Висновки та пропозиції

Операції з давальницькою сировиною є одним з перевірених способів взаємовигідного співробітництва між контрагентами, оскільки дозволяють замовникам заощадити значну частину своїх оборотних коштів, а переробникам – забезпечити себе певним обсягом робіт, що сьогодні дуже актуально.

Давальницька сировина – це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції.

Операцією з давальницькою сировиною вважається операція з попередньої поставки сировини для її наступного перероблення (оброблення, збагачення чи використання) на готову продукцію за відповідну плату, незалежно від кількості виконавців, а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини), за умови, якщо вартість давальницької сировини на кожному етапі переробки складає не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків та міжнародний розподіл праці зробив операції з давальницькою сировиною досить популярною формою ведення бізнесу сьогодні. А оскільки сфера ЗЕД перебуває під пильним оком державного контролю, учасникам таких схем варто зважати на численні законодавчі норми щодо організації, митного оформлення та оподаткування операцій з давальницькою сировиною.

Основними нормативними документами, які регулюють здійснення операцій з давальницькою сировиною в Україні є: МКУ – Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495–VІ, ПКУ – Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755–VІ, Закон про ЗЕД – Закон України від 16.04.91 р. №959–XII «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Основною сировиною для виготовлення трикотажних виробів є пряжа та нитки. Класифікують пряжу та нитки за такими ознаками: призначення, спосіб прядіння, ступінь крутіння, волокнистий склад, вид використовуваної сировини, вид обробки, будова, лінійна щільність та поперечний переріз.

Вимоги до якості – вираз певних потреб або їхній переклад у набір кількісно або якісно встановлених вимог до характеристик об'єкта, що дозволяють встановити їх виконання і провести перевірку. Відповідно до ДСТУ 3046-95 показники якості пряжі поділяються на обов’язкові та рекомендовані.

Дослідження якості пряжі та ниток тісно пов’язане з визначенням волокнистого складу та властивостей. Дуже важливим є визначення геометричних, механічних властивостей та ступеня крутіння пряжі та ниток, з яких виготовлений трикотажний одяг, оскільки якість сировини, що застосовується при виробництві, відіграє значну роль при формуванні споживчих властивостей готових виробів. Для експериментальних досліджень було обрано такі показники якості пряжі та ниток, як волокнистий склад, лінійна густина, розривне навантаження та ступінь крутіння. Результати дослідження показали, що вся пряжа та нитки ПАТ «Софія» відповідають нормативній документації за досліджуваними показниками.

Вітчизняний ринок пряжі та ниток стабільний та достатньо конкурентоспроможний. Але сектор даної продукції в цілому є імпортозалежним. В даному секторі спостерігається спад попиту на продукцію українських підприємств як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Імпорт за всіма позиціями значно переважає експорт. Імпортують сировину переважно з азіатських країн.

Стабільність роздрібної торгівлі визначається раціональністю, повнотою і стійкістю асортименту товарів. Від складу й оновлення асортименту безпосередньо залежать зростання товарообігу і швидкість реалізації товарів. Аналіз асортименту пряжі та ниток ПАТ «Софія» був проведений за такими класифікаційними ознаками: за видом сировини, за волокнистим складом, за способом обробки, за ознакою «країна-постачальник».

Під конкурентоспроможністю продукції розуміють сукупність якісних і вартісних характеристик товару, які забезпечують задоволення конкретної потреби. Для нашого дослідження конкурентоспроможності було обрано п’ять зразків жіночих трикотажних суконь різних виробників: ПАТ "Софія" (м. Бровари, Київська область), ЗАТ “Роза” (Київ), ТОВ “Киянка” (Київ), ТОВ “Надія” (м. Мелітополь, Запорізька область) та трикотажної фабрики “Ареола” (Білорусь).

Конкурентоспроможність даних зразків трикотажних жіночих суконь за конкуруючий ПАТ «Софія», крім одного – ТОВ «Киянка».

На сьогодні українські трикотажні фабрики не задовольняють потреби трикотажної промисловості в основній сировині. Виробництво сучасного трикотажного одягу вимагає широкого асортименту пряжі та ниток високої якості, які не забезпечуються вітчизняними підприємствами.

Більшість трикотажних фабрик продовжують працювати або на давальницькій сировині, або з імпортною сировиною, експортно-орієнтовані підприємства використовують сировину виключно іноземного походження. ПАТ «Софія» належить до підприємств, які часткова працюють на давальницькій сировині.

Особливе значення має оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства в сучасних умовах, коли господарська самостійність та незалежність безумовно повинні привести до підвищення відповідальності і обґрунтованості управлінських рішень. Оцінивши ефективність угоди щодо переробки давальницької сировини з чотирма країнами-постачальниками (Італія, Франція, Німеччина та Туреччина), можна зробити висновки про те, що найефективнішою для ПАТ «Софія» буде угода з Туреччиною, менш вигідні з Німеччиною та Францією, а угода щодо переробки давальницької сировини з Італією взагалі неефективна.

В цілому, діяльність на принципах давальницької сировини має як позитивний, так і негативний ефекти. Серед недоліків для ПАТ «Софія» –проблеми неповної зайнятості, зношення обладнання і машин у зв’язку з високою інтенсивністю їх використання. Позитивний результат співробітництва із іноземними партнерами для фірми полягає у підвищенні професійної майстерності персоналу підприємства, можливості доступу до нових технологій, підвищення якості продукції.

Виходячи з вищенаведеного можна зробити наступні пропозиції:

1. створити лабораторію дослідження якості продукції на території підприємства та надавати платні послуги іншим підприємствам;

2. використання ефективних систем контролю якості з метою недопущення відмовлення покупця від товару чи зниження ціни;

3. розробка та використання сучасних міжнародних маркетингових програм, які б ефективно поєднували світові досягнення у сфері маркетингу з досвідом експортно-імпортної діяльності ПАТ «Софія»;

4. проведення гнучкої цінової політики, тому що при зовнішньоекономічних операціях підприємство змушене орієнтуватися не тільки на свої витрати виробництва, але і на світові ціни;

5. збільшити використання вітчизняної сировини, що зменшить собівартість продукції;

6. оновлення технологічного обладнання, механізації робіт.

Таким чином використовуючи ряд організаційно-методичних аспектів, які не потребують значних витрат додаткових ресурсів (більш широке застосування апарату зовнішньоторговельного маркетингу, наприклад) підприємство може впливати на ефективність своєї зовнішньоекономічної діяльності. Досить перспективним є також розширення нових форм ведення зовнішньоекономічної діяльності, впровадження засобів інформаційних технологій, найновіших аналітичних методів і підходів, використовування економіко-математичних моделей, які суттєво підвищать обґрунтованість управлінських рішень в цій сфері.