48. Сукупний попит: цінові та нецінові фактори

Сукупний попит (АD) – це загальний обсяг вітчизняних товарів і послуг, які готові купити домогосподарства, фірми та уряд країни, а також економічні агенти решти країн світу при певному рівні внутрішніх цін.

В макроекономічній теорії спадний нахил кривої сукупного попиту пояснюється впливом так званих цінових факторів:

а) ефектом реальних касових залишків (ефектом багатства);

б) ефектом процентної ставки;

в) ефектом імпортних закупівель.

1. Ефект багатства. Підвищення цін зменшує багатство, тому що купівельна спроможність грошей зменшується. Обсяг сукупного попиту скорочується.

2. Ефект процентної ставки. Якщо рівень цін зростає, то продаж і купівля попередньої кількості товарів вимагають більшої кількості грошей.

3. Ефект імпортних закупівель. Підвищення рівня внутрішніх цін при незмінних світових цінах зменшує зовнішній і внутрішній попит на вітчизняні товари. Чистий експорт, сукупний доход і сукупний попит таким чином скорочуються.

Нецінові фактори:

— Зміни в споживчих витратах:

а) добробут населення;

б) очікування споживача;

в) заборгованість споживача;

г) податки.

— Зміни в інвестиційних витратах:

а) процентні ставки, зміна яких викликана, змінами грошової маси, а не зміною цін;

б) очікувані прибутки від інвестицій;

в) податки з підприємств;

г) технологія;

д) надлишкові потужності.

— Зміни у витратах на чистий експорт:

а) національний доход у закордонних країнах;

б) валютні курси.

— Зміни в державних витратах.

49. Сукупна пропозиція: цінові та нецінові фактории.

Сукупна пропозиція (AS) — загальний обсяг товарів та послуг в економіці, який може бути запропонований фірмами при певному рівні внутрішніх цін.

Ціновими чинниками сукупної пропозиції є зміни:

· відсоткової ставки;

· рівня цін.

До нецінових чинників сукупної пропозиції відносяться зміни:

· цін на ресурси;

· в продуктивності праці;

· податків з підприємств та субсидій.

Якщо змінюються нецінові чинники, змінюються й середні витрати. Залежність між ними є оберненою.

50. Сутність і типи інфляції. Соціально-економічні наслідки інфляції.

Інфляція – це процес знецінення грошей внаслідок перевищення кількості грошових знаків, які перебувають в обігу, що виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Типи інфляції :

1. Залежно від переважаючого впливу факторів:

Інфляція попиту –це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Спостерігається, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки, а тому ціни, що намагаються зрівнова­жити пропозицію і попит, зростають.

Інфляція пропозиції (витрат) – це зростання цін внаслі­док підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної про­позиції. Виникає через зростання витрат у періоди високого безробіття і неповного використання виробничих ресурсів.

2. За темпами зростання:

Помірна (повзуча) інфляція – коли річний приріст цін складає не більше 10%. Спостерігається на початку розвитку інфляційно­го процесу. В цілому не має негативних наслідків для економічних суб’єктів.

Галопуюча інфляція – коли річний приріст цін вимірюється десятка­ми або сотнями відсотків (від 20% до 300% на рік). Інфляція виходить з-під контролю держави, різко впливаючи на всі сфери економіки та соціального життя (відбувається спад виробництва та скорочення товарообороту, втрачається стимул до інвестицій).

Гіперінфляція – коли річний приріст цін вимірюється тисячами або мільйонами відсотків на рік. Інфляція стає некерованою, гроші втрачають здатність виконувати свої функції, порушуються фінансовий та кредитний механізми, розвиваються стихійні процеси в економіці.

3. За ступенем прогнозування:

Очікувана інфляція – спричиняється певними заходами, запланованими державою, тому вона очікувана і може бути врахована заздалегідь.

Неочікувана (непередбачена) інфляція- є результатом непередбаче­них змін в економіці, наслідком виникнення незапланованих змін у сукупно­му попиті та пропозиції. Характеризується різким стрибком цін, що негатив­но впливає на грошовий обіг та систему оподаткування.

4. За характером прояву:

Відкрита інфляція – характеризується зростанням цін на вільному рин­ку при невтручанні держави у процес їх формування.

Прихована інфляція – збереження сталих цін та заробітної плати при зростанні продуктивності праці; зниження якості товарів та послуг.

5. За співвідношенням темпів зростання цін на товари:

Збалансована інфляція – помірне зростан­ня цін одночасно на всі товари та послуги, що не впливає на загальний обсяг виробництва чи перерозподіл доходів. Така інфляція дуже рідкісна.

Незбалансована інфляція– являє собою різні темпи зростання цін на різні товари та послуги. Впливає на затрати та податки.

Економічні наслідки інфляції

По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв’язки, посилює диспропорції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток)може бути досягнута і без зростання виробництва. По-друге, капітали переливаються з виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки. Зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція. По-третє, порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи. Знецінення грошей підриває стимул до нагромадження їх, породжуючи таке явище як «втеча від грошей», коли підприємці й населення надають перевагу вкладанню грошових заощаджень у товари та інші матеріальні цінності. Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах. По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод. Це призводить до втрати грошима своїх економічних функцій, і відносини обміну повертаються назад – до простої, або випадкової, форми вартості. По-п’яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас заохочує імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутрішньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення.

Соціальні наслідки інфляції

По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо тих, які мають сталий дохід відстають від темпів зростання цін на товари й послуги. По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю. По-третє, інфляція посилює безробіття, підвищує мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.