментів (жовтий, червоний, коричневий, зелений, синій, рожевий, фіолетовий і т.д.) різного хімічного складу. У гіфах клітинних стінок деяких грибів присутні меланіни, що може призвести до коричневого або чорного забарвлення об'єктів. Хоча фарбування не завжди супроводжується механічним пошкодженням волокна, це значно знижує якість використовуваного продукту, іноді роблячи його використання неможливим [22].

Таким чином, пошкодження вовни призводить до зниження її міцності, збільшення кількості відходів при гребенечесанню, а також до придбання небажаного синього, зеленого або брудного забарвлення і появи гнильного запаху.

Отже, вимоги до пряжі та ниток для виготовлення трикотажного одягу регламентуються державними нормативними документами, якими передбачаються обов’язкові та рекомендовані вимоги. Сфера безпеки та екології текстильних виробів регулюється міжнародним документом - «Oeko-Tex-100».