45. Система національних рахунків: сутність та методологічні принципи побудови.

Система національних рахунків – міжнародний стандарт оцінки всіх макроекономічних показників країни, сукупність показників послідовного та взаємопов’язаного опису найважливіших процесів і явищ економіки: виробництва, доходів, споживання, нагромадження капіталу та фінансів. Базовою одиницею обліку СНР є інституційна одиниця.

СНР ґрунтується на таких методологічних принципах: 1) в її основі лежить концепція економічного кругообігу(безперервний потік “доходи-витрати”. 2) в її основі закладено умову тотожності продукту і доходу, тобто вартість продукту є сумою затрат факторів виробництва, яка дорівнює сумі доходів, одержаних власниками цих факторів;3) Продуктивною є будь-яка економічна діяльність, яка приносить доход суб’єктам цієї діяльності, як у сфері матеріального, так і нематеріального виробництва.4) ключовим поняттям у структурі показників виробництва є додана вартість, яка характеризує внесок конкретної сукупності факторів виробництва у створення вартості в економіці в цілому. Додана вартість (ДВ) як внесок кожного окремого виробника розглядається в СНР стосовно виробника, а не продукту. 5). економіка розглядається як складний механізм взаємозв'язаних грошових і товарних потоків, представлених доходами та видатками країни. За змістом СНР - це комплекс балансових таблиць (рахунків) та система взаємопов'язаних показників, що відображають функціонування економіки, тобто економічний оборот. Побудова СНР ґрунтується на принципах кореспонденції рахунків, подвійного запису, балансу активів і пасивів.

46. Способи виміру валового національного продукту

Валовий національний продукт (ВНП) — сукупність усіх вироблених у країні товарів та наданих послуг за рік незалежно від розташування національних підприємств. 

Існують 3 способи вимірювання ВНП (ВВП):

1. За витратами (метод кінцевого використання).

2. За доданою вартістю (виробничий метод).

3. За доходами (розподільчий метод).

1.ВНП за доданою вартістю обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидій.

2. за витратами: ВВП = С + G + І + Xn

С – особисті споживчі витрати

G – державні закупівлі товарів і

І – валові приватні інвестиції

Xn – чистий експорт

3. за доходами: ВВП = W + p + r + i + A + Tн

W – заробітна плата,

p – прибуток,

r – рента,

i – відсоток (плата за кредит),

A – амортизація,

Tн – непрямі податки.

47. Економічне зростання, його типи та рушійні сили

Економічне зростання– це кількісне збільшення та якісне вдосконалення за відповідний період результатів виробництва (товарів, послуг) та його основних факторів.

Виокремлюють два основних типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний

Екстенсивний тип економічного зростання забезпечується за рахунок кількісного збільшення обсягів функціонуючих факторів виробництва і практично за збереження незмінними їх попередніх техніко-технологічних параметрів.

Інтенсивний тип економічного зростання характеризується розширенням виробництва на основі якісного поліпшення всіх його факторів, тобто раціонального використання всього виробничого потенціалу.

Рушійні сили економічного зростання.

Економічне зростання виступає завжди як результат дії економічних і неекономічних факторів. До останніх належать географічно-кліматичні, національно-демографічні, військово-політичні, культурні, інституціональні тощо. Вплив кожного з факторів може бути різним (як позитивним, так і негативним), але не правомірно абстрагуватись від них, а тим більше від їх сукупності.

Аналізуючи рушійні сили економічного розвитку, потрібно враховувати вплив таких факторів, як стан суспільної свідомості та рівень розуміння народними масами об'єктивних проблем і напрямів економічної динаміки, культура праці та спілкування, панівні морально-етичні, релігійні настанови, а також національні традиції.