Класифікація трикотажного одягу за уктзед [14]

Код товару	Найменування товару
6101	Пальта, півпальта, накидки, плащі, анораки (включаючи лижні куртки), куртки та подібні вироби, трикотажні, для чоловіків або хлопців, крім виробів товарної позиції 6103
6102	Пальта, півпальта, накидки, плащі, анораки (включаючи лижні куртки), куртки та подібні вироби, трикотажні, для жінок або дівчат, крім виробів товарної позиції 6104
6103	Костюми, комплекти, піджаки, блейзери, штани, комбінезони із шлейками, бриджі та шорти (крім купальних), трикотажні, для чоловіків або хлопців
6104	Костюми, комплекти, жакети, блейзери, сукні, спідниці, спідниці-штани, штани, комбінезони з шлейками, бриджі та шорти (крім купальних), трикотажні, для жінок або дівчат
6105	Сорочки та сорочки з короткими рукавами, трикотажні, для чоловіків або хлопців
6106	Блузки, сорочки та сорочки з короткими рукавами, трикотажні, для жінок або дівчат
6107	Труси, кальсони, сорочки нічні, піжами, халати купальні, домашні халати та аналогічні вироби, трикотажні, для чоловіків або хлопців
6108	Комбінації, спідні спідниці, труси, нічні сорочки, піжами, пеньюари, купальні халати, домашні халати та аналогічні вироби, трикотажні, для жінок або дівчат
6109	Футболки, майки та інша натільна білизна, трикотажні
6110	Светри, пуловери, джемпери, кардигани, жилети та подібні вироби, трикотажні
6111	Одяг дитячий та додаткові речі до одягу, трикотажні
6112	Костюми спортивні, лижні, костюми та плавки купальні, трикотажні
6113 00	Одяг з трикотажного полотна товарних позицій 5903, 5906 або 5907
6114	Інший одяг трикотажний
6115	Колготки, панчохи, гольфи, шкарпетки і підслідники та інші панчішно-шкарпеткові вироби, включаючи компресійні панчішно-шкарпеткові вироби (наприклад панчохи для хворих з варикозним розширенням вен) та взуття без підошов, трикотажні
6116	Рукавички, мітенки, рукавиці, трикотажні
6117	Інші готові додаткові речі до одягу, трикотажні; частини одягу або додаткових речей до одягу, трикотажні

Отже, за УКТЗЕД трикотажний одяг класифікується за видами, статево-віковою ознакою та за призначенням [14].

Спільними ознаками класифікації є статево-вікова та призначення. З усіх вище наведених ознак, на мою думку, необхідно до класифікації за УКТЗЕД додати склад сировини, з яких отримані готові вироби. Адже саме сировина і є визначальним фактором всіх майбутніх властивостей виробу, а також впливає на призначення та сезонне використання трикотажного одягу.

3. Вимоги до сировини для виготовлення трикотажного одягу згідно нормативних документів

Вимоги до якості – вираження певних потреб через переведення їх у набір кількісного або якісного встановлення норм щодо характеристик товару для забезпечення можливості його перевірки при використанні за призначенням [16].

Відповідно до ДСТУ 3046-95 «Класифікація та номенклатура показників якості» показники якості пряжі поділяються на обов’язкові та рекомендовані. Для пряжі, яка призначена для трикотажного виробництва характерні такі обов’язкові показники якості:

• масова частка компонентів сировинного складу пряжі;

• номінальна лінійна густина пряжі;

• відносне відхилення кондиційної лінійної густини від номінальної;

• коефіцієнт варіації за лінійною густиною;

• питоме розривне навантаження;

• коефіцієнт крутіння;

• коефіцієнт варіації за розривним навантаженням;

• нормована вологість;

• ступінь стійкості пофарбування, для фарбованої пряжі;

• вади пряжі.

Рекомендовані показники якості характерні для пряжі залежно від виду використовуваної сировини для її виготовлення та способу прядіння. До них належать:

• подовження під час розриву ( для пряжі гребінного і апаратного прядіння з вовняних волокон);

• коефіцієнт варіації за крутінням ( для гребінної пряжі з вовняних волокон);

• масова частка жиру ( для всіх видів пряжі з вовняних волокон);

• масова частка парафіну ( для пряжі з бавовняних волокон);

• ступінь мерсеризації ( для пряжі з бавовняних волокон);

• нерівноважність ( для гребінної пряжі з вовняних волокон);

• питомий поверхневий електричний опір ( для пряжі, яка містить у собі більше 30% синтетичних волокон);

• масова частка костриці ( для всіх видів пряжі з луб’яних волокон);

• пістрявість за кольором ( для пряжі з луб’яних волокон, призначеної для виробництва високоякісних жаккардових виробів, платтяно-костюмних суворих тонких і грубих тканин);

• відповідність художньо-колористичного оформлення [13].

