3. Аналіз методичних цілей викладача щодо окремих видів самостійної праці

Якими ж були наші цілі при розробці завдань з курсу. Так, сут­тєве значення для осмислення багатьох проблем сучасної школи має перша анкета-тест. Відповідаючи на неї, студент:

1. замислюється над вічним питанням про співвідношення природних даних, освіти, виховання і самоосвіти;

2. вчиться вмінню формулювати поняття, тобто розвиває одну з важливих рис творчого мислення;

3. вчиться оцінювати самого себе, а також формулювати ви­моги до школи і вчителя.

Система навчальних завдань з курсу «Методика викладання економіки» орієнтована також і на те, щоб студент сам вчився оцінювати та порівнювати різні методики викладання економічних знань, виходячи з таких важливих для нас принципів:

– вчи менше;

– вчись на меншому більшому;

– спирайся на самостійність студентів, співпрацюй з ними;

– розвивай вміння застосовувати різні форми унаочнення;

– свідомо користуючись «поворотними повторами» у матеріалі, використовуй їх для більш глибокого запам’ятовування та засвоєння;

Економічна наука грунтується на різних теоріях, концепціях, поглядах, напрямках тощо. Проте вона не існує окремо від інших наук. Економіка тісно зв’язана з суспільними науками (політологія, право, соціологія), з науками про людину й довкілля (психологія, географія, біологія), з використанням математичних методів («вії» й «нижня повіка»).

Однак самого тільки знання теорії ще недостатньо. Необхідно перетворити знання на вміння й навички для використання їх у реальному житті. Тому розглянемо практичне застосування (значення) економіки в нашому житті («верхня повіка»). Значення економіки можна розглядати на двох рівнях: на рівні суспільства («довгі вії») й на рівні індивіда («короткі вії»).

Хоч це іноді й не сприймається як звичайна річ, але всі кричущі проблеми сьогодення — інфляція, безробіття, військові витрати, бюджетний дефіцит, бідність и нерівність, забруднення довкілля, урядове регулювання бізнесу та ін. — сягають своїм корінням проблем ефективного використання ресурсів для задоволення потреб суспільства. Тому, вирішуючи основні суперечності економіки, ми знаходимо відповіді на сьогоденні суспільні проблеми.

Економіка — це життя, й знання економіки необхідне кожній людині для раціональної поведінки й уміння приймати ефективні рішення. По суті, людям властиві як біологічні, так і соціально зумовлені потреби. Ми прагнемо придбати їжу, одяг, притулок, безліч товарів і послуг, що асоціюються з пристойним і високим рівнем життя. Ми також сподіваємось оптимально використати ті здібності і ті матеріальні блага, які в нас є. Напевно, прийшовши на цей урок, Ви вже задавали собі запитання: чому іноді жалкуєш, що зробив нібито необхідну покупку? чому влітку школярам важче знайти роботу? чому люди накопичують гроші або в щось вкладають, а не витрачають усе зразу? як взагалі можна зберегти гроші й накопичити певну їх суму? яку професію вибрати? як спланувати сімейний бюджет? Усі ці питання допоможе вирішити використання економіки на рівні індивіда.

Організація уроку. Схема «Око» (форматом А1) прикрі­пляється до дошки, основні контури «ока» діти замальовують у своїх зошитах. Учитель пояснює схему, деякі поняття записує на дошці й диктує визначення учням, а в кінці уроку задає домашнє завдання — питання для обговорення в малих групах, наприклад: взаємозв’язок економіки з іншими науками, для чого людині, зокрема конкретно Вам, потрібна економіка, якою є ваша економічна роль у суспільстві та ін.

У процесі вивчення методики викладання економічних дисциплін ми навчаємо наших студентів принципам укладання опорних структурно-логічних схем, якими (в різних формах) можуть користуватися і викладачі, й учні .

Крім того, ми навчаємо студентів складати методичну «карту закріплення знань» за матеріалами підготовленого студентами уроку. У ній мають бути представлені:

1. основні терміни й поняття, які учень повинен знати й пригадати з попереднього матеріалу;

2. модель бази знань даного уроку;

3. план уроку;

4. резюме уроку;

5. література (для учня й учителя);

6. ілюстративний блок уроку;

7. мета уроку;

8. що повинен уміти учень за темою уроку;

9. труднощі, що на них може натрапити учень, вивчаючи тему;

10. форми закріплення матеріалу (тести, ігрові ситуації, задачі, завдання та ін.).