- •1. Ринкові економічні системи
- •2. Неринкові економічні системи
- •16.Форми організації суспільного виробництва та їх еволюція.
- •17.Товар і його властивості.
- •18. Вартість, корисність, цінність: зміст та сучасні трактування
- •19. Теоретичні концепції виникнення і природи грошей.
- •20. Функції грошей та їх еволюція.
- •21. Поняття ринку та його функції.
- •22. Конкуренція: суть, види та роль у ринковій економіці.
- •23. Ринковий попит та фактори, що його визначають. Еластичність попиту.
- •24. Пропозиція та її чинники. Закон пропозиції. Еластичність пропозиції.
- •25. Інфраструктура ринку, її роль та значення.
- •26. Капітал як економічна категорія товарного виробництва.
- •27.Промисловий капітал та його кругооборот.
- •28.Природа та генезис торговельного капіталу.
- •29. Витрати обігу: їх сутність, структура.
- •30.Сутність торгівлі та її основні форми.
- •31.Природа та джерела позичкового капіталу.
- •32. Роль кредиту у функціонуванні сучасного ринкового господарства
- •33.Поведінка споживача та фактори, що її визначають.
- •34. Уподобання та переваги споживача.
- •35.Криві байдужості та їх властивості. Карта кривих байдужості.
- •36. Умови рівноваги споживача
- •37. Сутність та умови підприємницької діяльності
- •38. Підприємство та його функції в ринковій системі
- •39. Організаційно-економічні форми та види підприємств
- •40. Економічні періоди функціонуванняння підприємництва
- •41. Мотивація поведінки підприємства в умовах ринкового господарювання.
- •42. Витрати виробництва: сутність, види та фактори, що визначають їх динаміку.
- •43. Стратегія підприємства в умовах недосконалої конкуренції.
- •44. Зміст процесу суспільного відтворення, його види та динаміка.
- •45. Система національних рахунків: сутність та методологічні принципи побудови.
- •46. Способи виміру валового національного продукту
- •47. Економічне зростання, його типи та рушійні сили
- •48. Сукупний попит: цінові та нецінові фактори
- •49. Сукупна пропозиція: цінові та нецінові фактории.
- •50. Сутність і типи інфляції. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •51. Причини виникнення і види безробіття.
- •52. Природа та специфіка циклічності економічної динаміки. Види циклів.
- •53. Необхідність та сутність державного регулювання в ринковій економіці.
- •54. Форми та методи державного регулювання економіки.
- •55. Інструменти грошово-кредитного регулювання економіки.
- •56. Державне регулювання зайнятості і доходів
- •57.Об'єктивні предумови становлення та сутність сучасного світового господарства
- •58.Світовий ринок і міжнародна торгівля
- •59.Міжнародна валютна система та етапи її еволюції
- •60.Глобалізація світогосподарських зв'язків та загальноцивілізаційні проблеми людства
- •Відкриті тести
- •V — скорость оборота денег;
18. Вартість, корисність, цінність: зміст та сучасні трактування
У суч. екон. теорії існують різні підходи до характеристики товару та його властивостей. Один з них характеризується такими поняттями, як «вартість» , "корисність" та "цінність" товару.
Вартість – витрати суспільно необхідної праці на виробництво товарів.
Чинники впливу на величину вартості товару:
Інтенсивність праці;
Суспільно необхідний робочий час.
Величина суспільної вартості товару визначається суспільно необхідним часом, який потрібний для його виробництва. Вона змінюється прямо пропорційно кількості і обернено пропорційно продуктивності суспільної праці.
Корисність – це суб’єктивна міра задоволення, що отримується від споживання блага або набору благ. Один і той самий товар 3 однаковою споживчою вартістю може мати зовсім різний ступінь корисності для окремих людей.
Цінність – оцінка ступеня корисності блага індивідом (суб’єктивна категорія).
З позицій неокласичних поглядів, цінність благ залежить також і від їхньої рідкості, тобто від жагучості потреб та запасу (кількості) благ, які здатні ці потреби задовольняти.
Рідкість - характеристика економічних благ, що відображає обмеженість ресурсів для задоволення безмежних потреб суспільства. Більшу цінність мають ті блага, що обмежені, рідкісні порівняно з потребами в них.
Наприклад, вода має більшу корисність для людини, ніж діамант. Але води достатньо, а діамантів мало. Тому діаманти, корисність яких набагато менша для задоволення життєвих потреб, адже без них можна взагалі обійтися, оцінюються людьми дорожче, ніж вода.
Ціну можна вважати формою грошового вираження вартості і цінності товару.
19. Теоретичні концепції виникнення і природи грошей.
Гроші – це паперові чи металеві знаки, що служать мірою вартості речей, робіт, послуг та інших мат. і немат. благ, виконують функцію загального еквівалента, засобу платежу, обміну, нагромадження.
Концепції причини виникнення грошей:
Раціоналістична(гроші – продукт домовленості між людьми).
Еволюційна(товар, який стихійно виділився із тов. вир.).
Основні сучасні концепції грошей базуються на теоріях:
Металева (XVI—XVII ст.), гроші повинні ототожнюватися з дорог. металами і повинні бути виготовлені тільки із них. Представники – Т. Ман, У. Стаффорд, Д. Норе.
Номіналістична - гроші не мають товарної цінності, а дістають її під дією держави у вигляді металевої субстанції. Прихильники – Дж. Берклі, Дж. Стюарт.
Кількісна. ціни товарів визначаються об'ємом платіжних засобів, що знаходяться в обігу. Належить до числа найстаріших доктрин в історії економічної думки. Основоположники – Дж. Люкк, Д. Юм, Ш. Монтеск’є.
20. Функції грошей та їх еволюція.
Гроші – це паперові чи металеві знаки, що служать мірою вартості речей, робіт, послуг та інших мат. і немат. благ, виконують функцію загального еквівалента, засобу платежу, обміну, нагромадження.
Функції грошей – це дії, які вони здійсн. у ринковій економіці.
Функції грошей:
Засіб обігу – гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг.
Засіб платежу – полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економ. відносин.
Засіб утв. скарбів – виконують ті гроші, які виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарб.
Світові гроші – це функція, в якій гроші обсуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті.
Міра вартості – полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їм форму ціни.
З розвитком ринкових відносин та процесу демонетизації золота деякі функції грошей еволюціонували. Одночасно з еволюцією функцій грошей відбувається і процес еволюції видів грошей.
Види грошей:
Товарні гроші – це гроші, які використовують як засіб обміну і водночас продаються і купують як звичайний товар. Металеві гроші спочатку з'явилися як шматки металу різної форми та ваги, з часом вони трансформувались у форму монет.
Металеві гроші – грошові знакт, виготовлений з металу (золота, срібла, міді або сплавів) встановлених законом ваги і форми, що використовується як засіб грошового обігу та платежу.
Паперові гроші — це гроші, що не мають самостійної вартості, або ця вартість не співрозмірна з номіналом. Вони випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законним платіжним засобом на всій території.
Кредитні гроші — символ вартості, що виконує роль загального еквівалента і забезпечує встановлення економічних зв'язків між суб'єктами національної економічної системи та різних систем.
Електронні гроші — це різновид депозитних грошей, які існують у пам’яті комп’ютерів і здійснюють свій рух автоматично з допомогою комп’ютерних систем за безпосередніми розпорядж. власників поточних рахунків.