Основою створення трикотажних виробів є пряжа і нитки.

Трикотажна пряжа повинна бути пологою, м'якою, рівномірною по товщині, блиску і міцності, еластичною, з встановленою вологістю, чистою, гладкою поверхнею, зі здатністю рівномірно забарвлюватися. Нитка повинна мати пухку структуру, щоб забезпечити високу застилистість поверхні, підвищені теплоізоляційні властивості виробів, полегшену масу виробу, приємну м'якість на дотик і нормальне протікання процесу петлеутворення.

Застосування трикотажної пряжі пологого крутіння в порівнянні з пряжею для ткацького виробництва пояснюється тим, що підвищення крутіння пряжі веде до зростання її жорсткості, а також збільшення здатності до петляння і, отже, до розладнання трикотажних машин, поломці голок, спотворення форми і зміні розмірів петель, перекосів трикотажного полотна та іншим порокам. У той же час пряжа пологого крутіння менш міцна і рівна, більш ворсиста.

Крутіння пряжі повинно бути рівномірним, інакше полотно виходить заниженої якості, з потовщенням або стоншенням петельних рядів або їх ділянок.

М'якість трикотажної пряжі визначається не тільки ступенем її крутіння, але і властивостями самих волокон. Підвищення м'якості пряжі на трикотажних фабриках досягається попередньою обробкою пряжі і ниток перед в'язанням спеціальними пом'якшуючими речовинами, які потім видаляються з трикотажного полотна або готових виробів перед фарбуванням.

Рівномірність пряжі по товщині і блиску забезпечує отримання однорідного за структурою і рівномірного по щільності і блиску трикотажу.

Нерівномірна пряжа по товщині викликає «зебристість» – характерну смугастість трикотажу. Рівномірність пряжі за складом волокна, ступенем крутіння є також важливим показником якості.

Рівномірність пряжі по міцності запобігає її частому обриву і зводить до мінімуму появу вад в процесі трикотажного виробництва.

Подовження також забезпечує хорошу прохідність пряжі через елементи трикотажних машин у процесі петлеутворення. Недостатнє подовження призводить до обриву пряжі в петлеутворюючих системах.

Сильно пухнаста, нерівномірна, шишкувата пряжа буде не тільки призводити до дефектів полотна при в'язанні, але і обумовлювати зниження еластичних властивостей трикотажу.

В пряжі не повинно бути сторонніх механічних домішок, засміченості, грубих вузлів, зайвої ворсистості.

Хімічні нитки повинні задовольняти вимогам рівності, подовження, розтяжності, відсутності обірваних елементарних ниток, масляних плям.

Вимоги до пряжі і ниток фіксуються у відповідних нормативних документах.

В даний час в трикотажному виробництві переробляють усі види сировини, застосовують нитки різної товщини і ступеня крутіння. В основному використовують пряжу і нитки змішаного волокнистого складу, що забезпечує хороші гігієнічні властивості полотен, меншу усадку і зминальність, хорошу зносостійкість.

Залежно від призначення трикотажних полотен, вимог до їх властивостей, фактури поверхні підбирають пряжу та нитки різної будови: пряжу різних способів прядіння й коефіцієнтів крутіння; комплексні нитки з хімічних волокон пологого і сильного крутіння; нитки фасонних скрученостей, текстуровані нитки, а також різної їх комбінації. Тонкі та гладкі нитки використовують для виготовлення білизняних, сорочкових полотен, панчішно-шкарпеткових виробів з гладкою лицевою та виворітною поверхнею. Груба та пухнаста пряжа використовується для виготовлення м'яких і більш важких полотен для верхнього трикотажу. При їх поєднанні можна отримати полотна з гладкою лицевою поверхнею та ворсистою виворітною.

Пряжа та нитки високого крутіння надають полотнам жорсткість, спричиняють нерівномірність петельної будови, збільшують здатність полотен до закручення країв, але водночас полотна з них менш рихлі, стійкі до утворення пілінгу, більш зносостійкі.

Переплетення є важливим чинником, який визначає будову та властивості трикотажу. Від виду переплетення залежать характер лицевого та виворітного боків полотна, товщина, поверхнева густина, міцність, розтяжність, пористість, пружність та інші властивості. При виборі переплетення обов'язково враховують призначення трикотажного полотна, спосіб виготовлення виробу. У межах одного переплетення на будову та властивості полотна суттєво впливають форма, розмір, розміщення петель і зв'язок між ними. Петлі можуть бути відкриті й закриті. Відкриті петлі надають полотну високу розтяжність і еластичність, а закриті – більшу формостійкість. Трикотажні полотна, утворені відкритими петлями, легше розпускаються [17].

