- •1. Ринкові економічні системи
- •2. Неринкові економічні системи
- •16.Форми організації суспільного виробництва та їх еволюція.
- •17.Товар і його властивості.
- •18. Вартість, корисність, цінність: зміст та сучасні трактування
- •19. Теоретичні концепції виникнення і природи грошей.
- •20. Функції грошей та їх еволюція.
- •21. Поняття ринку та його функції.
- •22. Конкуренція: суть, види та роль у ринковій економіці.
- •23. Ринковий попит та фактори, що його визначають. Еластичність попиту.
- •24. Пропозиція та її чинники. Закон пропозиції. Еластичність пропозиції.
- •25. Інфраструктура ринку, її роль та значення.
- •26. Капітал як економічна категорія товарного виробництва.
- •27.Промисловий капітал та його кругооборот.
- •28.Природа та генезис торговельного капіталу.
- •29. Витрати обігу: їх сутність, структура.
- •30.Сутність торгівлі та її основні форми.
- •31.Природа та джерела позичкового капіталу.
- •32. Роль кредиту у функціонуванні сучасного ринкового господарства
- •33.Поведінка споживача та фактори, що її визначають.
- •34. Уподобання та переваги споживача.
- •35.Криві байдужості та їх властивості. Карта кривих байдужості.
- •36. Умови рівноваги споживача
- •37. Сутність та умови підприємницької діяльності
- •38. Підприємство та його функції в ринковій системі
- •39. Організаційно-економічні форми та види підприємств
- •40. Економічні періоди функціонуванняння підприємництва
- •41. Мотивація поведінки підприємства в умовах ринкового господарювання.
- •42. Витрати виробництва: сутність, види та фактори, що визначають їх динаміку.
- •43. Стратегія підприємства в умовах недосконалої конкуренції.
- •44. Зміст процесу суспільного відтворення, його види та динаміка.
- •45. Система національних рахунків: сутність та методологічні принципи побудови.
- •46. Способи виміру валового національного продукту
- •47. Економічне зростання, його типи та рушійні сили
- •48. Сукупний попит: цінові та нецінові фактори
- •49. Сукупна пропозиція: цінові та нецінові фактории.
- •50. Сутність і типи інфляції. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •51. Причини виникнення і види безробіття.
- •52. Природа та специфіка циклічності економічної динаміки. Види циклів.
- •53. Необхідність та сутність державного регулювання в ринковій економіці.
- •54. Форми та методи державного регулювання економіки.
- •55. Інструменти грошово-кредитного регулювання економіки.
- •56. Державне регулювання зайнятості і доходів
- •57.Об'єктивні предумови становлення та сутність сучасного світового господарства
- •58.Світовий ринок і міжнародна торгівля
- •59.Міжнародна валютна система та етапи її еволюції
- •60.Глобалізація світогосподарських зв'язків та загальноцивілізаційні проблеми людства
- •Відкриті тести
- •V — скорость оборота денег;
55. Інструменти грошово-кредитного регулювання економіки.
Грошово-кредитне регулювання - один з елементів економічної політики держави, сукупність заходів, направлених на зміну грошової маси в обороті, обсягів кредитів, рівня відсоткових ставок та інших показників грошового обігу і ринку позикових капіталів, які здійснюються центральним банком.
Інструменти грошово-кредитного регулювання (за формою):
Адміністративні (прямі) - інструменти, що мають форму директив, інструкцій центрального банку й спрямовані на обмеження сфери діяльності кредитного інституту (механізм готівкової емісії, рошова емісія; встановлення межі кредиту НБУ, який надається урядові та банківським установам; пряме регулювання позичкових операцій банків).
Ринкові (опосередковані) - способи впливу центрального банку на грошово-кредитну сферу формуванням певних умов на грошовому ринку та ринку капіталів (операції на відкритому ринку, регулювання облікової ставки відсотка на позики, встановлення норми банківських резервів).
56. Державне регулювання зайнятості і доходів
Державне регулювання здійснюється мережею спеціальних державних установ для підтримання прийнятного рівня зайнятості, підвищення мобільності робочої сили, створення нових робочих місць.
Державне регулювання зайн. населення ґрунтується на:
– забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіття, створенню нових робочих місць; добровільному виборі сфери діяльності й робочих місць;
– підтримці працездатних громадян в працездатному віці, які потребують соціального захисту;
– забезпеченні заходів запобіжного характеру щодо регулювання зайнятості населення та відтворення робочих місць;
– повній гарантії збереження робочих місць і професій, одержання доходів тощо.
Державне регулювання розподілу доходів можна визначати як сукупність форм та методів впливу органів державної влади на рух ВВП (у т. ч. НД), на рівень трудових доходів, передусім, заробітної плати, з одного боку, та нетрудових доходів, насамперед, прибутку, ренти і відсотка з другого боку. Основними напрямами такого регулювання є політика доходів та соціальний захист. До найважливіших методів державного регулювання доходів належать важелі бюджетного (у т. ч. податкового) регулювання, кредитного, цінового, регіонального, інвестиційного тощо.
Основні форми державного регулювання розподілу доходів. Такими напрямами, як зазначалось, є політика доходів та соціальний захист населення. У свою чергу, політика доходів здійснюється у таких формах:
1) рекомендаційне обмеженя темпів зростання номінальної заробітної плати; 2) заморожування зарплати. Ця форма використовується за умов галопуючої інфляції; 3) встановлення державою лімітів на збільшення номінальної заробітної плати. Компанії можуть порушувати ці ліміти лише з дозволу спеціальних арбітражних органів за умови досягнення високих темпів зростання продуктивності праці; 4) індексація, тобто підвищення номінальної заробітної плати відповідно до зростання цін; 5) встановлення лімітів приросту заробітної плати, за перевищення яких компанія сплачує більші податки, і навпаки; 6) стимулювання темпів зростання заробітної плати у поєднанні зі встановленням обмежень на зростання цін, прибутків компанії. Основними суб’єктами політики доходів є держава, підприємці та профспілки.