59.Міжнародна валютна система та етапи її еволюції

Міжнародні валютні системи - це сукупність правил і механізмів, що складаються на основі інтернаціоналізації господарських зв 'язків і повинні забезпечувати співвідношення різних валют у міжнародних відносинах. Тобто валютні системи покликані встановлювати "правила гри" для всіх країн, економіка яких є відкритою.

До елементів міжнародної валютної системи належать:

- одна або кілька резервних національних чи колективних валют;

- міжнародні платіжні засоби та активи;

- режим конвертації валют (валютні паритети, валютні курси);

- механізм і форми міжнародних розрахунків;

- міжнародні ринки та ринки золота;

- регламентація й уніфікація законодавства, яке забезпечує функціонування міжнародних валютних систем;

- статус міждержавних організацій та інститутів, які регулюють валютні відносини, а також банківських установ, які здійснюють міжнародні розрахунки й валютно-кредитні операції.

Еволюція

До першого етапу розвитку світової валютної системи (СВС) відносять етап золотого стандарту – Паризька валютна система. Він існував з початку XIX ст. до 1914 року. Золото оберталось у вигляді монет як на внутрішньому так і на міжнародному ринках, тобто виконувало функцію світових грошей.

Принципи:

– використання золота як єдиного міжнародного резервно-платіжного засобу;

фіксація золотого вмісту національної валюти і її розмін на золото;

– встановлення обмінного курсу валют на основі золотого паритету.

Другий етап – золотодевізного стандарту – Генуезька валютна система, він охоплює 1922 – 1976 роки:

Суть його полягає втому, що поряд з золотом функцію світових грошей виконували і окремі валюти провідних держав. Золотодевізний стандарт був закріплений на міжнародній конференції в Генуї.

Третій етап – система паперово-валютного стандарту.

В 1976 році у місті Кінгстоні (Ямайка) відбулась міжнародна валютна конференція, яка запровадила наступні принципи:

1) замість золотодевізного стандарту запроваджений стандарт СДР (спеціальні права запозичення);

2) завершена демонетизація золота:

– золото втратило функцію грошей;

– відмінена фіксація золотих паритетів;

– золото перестало виконувати функцію міри вартості;

3) міжнародне валютне регулювання почав здійснювати МВФ (міжнародний валютний фонд);

4) країни-члени МВФ – вільні у виборі режиму валютних курсів.

З 1979 року почала функціонувати Європейська валютна система яка:

Ø базувалась на колективній Європейській валюті – ЕКЮ;

Ø країни ЄВС створили спільний золотий фонд, який становив 20% від їх офіційних золотих резервів (2660 тон. золота);

Ø головним режимом валютних курсів був плаваючий, але у межах певного валютного коридору, який дістав назву “валютна змія”.

Принципи Європейської валютної системи:

– зобов’зання країн членів підтримувати коливання своїх валют в межах вузького діапазону

– Європейський фонд валютного співробітництва базується на кошику національних валют;

механізм надання кредитної і фінансової допомоги країнам, що перебувають у фінансових труднощах, при підтриманні ринкового курсу своєї валюти в межах діапазону відхилень 2,5%.