Пористість трикотажних полотен впливає на теплозахисні властивості, повітро- і паропроникність, масу, м'якість і т. ін. Висока пористість підвищує теплозахисні властивості трикотажних полотен, оскільки повітря, яке заповнює пори, є поганим провідником тепла, але водночас значна кількість наскрізних, великих за розміром пор підвищує конвекцію повітря та зменшує теплозахисні властивості полотен, й особливо вітростійкість.

Фактура трикотажного полотна визначається структурою його поверхні. На формування фактури найбільше впливають такі чинники, як вид і лінійна густина ниток і пряжі, вид переплетення, щільність і спосіб обробки полотен. Залежно від призначення трикотажного полотна лицевий його бік може мати різноманітну фактуру: гладку, шорстку, візерункову, рельєфну, ажурну, ворсову (з начісним і петельним ворсом). Найширше використовується трикотаж із гладкою лицевою фактурою (кулірна гладь, ластик, інтерлок).

Костюмно-платтяні трикотажні вироби, перш за все за своєю формою та розмірами, повинні відповідати формі та розмірним характеристикам людини. Цим забезпечується нормальна посадка виробів на фігурі людини та зручність їх у процесі експлуатації. Вимоги гігієни до цих виробів здебільшого визначаються особливостями природно-кліматичних умов їх експлуатації (осінньо-зимове, весняно-літнє призначення). Крім естетичних і гігієнічних вимог, трикотажні полотна костюмно-платтяного призначення повинні мати високу зносо- і формостійкість, які гарантували б заданий термін експлуатації виготовлених з них виробів, сталість їх форми та розмірів. Ці полотна мають характеризуватися високою атмосферостійкістю, стійкістю до підвищеної температури та хімічних реагентів, які використовуються під час періодичного хімічного чищення костюмно-платтяних виробів.

Основною функцією виробів пальтового призначення є надійних захист організму людини від дії несприятливих кліматичних умов – охолодження, опадів, вітру тощо. Полотна пальтового призначення повинні мати високу теплозахисну здатність та необхідну відштовхувальну здатність. Повинні бути суворо регламентовані показники повітропроникності, вологопровідності, водопоглинання та гігроскопічності [18].

Відповідно до стандартів пряжа повинна постачатися в бобінах, але допускається і постачання в мотках. Бобіна повинна мати відповідну масу, діаметр та визначену довжину нитки в бобіні, відповідно до договору поставки. Якщо пряжа постачається в мотках, то повинні бути встановлені периметр мотка, вид намотування, вільна перев’язка мотків. Кінці пряжі повинні бути зав’язані ткацьким гарно затягнутим вузлом.

Важливим є дотримання безпечності пряжі та ниток для виготовлення трикотажного одягу, оскільки одяг безпосередньо контактує з тілом людини. В Україні питання безпечності одягу загалом не має національних нормативів і регламентів відносно міграції з них хімічних речовин. Для цього в Європі діє Міжнародна асоціація дослідження і випробувань в галузі екології текстилю («Oeko-Tex-100»), в яку входить 12 країн. Вона займається не тільки дослідженнями, а й розробкою науково обґрунтованих вимог безпечності текстильних матеріалів та виробів з них. Продукція, що пройшла випробування в спеціалізованих випробувальних лабораторіях і випробування в галузі екології текстилю («Oeko-Tex-100») обов’язково маркується.

Знак Eko-tex Standard 100 гарантує відсутність у виробі отруйних речовин. Продукція, зокрема, перевіряється на наявність таких речовин:

• заборонені канцерогенні барвники;

• барвники, що викликають алергію;

• важкі метали, що виділяються;

• хлоровані ароматичні композиції (засмічують навколишнє середовище і шкідливі для здоров'я);

• формальдегіди;

• пестициди та ін.

Цим стандартом регламентують допустимий рівень шкідливих речовин у трикотажних матеріалах і виробах із них залежно від класу, до якого вони належать:

1. трикотажна продукція дитячого асортименту;

2. трикотажна продукція. Яка безпосередньо контактує з тілом людини;

3. трикотажна продукція, яка не контактує зі шкірою людини;

4. декоративні трикотажні матеріали.

В табл. 1.3 наведено деякі вимоги стандарту Oeko-Tex-100 до трикотажної продукції першого, другого та третього класу.

Перевірки на шкідливі речовини по Oeko-Tex® Standard 100 завжди орієнтуються на призначення текстильної продукції, тому чим тісніший контакт виробів зі шкірою людини, тим жорсткіші вимоги до даних виробів [19].

Таблиця 1.3