43. Стратегія підприємства в умовах недосконалої конкуренції.

В умовах недосконалої конкуренції зберігати конкурентні переваги на ринку мають можливість підприємства, які впроваджують у виробництво нововведення товарного, технологічного чи організаційного характеру. В тих чи інших умовах факторами сталого розвитку підприємства чи організації є: позитивна динаміка у прибутковості і фінансова стабільність; наявність замовників, клієнтів чи споживачів продукції або послуг, тобто джерела доходів підприємства; комфортність праці, соціальна захищеність у забезпечені персоналу – тобто фактори, які створюють конкурентні переваги в результативності праці персоналу. На ринку недосконалої конкуренції виробник (фірма) впливає на ціну своєї продукції.,тобто відбувається максимізація прибутку. Якщо на ринку досконалої конкуренції додатковий дохід від продажу наступних один за одним одиниць продукції незмінний і дорівнює ринковій ціні, то на ринку недосконалої конкуренції збільшення продажу знижує ціну, а значить, і додатковий, тобто граничний, дохід (МК - marginal revenue) . Напрямки поведінки фірми за умов однорідної олігополії:

1. Некооперативна гра –це така гра, коли її учасники приймають самостійні рішення за всіма життєво важливими для них питаннями.

Некооперативна гра поділяється:

- Взаємна гра– це гра, коли учасники олігополії за приблизно рівної економічної сили виходять з припущень щодо можливих рішень конкурентів у відповідь на їхні дії (моделі Курно, Бертрана, “ламаної кривої попиту”).

- Послідовна гра– це гра, коли одна з фірм грає роль лідера і, сподіваючись на свою економічну могутність, примушує інших учасників ринку “грати за її правилами” (моделі Штакельберга, лідерство в цінах). Емпіричні дослідження підтвердили, що дані моделі найбільше розповсюджені у світі.

2. Кооперативна гра– це гра, коли фірми домовляються між собою про певні правила поведінки, зв’язуючи себе певними домовленостями.

Картель - об'єднання кількох підприємств однієї галузі, учасники якого укладають угоду щодо розподілу ринків збуту й цін і зберігають свою власність на засоби виробництва і продукцію.

Таємна угода - погодженість дій підприємств-конкурентів по встановленню цін і обсягів випуску.

Цінове лідерство: на олігополістичних ринках одна фірма діє як ціновий лідер, який встановлює ціну, щоб максимізувати свій прибуток, у той час як інші фірми слідують за лідером. 

Особливості поведінки олігополіста на ринку визначаютьсядвома тенденціями, що діють у протилежних напрямках: З одного боку, фірми зацікавлені в максимізації сукупного прибутку галузі через змову та спільні дії, оскільки це дає змогу реалізувати монопольну владу. З другого боку, кожна фірма прагне отримати надприбуток за рахунок конк, порушуючи угоду, а це відп. суттєво загострює суперництво. Суперечності між двома тенденціями ілюструє дилема олігополіста.

44. Зміст процесу суспільного відтворення, його види та динаміка.

Суспільне відтворення — це процес суспільного виробництва, взятий не як одноразовий акт, а в постійному повторенні та відновленні, як безперервний ланцюг взаємопов'язаних актів щорічного створення суспільного продукту.

Матеріальною основою безперервного відновлення і розвитку виробництва є відтворення сукупного суспільного продукту, яке охоплює 4 стадії його руху: власне виробництво, розподіл, облік і кінцеве споживання. Існує три види суспільного відтворення:

-Просте (такий процес виробництва, який відновлюється в незмінних обсягах, фактори виробництва при цьому залишаються незмінними. Притаманно для традиційної економіки.);

-Розширене (відбувається кількісне і якісне зростання кінцевих результатів виробництва.);

-Звужене /регресивне ( повтор.виробництва у скороченому обсязі через відсутність доходів або недоцільність розвитку. Притаманне для індивідуального виробництва).

Відтворення - безперервний процес, який постійно відновлюється і змінюється у часі,тобто це - динамічний процес. Динаміка суспільного відтворення завжди має певний вектор(спрямованість). Динамічність відтворення дає можливість застосувати до економічної системи такі характеристики,як її минуле,сучасне і майбутнє,тобто уявити її еволюцію як послідовну і закономірну зміну стану економіки.Якщо в процесі відтворення відбувається збільшення обсягу застосованих виробничих ресурсів або зросте ефективність їх використання,що обумовлює розширення випуску продукту,то має місце економічне зростання. Це зростання відбувається на грунті виробничого нагромадження, яке включає різницю між виробничими капітальними вкладеннями(інвестиціями) і заміщенням вибуття засобів праці.Завдяки нагромадженню відбувається розширення обсягу засобів праці,в результаті чого з кожним новим циклом відтворення зростають масштаби виробленого продукту.