10. Органи суддівського самоврядування

метою діяльності яких є колективне вирішення професійними суддями питань внутрішньої діяльності судів.

До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів і діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання.

Завданням органів суддівського самоврядування є:

- забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; зміцнення незалежності суддів, захист від втручання в їх діяльність;

- участь у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів і контроль за додержанням установлених нормативів зазначеного забезпечення;

- погодження призначення суддів на посади в судах загальної юрисдикції, призначення частини суддів Конституційного Суду України та суддів до складу Вищої ради юстиції і обрання до кваліфікаційних комісій суддів;

- заохочення суддів і працівників апарату судів;

- здійснення контролю за організацією діяльності судів та інших структур у системі судової влади.

Організаційними формами суддівського самоврядування є:

1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, Апеляційного суду України, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;

2) конференції суддів загальних (крім військових) місцевих і апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

3) конференції суддів військових судів;

4) конференції суддів спеціалізованих судів;

5) з'їзд суддів України.

Збори суддів - це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

До повноважень конференції суддів належить вирішення таких питань:

- обговорення й вирішення питань щодо фінансування та організаційного забезпечення діяльності відповідних судів;

- заслуховування звітів виконавчих органів конференції, інформації відповідних управлінь державної судової адміністрації;

- визначення кількісного складу ради судців і обрання її членів;

- обрання членів відповідної кваліфікаційної комісії суддів;

- розробка пропозицій на розгляд з'їзду суддів України;

- звернення з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- обрання делегатів на з'їзд суддів України;

- обговорення інших питань, віднесених до повноважень органів суддівського самоврядування.

З'їзд суддів України - найвищий орган суддівського самоврядування.

На з'їзді суддів України:

- заслуховують звіт Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів;

- заслуховують інформацію Вищої кваліфікаційної комісії .суддів України та голови Державної судової адміністрації України про їхню діяльність, може висловлюватися недовіра голові Державної судової адміністрації України;

- призначають і звільняють суддів Конституційного Суду України;

- призначають членів Вищої ради юстиції та приймають рішення про припинення їхніх повноважень;

- обирають членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

- обговорюють потребу звернення з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів і посадових осіб державної влади;

- визначають кількісний склад Ради суддів України та обирають Раду суддів України;

- розглядають інші питання суддівського самоврядування.

З'їзд суддів України скликає Рада суддів України один раз на три роки.

11. Відповідно до Конституції України (ст. 123) та Закону Украї­ни «Про прокуратуру» (ст. 6) органи прокуратури України станов­лять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний про­курор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.

Систему органів прокуратури становлять територіальні та спеціалізовані прокуратури. Терито­ріальні прокуратури створені та функціонують відповідно до ад­міністративно-територіального устрою України, а спеціалізовані — за предметно-галузевим принципом і функціонують в окремих сферах життєдіяльності. На сучасному етапі система органів про­куратури включає такі спеціалізовані прокуратури: військові, природоохоронні та прокуратури з нагляду за виконанням кри­мінально-виконавчого законодавства. Порядок роботи колегії визначається регламентом. Рішення її доводяться до відома працівників органів прокуратури. Конт­роль за виконанням рішень колегій забезпечується прокурорами чи їх заступниками відповідно до розподілу обов'язків. Копії про­токолів засідань колегій обласних і прирівняних до них прокура­тур надсилаються до Генеральної прокуратури після їх підписан­ня, але не пізніше десятиденного терміну з дня засідання колегії. Для виконання прокурорами покладених на них наглядових завдань їм надані необхідні повноваження, які за своїм змістом та призначенням можуть бути розділені на три основні групи:

1.   Повноваження у виявленні порушень законів, причин по­рушень та умов, що їм сприяють.

2.   Повноваження, спрямовані на усунення порушень законів, причин та умов, що їм сприяють.

3.   Повноваження у притягненні порушників закону до відпо­відальності.